ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ — СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ

За своїми обсягами та чисельністю працівників приватні підпри­ємства, як правило, належать до суб’єктів малого бізнесу. Суб’єктами малого бізнесу є фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність пра­цюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу - 70 млн. грн.

Критеріями переходу до єдиного податку, спрощеного обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва - юридичних осіб є се - редньооблікова чисельність працівників, яка не повинна перевищувати 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік - до 1 млн. грн.

Суб’єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які ба­жають перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітнос­ті, можуть самостійно вибрати одну із таких форм єдиного податку:

• у розмірі 6 % від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без врахування акцизного збору в разі сплати подат­ку на додану вартість;

• у розмірі 10 % від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, в разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Базою оподаткування є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг - сума, яка фактично отримана суб’єктом підприємниць­кої діяльності на поточний рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому слід враховува­ти, що у випадку здійснення операцій з продажу основних фондів ви­ручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації основних фондів, і їх залишковою вартістю на момент про­дажу. Необхідно також відмітити, що на спрощену систему оподатку­вання, обліку та звітності можуть перейти філії лише зі статусом юри­дичної особи.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

• суб’єкти підприємницької діяльності, на яких розповсюджується дія Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині придбання спеціального патенту;

• довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні установи та небанківські фінансові заклади;

• суб’єкти підприємницької діяльності, якщо частка, що належить юридичним особам - учасникам і засновникам цих суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25 %.

Платник єдиного податку складає:

• книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг) та книгу обліку прид­бання товарів (робіт, послуг) - для платників ПДВ;

• книгу обліку доходів і витрат.

Платники єдиного податку звільняються від таких податків і зборів:

• податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа вибрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком із став­кою 6 %;

• податку на прибуток підприємства;

• плати (податку) за землю;

• збору на спеціальне використання природних ресурсів;

• збору на обов’язкове соціальне страхування;

• комунального податку;

• збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі і сфери послуг;

• внесків у Державний фонд сприяння зайнятості населення;

• плати за патенти.

Порівняльна характеристика оподаткування приватних підпри­ємств при звичайній та спрощеній системах оподаткування наведена в

Табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Оподаткування приватних підприємств при різних системах оподаткування Види податків та зборів При Звичайній Системі Оподаткування При спрощеній системі оподаткування За ставкою 6 % За ставкою 10 % Єдиний податок - + + Податок на прибуток підприємств + - - Плата (податок) за землю + Орендна Плата Орендна Плата Податок з власників транспортних засобів + + + Акцизний збір + + + Податок на додану вартість + + - Мито + + +

Види податків та зборів	При Звичайній Системі Оподаткування	При спрощеній системі оподаткування
За ставкою 6 %	За ставкою 10 %
Збір за геологорозвідувальні роботи, що здійснюються за рахунок державного бюджету	+	+	+
Збір за спеціальне використання природних ресурсів	+	-	-
Збір за забруднення навколишнього природного середовища	+	+	+
Державне мито	+	+	+
Місцеві податки:
- податок на рекламу	+	+	+
- комунальний податок	+	-	-
Місцеві збори:	+	+	+
- збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі	+	-	-
Збір на обов’язкове соціальне страхування	+	-	-
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування	+	-	-
Збір до Державного інноваційного фонду	+	-	-
Внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення	+	-	-

Рішення про використання спрощеної системи оподаткування приймається платником самостійно і повинно бути виваженим та вмо­тивованим. Основним фактором, що впливає на прийняття такого рі­шення є економічна доцільність, яка вимірюється зниженням подат­кових платежів внаслідок зміни системи оподаткування.

На рис. 3.1 подана схема оцінки застосування спрощеної системи оподаткування. Оцінку доцільності переходу на спрощену систему оподаткування доцільно розпочати з аналізу переваг та недоліків да­ної системи.

Застосування спрощеної системи оподаткування на умовах спла­ти єдиного податку для приватних підприємств - юридичних осіб має такі переваги (табл. 3.2).

Оцінка негативних наслідків використання єдиного податку для приватних підприємств є важливим моментом при прийнятті рішення про вибір системи оподаткування.

Рис. 3.1. Схема оцінки доцільності застосування спрощеної системи оподаткування

Недоліки застосування спрощеної системи оподаткування такі:

• неузгодженість законодавчих актів про спрощену систему оподат­кування з іншими нормативними актами;

• тимчасовий характер спрощеної системи оподаткування і відсут­ність чіткої перспективи їх використання;

• відсутність зв’язку об’єкта оподаткування з витратами;

• неможливість видачі податкових накладних покупцям у випадку застосування єдиного податку за ставкою 10 %;

• втрата права на бюджетне відшкодування у разі переходу на сплату єдиного податку за ставкою 10 %.

Головним принципом визначення економічної доцільності пере­ходу на спрощену систему оподаткування є співставлення суми пода­ткових платежів при звичайній системі оподаткування з сумою подат­кових зобов’язань при застосуванні єдиного податку за ставкою 6 % або 10 %. Оптимальним терміном податкового періоду для проведен­ня економічної оцінки є календарний рік, що дозволяє нівелювати се­зонні коливання обсягів продаж та іНшиХ показників, які використо­вуються в розрахунках.

Характеристика переваг використання єдиного податку для приватних підприємств - юридичних осіб Сфера переваг Єдиний податок Нормативна база Суттєво скорочується перелік законодавчих і нормативних актів, що регламентують оподаткування Розрахунки, пов’язані з нарахуванням податкових зобов’язань Значно спрощуються внаслідок розрахунку єдиного об’єкта оподаткування - виручки від реалізації Ведення податкового обліку Податковий облік ведеться тільки за податками і зборами, платниками яких є мале підприємство Складання податкової звітності Замість різноманітних форм податкової звітності заповнюється одна форма Надання податкової звітності Зникає необхідність контролювати терміни надання звітності за податками і зборами, платниками яких не є суб’єкт підприємництва Терміни сплати податків і зборів Замість різних та розосереджених у часі термінів сплати податків і зборів, що замінюються єдиним податком, запроваджується єдиний термін. Дана перевага найбільш відчутна для підприємств, що застосовують єдиний податок за ставкою 10 % Платежі в бюджет та державні цільові фонди Можливе зменшення платежів за податками і зборами в результаті переходу на спрощену систему оподаткування Застосування фінансових санкцій за порушення у сфері оподаткування Ймовірність зменшення штрафних санкцій у зв’язку з: - скороченням кількості форм податкової звітності підприємства; - суттєвої уніфікації термінів надання звітності і сплати податків і зборів; - скорочення кількості перевірок і їх тривалість, оскільки при застосуванні спрощеної системи оподаткування скорочується кількість параметрів, що контролюються органами державної податкової служби

Після розрахунку економічної доцільності варто врахувати дода­ткові фактори, до яких належать:

• наявність збитків минулих років, які при продовженні роботи за звичайною системою оподаткування переносилися б на наступні податкові періоди;

• наявність не відшкодованих з бюджету сум ПДВ. Цей фактор може значно знизити ефективність застосування єдиного податку за ста­вкою 10 %;

• втрата частини клієнтів внаслідок неможливості видачі податкових накладних при переході на єдиний податок за ставкою 10 %.

Перелік додаткових факторів може бути індивідуальним для кожного окремого підприємства.