Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Податок на додану вартість

До числа непрямих податків відноситься податок на додану вар­тість. Платниками цього податку є фермерські господарства обсяг оподаткованих операцій яких протягом останніх дванадцяти кален­дарних місяців перевищує у 300,0 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) (Нормативна картка №2 ).

Будь-якій особі, яка реєструється у податковому органі як плат­ник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний по­датковий номер, що використовується для справляння податку.

Суб'єкт підприємницької діяльності має право на добровільну реєстрацію як платник податку відповідно до поданої заяви у ви­падку, коли за останніх дванадцять календарних місяців обсяг опо­датковуваних операцій не перевищує 300,0 тис. грн.

Реєстраційна заява має бути подана (надіслана) органу держав­ної податкової служби не пізніше двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем дванадцятимісячного періоду. Реєстраційна заява може бути надіслана на адресу органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення.

Форма заяви про реєстрацію встановлюється центральним ор­ганом ДПА України.

Податковий орган зобов'язаний протягом десяти робочих днів надати заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво про реєстрацію його як платника по­датку. Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені органом державної податкової служби, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщені платника податку.

Правила такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил встановлюється центральним податковим органом.

Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке від­бувається у випадках:

- якщо зареєстрована протягом 24 календарних місяців як плат­ник податку особа мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 300,0 тис. грн.;

- якщо, зареєстрована як платник податку особа припиняє діяль­ність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Нормативна картка № 2 Податок на додану вартість (ПДВ)

П/п

Ознаки

Характеристики

1.

Код

Податку

14010000 - 14010600

2.

Плат­

Ники

Податку

Згідно ст.2 Закону це будь - яка особа, яка :

A)здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реє­струється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; Б) здійснює операції з реалізації конфіскованого майна;

B) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підляга­ють оподаткуванню цим податком за нормами цієї статті. ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

- по-перше, незалежно від досягнутих обсягів поставки, обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягає особа, яка поставляє товари з використанням глобальної або локальних комп’ютерних мереж;

- по-друге, обов’язковій реєстрації підлягає особа, яка ім­портує товари на митну територію України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує. Це не поширюється на фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, але ввозять товари в межах неторгового обороту.

3.

База

Оподат­

Кування

Операції з поставки товарів (послуг), вартість яких визначаєть­ся виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче звичайної ціни, з урахуван­ням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів) за винятком ПДВ, що включається до ціни товару. До складу договірної (контрак­тної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість ма­теріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг); по імпорту - договірна вартість, але не менше митної вартос­ті з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону;

Вартість тари, що визнана договором як зворотна, але не по­вернута у визначені строки, що не перевищують 12 календар­них місяців;

Залишкова вартість виробничих або невиробничих фондів, що ліквідуються за самостійним рішенням платника або переда­ються безоплатно особі, яка не зареєстрована платником по­датку на прибуток - така операція розглядається як поставка; у туристичній діяльності - комісійна винагорода (для ту - рагентів), винагорода або вартість туристичних послуг (для туроператорів).

Продовження нормативної картки № 2

4.

Ставки

Податку

20 %; 0 %

5.

Подат­

Ковий

Період

Місяць; квартал

Якщо обсяги поставки не перевищують 300000 грн. (без ПДВ), то платник ПДВ може вибрати квартальний період

6.

Дата та форма декла­рування податку

Податкова декларація з податку на додану вартість

До 20 числа місяця, наступного після звітного періоду, при

Місячному податковому періоді;

Не пізніше 40 днів після звітного кварталу, при квартальному податковому періоді

7.

Дата

Сплати

Податку

До 30 числа після звітного місяця; протягом 10 днів після граничного строку декларування податку

8.

Джерело

Покриття

Податку

Сума податку включається у продажну ціну (непрямий по­даток)

9.

Пільги

Довідник пільг № 36 на 01.01.2006 р. - 110 пільг

10.

Норма­

Тивне

Забезпе­

Чення

Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями; Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про ПДВ” про оподаткування сільськогосподарських підпри­ємств” від 18.12.2005 р. № 2987-^.

Порядок заповнення та надання податкової декларації з ПДВ від 30.05.1997 р. № 166 у редакції від 15.06.2005 р. № 213.

Лист ДПА України „Щодо порядку відображення в по­датковому обліку з податку на прибуток підприємств сум ПДВ, сплаченого при придбанні легкових автомобілів” від

27.05.2005 р. № 14787/7/15-1117.

Лист ДПА України „Щодо визначення бази оподаткування ПДВ при реалізації основних фондів другої групи у період з

01.01.2005 р. по 31.03.2005 р. № 23255/7/16-1517.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

- поставок товарів, робіт, послуг на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами опе­ративної оренди (лізингу) та операції з передачі права власнос­ті на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за догово­рами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території Укра­їни та надання послуг, виконання робіт для їх споживання за межами митної території України.

Закон України з оподаткування податком на додану вартість передбачає ряд операцій, що не є об'єктом оподаткування, які рег­ламентуються статтею третьою Закону, та операції, що звільнені від оподаткування згідно п'ятої статті цього Закону.

Слід зазначити, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість такі господарські операції фермерського господар­ства:

1) передача майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лі­зинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

2) повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (орен­ду) лізингодавцю (орендо-давцю), крім переданого у фінансо­вий лізинг;

3) сплата відсотків або комісій у складі орендних платежів, нарахо­ваних на вартість об'єкта фінансового лізингу;

4) передача майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики та його повернення заставодавцю піс­ля закінчення дії такого договору;

5) обіг валютних цінностей, у тому числі національної та іноземної валюти, банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нуміз­матичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість;

6) безоплатна передача у державну чи комунальну власність тери­торіальних громад сіл, міст або у їх спільну власність об'єктів всіх форм власності, які перебувають на балансі одного платни­ка податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішенням Кабінету Міні­стрів України, центральних та місцевих органів виконавчої вла­ди, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень;

7) надання позашкільними навчальними закладами вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти. Законом передбачено ряд операцій, що звільнені від опо­даткування, зокрема:

1) продаж або передача земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об'єктами нерухомого майна та вклю­чаються до їх вартості, відповідно з положеннями „Земельного кодексу України";

2) орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів;

3) надання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача то­варів (робіт, послуг) неприбутковим установам та організаціям, благодійним фондам, органам державної влади, релігійним ор­ганізаціям з метою їх безпосереднього використання у благодій­них цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги від­повідно до законодавства;

4) безкоштовна передача продукції (робіт, послуг) власного вироб­ництва допоміжними сільськими господарствами і лікувально - виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів та територіальних центрів обслуговування самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів), за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів;

5) надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаро­виробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, ін­тернатів, закладів охорони здоров'я та надання матеріальної допомоги в межах одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу продуктами харчування влас­ного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я.

Важливим моментом при обчисленні податку на додану вартість є визначення бази оподаткування. Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає декілька варіантів обчислення бази оподаткування.

Зокрема база оподаткування операцій з поставки товарів (по­слуг) визначається з їх договірної (контрактної) вартості, визначе­ною за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з ураху­ванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згід­но з законами України з питань оподаткування.

Під звичайною ціною розуміють ціну продажу товарів, робіт, по­слуг продавцем, включаючи суму нарахованих, сплачених відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі продажу особам, не пов'язаним з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності.

У разі, коли ціни підлягають державному регулюванню згідно з законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Якщо продаж товарів здійснюється у примусовому порядку згід­но з законодавством, звичайною вважається ціна, фактично отрима­на при такому продажу.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь - які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (по­слуг).

У разі продажу товарів, робіт, послуг без оплати або з частковою оплатою їх вартості у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичних осіб, що пе­ребувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для не­виробничого використання, витрати на яке не відносяться до вало­вих витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язані з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльнос­ті, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платником податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів. Вартість товарів обчислюється відповід­но до митної декларації, і тому вона не повинна бути нижчою, ніж митна вартість, що зазначена у ввізній митній декларації. До митної вартості включають витрати, пов'язані з транспортуванням, наван­таженням, розвантаженням, перевантаженням товару, що ввозить­ся на митну територію України. Крім того, митна вартість товарів збільшується на суму брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких то­варів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до таких товарів. До митної вартості включаються суми акцизного збору, ввізного мита та інших податків, зборів (обов'язко­вих платежів), за винятком ПДВ, що включається у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Митна вартість імпортованого товару перераховується в на­ціональну валюту за обмінним курсом, встановленим НБУ, що діяв на момент перетину товаром митного кордону України.

Якщо фермерське господарство - платник податку на додану вартість прийняло самостійне рішення про ліквідацію основних за­собів, передачу їх особі, що не зареєстрована платником ПДВ, а також здійснює переведення основних фондів виробничого призначеній у основні фонди невиробничого призначення, то така ліквідація, без­оплатна передача чи переведення розглядається для цілей оподат­кування як продаж таких основних виробничих фондів або неви­робничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних засобів першої групи - за звичайними, але не менше їх балансової вартості.

У разі, коли внаслідок ліквідації основного фонду отримуються комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правилами, встанов­леними для ліквідації основного фонду.

Закон передбачає дві ставки оподаткування податком на додану вартість - 20 відсотків та нульову ставку. За ставкою 20 відсотків оподатковуються всі операції за винятком звільнених від оподатку­вання та операцій, до яких застосовується нульова ставка.

Нульова ставка застосовується щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг), які були вивезені (експортовані) платником подат­ку за межі території України. Товари вважаються вивезеними (екс­портованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення засвідчене належно оформленою митною декларацією.

Платники податку, які застосовують нульову ставку і здійсню­ють операції з реалізації товарів, робіт, послуг в іншій, ніж грошо­вій, формі, одночасно із застосуванням нульової ставки втрачають право на податковий кредит з придбаних товарів, робіт, послуг на виробництво такої продукції. В такому випадку платники податку зобов'язані здійснити коригування податкового кредиту з ПДВ.

Для обчислення податку на додану вартість платнику слід поряд з бухгалтерським вести податковий облік. Основним первинним до­кументом для відображення сум податку на додану вартість є подат­кова накладна. Це документ встановленого зразка, який виписує і надає платник податку покупцеві товарів, робіт і послуг. Податкова накладна містить такі реквізити:

- порядковий номер;

- дату виписування;

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної осо­би, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

- податковий номер платника податку (продавця і покупця);

- місце розташування юридичної особи або місце податкової адре­си фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (об­сяг, розмір, об'єм);

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

- ціну продажу без урахування податку;

- ставку податку і відповідну суму податку в цифровому значенні;

- загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням по­датку.

Якщо платник податку реалізує товари, роботи, послуги, що звільнені від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 Закону "Про податок на додану вартість", у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт чи пункт статті 5.

Податкова накладна складається у момент виникнення по­даткових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал по­даткової накладної надається покупцеві, а копія залишається у про­давця.

Для оподатковуваних операцій, в тому числі і тих, що звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим до­кументом і виписується на кожну повну або часткову поставку то­варів, робіт, послуг. У разі, коли частка товару не містить відокрем­леної вартості, перелік частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому цен­тральним податковим органом України, і враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протя­гом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань зі сплати податків, тобто 1095 днів.

Податкова накладна підписується особою, уповноваженою плат­ником податку здійснювати продаж товарів, а також скріплюється гербовою або спеціальною „Для податкових накладних" печаткою продавця товарів, робіт чи послуг.

Податкова накладна видається у разі продажу товарів, робіт чи послуг покупцеві на його вимогу. У разі відмови з боку поста­чальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при по­рушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної покупець таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання товарів (послуг).

Отримання податковим органом такої заяви є підставою для проведення податкової перевірки постачальника для з'ясування до­стовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього подат­ку за вказаною цивільно-правовою операцією.

Закон передбачає випадки, коли податкова накладна не ви­писується (табл. 3.2 ).

У разі ввезення (імпортування) товарів на митну територію України документом, що засвідчує право на отримання бюджет­ного відшкодування податку на додану вартість, є належним чином оформлена митна декларація, в якій відображається факт сплати ім­портером податку на додану вартість. Імпортери, що розмитнюють товари при їх ввезенні на митну територію України, сплачують:

- митні збори, сума яких збільшує вартість товарів;

- акцизний збір при ввезенні підакцизних товарів, який включа­ється у вартість таких товарів;

- податок на додану вартість.

Назва придбаних товарів (робіт, послуг)

Документ, що підтверджує придбання

Дані, які повинні бути відображені в документі

Товари (послуги) за готівку в рамках граничної суми, встановленої НБУ для готівкових розрахунків

Товарний чек, інший платіжний або розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу

- загальна сума платежу;

- сума ПДВ;

- податковий номер постачальника

Товари (послуги), що оплачуються за допомогою карток платіжних систем, банківських або персональних чеків у рамках граничної суми, встановленої НБУ для готівкових розрахунків

Послуги пасажирського перевезення

Транспортний

Квиток

Готельні послуги

Готельний рахунок

Послуги зв’язку або інші послуги, вартість яких визначають за приладами обліку

Виставлений

Рахунок

Товари (послуги) за готівку, якщо сума їх поставки за день не перевищує 200 гри. (без ПДВ)

Касовий чек

- загальна сума платежу;

- сума ПДВ

Таблиця 3.2

Господарські операції, за якими не виписується податкова накладна

подпись: господарські операції, за якими не виписується податкова накладнаОб’єктом оподаткування податком на додану вартість є вартість то­варів, ввезених на митну територію України, крім тих, що відносяться до переліку критичного імпорту, перелік яких затверджується КМУ.

Контроль за сплатою податку покладено на податковий орган за місцем реєстрації платника та митні органи, що розмитнюють това­ри. В податковій декларації з податку на додану вартість операції по податку на додану вартість з імпортованих товарів відображаються 190

Тільки один раз в частини податкового кредиту в рядку „ПДВ, спла­чений митним органам».

Протягом звітного періоду податкові накладні, вантажні митні декларації, касові та товарні чеки, готельні рахунки, рахунки, ви­ставлені за отримання послуг, що обліковуються за приладами об­ліку, транспортні квитки, що підтверджують факт придбання чи ре­алізації товарів, робіт, послуг, фіксуються в „Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних» платника податку.

Важливим моментом оподаткування податком на додану вар­тість є визначення дати виникнення податкових зобов'язань. Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт чи по­слуг) є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого від­бувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на бан­ківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт чи послуг), які підлягають продажу, а в разі продажу товарів за го­тівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банків­ській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (по­слуг) платником податку.

Датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лізин - годавця) для операцій з фінансової оренди є дата фактичної переда­чі об’єкта фінансової оренди у користування орендарю.

Датою визначення податкових зобов’язань у разі продажу това­рів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів на по­точний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями пе­ред таким бюджетом.

При ввезенні (імпортуванні) товарів на митну територію Укра­їни датою виникнення податкових зобов'язань є дата подання ввіз­ної митної декларації з зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з поточного рахунку платни­ка податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, який засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом, залеж­но від того, яка з подій відбулася першою.

Суб'єкти господарювання, які є платниками ПДВ, поряд з по­датковими зобов'язаннями мають право і на податковий кредит.

Податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу), та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амор­тизації.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітно­му періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фон­дів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник по­датку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Не включаються до податкового кредиту суми податку, що не підтверджені податковими накладними, касовими та товарними чеками, готельними рахунками, рахунками, виставленими за отри­мання послуг, що обліковуються за приладами обліку, транспорт­ними квитками, що підтверджують факт придбання, та митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом дер­жавної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими до­кументами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінан­сових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кре­дит є подія, що настала раніше:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника по­датку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповід­ного рахунку;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Для операцій з імпорту товарів (послуг) нерезидентом на митну територію України датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата сплати податкового зобов'язання при роз - митнюванні.

Датою виникнення права орендаря на збільшення податкового кредиту для операцій з фінансового лізингу є дата фактичного отри­мання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загаль­ною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Податкові зобов'язання і податковий кредит відображаються в податковій декларації один раз у місяць, а для осіб, що зареєстровані як квартальні платники, відображаються один раз у квартал.

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість, а також особою, яка здійснює облік результатів спільної діяльності згідно з договором про спільну діяльність.

Податкова декларація може бути повної і скороченої форми. Податкова декларація за скороченою формою подається до пер­шого звітного періоду, в якому платником буде досягнуто обсяг опо­даткованих операцій в розмірі 300,0 тис. грн..

Декларація складається із:

- вступної частини;

- розділу І - податкові зобов'язання;

- розділу II - податковий кредит;

- розділу III - розрахунки з бюджетом за звітний період

У вступній частині визначаються реквізити платника податку.

У розділі І відображаються обороти з реалізації та податкові зобов'язання за операціями, які:

- підлягають оподаткуванню;

- не є об'єктами оподаткування;

- звільнені від оподаткування;

- оподатковуються за нульовою ставкою;

- з ввезення на митну територію України і сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя;

- послуги за роботи, отримані від нерезидента для їх використання або споживання, та готова продукція, що виготовлена з даваль­ницької сировини нерезидента, що реалізується в Україні;

- коригування сум податкових зобов'язань за попередні звітні періоди. Підставою для заповнення І розділу Декларації є дані другого

Розділу „Реєстр отриманих та виданих податкових накладних» - „Видані податкові накладні».

У розділі II Декларації відображаються:

- обороти з придбання та суми податкового кредиту з придбаних

Товарів (робіт та послуг);

- сума ПДВ, що сплачена митним органам при імпорті товарів;

- коригування сум податкового кредиту за попередні звітні пері­оди.

У разі коригування платником самостійно сум податкового зобов'язання або податкового кредиту обов'язковим є подання від­повідних додатків до Декларації.

Декларація подається власноруч (поштою чи в електронному вигляді) до податкового органу за місцем реєстрації платника по­датку. Заповнюється декларація від руки чорнильною або кулько­вою ручкою, або може бути надрукована за допомогою комп'ютерної техніки. В рядках, де відсутні дані для заповнення, проставляється прочерк. Суми обороту та податку в декларації проставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновста - новленими правилами.

Якщо звітний період дорівнює календарному місяцю, платник податку подає декларацію до податкової служби за місцем його реє­страції протягом 20 календарних днів, наступних за останнім кален­дарним днем звітного місяця.

Якщо звітний період дорівнює календарному кварталу, дек­ларація подається до податкової служби за місцем знаходження платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім ка­лендарним днем звітного кварталу.

Якщо останній календарний день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку подачі декларації є наступний за вихідним або святковим робочий день.

Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні.

З метою послаблення податкового тиску на сільськогоспо­дарських товаровиробників запроваджено особливий режим їх опо­даткування податком на додану вартість.

Сільськогосподарськими товаровиробниками є ті формування, які в процесі виробничої діяльності виробляють аграрну продукцію і надають сільськогосподарські послуги, до них належать і фермер­ські господарства.

Діяльність у сфері сільського господарства включає:

1) виробництво продукції рослинництва, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей;

2) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських тварин, в тому числі продукції птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів та змій, інших їстівних ссавців, птахів та плазунів;

3) діяльність зі садження, вирощування чи зрубування дерев або чагарників та догляд за ними, збирання дикорослих грибів та ягід;

4) розведення та вилов прісноводної риби.

Послуги, супутні сільськогосподарській продукції, визначені за­коном, включають:

1) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, виконання інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

2) пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очистка, розмелювання, дезінфекція та силосування сільсько­господарської продукції;

3) зберігання сільськогосподарської продукції;

4) розведення, вирощування, відгодівля та забій свійських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоо - тичних заходів;

5) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання та­кої техніки в оренду;

6) надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської ді­яльності, а саме загально-управлінського значення (з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління), а також збуту сільсько­господарської продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної або заготовленої безпосередньо таким платником по­датку;

7) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробку посівів і сіль­ськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також ви­користання засобів захисту тварин;

8) експлуатацію меліоративного, зрошувального та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь.

Сільськогосподарські товаровиробники подають заяву про взят­тя їх на облік платника податку за спеціальним режимом оподатку­вання до податкового органу за місцем їх реєстрації.

Податковий орган зобов'язаний надати платнику податку свідо­цтво про реєстрацію його як суб'єкта спеціального режиму оподат­кування. В свідоцтві про реєстрацію містяться додаткові відомості про перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства.

Спеціальний режим оподаткування передбачає особливий по­рядок використання сум податку на додану вартість, нарахованого з реалізації продукції тваринництва, рослинництва та продукції їх переробки па власних потужностях.

Сума податку, отримана сільськогосподарськими підприєм­ствами, повністю залишається у розпорядженні підприємства і не підлягає сплаті до бюджету.

Нарахована сума податку від реалізованої продукції рослин­ництва і тваринництва використовується на придбання товар­но-матеріальних цінностей виробничого призначення, до яких належать насіння, добрива, отрутохімікати в рослинництві, а в тва­ринництві - ветеринарні медикаменти, корми, різного роду інвен­тар для тваринницьких ферм, молодняк тварин та інше. Придбання матеріальних цінностей здійснюється виключно за рахунок коштів, які акумулюються на окремих для рослинництва та тваринництва рахунках, відкритих в установах банку.

До платників податку, які не відкрили таких рахунків в банку, застосовуються штрафні санкції у вигляді стягнення до бюджету сум податку па додану вартість, не перерахованого на спеціальні рахунки. Крім того, за використання коштів із зазначених рахунків не за цільовим призначенням також застосовується штраф у розмірі використаних не за призначенням коштів.

Спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських то­варовиробників вимагає ведення податкового обліку з податку на додану вартість окремо з операцій по реалізації:

- продукції рослинництва та продуктів переробки на власних ви­робничих потужностях;

- продукції тваринництва, крім реалізації молока та м'яса живою вагою на переробні підприємства;

- продукції не сільськогосподарського призначення.

Відповідно до таких напрямів платники ведуть „Реєстри от­риманих та виданих податкових накладних».

Податковий кредит за придбані товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), що одночасно використовуються у всіх галузях підприємства, розподіляється пропорційно витрат за відповідний податковий період.

Спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських то­варовиробників проявляється також в кількості декларацій, що по­даються в податковий орган.

Виробники сільськогосподарської продукції подають одно­часно три декларації з цього податку, зокрема:

- у першій декларації відображаються обороти з реалізації тварин­ницької продукції та продуктів її переробки на власних потуж­ностях, крім операцій з реалізації молока та м'яса живою вагою переробним підприємствам;

- у другій декларації відображаються обороти з реалізації про­дукції рослинництва та продуктів її переробки, вироблених на власних виробничих потужностях;

- у третій декларації відображаються операції з реалізації несільсько-господарської продукції та операції з реалізації мо­лока і м'яса живою вагою переробним підприємствам.

Згідно порядку акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини визначається механізм акумуляції.

Дія цього Порядку поширюється на сільськогосподарських то­варовиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на до­дану вартість і одержали від продажу сільськогосподарської про­дукції власного виробництва та продуктів її переробки за попере­дній звітний (податковий) рік суму, що становить не менш як 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі їх валового доходу визначається в поточному році за даними звітного періоду.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сіль­ськогосподарський товаровиробник складає декларацію з по­датку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підак­цизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу перероб­ним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, пе­редбачені законодавством для звітності, подають її до органів дер­жавної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації Довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погоджен­ням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з по­датку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підак­цизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаро­виробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогоспо­дарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бю­джету у безспірному порядку.

Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товарови­робник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою 1 податку на додану вартість, одер­жаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачаль­никам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробни­ками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюдже­ту в безспірному порядку.

Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а почина­ючи з 1 березня 2008 р. перераховується до державного бюджету.

Спрямуванню до державного бюджету підлягають також кошти, які у період до 1 березня 2008 р. не були перераховані на окремий рахунок (незалежно від причини).

Відповідальність за нецільове використання сум податку на до­дану вартість, які залишаються в розпорядженні сільськогосподар­ських товаровиробників, несуть їх керівники.

Контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють органи державної податкової служби.

Згідно Порядку нарахування, виплат і використаних коштів, спрямованих на виплати дотацій сільськогосподарським товарови­робникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі встановлюється механізм нарахування та ви­плат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарю­вання, включаючи особисті селянські господарства (далі — сіль­ськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними у звітному році переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними під­приємствами незалежно від форми власності, що мають власні пере­робні потужності.

Закон України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до де­яких законодавчих актів України» №639-УІ від 31 жовтня 2008 р. вніс суттєві зміни до Закону України «Про податок на додану вар­тість» щодо впровадження діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства з 1 січня 2009 року.

Перш за все з 1 січня 2009 року відміняється нульова ставка по поставкам переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільського-сподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання (пп. 6.2.6 п.6.2 ст.6). Крім того призупиняється дія п.6.21 і 6.29 ст.11Закону України «Про податок на додану вартість», прикінцеві положення щодо Порядку нарахування, виплат і вико­ристання коштів для виплат дотацій сільсько-господарським ви - робникам (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.99 р. № 805) та Порядку акумуляції та використання коштів, щодо операцій продажу товарів власного виробництва (Постанова Кабінету Міні­стрів України від 26.02.99р. № 271)

Стаття 8-1 ЗУ «Про податок на додану вартість» викладена в но­вій редакції [39].

Кожен суб’єкт підприємницької діяльності у сфері сільського та лісового господарства та рибальства, який здійснює поставку ви­роблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних, або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості становить не менше 75% всіх товарів (послуг) постав­лених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних подат­кових періодів сукупно (п.8 - 1.6 ст.8) При цьому необхідно врахо­вувати:

А) якщо новостворене господарство здійснює діяльність менше 12 місяців то питома вага сільськогосподарських товарів розрахо­вується за наслідками кожного звітного податкового періоду;

Б) при визначення питомої ваги до складу основної діяльності не включаються операції з поставки капітальних активів, що пере­бували у складі основних фондів не менше 12 звітних періодів сукупно.

Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб’єкта спеціаль­ного режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі. Якщо суб’єкт спе­ціального режиму оподаткування не витримає питому вагу в 75% поставок сільськогосподарських товарів, то за наслідками звітного періоду йому прийдеться сплатити податок до бюджету в загально­му порядку. Податковий орган виключає таке господарство з реє­стру спеціального режиму оподаткування.

Фермерське господарство як суб’єкт спеціального режиму опо­даткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку.

Сільськогосподарське підприємство як суб’єкт спеціального ре­жиму оподаткування застосовує ставки податку встановлені п.6.1 ст. 6 ЗУ «Про податок на додану вартість», тобто 20 % бази оподат­кування, визначеної ст..4 цього Закону [39].

Нарахована сума податку на додану вартість господарством, що знаходиться на спеціальному режиму оподаткування не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого господарства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахо­ваної) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наяв­ності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п.8-1.2. ст. 8-1). Перелік виробничих факторів, тобто видів діяль­ності, що підпадає під спеціальний режим оподаткування 8-1-15 ви­значене Кабінетом Міністрів України.

Якщо сума податку на додану вартість сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по опе­раціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різ­ниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню (п.8-1.3 ст.8-1)[39].

При здійсненні експорту сільськогосподарської продукції у за­гальному порядку відшкодовується виробнику продукції сума вхід­ного податкового кредиту пов’язаного з придбанням виробничих факторів.

Приклад 1. За звітний місяць фермерське господарство здійсни­ло продажу сільськогосподарської продукції на 66000 грн. в т. ч. ПДВ 11000 грн. Крім того господарством було придбано виробничих фак­торів (це придбані запаси, основні фонди для виробничої діяльності пп.81 15-1 п 8і 15 ст. 8і Закону України «Про ПДВ» № 168/97 - ВР зі змінами і доповненнями; послуги та інші роботи) на 36000 грн. в т. ч. ПДВ - 6000 грн.

При складанні декларації буде визначено: 11000 - 6000 = +5000

Грн.

Сума перевищення податкового зобов’язання над податковим кредитом до бюджету не перераховується, а залишається у розпо­рядженні фермерського господарства і спрямовується для інших виробничих цілей. Тобто ця сума може бути використана не тільки на придбання запасів, а й на виплату заробітної плати, погашення банківських кредитів за умови використання кредиту на виробничі цілі тощо.

Приклад 2. Фермерське господарство за звітний період здійсни­ло поставку сільськогосподарських товарів на 48000 грн., а придбан­ня виробничих ресурсів на 72000 грн. За даними декларації : ПЗ - ПК, тобто 8000 грн. - 12000 грн. = - 4000 грн. Отже, якщо різниця має від’ємне значення, то така сума не підлягає відшкодуванню ні у звітному періоді і навіть і в наступних.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru