ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМЦІВ

Законодавством передбачено кілька альтернативних способів оподаткування доходів приватних підприємців:

1) оподаткування сукупного чистого доходу та сплата інших подат­ків, передбачених законодавством України (традиційне оподатку­вання);

2) сплата фіксованого податку з придбанням торгового патенту;

3) сплата єдиного податку.

1. Традиційне оподаткування. Оподаткуванню сукупного чистого доходу підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юриди­чної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та на­туральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосе­редньо пов’язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими ор­ганами при проведенні остаточних розрахунків за спеціально встанов­леними нормами. До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одер­жанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Зако­ном України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

За традиційного оподаткування у приватного підприємця виника­ють певні накладні витрати, пов’язані із веденням книги обліку доходів і витрат підприємця; обчисленням чистого доходу на підставі докумен­тів, що підтверджують витрати, обумовлені за встановленими нормами. Приватні підприємці, які обрали такий спосіб оподаткування своїх до­ходів, не звільняються від сплати певних видів податків і зборів (ПДВ, внески у Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування тощо).

Переваги традиційної системи оподаткування здебільшого зво­дяться до такого:

• розмір сплачуваних податків залежить від розміру одержаних до­ходів. Якщо підприємець за звітний період не отримав доходу від своєї діяльності, то відповідні податки він платити не буде;

• на відміну від системи оподаткування за фіксованим податком або за спрощеною системою практично відсутні обмеження щодо обся­гів реалізації, асортименту товарів, чисельності найманих праців­ників та виду діяльності.

Традиційна система оподаткування доходів вигідна приватним підприємцям, які здійснюють діяльність не систематично та при неви­сокій рентабельності продаж. Дану систему оподаткування також ви­користовують приватні підприємці, які не відповідають критеріям, не­обхідним для переходу на єдиний чи фіксований податок.

Основними недоліками загальної системи оподаткування є:

• високий рівень податкового тиску, особливо при використанні пра­ці найманих працівників, що робить цю систему невигідною;

• складність і громіздкість обчислення чистого доходу, який підлягає оподаткуванню, а також подання звітності.

2. Фіксований податок (патент). Одним із варіантів оподатку­вання доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності є сплата фіксованого розміру прибуткового податку шляхом придбання патенту. Обов’язковою умовою придбання патенту на право здійснен­ня підприємницької діяльності є сплата фіксованого податку. Доку­мент, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для вида­чі податковим органом за місцем проживання підприємця патенту. Приватний підприємець може перейти на сплату фіксованого податку у разі додержання таких умов:

1) здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів і надан­ня супутніх такому продажу послуг на ринках з обов’язковою сплатою ринкового збору згідно з чинним законодавством. Доходи такого громадянина, отримані від здійснення інших видів підприє­мницької діяльності, обкладаються прибутковим податком у зага­льному порядку;

2) кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким під­приємцем, включаючи членів його сім’ї, не повинна перевищувати п’ яти;

3) валовий дохід підприємця від самостійного здійснення підприєм­ницької діяльності або з використанням найманої праці за останні

12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не повинен перевищувати 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приватні підприємці, які обрали спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком, не можуть здійснювати торгівлю лікеро - горілчаними і тютюновими виробами.

Ставки фіксованого податку встановлюються місцевими радами (міською, районною). Законодавчо визначено максимальні та мініма­льні розміри фіксованого податку - 20 і 100 грн. за календарний мі­сяць. Для громадян, які самостійно здійснюють підприємницьку дія­льність, у межах зазначеного діапазону єдиним критерієм при встановленні розміру фіксованого податку є тільки розміщення об’єкта торгівлі.

Патент може видаватися на здійснення підприємницької діяльно­сті на всій території України. У такому разі ставка фіксованого подат­ку не залежить від місцезнаходження торговельного місця і від місце­вих органів самоврядування і становить для всієї території України 100 грн. за календарний місяць. Якщо підприємницька діяльність здійснюється з використанням найманої праці або із залученням до неї членів сім’ї підприємця, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається фіксованим податком, не включаються до складу її сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року. Крім того, приватні підприємці - платники фіксованого податку звільняються від обов’язкового ведення обліку доходів і витрат. Основні переваги обкладання фіксованим податком:

• звільнення від сплати ряду обов’язкових податків і платежів;

• звільнення від ведення обов’язкового обліку доходів і витрат;

• одержані від підприємницької діяльності доходи не включаються до перерахунку річного сукупного оподатковуваного доходу;

• легкість обчислення фіксованого податку;

• можливість не застосувати електронно-касовий апарат (ЕККА) при розрахунках зі споживачами за готівкові кошти;

Основні недоліки застосування фіксованого податку:

• сплата податку не залежить від результатів діяльності. Податок по­винен бути внесений до бюджету незалежно від одержання прибут­ку, а також незалежно від того, здійснювалася діяльність чи ні;

• наявність обмежень щодо кількості найманих працівників і обсягу виручки за рік;

• обмежена сфера застосування (тільки при торгівлі на території ринку);

• сплата фіксованого податку авансом (не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю, за який сплачується податок).

3. Єдиний податок. Приватний підприємець може стати платни­ком єдиного податку і перейти на спрощену систему обліку та звітно­сті, якщо:

1) у трудових відносинах з ним протягом року перебуває не більше 10 осіб, включаючи членів його сім’ї;

2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн.;

3) відсутня заборгованість зі сплати всіх установлених податків і обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

4) приватний підприємець не є суб’єктом особливого порядку оподат­кування за допомогою сплати спеціального торговельного патенту;

5) приватний підприємець не здійснює торгівлю паливно-мастильними матеріалами, а також лікеро-горілчаними і тютюновими виробами. Торгівлю іншими підакцизними товарами здійснювати не заборо­нено.

Ставки єдиного податку встановлюються місцевими органами влади за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяль­ності залежно від виду діяльності і не можуть становити менше ніж 20 грн. і більше ніж 200 грн. за календарний місяць. ЯКщО приватний підприємець здійснює кілька видів діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, він придбаває одне свідоцтво і сплачує єдиний податок за цими видами діяльності за більшою ставкою. У разі використання підприємцем праці найманих працівників або членів сім’ ї (далі - наймані працівники) ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожного працівника.

Відмовитися від застосування цієї системи і повернутися до рані­ше встановленої системи оподаткування підприємець може з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до податкового органу не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Завдяки переходу на спрощену систему оподаткування та звітно­сті приватні підприємці мають суттєву економію на накладних витра­тах, оскільки використання електронно-касового апарата не обов’язкове, набагато спрощеним є ведення книги обліку доходів і ви­трат та значно скорочений щоквартальний звіт.

Основні переваги спрощеної системи оподаткування на умовах сплати єдиного податку для приватних підприємців - фізичних осіб:

• звільнення від сплати ряду обов’язкових податків і платежів;

• одержані від підприємницької діяльності доходи не включаються до перерахунку річного сукупного оподатковуваного доходу;

• легкість обчислення єдиного податку;

• можливість незастосування ЕККА при розрахунках зі споживачами за готівкові грошові кошти;

• можливість бути платником податку на додану вартість за власним бажанням, що вигідно при роботі з підприємствами та здійсненні імпортних операцій.

Недоліки спрощеного оподаткування:

• сплата єдиного податку не залежить від результатів діяльності. Пода­ток повинен бути внесений до бюджету незалежно від одержання прибутку, а також незалежно від того, здійснювалася діяльність чи ні;

• наявність обмежень щодо кількості найманих працівників і обсягу виручки за рік;

• вимога податківців про сплату єдиного податку авансом не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю, за який сплачується податок;

• надто короткий строк для подання звітності (у 5-денний строк після закінчення кварталу).

При виборі приватним підприємцем способу оподаткування до­ходів з використанням єдиного податку чи фіксованого податку він звільняється від сплати частини визначених законодавством податків і зборів. Інформація про податки і збори, що сплачуються у випадку за­стосування тієї чи іншої системи оподаткування, подана в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Оподаткування приватних підприємців - фізичних осіб при сплаті єдиного та фіксованого податку Вид податку, збору Єдиний податок Фіксований податок Акцизний збір + + Податок з доходів фізичних осіб: - підприємець - - - найманий робітник (15 %) + + Мито + + Державне мито + + Плата (податок) на землю - + Податок на промисел - - Внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням: - утримання з доходів найманих працівників + + - нарахування на дохід найманих працівників - +

Вид податку, збору	Єдиний податок	Фіксований податок
Внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:
- утримання з доходів найманих працівників	+	+
- нарахування на дохід найманих працівників	-	+
Внесок до фонду соціального страхування від нещасного випадку	+	+
Внесок на обов’язкове державне пенсійне страхування:
- утримання з доходів найманих працівників	+	+
- нарахування на дохід найманих працівників	+	+
Плата за торговий патент	-	-
Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства	+	+
Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг	-	-
Податок з власників транспортних засобів	+	+
Збір за забруднення навколишнього середовища	+	+
Ринковий збір	+	+

При звичайній системі оподаткування приватні підприємці спла­чують всі податки та збори, що передбачені для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.