Ознаки бізнесу, його функції і модель
До ознак бізнесу належить те, що залишила практика розвитку продуктивних сил суспільства, а саме:
♦обмін діяльністю між суб’єктами економіки;
♦прагнення кожного учасника обміну діяльністю реалізувати свої інтереси незалежно від того, чи реалізуються при цьому інтереси контрагентів;
♦прагнення до нав’язування своїх інтересів у разі, коли контрагенти відмовляються враховувати нав’язувані. їм умови ділового спілкування (угоди);
♦прояв особистої чи колективної ініціативи у процесі, підготовки чи укладання угоди;
‘ здатність і готовність йти на особистий (чи колективний) ризик заради укладання угоди (операції) на вигідних умовах;
♦готовність і уміння здійснювати різні прийоми ділового спілкування, метою яких є досягнення найбільшої вигоди;
♦
Розділ 2 |
Здатність робити різні кроки, у різних напрямах з метою забезпечення вигідної позиції для подальшого здійснення вибраних прийомів ділового спілкування; вміння диференціювати вірогідні й справжні результати угоди, визначати пріоритети діяльності та підпорядковувати їм логіку ділового спілкування.
Зазначені ознаки бізнесу повного мірою виявляються у сучасній
* ринковій економіці, де вони мають повністю визначені видові особ-
* ливості, зумовлені товарно-грошовими відносинами. Крім того, всі
Організаційні форми виробничого підприємництва (фірми) розрізняють за правовими, фінансово-економічними та організаційно-управлінськими ознаками.
Прамові ознаки характеризують юридичні аспекти створення статутного фонду фірми, статусу учасника (засновника) фірми, регулюють майнові відносини між учасниками і фірмою.
До правових ознак належать:
А) право власності на капітал та засновники;
Б) джерела формування та розмір статутного фонду;
В) обмеження права стати учасником фірми;
Г) права учасника на майно у разі виходу з фірми;
Д) юридична відокремленість фірми від учасників.
Фінансово-економічні ознаки дають змогу з’ясувати та однозначно визначити належність учасникам відповідної частки прибутку фірми, розподіл ризиків між учасниками (майнових, грошових тощо), в тому числі і в разі припинення діяльності фірми.
У широкому аспекті фінансово-економічними ознаками є:
А) участь у розподілі прибутків;
Б) відповідальність за зобов’язаннями фірми;
В) розподіл майна в разі припинення діяльності фірми.
Організаційно-управлінські ознаки:
А) участь в управлінні фірмою;
Б) добір, розстановка і використання найманої праці;
В) автономність виробничо-господарської діяльності фірми від учасників.
У період, який передував першим бартерним угодам («товар» — «товар»), ділове спілкування, пов’язане з обміном діяльністю, здійснювалось у рамках замкнених економічних співтовариств (родів, племен, стад та і. н.). І саме «ділова» природа цих первісних економічних контактів, діловий інтерес учасників первісного виробництва і спричинив у кінцевому підсумку розпад цих спільностей та диференціацію населення. Одні виявили себе в своєму бізнесі, і саме вони почали захоплювати ключові економічні, позиції, інші терпіли крах, поступово потрапляючи у рабську чи іншу залежність від своїх контрагентів.
Вважати, що в докапіталістичній економіці не було бізнесу — те саме, що заперечувати наявність до капіталізму економіки як такої, хоча саме слово «бізнес» дійсно ввійшло у науковий і побутовий обіг саме з переходом до капіталізму. Наївним було б вважати, що бізнес був повністю ліквідований у радянській допере - будовній економіці. У колишньому СРСР панувала думка, що бізнесу в нашій економіці бути не може, крім зовнішньоекономічних контактів, і бізнесмени, як особлива соціальна група, назавжди зникли. Вони сприймалися хіба що як атрибут злочинного світу, причому їх наявність не була постійно відтворюваним ^ явищем.
•"у* •'■у* »-у* •■’у» •■‘у* «--у* «►•у* ’►'У* •■'У* •'"У* •’V* «►'У* •'У* •"У* •■'У* ♦-“у* *-у«> *«ув **у*
Однак бізнес був завжди поширеним явищем у планово - розподільній економіці. Бізнесом займалися споживачі, які здійснювали пошук дефіцитних товарів. їхні дії, включаючи диференціацію ринку за регіональними, ціновими, фірмовими, товарними та іншими ознаками, для подальшого залучення до дефІциТу, очевидно, могли б оснастити характерними прикладами кожного фахівця з теорії бізнесу, якби вони вирішили звернутися у цьому до радянського досвіду.
Функції бізнесу. Вперше в теорію бізнесу поняття «функції бізнесу», як і «модель бізнесу», ввів англійський економіст Алан Хоскінг. Під функціями бізнесу він розумів здійснення діяльності з виробництва й обмінних операцій між підприємцем та іншими елементами господарського середовища. Виходячи з цього, бізнес передбачає такі функції:
♦ ведення фінансів і обліку — накопичення капіталу завдяки засобам інвесторів і кредиторів; накопичення доходів від продажу; управління використанням капіталу і доходів у межах і поза бізнесом;
♦ кадрова — добір і наймання на роботу відповідно до потреб бізнесу, вирішення всіх питань щодо використання трудових ресурсів;
♦ матеріально-технічне постачання — придбання сировини, машин і обладнання та інші поставки, необхідні для господарської діяльності;
♦ виробнича: — перетворення сировини та інших поставок у такий вид продукції, який придатний для продажу клієнтам підприємства;
♦ маркетинг — визначення потреб споживачів і управління процесом обміну між підприємством і його контрагентами.
До перелічених функцій можна віднести:
А) підтримку підприємства. Поширення підприємницьких ідей, ініціативи і досвіду управління, що є функцією менеджменту;
Б) науково-дослідні і проектні роботи. Діяльність з розробки і реалізації нових технологічних процесів або нової продукції для поліпшення підприємництва, підвищення ефективності, розширення пропозиції нової продукції;
В) зв’язки з громадськістю (так званий «паблік рілейшлз»). Управління відносинами між підприємством і громадськими структурами або засобами масової інформації.
І- Розділ 2 |
Модель бізнесу. Узагальнюючи викладений матеріал, бізнес можна зобразити як просту модель, що складається з двох блоків:
А) макросерсдовище — економічні, правові політичні, соціально-економічні, технологічні, географічні умови діяльності;
Б) мікросередовище — інституціональна система (рис. 2.1). Наведена модель показує бізнес з його п’ятьма основними функ-
^ ціями, чотири із яких (фінанси, маркетинг, кадри і матеріально-
Рис. 2.1. Модель бізнесу |
Технічне постачання) передбачають відносини із зовнішніми блоками. Ці інститути становлять безпосереднє середовище діяльності фірми, або «мікрорівень». Виробнича функція з її «ноу-хау» — це внутрішнє середовище бізнесу.