Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Особливості господарювання на власних і орендованих землях

Приватна власність на землю дає змогу формувати підприєм­ницькі структури господарювання, нові виробничі відносини. Отримання громадянином України державного акта на право ^

Приватної власності на землю засвідчує його перехід до нового ста­тусу — статусу власника конкретної земельної ділянки. Статус землевласника дає селянинові право повного розпоряджання земельною ділянкою за власним розсудом, але згідно з чинним законодавством. Цей статус зменшує залежність селянина від первинності господарства та забезпечує підвищення рівня його доходів.

Власники земельних ділянок можуть добровільно створювати на основі належних їм земельних ділянок спільні сільськогоспо­дарські підприємства, асоціації, спілки, акціонерні товариства, інші кооперативні підприємства й організації, передавати ці ді­лянки у спадщину, дарувати, обмінювати, віддавати під заставу, здавати в оренду, продавати громадянам України без зміни ці­льового призначення земельних ділянок.

Власники земельних ділянок мають право обрати одну з трьох запропонованих земельним законодавством можливостей.

По-перше, вони можуть самі господарювати на землі, створюю­чи або беручи участь у сільськогосподарських підприємствах різ­них типів чи інших об’єднаннях.

По-друге, селяни мають право на відчуження отриманої у влас­ність земельної ділянки купівлею-продажем, даруванням, обмі­ном тощо.

По-третс, вони можуть передавати земельну ділянку в оренду іншому сільськогосподарському підприємству, яке має забезпечи­ти її ефективне використання і сплачувати її власникові орендну плату.

Власники та користувачі земельних угідь несуть відповідаль­ність за:

♦ефективне використання землі відповідно до цільового при­значення та проекту внутрішньогосподарського землеустрою;

♦використання природоохоронних технологій виробництва;

♦погіршення екологічної обстановки внаслідок своєї господар­ської діяльності.

Власник і користувач земельних угідь має здійснювати ком­плекс заходів щодо охорони земель; раціональної організації те­риторії; збереження і підвищення родючості ґрунтів, а також ін­ших властивостей землі; захисту земель від водної й вітрової еро­зій, селів, підтоплення, засолення, забруднення відходами вироб­ництва та від інших процесів руйнування; дотримання прав ін­ших землевласників, землекористувачів, у тому числі орендарів.

І- Розділ З

подпись: і- розділ з

84

подпись: 84Згідно з нормативно-правовою базою власниками землі стали всі члени колективних господарств, тому потрібно враховувати їхні інтереси під час організації виробництва. Для спільної діяль­ності власники можуть об’єднати майно, землю і працю, працюва - ~ ти і використовувати права власників у складі колективних сіль - ф ськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, виробни-

•у* «у* •У* •'У* *тр* •‘Тр* •'У® •"У* *Тр* *-у* *<тр* *-*** •у* •«у* *'7р***тр«>
тих кооперативів. При цьому в акціонерних товариствах майнові і земельні паї обліковують окремо, щоб у разі виходу з нього влас­ник зберіг земельний пай, який йому належить.

Акціонерні товариства організаційно не відрізняються від ко­лективних господарств. За таких умов вони не дають змоги зруй­нувати наявні потужні комплекси, особливо тепличні комбінати, свинокомплекси, молочні ферми промислового типу, садівничі та глибоко спеціалізовані господарства, які ведуть виробництво на індустріальних технологіях. При цьому у складі акціонерних то­вариств можуть працювати первинні колективи з різним рівнем усуспільнення власності або її відокремлення.

Реорганізацію сільськогосподарських підприємств створенням виробничих кооперативів передбачає Закон України «Про сільсь­когосподарську кооперацію». Система економічних відносин у та­ких формуваннях ґрунтується на підприємницькій діяльності та комерційному розрахунку, на основі плати за виконану роботу, отриману продукцію, орендних платежах, отриманні дивідендів на вкладений капітал у вигляді майнових і земельних паїв.

На основі колективних підприємств можуть створюватися при­ватні та приватно-орендні структури. Керівник реформованого сільськогосподарського підприємства або фахівці, використовуючи свої паї, можуть організовувати приватне підприємство, взявши в оренду майнові та земельні паї інших членів певного підприєм­ства. Нове підприємство може бути організовано і кількома засно - вниками-інвесторами, які можуть орендувати землю та майно у їхніх власників.

На сучасному етапі найдоцільнішими є формування, побу­довані на приватній власності на землю та майно і колективних формах організації виробництва та праці. У таких формуваннях орендні відносини мають відображувати утвердження власності та основний метод господарювання і залучення інвесторів.

Успішному функціонуванню реформованих підприємств сприяє реструктуризація виробництва, оскільки спільна діяльність у складі організаційної структури великих сільськогосподарських підпри­ємств потребує розроблення економічного механізму взаємовідносин.

Використання землі в Україні платне. Плата за землю стягу­ється у вигляді земельного податку або орендної плати, визначе­них залежно від грошового оцінювання земель.

Відповідно до Закону України «Про плату за землю» земельний податок на сільськогосподарсьій угіддя, що використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії зе­мель вони належать, стягується за ставкою 0,1 % грошового оці­нювання ріллі, сіножатей і пасовищ, 0,03 % — для багаторічних насаджень. Власники землі та землекористувачі сплачують земе­льний податок з дня виникнення права власності або права кори­стування земельною ділянкою.

•-у* •'V'* •''ЗГ-* •''V* •'Т4* •ТГ* •тр* •'ТР* •"ТГ* *ПГ* •ИТР* •‘ТГ*

Земельний податок сплачується однаковими частками власни­ками землі й землекористувачами-виробниками товарної сільсь­когосподарської продукції. Орендна плата має становити не мен­ше ніж 1,5 %, а оптимально — 2 - 3 % грошового оцінювання зем­лі. Фактично за 2003 р. із загальної суми виплат грошима було сплачено 9,6 %, натурою (сільськогосподарською продукцією) — 83,9, відробітково (послуги) — 6,5, у тому числі сплачено селянам - пенсіонерам 50,9 %.

Згідно із Земельним кодексом України земельні ділянки мо­жуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, інозем­ним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам. За згодою орендодавця орендована земельна ділянка або її частина може передаватися в суборенду. Орендодавцями земельних ділянок є їхні власники або уповнова­жені ними особи. Численність власників означає, що є всі можли­вості для розвитку справжніх орендних відносин. Нині практику­ється передавання земельних ділянок і земельних часток (паїв) разом з майновими паями своєму підприємству, фермерським гос­подарствам та ін. Земельні ділянки використовують для організа­ції та розширення фермерських господарств, інших господарських формувань. У разі передавання в оренду земельного паю сільсько­господарському підприємству чи приватному підприємцю його власник зобов’язує тим самим орендаря (керівника) значно ефек­тивніше використовувати землю, за яку треба сплачувати орендну плату.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru