Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КООПЕРАТИВУ

Для досягнення мети своєї діяльності кооператив формує та вико­ристовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його члена­ми; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності;

Кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гран­ти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому чи­слі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетен­ції, визначеної статутом кооперативу.

Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає осно­вні напрями діяльності, здійснює її планування. Кооперативи самостійно розробляють програми і плани економічного та соціального розвитку, розглядають і затверджують їх на загальних зборах членів кооперативу. Слід зазначити, що кооперативи мають право відкривати свої філії, від­ділення, представництва без створення юридичної особи.

Дохід кооперативу формується з надходжень від господарської дія­льності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та ви­трат на оплату праці найманих працівників.

Дохід розподіляється на: сплату податків і зборів (обов’язкових платежів) до відповідних бюджетів; погашення кредитів; покриття збит­ків; проведення відрахувань до фондів кооперативу; кооперативні ви­плати; виплати на паї.

Кооперативні виплати - частина доходу, що розподіляється за ре­зультатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу.

Виплати на паї - виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу. Розмір виплат на паї встановлюєть­ся рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов’язкових коштів на формування і поповнення його фондів. Виплати можуть здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення паю та в інших формах, передбачених стату­том кооперативу. Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу. Кооперативні виплати та виплати на паї до оплати праці не належать.

Для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, пе­редбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок па­їв, у тому числі додаткових, членів та асоційованих членів кооперативу. Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і в сумі визначають загальну частку ко­жного члена кооперативу у майні кооперативу.

Неподільний фонд створюється в обов’язковому порядку і фор­мується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу коопе­ративу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперати­ву, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом коопера­тиву. Майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) коопе­ративній організації (кооперативним організаціям). При цьому у рі­шенні повинні бути визначені напрями використання зазначеного майна.

Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, без­поворотної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).

Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків чле­нів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для за­безпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.

Оподаткування, облік і звітність у кооперативі здійснюються у порядку, передбаченому законодавством. При цьому слід зазначити, що кооперативи можуть користуватися податковими пільгами у разі віднесення їх до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Якщо статутом передбачається, що кооператив надаватиме послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку, то такий кооператив залежно від напряму його діяльності можна віднести до типу обслуго­вуючого або споживчого. Тобто, якщо напрям діяльності кооперативів не має на меті отримання прибутку і дотримуються інші умови пере­бування в Реєстрі неприбуткових організацій та установ, зокрема по­рядок розподілу доходів і використання активів у разі ліквідації (са­морозпуску), вони можуть звільнятися від оподаткування податком на прибуток окремих видів доходів.

Кооператив відповідає за своїми зобов’ язаннями всім належним йому майном. Порядок покриття завданих кооперативом збитків ви­значається його статутом. Члени кооперативу відповідають за зо­бов’язаннями кооперативу в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом. Кооператив не несе відповідальності за зобов’язаннями своїх членів.

Значного поширення у колишніх соціалістичних країнах, зокрема Центральної і Східної Європи, набули сільськогосподарські коопера­тиви. Вони створені в процесі реорганізації колективних сільськогос­подарських підприємств. Сільськогосподарський кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добро­вільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спіль­ної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговуван­ня переважно членів кооперативу. Сільськогосподарські кооперативи поділяються на виробничі та обслуговуючі.

Сільськогосподарський виробничий кооператив - це юридична особа, утворена шляхом об’ єднання фізичних осіб, які є сільськогоспо­дарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов’ язкової трудової участі у процесі виробництва. До сільськогосподарських об­слуговуючих кооперативів належать кооперативи, створені для на­дання послуг переважно членам кооперативів та іншим особам з ме­тою провадження їх сільськогосподарської діяльності.

Сільськогосподарський виробничий кооператив і сільськогоспо­дарські обслуговуючі кооперативи відрізняються між собою (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Відмінні ознаки сільськогосподарських кооперативів

Ознаки

Сільськогосподарський виробничий кооператив

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

Мета

Кооперативу

Полягає в одержанні прибутків

Надання послуг для членів кооперативу і економічний захист їх від експансії посередницького капіталу

Здійснення

Господарської

Діяльності

Члени виробничого кооперативу всі види господарської діяльності здійснюють сумісно, крім тих, які виконують для них обслуговуючі кооперативи

Члени сільськогосподарського обслуго­вуючого кооперативу делегують йому окремі види діяльності, залишаючись при цьому самостійними сільськогоспо­дарськими товаровиробниками (колек­тивними, фермерськими чи особистими підсобними господарствами)

Здійснення

Трудової

Діяльності

Здійснюють самі члени кооперативу (можуть бути також наймані працівники)

Наймані працівники

Участь членів кооперативу в діяльності свого кооперативу

Трудова участь

Отримання певних послуг (зберігання, переробка, реалізація продукції, ремонт сільськогосподарської техніки, придбання засобів виробництва та ін.)

За рахунок переданих сільськогосподарському кооперативу його членами майна, коштів, майнових і земельних прав формуються май­нові фонди. Обов’язковими в кооперативах є два види фондів: неподі­льний і пайовий. При необхідності можуть створюватися й інші фонди.

Земельна ділянка сільськогосподарського кооперативу згідно із Законом України “Про сільськогосподарську кооперацію” може фор­муватися шляхом передачі членами кооперативу належних їм земель­них ділянок до пайового фонду кооперативу. У такому разі на вартість земельної ділянки як складової майнового паю можуть нараховувати­ся “частки доходу на паї” (дивіденди). Земельні ділянки (земельні паї) члени кооперативу можуть також передавати кооперативу у користу­вання за певну плату, тобто за орендні (рентні) платежі.

Формування фінансових ресурсів сільськогосподарського коопе­ративу відбувається за рахунок доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та ін­ших надходжень, не заборонених законодавством.

При ефективній роботі сільськогосподарського кооперативу пев­на частина його доходу (прибутку) може розподілятися між членами кооперативу й асоційованими членами. Розподіл здійснюється у ви­гляді виплат дивідендів на паї членів кооперативу та асоційованих членів та у формі кооперативних виплат з урахуванням участі членів кооперативу в його діяльності. Визначаючи, яку частину з виділеного для цього доходу спрямувати на виплату дивідендів і яку на коопера­тивні виплати, слід брати до уваги мету діяльності кооперативу та йо­го специфіку.

З усіх підсистем кооперативного сектора в Україні споживча ко­операція є найбільш структурованою і організаційно оформленою. Цей вид кооперації діє як соціально-економічна система, його діяль­ність є диверсифікованою, що є характерною рисою розповсюджених у розвинених країнах багатофункціональних кооперативів. Діяльність споживчої кооперації охоплює гуртову та роздрібну торгівлю, заготів­лі, виробництво, будівництво, транспорт, освіту, надання послуг та зовнішньоекономічну діяльність.

Споживча кооперація - це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності (торговельної, заготівель­ної, виробничої) з метою поліпшення свого економічного та соціаль­ного стану.

Членство у споживчому товаристві може бути індивідуальним і колективним. Індивідуальне членство в споживчому товаристві реалі­зується в такому ж порядку, як і в інших видах кооперативів. Колекти­вними членами споживчого товариства можуть бути селянські (фермерські) господарства, колективні сільськогосподарські підприєм­ства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші підпри­ємства, що поділяють його цілі та інтереси. Споживчі товариства мо­жуть на добровільних засадах об’ єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право віль­ного виходу з них.

Фінансові ресурси споживчої кооперації, відповідальність її членів за борги кооперативу, фінансово-кредитні відносини аналогічні тим, що регламентовані для кооперативів як форми організації бізнесу.

Реорганізація та ліквідація споживчого товариства проводиться за рішенням загальних зборів його членів або за рішенням суду. У разі ліквідації товариства майно, що залишилося після сплати членам то­вариства пайових та інших внесків і дивідендів на них, розрахунків з оплати праці, виконання зобов’язань перед бюджетом, банками та ін­шими кредиторами, розрахунків зі спілкою, розподіляється між чле­нами, що входили до складу споживчого товариства.

Законом України “Про банки і банківську діяльність” передбачена можливість створення кооперативного банку. Кооперативний банк - це банк, створений суб’єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності, на засадах добровільного членства та об’ єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльнос­ті. Відповідно до законодавства можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) коо­перативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кіль­кості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом од­ного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової фо­рми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві коопе­ративні банки. До особливих функцій центрального кооперативного банку належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульова­них місцевими кооперативними банками, а також здійснення контро­лю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рі­вень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку встановлюється Національним банком України.

Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru