План виробництва продукції

План виробництва продукції (виробнича програма) є основним провідним розділом перспективного і поточного плану підприємства та визначається на основі обсягу продажу номенклатури й асортимен­ту продукції, її якості, маси прибутку, рівня рентабельності, розміру ринкової частки підприємства тощо. Розробка виробничої програми здійснюється на основі вивчення ринку спеціальним підрозділом під­приємства службою маркетингу. В комплекс маркетингових заходів фірми з розробки виробничої програми як правило, входять:

• вивчення споживачів товарів (послуг) фірми та їх поведінки на ринку;

• аналіз ринкових можливостей фірми;

• оцінювання товарів, послуг, які випускаються та надаються під­приємством, перспектив їхнього розвитку;

• аналіз форм і каналів збуту;

• оцінювання методів ціноутворення, які застосовує фірма;

• дослідження заходів щодо просування товарів (послуг) на ринок;

• вивчення конкурентів;

• вибір ринкової «ніші» (найбільш сприятливого сегменту ринку).

Після проведення маркетингових досліджень виробнича про­грама фірми розробляється в певній послідовності (рис. 13.7). Виробнича програма планується на 3-5 років, на один рік з роз­бивкою на квартали і місяці, розраховується в натуральних, умовно - натуральних, трудових та вартісних показниках.

Обсяг виробництва в натуральному виразі характеризується но­менклатурою й асортиментом продукції, яка випускається, в фізич­них одиницях, відповідних їй споживчих властивостях (міри ваги, довжини, обсягу). Номенклатура продукції - найменування (пере­лік) виробів (робіт, послуг), які випускаються. Асортимент продук­ції - сукупність різновидів цих виробів, за видами, типами, сортами, розміром тощо в межах номенклатури. Основою для визначення обсягу продукції у вартісному виразі служить план виробництва продукції в натуральному виразі. Невід’ємною частиною плану ви­робництва продукції в натуральному виразі є завдання з подальшого підвищення якості продукції.

Щоб визначити обсяг виробництва однорідних виробів, різних за матеріаломісткістю або іншими ознаками, застосовують умовно- натуральні показники. Трудові показники обсягу виробництва, які виражаються, як правило, в нормо-годинах, людино-днях, верстато - годинах, у поєднанні з натуральними використовуються для ви­значення чисельності працівників, норм виробітку, розміру оплати праці, для планування виробничих програм заготівельних та інших цехів. Вартісні (грошові) показники є узагальнюючими, з їх допомо­гою можна визначити загальний обсяг виробництва фірми. У вар­тісному виразі плануються такі важливі показники виробничої про­грами, як обсяг валової, товарної і реалізованої продукції.

Рис. 13.7. Послідовність розроблення виробничої програми

Товарна продукція - продукція, випущена на підприємстві та призначена для реалізації. Це є основний показник плану виробни­цтва, який слугує базою для розрахунку валової та реалізованої про - дукції. Склад товарної продукції ілюструється схемою на рис. 13.8.

До товарної продукції не включається вартість сировини, ма­теріалів, сплачених замовником. Однак якщо з цієї сировини на підприємстві виготовлена для замовника продукція, то в товарну продукцію включається вартість перероблення сировини. Товарна продукція в більшості галузей промисловості визначається за за­водським методом, тобто в обсяг товарної продукції не включається вартість готових виробів, напівфабрикатів, виготовлених підпри­ємством для власних потреб. Винятком є підприємства харчового комплексу, де у вартісні показники обсягу випущеної продукції включається внутрішньозаводський оборот, тобто вартість спожи­тих для власних потреб готових виробів і напівфабрикатів.

Товарна продукція з готових виробів планується в цінах підпри­ємства. У звіті вона визначається в порівняних (незмінних на певну дату) цінах підприємства. У платіжних документах продукцію (това­ри і послуги), крім цін виробника, виділяють податок на додану вар­тість, акцизи та інші платежі, які мають характер непрямих податків.

Рис. 13.8. Склад товарної продукції

Програма основного цеху підприємства розраховується в по­рядку, зворотному напряму технологічного процесу, тобто від ви­пускаючого цеху до обробного і далі до заготівельного. Такий поря­док дозволяє взаємно узгоджувати терміни випуску продукції цеху з термінами випуску готових виробів, установлених у виробничій програмі підприємства.