Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ХОЛДИНГОВИХ КОМПАНІЙ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Специфічною організаційною формою об’єднання капіталів є холдингові компанії. Холдингова компанія - це інтегроване товарис­тво, яке безпосередньо не бере участі у виробничій діяльності, а вико­ристовує свої кошти для придбання контрольних активів, акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об’єднання. Завдяки цьому холдингова компанія здійснює контроль за діяльністю таких підприємств.

Холдинг (від англ. to hold - держати) - це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення щодо них функцій контролю і управління.

У світовій практиці холдингові компанії (ХК) - це перш за все фінансові центри, навколо яких об’ єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності. На сьогодні практично всі найбільші корпорації США і Західної Європи мають у своєму складі фінансовий центр у вигляді холдингової компанії.

Перевага холдингових структур пов’язана із централізацією фінансово-економічного управління ланцюгами технологічно залеж­них підприємств, у тому числі зі зниженням ризиків інвестицій і взає­мних поставок, економією трансакційних витрат, ростом можливостей фінансового і податкового маневрування та ін.

Холдинги характеризуються високим рівнем організації акціоне­рного капіталу. Через них налагоджується функціональна взаємодія капіталів, що належать різним за профілем діяльності підприємствам, включаючи пряме їх злиття і втрату самостійності. У складі холдингу вирішуються народногосподарські проблеми, які не під силу окремо­му підприємству: розробка і створення складних технічних процесів, освоєння високих технологій, отримання значних кредитів під певні програми, створення нових виробничих потужностей та ін.

Як правило, найбільш вагомими мотивами створення холдинго­вих компаній у країнах з розвинутою економікою є такі:

1) придбання контролю над підприємствами;

2) можливість концентрації капіталів, більш вільне їх перетікання і на цій основі оптимізація інвестиційного процесу;

3) консолідація діяльності групи підприємств з метою зменшення податкових платежів. Це досягається шляхом укладення угод між підприємствами, відповідно до яких їх прибутки чи збитки перево­дяться безпосередньо до холдингової компанії, що дозволяє хол­дингу враховувати збитки одного підприємства та прибутки іншо­го для сплати податку з решти частини прибутку;

4) залучення додаткових виробничих потужностей у результаті поглинання підприємств;

5) можливість диверсифікації виробництва, зниження ризику при виході на ринок;

6) розподіл господарських ризиків між різноманітними дочірніми фірмами;

7) проникнення через холдинг в інші сфери виробництва і збуту товарів;

8) проведення загальної технічної, економічної, кадрової політики та здійснення контролю за дотриманням спільних інтересів підпри­ємств.

До складу холдингу входять:

• головне підприємство, яке здійснює контроль і управління дочірні­ми підприємствами ;

• дочірні підприємства, контрольними пакетами котрих володіє головне підприємство;

• асоційовані підприємства, вкладення в які не дозволяють головно­му підприємству повністю контролювати їх і визначати основні напрямки фінансово-господарської діяльності;

• підприємства, вкладення в які не дають права участі в управлінні;

• інші господарські суб’єкти.

З юридичної точки зору холдинг - це об’єднання з частковою правоздатністю. Підприємства, що перебувають під контролем холди­нгу, не втрачають своєї юридичної самостійності, а холдингова ком­панія як сукупність організацій не набуває статусу юридичної особи. Водночас існує економічна залежність підприємств холдингу. Це про­являється у тому, що дії учасників визначаються волевиявленням головного підприємства.

На практиці відомі два основних види холдингових компаній - чисті й змішані. Чистий холдинг створюється з метою фінансового контролю і управління щодо дочірніх підприємств. Схему формуван­ня чистого холдингу подано на рис. 8.1.

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ХОЛДИНГОВИХ КОМПАНІЙ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Рис. 8.1. Схема формування чистого холдингу

Основними цілями створення подібних холдингів є:

• гнучке реагування на коливання кон’юнктури ринку;

• можливість оперативного маневрування капіталовкладеннями;

• полегшення податкового тиску (перерозподіл надприбутку, переве­дення його в інвестиції, що не оподатковуються чи оподатковують­ся за зниженими ставками, в інші підприємства, що входять до складу холдингу);

• диверсифікованість;

• збалансована діяльність на основі спільної мети;

• збереження оперативного управління та господарської самостійно­сті на рівні підприємства;

• можливість одержання підтримки в складні періоди діяльності підприємства.

Змішаний холдинг, окрім фінансового контролю і управління щодо дочірніх підприємств, здійснює підприємницьку діяльність - промислову, торговельну, транспортну, кредитно-фінансову.

Змішаному холдингу властива участь банківських установ в управлінні довіреною їм власністю і використання страхових, інвес­тИціЙних компаній або інноваційних фондів (рис. 8.2).

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ХОЛДИНГОВИХ КОМПАНІЙ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Рис. 8.2. Схема формування змішаного холдингу

Істотною перевагою такого холдингу є можливість оперативного маневрування кредитно-фінансовими ресурсами.

Одиничними випадками формування змішаних холдингів є прид­бання торговими або промисловими підприємствами контрольних пакетів акцій кредитно-фінансових установ (рис. 8.3).

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ХОЛДИНГОВИХ КОМПАНІЙ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Рис. 8.3. Формування змішаного холдингу шляхом придбання акцій кредитно-фінансової установи

Одним із варіантів формування холдингу є обмін акціями між ма­теринською та дочірньою компаніями (рис. 8.4). При цьому завдяки володінню акціями виникає ефект взаємовпливу, що спрямовує діяль­ність кожної компанії на забезпечення ефективного функціонування всіх учасників холдингу. Це в кінцевому підсумку позитивно відбива­ється на досягненні компанією конкретного результату.

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ХОЛДИНГОВИХ КОМПАНІЙ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Рис. 8.4. Схема формування холдингу з обміном акціями між материнською та дочірньою компаніями

Більш тісний взаємозв’язок між материнською та дочірньою ком­паніями при такому варіанті формування холдингу підсилює переваги чистого й змішаного холдингів.

До основних типів холдингових компаній належать:

• холдинги, створені на основі об’єднання промислових підприємств;

• конгломерати, які формуються на основі поглинання підприємств різноманітної виробничої та комерційної діяльності;

• банківські холдинги;

• холдинги у системі фондів. Холдинги у системі фондів - створення інвестиційних фондів, які скуповують акції різних підприємств, що дає можливість засновникам і керівникам цих фондів контролюва­ти такі підприємства.

Економічна база для заснування холдингових компаній в Україні почала створюватися у процесі акціонування і приватизації великих державних підприємств і об’єднань. Законодавчим підґрунтям проце­сів створення холдингових компаній став Указ Президента України “Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації” від 19.05.94. Фактично заснування холдингових компаній в Україні розпочалося у 1995 р. Згідно з Господарським ко­дексом холдингова компанія - це публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпо­ративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоратив­них підприємств, крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності.

До основних передумов створення холдингових компаній в Укра­їні належать такі:

• наявність значної кількості підприємств, що мають багаточисленні зв’язки за технологічними ланцюгами;

• потреба у злитті промислового і фінансового капіталу;

• розвиток галузей промисловості, в яких є об’єктивна необхідність у досить жорсткому і постійному галузевому управлінні;

• нездатність підприємств власними силами організувати процес по­стачання виробництва і збуту продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

• дефіцит інвестиційних ресурсів підприємств в умовах несприятли­вого інвестиційного клімату в Україні;

• структурна криза.

Основними способами створення холдингових компаній є:

• передавання контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств хол­динговій компанії;

• поглинання одного господарського суб’єкта іншим шляхом прид­бання контрольного пакета акцій.

При цьому холдингові компанії можуть створюватися шляхом:

• заснування холдингу на базі існуючого підприємства чи існуючого підрозділу;

• формування холдингової компанії на базі колишньої чи існуючої управлінської структури;

• створення холдингової компанії як нового господарського суб’єкта.

Перший варіант має досить суттєві переваги перед двома іншими, оскільки у даному випадку немає обмежень на розміри контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств, що передаються у статутний фонд холдингової компанії. При цьому роль останньої буде виконувати одне із підприємств, які складають холдингову групу.

При другому варіанті в холдинг перетворюється орган управлін­ня, а підлеглі йому господарські суб’єкти стають дочірніми підприєм­ствами. Холдингові компанії, створені на базі управління, об’єднують, як правило, підприємства однієї галузі, які виробляють подібну про­дукцію, а тому менш стійкі чи менш ефективні, до того ж небезпечні з точки зору монополізації ринків.

Третій варіант має свої особливості. По-перше, у холдингову компанію об’єднуються підприємства різних галузей. По-друге, вона виникає як новостворений суб’єкт, статутний фонд якого формується виключно за рахунок акцій дочірніх підприємств.

Аналіз створення холдингових компаній в Україні дозволив виді­лити такі мотивації щодо їх заснування:

• холдинг створюється за ініціативою підприємства на його базі при виділенні структурних одиниць у самостійні юридичні особи або при поглинанні одного іншим;

• холдинг створюється за ініціативою групи підприємств чи об’єднання підприємств. Визначаються холдингові компанії, дочі­рні і асоційовані підприємства та акціонери холдингу;

• холдинг створюється за ініціативою державних органів управління.

Слід зазначити, що існують певні обмеження щодо створення холдингових компаній в Україні. Створення холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації не допускається в таких галу­зях: торгівля товарами народного споживання та продукцією вироб­ничо-технічного призначення; виробництво та переробка сільськогос­подарської продукції; громадське харчування та побутове обслуговування населення; автомобільний транспорт, крім підпри­ємств, що виконують переважно міжнародні перевезення.

Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства економіки України та Антимонопольного комітету України може визначити інші галузі або сфери діяльності, в яких не допускається створення холдин­гових компаній у процесі корпоратизації та приватизації.

Не допускається створення холдингової компанії, якщо вона та її дочірні підприємства або два і більше дочірніх підприємств реалізу­ють взаємозамінні товари (роботи, послуги) та їхня сукупна частка на відповідному загальнодержавному або регіональному ринку переви­щує 35 відсотків.

Поглинання одного господарюючого суб’єкта іншим не допуска­ється: якщо господарюючий суб’єкт, що поглинається, та холдингова компанія або її дочірні підприємства реалізують третім особам взає­мозамінні товари (роботи, послуги) та їхня сукупна частка на відпові­дному ринку перевищує 35 відсотків; якщо холдингова компанія або будь-яке з її дочірніх підприємств є споживачем товарів (робіт, пос­луг), які виробляє господарюючий суб’єкт, що поглинається, і частка цього суб’єкта на відповідному ринку перевищує 35 відсотків; якщо господарюючий суб’єкт, що поглинається, здійснює збут товарів (робіт, послуг), які виготовляє холдингова компанія або будь-яке дочірнє підприємство, і частка першого на відповідному ринку в момент поглинання перевищує 35 відсотків.

Поглинання господарюючих суб’єктів у процесі приватизації здійснюється за згодою Антимонопольного комітету України в поряд­ку, встановленому цим комітетом.

Холдингова компанія, понад 25 відсотків акцій якої належать державі, не має права: збувати продукцію дочірніх підприємств; пере­давати дочірнім підприємствам право на збут продукції іНшиХ дочір­ніх підприємств, крім експортних операцій; регулювати у будь-якій формі ціни на товари (роботи, послуги) дочірніх підприємств.

Дочірнє підприємство не може володіти паями, акціями, іншими цінними паперами холдингової компанії у будь-якій формі. Якщо більше 50 відсотків активів холдингової компанії, що створюється, становлять частки (акції, паї) та інші фінансові активи, то до її статут­ного фонду, крім зазначених фінансових активів, може входити ви­ключно майно, яке безпосередньо необхідне для забезпечення функці­онування апарату управління цієї компанії, а контрольні пакети акцій дочірніх підприємств, що передаються засновниками до статутного фонду компанії, не можуть перевищувати 30 відсотків відповідних статутних фондів цих підприємств. Така холдингова компанія має право проводити лИшЕ інвестиційну діяльність.

Холдингові компанії повинні один раз на рік публікувати у засо­бах масової інформації відомості про свої баланси, прибутки і збитки, а також про належні їм частки (акції, паї) інших підприємств за фор­мою, встановленою Міністерством фінансів України та Антимонопо - льним комітетом України.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru