ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

М

Етою державної політики щодо розвитку малого під­приємництва має бути збільшення і забезпечення зайнятості населення, і завдяки цьому перехід населення від бідності - через самозайнятість і розвиток малого підпри­ємництва - до середнього класу. Тому всі інструменти державної політики мають бути спрямовані на стимулюван­ня людей сміливо займатись малим бізнесом та, відповідно, на легкість ведення підприємницької діяльності.

На сьогодні підприємці малого бізнесу України стика­ються з низкою проблем, які породжено неефективною та корумпованою системою державної влади та управління. Значна частина таких проблем є спільною як для малого, так і для середнього і великого бізнесу. А саме: слабкий за­хист прав власності, великий регуляторний тиск із боку дер­жави та надмірний державний контроль, великі бар’єри на шляху започаткування багатьох видів бізнесу та надмірна кількість дозволів і ліцензій.

Попри те, що протягом останнього десятиріччя періодично здійснювались кроки для законодавчо­го вирішення означених проблем (треба згадати закони України про засади державної регуляторної політики, про дозвільну систему, про державний нагляд (контроль), од­нак проблеми тільки поглибились. Це стало наслідком передачі в цілому сучасних і збалансованих законів на ви­конання до застарілих і корумпованих інститутів держав­ного управління центрального, регіонального та місцевого рівнів.

Моніторинг того, наскільки бюрократична система України виконує ці закони, доводить, що їх виконання не стало хоча б яким пріоритетом державної політики. Оцінка їх виконання лише за формальними ознаками коливається по різних центральних органах виконавчої влади від 10 до

60%. Оцінка сутнісного виконання цих Законів демонструє повну неспроможність, або небажання, органів державної влади дотриму­ватись вимог національного законодавства. Але ніхто з політичних керівників або інших посадових осіб органів державної влади не поніс жодної відповідальності за системне невиконання означе­них законів. За цих умов нема жодних підстав стверджувати про суспільно корисну спрямованість інститутів державної влади.

Отже слід визнати, що на сьогодні законодавчі інструменти по­долання наявних проблем у суспільстві, зокрема і в малому бізнесі, визначено і сформовано. Слід лише вимагати від влади дотримання вимог закону та забезпечення хоча б мінімального рівня виконавчої дисципліни, зокрема інструментами громадського контролю.

За цих умов шлях постійного ініціювання нових законів, які «строго заборонять корупцію та, наприклад, наведуть лад у держав­них закупівлях», є значною мірою хибним, адже не важливо, які за­кони не виконуються владою, важливо, щоб закони просто почали владою виконуватись.

У «Зеленій книзі малого бізнесу» сконцентровано увагу і виділено чотири проблемні напрями, які є пріоритетними саме для малого підприємництва. Два з них є визначеним пріоритетом на підставі опитування об’єднань підприємців. Це - місце і значення спрощеної системи оподаткування та пенсійне страхування для ма­лого підприємництва. Два інші пріоритетні напрями було визначе­но експертами як такі, що впливатимуть на розвиток малого бізнесу в найближчому майбутньому. Це - саморегулювання та участь суб’єктів малого бізнесу в державних закупівлях.