Плата за землю

Як визначено ст. 1 Закону № 973-14 фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юри­дичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільсько­господарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частин першої та другої ст. 31 Земельного кодексу землі фермерського господарства можуть складатися з ділянок:

- що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

- що належать громадянам — членам фермерського господарства на праві приватної власності;

- що використовуються фермерським господарством на умовах оренди.

Якщо фермерське господарство перебуває на загальній сис­темі оподаткування, воно повинно сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), визначені Законом № 1251-ХІІ, зокрема зе­мельний податок та/або орендну плату за землю (Нормативна карт­ка №8 ).

Оподаткування землі здійснюється відповідно до Закону № 2535-ХІІ, що визначає порядок оподаткування земель сільсько­господарського призначення, земель населених пунктів та зе­мельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, установлює ставки оподаткування для різних категорій земель та пільги в оподаткуванні для окремих категорій платників та кате­горій земель.

Так, відповідно до частини другої ст. 12 Закону № 2535-ХІІ не справляється плата за земельні ділянки фермерських господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до всту­пу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних наса­джень.

Водночас у зв'язку з набранням чинності Законом № 973-ІУ внесено зміни до Закону № 2535-ХІІ, де частину першу ст. 12 допо­внено п. 25, яким установлено, що від земельного податку звільня­ються новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедоступних населених пунктах — протягом п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність. Як визначено ст. 125 Земельного кодексу, право власності на земельну ділянку засвідчу­ється державним актом.

Нормативна картка № 8

Плата за землю

№ П/п	Ознаки	Характеристики
1.	Код податку	13050000-13050600
2.	Платники Податку	Юридичні та фізичні особи - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
3.	База оподат­кування	Площа земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, вираженої у грошовій оцінці. Грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення відповідно до Постанови «Про проведення індексації грошової оцінки земель» від 12.05.2000 р. № 783 індексується станом на 01.01.2005 р. на коефіцієнт, що визначається за формулою: Кі = (і - 10) / 100, Де і - середньорічний індекс інфляції. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться. За даними Держкомзему України за 2004 р. він становить 109,0 %. Оскільки грошова оцінка земель проведена за даними станом на 01.04.96 р. та грошова оцінка сільськогосподарських угідь на 01.07.95 р., у 2005 р. вона індексується на коефіцієнт 2,465.

Продовження нормативної картки № 8 4. Ставки Податку Землі сільськогосподарського призначення: рілля, сіножаті, пасовища - 0,1 %; багаторічні насадження - 0,03 %. Землі невиробничого призначення - ставки визначають органи місцевого самоврядування з урахуванням чисельності населення в населеному пункті. Згідно ст. 7 Закону України № 2535-ХІІ ставки земельного податку у межах населеного пункту установлено в розмірі 1% від грошової оцінки (за деяким винятком - під будівлями та ін.). Для земель, по яких не проведена грошова оцінка, застосовується підвищувальний коефіцієнт 3,10 5. Податковий Період Рік 6. Дата та форма Декларування Податку Податковий розрахунок земельного податку. До 1 лютого року, наступного за звітним 7. Дата сплати податку Протягом 30 календарних днів після звітного періоду - за землі невиробничого призначення. До 15 серпня та до 15 листопада - за землі виробничого призначення. 8. Джерело Покриття Податку Юридичні особи - витрати діяльності Фізичні особи - доходи 9. Пільги Довідник пільг № 36 на 01.01.2006 р. - 32 пільги 10. Нормативне Забезпечення Закон України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ.

Щодо оподаткування земельних ділянок, які використовують­ся фермерським господарством на умовах оренди (орендодавцями яких є відповідні сільські, селищні, міські ради або державні адмі­ністрації), то згідно зі ст. 21 Закону № 161 - XIV розмір цієї плати встановлюється за згодою сторін у договорі оренди між орендодав­цем та орендарем, і річна орендна плата за такі земельні ділянки не може бути меншою за розмір земельного податку, що регламенту­ється Законом № 2535-ХІІ, та перевищувати 12% їх грошової оцін­ки [40]. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено більший розмір орендної плати.

Водночас слід враховувати, що відповідно до п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу при переоформленні права постій­ного користування земельними ділянками, наданими для ведення фермерських господарств у довгострокову оренду, розмір оренд­ної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку, який установлюється Законом № 2535-ХІІ (додаток К).