Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ ПРИВАТНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ

Формування економічної системи, основою якої є дія ринкових механізмів із соціальною орієнтацією, передбачає докорінну перебу­дову відносин власності. Успіх у цьому значно залежить від темпів становлення повноцінного й ефективного приватного сектора еконо­міки.

У сучасних умовах приватна власність створює альтернативу державній, тим самим забезпечуючи розмаїття її форм, конкуренцію суб’єктів. Вона формує базу для розвитку похідних і змішаних форм; сприяє утворенню середнього класу в суспільстві; викорінює менталі­тет недбалого ставлення до майна; виховує почуття господаря і відпо­відальності за свою працю, стимулює людей до ефективної діяльності; сприяє утвердженню політичної та економічної свободи в суспільстві. Отже, приватна власність є важливим чинником процесів реформу­вання.

Приватна власність - це один із найефективніших засобів еконо­мічного прогресу, соціально-економічного розвитку. Вона, поряд з державною та іншими формами, вкрай необхідна для повноцінного розвитку економіки.

Приватним підприємством в Україні визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання - юридичної особи. Тобто приватне підприємство створюється виключно на основі прива­тної власності однієї або кількох фізичних осіб чи юридичної особи.

Підприємницькою діяльністю в Україні без створення юридичної особи мають право займатися громадяни України і громадяни інших держав, не обмежені законом у правоспроможності і дієздатності.

Не допускаються до занять підприємницькою діяльністю:

• військовослужбовці;

• працівники органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрі­шніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату;

• працівники державної влади і управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств;

• особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності на строк, визначений рішенням суду.

Найбільш характерними ознаками приватного підприємства як

Однієї з форм ведення бізнесу зі створенням юридичної особи є:

• приватне підприємство є самостійним суб’єктом права. Самостій­ність приватного підприємства визначає його комерційну свободу;

• приватне підприємство є господарюючим суб’єктом. Це означає, що підприємство здійснює господарську діяльність, а саме: вироб­ничу, науково-дослідну, комерційну діяльність, якщо вона не забо­ронена законодавством України і відповідає цілям, що відображені в статуті підприємства. Законодавство обмежує права приватних підприємств на заняття певними видами діяльності, а саме: діяль­ність, що пов’язана з виробництвом та реалізацією зброї та боєпри­пасів до неї, видобутком бурштину, охороною окремих особливо важливих об’ єктів права державної власності, а також діяльність, що пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз; страхова діяльність; довірча дія­льність; ломбардна діяльність; діяльність з організації торгівлі цін­ними паперами.

• приватне підприємство є статутним суб’єктом. Це означає, що ос­новним документом, за яким воно існує, є статут. У статуті відо­бражені цілі діяльності підприємства, які в свою чергу є основою його спеціальної громадської праводієздатності;

• приватне підприємство має права юридичної особи. На момент державної реєстрації підприємства єдиним джерелом його майна є статутний фонд. Однак законодавством не передбачена обов’язкова наявність статутного фонду приватного підприємства, відповідно не визначається його мінімальний розмір. Це означає, що створення статутного фонду приватного підприємства не є обов’язковим.

• управління підприємством здійснюється відповідно до статуту. Управління приватним підприємством може здійснюватися його засновником, який є його директором. Засновник може делегувати свої повноваження з управління іншій особі. У цьому випадку саме директор буде самостійно вирішувати питання діяльності підпри­ємства, за винятком віднесених до компетенції інших органів управління (засновника);

• приватне підприємство має право створювати філіали, представни­цтва, відділення та інші підрозділи з правом відкриття поточних рахунків.

Приватні підприємства можуть створюватися як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Приватне підприємство повинно мати статут, власну печатку, склада­ти самостійний баланс, відкривати розрахунковий рахунок у банку, тобто воно має всі атрибути юридичної особи.

Статут приватного підприємства повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утво­рення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і зби­тків, органи управління і контролю, їх компетенцію, умови реоргані­зації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) підприємства чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.

Законодавство не містить будь-яких обмежень щодо розміру ста­тутного фонду приватного підприємства. Під час формування статут­ного фонду приватного підприємства слід виходити лише з принципу достатності для здійснення господарської діяльності.

Зареєстрована сума статутного капіталу приватного підприємст­ва може вноситися засновником нескінченно довго або ж взагалі не вноситися. У разі прийняття власником приватного підприємства рі­шення про збільшення або зменшення статутного капіталу внесення змін до статуту з подальшою державною реєстрацією цієї зміни є обов’язковим.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реа­лізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; дохо­ди від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб’єктів го­сподарювання, організацій та громадян у встановленому законодавст­вом порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Управління приватним підприємством здійснюється згідно з його установчими документами. Власник здійснює свої права щодо управ­ління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним ор­гани відповідно до статуту підприємства чи інших установчих доку­ментів.

Переваги форми організації бізнесу у вигляді приватного підпри­ємства такі:

• максимально повне використання власником права на участь в управлінні підприємством. Усі найважливіші питання діяльності

Підприємства приймаються власником особисто або призначеним ним директором;

• спрощений порядок реалізації права на правонаступництво;

• власник несе обмежену відповідальність за зобов’язаннями підпри­ємства, тобто лИшЕ в межах вкладів у власний капітал, якщо інше не передбачено статутом;

• оплата внесків може здійснюватися як у грошовій, так і майновій формах;

• практично повністю відсутні так звані агентські ризики та витрати, зумовлені принципал-агент-конфліктом між окремими власниками та власниками і менеджментом.

До основних недоліків, які перешкоджають ефективній фінансо­вій діяльності приватного підприємства, можна віднести такі:

• низький рівень мобільності прав власності на приватне підприємство. Позбутися права власності на приватне підприємство можна в результаті його ліквідації або внаслідок продажу підприємства у повному обсязі іншій особі;

• неможливість залучення власного капіталу від інших, крім власника, інвесторів;

• відсутність детального нормативного регулювання діяльності прива­тного підприємства, що створює умови для свавілля бюрократії.

Фінансування приватного підприємства здійснюється на основі внесків його власника, тезаврації прибутку, одержання комерційних чи банківських позичок. Враховуючи статус приватного підприємства, оптимальним способом поповнення власного капіталу з погляду міні­мізації накладних витрат є реінвестування прибутку. На практиці ти­повою є ситуація, коли в приватних підприємствах повністю відсутній статутний капітал, а величина власного капіталу в результаті одержа­них збитків має від’ємне значення. У такому разі проблемним є залу­чення кредитних ресурсів.

Для України пріоритетними напрямками розвитку приватного підприємництва слід вважати:

1) виробництво товарів, які замінюють товари критичного імпорту;

2) виробництво конкурентоспроможних товарів народного спожи­вання;

3) виробництво продуктів харчування;

4) виробництво сільськогосподарської продукції;

5) створення потужностей з первинної переробки сільськогосподарської продукції.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru