Передумови розробки стратегії міжнародної конкурентоспроможності

Стратегія міжнародної конкурентоспроможності - це комп­лекс теорій, положень та практичних прийомів, які забезпечують під­приємству конкретні переваги на тривалий період. Конкуренція на міжнародних ринках пред’ являє більш жорсткі вимоги до розробки стратегій, ніж на національному ринку. При цьому особливу увагу слід приділяти тому, наскільки смаки і надання переваг споживачів, збутові канали, перспективи зростання, рушійні сили і тиск конкурентів на світовому ринку відрізняються від умов національного. Крім того, до основних відмінностей ринку однієї країни від іншої слід додати чотири характерні особливості міжнародних операцій:

- різний рівень виробничих витрат;

- коливання валютних курсів;

- особливості торгівельної політики національних урядів;

- характер міжнародної конкуренції.

Різниця в рівні виробничих витрат у різних країнах залежить від різного рівня оплати праці, продуктивності праці, інфляції, подат­кових ставок витрат на електроенергію, різницею у державному регу­люванні. Низький рівень виробничих витрат досягається за рахунок дешевої робочої сили, законодавства, яке сприяє розвиткові виробниц­тва або унікальних природних ресурсів.

Коливання обмінних курсів ускладнюють для окремих країн використання переваг низького рівня виробничих витрат. Обмінні кур­си можуть змінюватися на 20-40 % щорічно. Ці коливання можуть зовсім знищити перевагу низьких витрат або перетворити країну з ви­сокими витратами в країну, де стане вигідно розміщувати виробництво.

Національні уряди застосовують різні заходи щодо регулю­вання міжнародної торгівлі і діяльності іноземних фірм на ринках своїх країн. Для цього можуть вводитися імпортні тарифи та квоти, встанов­люватися місцеві вимоги до товарів, які вироблені іноземними компа­ніями всередині цих країн, а також регулювати ціни на імпортні товари.

Деякі уряди надають пільгові кредити та субсидії національ­ним компаніям для підтримки їх у конкретній боротьбі з іноземними
виробниками. Інші уряди, які зацікавлені у будівництві нових під­приємств і створенні нових робочих місць, пропонують субсидії іно­земних компаніям, забезпечують їм більш легкий вихід на ринок і надають технічну допомогу.

Існують суттєві відмінності форм міжнародної конкуренції в різних галузях. На одному кінці спектра форм конкуренції знаходиться форма, яку називають багатонаціональною. Така форма міжнародної конкуренції виникає тоді, коли конкуренція на одному національному ринку не залежить від конкуренції на іншому національному ринку. В такому випадку не існує світовий ринок, а є вибір самостійних націо­нальних ринків. І конкуренція в кожній країні відбувається незалежно від конкуренції в інших країнах.

У тих галузях, в яких переважна багатонаціональна конку­ренція, дія ефективної стратегії фірми і досягнутих за її допомогою конкурентних переваг на одному ринку обмежується саме цим ринком і не поширюється на інші країни, де виступає дана фірма. Така конку­ренція має місце в багатьох типах роздрібної торгівлі, виробництві пива, продуктів харчування (кава, хлібні вироби, заморожені продукти, консерви), а також у страхуванні життя, виробництві звичайних мета­ловиробів, пошитті одягу.

При глобальній конкуренції ціни і конкурентні умови різних ринків тісно пов’ язані між собою. В результаті створюється дійсно світовий ринок. У глобальних галузях конкурентна позиція фірми в од­ній країні суттєво впливає на її позиції в інших країнах і навпаки.

Вибір стратегії диктується певними правилами і, в першу чер­гу, залежить від того, в рамках стандартного чи спеціалізованого біз­несу знаходиться ринкова ніша фірми.

У першому випадку компанія займається випуском самих зви­чайних, поширених в цій економіці товарів та послуг. І тоді найваж­ливішою характеристикою, яка визначає зміст стратегії, стає масштаб діяльності від локального до глобального.

У другому випадку фірма зосереджується на виробництві тих товарів або послуг, які рідко зустрічаються або зовсім відсутні на рин­ку, при цьому можуть бути два шляхи: або пристосування до особ­ливих запитів ринку, наприклад, врахування побажань окремих груп клієнтів; або дотримання протилежної лінії - замість пристосування себе до вимог ринку спробувати змінити самі ці вимоги. Наприклад, створити принципово новий вид товарів або добитися радикальної зміни стереотипу поведінки у споживанні певної послуги.