Планування чисельності працівників підприємства

Норма чисельності (Н ) — це встановлена чисельність працівни­ків певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідного для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або об­сягу робіт. За нормами чисельності визначаються витрати праці за професіями, спеціальностями, групами або видами робіт, окремими функціями, в цілому на підприємстві, цеху або його структурному підрозділі. Чисельність працівників є найважливішим кількісним показником, що характеризує трудові ресурси підприємства. Вона вимірюється такими показниками, як облікова, явочна й середньо обліковачисельність працівників.

Облікова чисельність (Ч б) працівників підприємства - це показ­ник чисельності працівників облікового складу на певне число або дату (наприклад на 20 травня). Вона враховує чисельність усіх пра­цівників підприємства, прийнятих на постійну, сезонну і тимчасову роботу відповідно до укладених трудових договорів (контрактів), а також працюючих власників організації, які одержують заробітну плату. Не включаються в обліковий склад особи, які працюють за до­говором підряду та іншими договорами цивільно-правового харак­теру. В обліковому складі працівників за кожний календарний день враховуються ті, що фактично з’явилися на роботу, та відсутні на ро­боті з яких-небудь причин (відпустка, хвороби, відрядження тощо).

Явочна чисельність (Ч ) характеризує кількість працівників об­лікового складу, які з’явилися на роботу в даний день, включаючи тих, що знаходяться у відрядженнях. Це необхідна чисельність пра­цівників для виконання виробничого змінного завдання та випуску продукції. Різниця між явочним і обліковим складом характеризує 116

Кількість відсутніх з різних причин (відпустка, хвороби тощо). Для переведення явочної чисельності в облікову використовується кое­фіцієнт переводу явочної чисельності працівників в облікову (К б):

У перервних виробництвах К б визначається, як відношення та­бельного (номінального) фонду часу до планового (ефективного), а в безперервних - як відношення календарного фонду до планово­го (ефективного). І, навпаки, для приведення облікового складу до явочного необхідно виконати такі розрахунки:

При розрахунку необхідно пам’ятати, що обліковий склад за­вжди більший від явочного складу на кількість відсутніх працівни­ків з різних причин.

Середньооблікова чисельність - чисельність працівників у се­редньому за певний період (місяць, квартал, з початку року, за рік). Середньооблікова чисельність працівників за місяць визначається додаванням чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день місяця. При цьому облікова чисельність праців­ників за вихідні і святкові дні прирівнюється до облікової чисель­ності персоналу попереднього робочого дня.

Приклад. Підприємство працює з 21 квітня. Облікова чисельність тих, хто працює на новому підприємстві, становила: 21 квітня - 110 осіб; 25 квітня - 150, 28 квітня - 200, ЗО квітня - 220 осіб. Середньообліко­ва чисельність працівників у травні становила 280 осіб, у червні - 290 осіб. Визначити середньооблікову чисельність працівників за третю декаду квітня, за квітень, за II квартал.

Розв ’язання

1. Середньооблікова чисельність працюючих за третю декаду:

Ц Соб

110x4 + 150x3 + 200x2 + 220 1510

2. Середньооблікова чисельність працівників за квітень:

1510 -

ЧСоб = = 50 (°Сіб>

3. Середньооблікова чисельність працівників за II квартал:

50 + 280 + 290

Чсоб =------------ з-------- = 207 (°сі6)

Середньооблікова чисельність показує, скільки в середньому працівників щодня рахувалося в списках підприємства за даний період. При визначенні середньооблікової чисельності працівники, прийняті на неповний робочий день або неповний робочий тиждень (сумісники) враховуються пропорційно фактично відпрацьовано­му ними часу. Персонал, який працює на дому, рахується як ціла одиниця. Деякі працівники облікового складу не враховуються при визначенні чисельності (жінки, які перебувають у відпустці по ва­гітності і пологах, у додатковій відпустці за доглядом за дитиною; працівники, які знаходяться в навчальній відпустці без збереження заробітної плати тощо).

Визначення потреби в персоналі на підприємстві (фірмі) ведеть­ся роздільно за групами промислово-виробничого і непромиелового персоналу. Вихідними даними для розрахунку чисельності праців­ників є виробнича програма, норми часу, виробіток і обслуговуван­ня; плановий (ефективний) фонд робочого часу за рік, заходи щодо скорочення витрат праці тощо. Основними методами визначення кількісної потреби в персоналі є розрахунки:

• за трудомісткістю виробничої програми;

• за нормами виробітку;

• за нормами обслуговування;

• за робочими місцями (табл. 7.2).

Чисельність працівників непромислового персоналу плануєть­ся окремо (незалежно від чисельності працівників промислово- виробничого персоналу) за кожним видом діяльності й об’єктом з урахуванням їх особливостей.

Норматив чисельності працівників (основних робітників - відрядників) (Н ) за трудомісткістю виробничої програми визнача­ється за формулою:

Нч = (тт/теф)/квн,

Де Т - планова технологічна трудомісткість виробничої програ­ми, нормо-годин; Т - плановий (ефективний) фонд робочого часу одного працівника в рік, годин; К - коефіцієнт виконання норм часу працівниками.

Таблиця 7.2 Методи розрахунку чисельності працівників підприємства Метод розрахунку чисельності праців - ників підприємства Формула розрахунку 1. За трудомісткістю Виробничої Програми Я = (Г /ТЛ/К , Ч 4 ПЛ' еф' ' вн’ Де Т - планова трудомісткість виробничої програ­ми, нормо-годин; Теф - нормативний баланс робочо­го часу одного робітника за рік, годин; Кт - коефіці­єнт виконання норм часу (виробітку) працівниками 2.За нормами виробітку Н = (ОП /Я )/К, Ч 4 пл.1 вир' 1 вн Де 0Пш - плановий випуск продукції (виконаних робіт) за певний період часуН - планова норма виробітку в тих самих одиницях вимірювання за той самий період часу 3. За нормами обслуговування Н = К / Н х 3 х К,, Ч о' 0 00 Де К0 - кількість одиниць установленого облад­нання; Н - норма обслуговування одиниць; 3 - кількість робочих змін; ТС - коефіцієнт переводу явочної чисельності працівників в облікову 4. За робочими місцями Я = МхЗхК,, Ч 00 Де М — кількість робочих місць

Відзначимо, що якщо ми використовуємо плановий (ефективний) фонд робочого часу одного працівника за рік, то отримаємо облікову чисельність працівників. Якщо ми використовуємо табельний (номі­нальний) фонд робочого часу одного працівника за рік, то отримаємо чисельність працівників. Відношення табельного (номінального) фон­ду робочого часу до планового (ефективного) є не що інше, як коефіці­єнт переведення явочної чисельності працівників в облікову (Коб).

Планова технологічна трудомісткість виробничої програми ви­значається за нормативом трудових витрат на одиницю продукції, помножена на плановий випуск продукції. Метод розрахунку чи-

Сельності персоналу за трудомісткістю виробничої програми най­більш точний і достовірний, оскільки потребує застосування норм праці. Визначення чисельності працівників за нормами виробітку є спрощеним і менш точнішим у зв’язку з впливом цін і матеріаломіст­кістю продукції на обсяг продукції у вартісному виразі. Чисельність працівників за нормами виробітку визначається за формулою:

Нч=(ОПт/Нвир)/Квн,

Де ОП - плановий обсяг продукції (виконуваних робіт) у вста­новлених одиницях вимірювання за певний період часу; Н - пла­нова норма виробітку в тих же одиницях вимірювання і за той самий період часу.

Відзначимо, якщо ми застосовуємо виробіток на одного вироб­ничого працівника, на одного працівника, на одного працюючого в установлених одиницях, за певний період часу, то отримуємо, відпо­відно, чисельність виробничих працівників, працівників і працюючих за цей період.

Планування чисельності основних робітників і допоміжних ро­бітників, які виконують роботи, за нормами обслуговування, зво­диться до визначення загальної кількості об’єктів обслуговування з урахуванням змінності робіт:

Нн=К0/Н0хЗхК^

Де К - кількість одиниць установленого обладнання; Н - норма обслуговування (кількість одиниць обладнання, що обслуговується одним працівником); 3 - кількість робочих змін; Ко6 - коефіцієнт переведення явочної чисельності робітників в облікову.

При обслуговуванні кожного складного агрегату кількома пра­цівниками одночасно формула набуде такого вигляду:

Нч = КахКахЗх

Де К - кількість робітників, які одночасно обслуговують один агрегат, осіб.

За робочими місцями визначається чисельність основних і допо­міжних робітників, для яких не можуть бути встановлені ні обсяги робіт, ні норми обслуговування (наприклад, кранівники, стропальни­ки тощо):

Нч = МхЗхКО6

Де М - кількість робочих місць.

120

Чисельність обслуговуючого персоналу може бути визначена і за укрупненими нормами обслуговування, наприклад, чисельність прибиральників можна визначити за кількістю квадратних метрів площі приміщень, гардеробників - за числом обслуговуваних людей тощо. Приведені вище формули використовуються для розрахунку чисельності як основних, так і допоміжних робітників відповідно зкоректуванням вихідних даних.

Чисельність учнів (Чу) розраховується з урахуванням потреби в навчанні за конкретними професіями. При цьому чисельність учнів визначається в середньообліковому розрахунку за формулою:

* 12 ’

Де Ч - загальна чисельність учнів, які підлягають навчанню в плановому періоді, осіб; Т — середній термін навчання одного учня певної професії, місяців.

Планова чисельність воєнізованої охорони визначається за кіль­кістю постів і режимом роботи (її змінності і безперервності), по­жежної охорони - за числом пожежних машин, нормами їх обслуго­вування і режимом роботи.

Чисельність службовців визначається за наявними середньо - галузевими даними, а також за нормативами, розробленими під­приємством і за посадами (конструктори, технологи, бухгалтери тощо). Чисельність службовців, керівників функціональних служб і підрозділів знаходить відображення в штатному розкладі - доку­менті, який є переліком згрупованих за відділами і службами посад службовців із вказаним розрядом (категорією) робіт та посадового окладу, який щорічно переглядається й затверджується керівником підприємства.

Планування чисельності доцільно починати із структурних під­розділів підприємства (ділянок, цехів, корпусів, виробництв) і за­кінчувати підрозділами апарату управління. Загальна чисельність тих, хто працює на підприємстві (фірмі) в цілому визначається під­сумовуванням чисельності робітників, учнів, службовців та інших категорій за всіма підрозділами підприємства. Забезпечення потре­би в персоналі діючого підприємства передбачає не тільки визначен­ня чисельності працівників, але і її зіставлення з наявною робочою силою, оцінкою обороту, плинністю кадрів, визначення додаткової потреби або надлишку персоналу.

Закінчується розрахунок потреби в персоналі визначенням до­даткової потреби в кадрах тієї або іншої категорії й визначенні над­лишку робочої сили окремо за кожною категорією працівників з урахуванням професії, кваліфікації (розряду) тощо. На підприєм­стві додаткова потреба (надлишок) (Чд) персоналу розраховується як різниця між середньообліковою чисельністю в планованому році ( Чгпл) і фактичною чисельністю за попередній рік ( Ч ):

З =В хі

Пот м п

Додаткова потреба в працівниках, службовцях і інших, розрахо­вується з урахуванням наявних вакансій та можливого вибування працівників у зв’язку з виходом на пенсію, на навчання, службою в армії тощо.

В умовах нестабільності економіки фактична потреба підпри­ємства в персоналі певних категорій працівників безперервно змі­нюється під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. У ринкових відносинах на використання трудових ресурсів, робочої сили, пер­соналу підприємства, як і на виробництво продукції, робить вплив закон попиту та пропозиції. Попит на робочу силу, згідно з теорі­єю, визначається граничним доходом підприємця, що отримується від продажу товару, виробленого із залученням додаткової робочої сили, на одиницю товару. Виходячи з теорії граничного доходу, для кожного підприємства значно вигідніше забезпечувати приріст про­мислової продукції за рахунок підвищення продуктивності праці, яке потребує меншої кількості працівників для збільшення випуску продукції. У зв’язку з цим в умовах ринку гостро встає проблема соціальної захищеності працюючих і безробітних як з боку держави, так і з боку роботодавців.