Переваги та недоліки франшизи

На думку президента Міжнародної асоціації франшиз, використання франшизи має потрійну перевагу: ліцензіар виграє тому, що закладає міцний фундамент для своєї компанії. Ліцензіат виграє тому, що може скористатися перевіреними економічними методами ліцензіара, споживач виграє від того, що без перебоїв отримує товари і послуги.

Більше всього виграють ліцензіари, які можуть розширити бізнес через торгові підприємства ліцензіатів. Вкладення капіталу у франшизу вигідно ліцензіату, оскільки ризик порівняно малий. Вкладаючи гроші у франшизу, відомо, що придбається життєздатне підприємство, яке вже довгий час працює успішно.

Купівля франшизи дозволяє отримати налагоджену справу, дає можливість вирішити подолати недостачу грошей. Ліцензіари використовують ряд методів, щоб пересвідчитися в тому, що ліцензіат має міцну фінансову базу. Перш ніж визначити майбутніх покупців ліцензій, ліцензіар відсіває тих, чиї фінанси знаходяться в кризовому стані; компанія не видає ліцензію, якщо у претендента немає достатніх коштів для оплати витрат, пов'язаних з відкриттям фірми. (На відміну від багатьох незалежних власників, ліцензіар володіє достатнім досвідом, щоб реально оцінити витрати.) Об'єм необхідних інвестицій має широкий діапазон — від декількох тисяч до мільйона доларів — в залежності від типу франшизи. Первинні вкладення йдуть на оплату послуг ліцензіара: вибір місцезнаходження підприємства, дослідження ринку, професійне навчання і технічну допомогу; покриваються витрати на будівництво або оренду приміщення, обробку будівлі, купівлю сировини і матеріалів і управління підприємством протягом перших 6-12 місяців.

Небагато ліцензіатів спроможні виписати чек на загальну суму інвестицій. Більшість бере позику, щоб сплатити частину витрат. У деяких випадках як кредитор виступає ліцензіар. Приблизно 1/4 компаній з списку 500 найбільших продавців франшиз, що публікується журналом "Ентрепренер Мегезін", пропонують фінансову підтримку ліцензіатам.

Крім надання фінансової і консультативної допомоги ліцензіар навчає нового підприємця методам управління фірмою. Наприклад, компанія "Невже це йогурт?" містить в головній резиденції в Далласі власний навчальний центр, в якому нові ліцензіати проходять десятиденний курс навчання. Багато ліцензіарів пропонують консультації з питань реклами, податків і іншим проблемам бізнесу, а також по керівництву повсякденною діяльністю підприємства, працюючого на основі франшизи.

Перевагифраншизи:

Для ліцензіару (франчайзера)

- можливість отримати вигоду від швидкого розповсюдження бізнесу, не залучая кредитів;

- здійснення контролю за умовами реалізації продукції, взаємозв‘язок з клієнтами;

- розширення мережі розподілу продукції;

- використання переваг при розвитку міжнародного франчайзингу.

Для ліцензіату (франчайзі)

- набуття професійних знань за допомогою програм навчання, які проводять франчайзери;

- входження нових підприємств на ринок з продукцією, яка завоювала споживача;

- можливість закупівлі обладнання у франчайзора, за цінами нижче ринкових;

- додатковий супінь надійності бізнесу – низька вирогідність банкрутства порівняно зі звичайним підприємством.

Для споживача:

- поява нових конкурентів на ринках збуту і ріст конкуренції серед товарних знаків;

- надання споживачу широкого вибору товарів та можливості швидко отримати товари та послуги, які відповідають сучасному рівню якості;

- залучення іноземних інвестицій, які сприяють впровадженні новітніх технологій та створенню нових робочих місць;

- скорочення державних витрат, пов‘язаних з ліквідацією збанкрутілих підприємств.

Недоліки франшизи:

- ризикованість діяльності - франшиза не гарантує багатства;

- великі витрати на придбання франшизи (на 10—30% вище, ніж на створення власного незалежного підприємства).

- невеликі прибутки

- щомісячна плата, внески, які необхідно виплачувати ліцензіару. Розмір коливається від нуля до 20% від обсягу продажу.

- обмеженість у проведенні діяльності - ліцензіар втручається в усі сфери бізнесу, до таких деталей, як уніформи службовців і колір стін. Ліцензіат зобов'язаний купувати товари для продажу безпосередньо у ліцензіара по ціні, яку останній призначить. "Материнські" компанії можуть приймати управлінські рішення, не консультуючись з ліцензіатами.