ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
М |
Етою державної політики щодо розвитку малого підприємництва має бути збільшення і забезпечення зайнятості населення, і завдяки цьому перехід населення від бідності - через самозайнятість і розвиток малого підприємництва - до середнього класу. Тому всі інструменти державної політики мають бути спрямовані на стимулювання людей сміливо займатись малим бізнесом та, відповідно, на легкість ведення підприємницької діяльності.
На сьогодні підприємці малого бізнесу України стикаються з низкою проблем, які породжено неефективною та корумпованою системою державної влади та управління. Значна частина таких проблем є спільною як для малого, так і для середнього і великого бізнесу. А саме: слабкий захист прав власності, великий регуляторний тиск із боку держави та надмірний державний контроль, великі бар’єри на шляху започаткування багатьох видів бізнесу та надмірна кількість дозволів і ліцензій.
Попри те, що протягом останнього десятиріччя періодично здійснювались кроки для законодавчого вирішення означених проблем (треба згадати закони України про засади державної регуляторної політики, про дозвільну систему, про державний нагляд (контроль), однак проблеми тільки поглибились. Це стало наслідком передачі в цілому сучасних і збалансованих законів на виконання до застарілих і корумпованих інститутів державного управління центрального, регіонального та місцевого рівнів.
Моніторинг того, наскільки бюрократична система України виконує ці закони, доводить, що їх виконання не стало хоча б яким пріоритетом державної політики. Оцінка їх виконання лише за формальними ознаками коливається по різних центральних органах виконавчої влади від 10 до
60%. Оцінка сутнісного виконання цих Законів демонструє повну неспроможність, або небажання, органів державної влади дотримуватись вимог національного законодавства. Але ніхто з політичних керівників або інших посадових осіб органів державної влади не поніс жодної відповідальності за системне невиконання означених законів. За цих умов нема жодних підстав стверджувати про суспільно корисну спрямованість інститутів державної влади.
Отже слід визнати, що на сьогодні законодавчі інструменти подолання наявних проблем у суспільстві, зокрема і в малому бізнесі, визначено і сформовано. Слід лише вимагати від влади дотримання вимог закону та забезпечення хоча б мінімального рівня виконавчої дисципліни, зокрема інструментами громадського контролю.
За цих умов шлях постійного ініціювання нових законів, які «строго заборонять корупцію та, наприклад, наведуть лад у державних закупівлях», є значною мірою хибним, адже не важливо, які закони не виконуються владою, важливо, щоб закони просто почали владою виконуватись.
У «Зеленій книзі малого бізнесу» сконцентровано увагу і виділено чотири проблемні напрями, які є пріоритетними саме для малого підприємництва. Два з них є визначеним пріоритетом на підставі опитування об’єднань підприємців. Це - місце і значення спрощеної системи оподаткування та пенсійне страхування для малого підприємництва. Два інші пріоритетні напрями було визначено експертами як такі, що впливатимуть на розвиток малого бізнесу в найближчому майбутньому. Це - саморегулювання та участь суб’єктів малого бізнесу в державних закупівлях.