Підприємництво як елемент бізнесу і тип господарювання

Підприємництво як економічний феномен є категорією бізнесу.

У господарській практиці «підприємництво» і «бізнес» часто ото­тожнюють.

Бізнес — поняття ширше, ніж підприємництво. Воно ОХОПЛЮЄ всі відносини, що виникають між усіма учасниками ринкової еко­номіки, включаючи не тільки підприємців, а й споживачів, най­маних працівників, державні структури.

Підприємництво — динамічний, активний елемент бізнесу, що є ініціативною, самостійною діяльністю, яка здійснюється на свій ризик і під свою майнову відповідальність громадянами, об’єднаннями громадян з виробництва продукції, виконання робіт і. надання послуг з метою отримання прибутку. Підприємництво включає в оборот свого суб’єкта — підприємця, а не всіх учасників ринку.

Як елемент бізнесу підприємництво не може бути відокремлене від праці, від ведення господарства, від привласнення. Без праці бізнесу не буває. Праця і підприємництво — процеси діяльності, спрямовані на виробництво матеріальних і духовних благ. Проте якщо для підприємництва праця є основною умовою його розвитку і джерелом створення життєвих благ, то підприємництво — це за­сіб, що надає праці творчості, це змістовний, якісний бік діяльнос­ті, який характеризується самопримусом суб’єктів, що вибрали цю діяльність.

Підприємництво — якісно новий ефективний тип ведення гос­подарства. Воно потребує прогресивних способів, прийомів, мето­дів ведення та конкретного власника, господаря виробництва. Бо тільки господар прагне до примноження своєї власності і заради цього займається сам підприємницькою діяльністю або наймає працівників. Він не буде марно розбазарювати своє добро, не дасть це зробити й іншим. І в цьому розумінні поняття «підприємець» і «господар» тісно пов’язані одне з одним. Оскільки всі підприємці беруть активну участь у формуванні цілей підприємства та управ­ляють підприємством, їх можна вважати менеджерами. Однак у підприємця може не бути здатності або хисту до ефективного ви - конання управлінських функцій — планування, організації, мо - ^ тивації, контролю. Тому навіть видатний підприємець може не

Бути ефективним менеджером. Створена підприємцем організація навіть може розпастися через погане керівництво, а не через по­гані ідеї. Таким чином, менеджера від підприємця відрізняє здат­ність і вміння ефективно управляти організацією, використовую­чи всі функції управління. Заповзятливий менеджер активно шу­кає можливостей і з наміром ризикує, добиваючись змін і вдоско­налення своєї організації. Керівники повинні думати і діяти як підприємці. Якщо менеджери середньої ланки не можуть або не хочуть ризикувати через нові ідеї, підприємницька спроможність організації серйозно обмежується.

Отже, порівнюючи поняття «менеджмент» і «бізнес», «мене­джмент» і «підприємництво», можна. зробити висновок: бізнес — це діяльність, спрямована на отримання прибутку створенням та реалізацією продукції чи послуг. Менеджмент реалізує процес управління бізнесом, наукою, культурою тощо. Бізнесмен — цс володар капіталу, який є в обігу і дає прибуток. Бізнесменом мо­же бути просто ділова людина, яка ніким не управляє, а мене­джер обов'язково обіймає керівну посаду й управляє будь-яким об’єктом,, має підлеглих. Підприємець — це людина, яка, починає нову справу, здійснює бізнес, реалізує певні нововведення і вкладає свої кошти у нову справу, бере на себе особистий ризик.