Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Податок з доходів фізичних осіб

Працівниками фермерського господарства є члени фермер­ського господарства та наймані працівники. Члени фермерського господарства це особи, які беруть участь у формуванні капіталу фермерського господарства і працюють у ньому. Отже, вони мають право як на частину майна господарства, так і на частину доходів від реалізації вирощеної продукції. Враховуючи норму п.2 ст.114 ГКУ та ст. 3 Закону про фермерське господарство членам фермер­ського господарства заборонено працювати за трудовими догово­рами чи контрактами. Саме ці обставини зумовили різні підходи щодо утримання податку з доходів працівників фермерського гос­подарства: найманих працівників та членів фермерського госпо­дарства.

1. Утримання податку з доходів найманих працівників.

Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізич­них осіб» від 22.05.2003 №889, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, платниками податку з доходів фізичних осіб є фізичні особи - резиденти та фізичні особи - нерезиденти (Нормативна картка №3 )

Відповідно до статті 3 Закону, об'єктами оподаткування плат­ників податку є загальний місячний оподатковуваний дохід, чистий річний оподатковуваний дохід, а також інші доходи (з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, та іноземні доходи).

При нарахуванні доходів у не грошовій формі об'єкт оподатку­вання визначається у розмірі вартості такого нарахування за зви­чайною ціною, помноженої на коефіцієнт, що розраховується за формулою:

К= 100 : (100-Сп), (3.2)

Де: К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування. К = 100 : (100-15) = 1,1765.

Звичайна ціна при цьому збільшується на суму податку на до­дану вартість, якщо особа, яка здійснює нарахування, є платником ПДВ, а також збільшується на суму акцизного збору при наданні підакцизного товару.

Головним доходом передусім є, звичайно, заробітна плата пра­цівника — платника податку, яка складається з основної та додат­кової заробітної платні, а також заохочувальних і компенсаційних виплат. Основні методологічні положення про структуру заробітної платні вміщено в «Інструкції зі статистики заробітної плати», за­твердженій наказом Державного комітету статистики України від

13.01.2004 року №5.

Крім заробітної платні, працедавець може виплачувати праців­нику й інші види доходів, наприклад, кошти в оплату лікарняного листка, за його навчання у навчальному закладі, допомогу як у гро­шовій, так і в натуральній формі та інші.

У згаданому вище Законі визначено і поняття «заробітної пла­ти» Це поняття охоплює основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та вина­городи, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

До загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді:

- заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (ви­плачених) платнику податку відповідно до умов трудового до­говору;

- деяких видів додаткових благ, отриманих від працедавця за його ж рахунок;

- вартості подарунків;

- вартості успадкованого майна;

- доходу від надання майна в оренду;

- суми інвестиційного прибутку, отриманого платником податку від здійснення ним операцій з цінними паперами та корпоратив­ними правами, та інші.

До загального місячного оподатковуваного доходу не включа­ються:

- субсидії, дотації, компенсації, страхові виплати, які отримує платник податків з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондів загально-обов'язкового державного соціального страху­вання;

- сума, сплачена працедавцем закладу освіти, де платник податку як наймана особа навчається за профілем діяльності працедавця, але не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працез­датної особи, встановленої на І січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (на

І січня 2008 року ця сума становить 890 грн.) у розрахунку на кожний місяць навчання;

— допомога на поховання платника податку, надана будь-якою фі­зичною особою чи благодійною організацією, а також його пра­цедавцем, але не вище подвійного розміру суми, визначеної у попередньому абзаці;

— сума, надана працедавцем як допомога на лікування та медичне обслуговування;

— вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та його дітей віком до 18 років, які надаються безоплатно або із знижкою його професійною спілкою або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального стра­хування;

— доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) на земельних ділянках для ведення особистого се­лянського господарства (якщо їх розмір не було збільшено в ре­зультаті отриманого в натурі земельного паю); на присадибних земельних ділянках; на земельних ділянках для ведення садів­ництва та дачного будівництва;

— аліменти та деякі інші види доходів.

Відповідно до статті 7 та статті 22 Закону, ставка податку з дохо­дів фізичних осіб становить - 13%, а з 2007 року вона підвищилася до 15% від об'єкта оподаткування.

Винятком є такі доходи, як отримана спадщина та подарун­ки, доходи від продажу нерухомого майна, суми процентів, на­раховані на банківський депозит. Починаючи з 2005 року, такі доходи оподатковуються за іншою ставкою (5%) за відповідних умов.

У Законі зазначено нове поняття — податкові соціальні пільги. На суму податкової соціальної пільги зменшується сума загально­го місячного оподатковуваного доходу, який отримує громадянин з джерел на території України від одного працедавця у вигляді за­робітної платні.

Нормативна картка № 3 Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО)

П/п

Ознаки

Характеристики

1.

Код податку

11010100 - 11010800

2.

Платники

Податку

Резидент, який отримує доходи як в Україні, так і за кордоном.

Нерезидент, який отримує доходи в Україні.

3.

База

Оподаткування

Загальний місячний оподатковуваний дохід, зменшений на суму внесків до Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та податкового кредиту (за наявності права на нього).

До загального оподатковуваного доходу включаються (п. 4.2): доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору; інші доходи відповідно до пп. 4.2.2 - 4.2.17

4.

Ставки

Податку

15 % (на перехідний період до 01.01.2007 р. - 13 %) - п. 7.1;

П. 7.2 - 5 % від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом, як: процент на поточний або депозитний банківський рахунок;

Процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом; процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону; інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону; дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою доходністю, відповідно до закону;

П. 7.3 - подвійний розмір ставки в п. 7.1 при виграші чи отриманні приза (крім державної лотереї у грошовому виразі).

5.

Податковий

Період

Квартал - за доходами у вигляді заробітної плати та інших виплат і винагород; рік - дохід, отриманий у спадщину у вигляді коштів, майна, майнових чи немайнових прав

Продовження нормативної картки № 3

6.

Дата та форма декларування податку

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) Протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу

7.

Дата сплати податку

Одночасно з виплатою доходу, але незалежно від стану виплати не пізніше 20 календарних днів після звітного періоду

8.

Джерело по­криття податку

Доходи працівників

9.

Пільги

Згідно ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-ІУ - 3 податкові соціальні пільги

10

Нормативне

Забезпечення

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-ІУ, зі змінами та доповненнями, в т. ч. від 15.06.04 р. № 1781-ІУ та від 01.07.04 р. № 1958-ІУ, зміни згідно яких набули чинності з 01.01.2005 р. закон України «Про фермерське господарство».

У Законі визначено такі категорії громадян, які мають право на

Податкову соціальну пільгу в таких розмірах:

1) одна мінімальна заробітна плата (у розрахунку на місяць),встановлена на І січня звітного податкового року — для будь-якого платника податку;

2) 150% від мінімальної заробітної платні (відповідно до попере­днього абзацу як першого пункту цього розділу) — для платника податку, який:

- є самотньою матір'ю або батьком (опікуном, піклувальником) у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

- утримує дитину-інваліда І або 2 групи, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

- має троє чи більше дітей віком до 18 років у розрахунку на кож­ну таку дитину;

- є вдівцем або вдовою;

- є особою, віднесеною до І або 2 категорії осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

- є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військово-службовцем строкової служби;

- є інвалідом 1 або 2 групи, у тому числі з дитинства;

- є особою, якій довічно присуджено стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

3) 200% від мінімальної заробітної плати (відповідно до першого пункту цього розділу) — для платника податку, який є:

- Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавале­ром ордена Слави чи Трудової Слави;

- учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка в той час працювала в тилу і має відповідні державні відзна­ки;

- колишнім в'язнем концтаборів, гето та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

- особою, яка була насильно вивезена під час Другої світової ві­йни з території колишнього СРСР на територію держав, що пе­ребували в стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

- особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ле­нінграда у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року. Однак слід зазначити, що на перехідний період встановлено такі

Розміри податкової соціальної пільги:

- у 2004 році — 30% суми податкової соціальної пільги;

- у 2005 році — 50% суми податкової соціально пільги;

- у 2006 році — 80% суми податкової соціальної пільги;

- у 2007 році — 100% суми податкової соціальної пільги.

Враховуючи фінансовий стан країни у2006, 2007 та 2008 роках

Розмір суми соціальної пільги зберігається на рівні 50% від міні­мальної заробітної плати.

Законом України від 22.05.2003 р. № 889-ІУ «Про податок з до­ходів фізичних осіб» встановлено, що податкова соціальна пільга за­стосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші при­рівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2006 році — 680 грн., у 2007 році - 740 грн., у 2008 році - 890 грн.)

Згідно зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від

01.07.2004 р. № 1958-ІУ до пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, передбачених під­пунктами «а» — «в» підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, визнача­ється як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпунк­ту, та відповідної кількості дітей.

Отже, з двох працюючих батьків — платників податку, які мають право на податкову соціальну пільгу з перелічених у підпунктах «а»

— «в» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону підстав, до доходів одного з них за­стосовуються положення частин першої та другої пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону, а до доходів другого — лише норми частини першої пп. 6.5.1 п. 6.5 зазначеної статті.

При цьому в обох таких платників (батьків) зберігається право на одержання 150% податкової соціальної пільги у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та на додаткове одержання подат­кової соціальної пільги згідно із п. 6.2 ст. 6 Закону безпосередньо на себе у розмірі, визначеному у пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону.

Підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону передбачено, що платник податку, який має право на застосування податкової со­ціальної пільги більшої, ніж передбачена пп. 6.1.1 п. 6.1 цієї статті, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги працедав­цю та додає відповідні підтвердні документи за формою, визначе­ною центральним податковим органом. При цьому в заяві повинно бути вказано, що чоловік (дружина) такого платника податку (якщо такий платник перебуває у зареєстрованому шлюбі) при одержанні податкової соціальної пільги за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення розміру доходу, кратного кількості дітей.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2035 «Про затвердження Порядку надання доку­ментів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» якщо платник податку подає заяву на застосування 150% податкової соціальної пільги як до платника податку, який має троє чи більше дітей віком до 18 років, то він зобов'язаний додати до заяви копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує визнання.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Статті 3 Закону № 889-ІУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Згідно із підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-ІУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу включа­ються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винаго­роди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 889-ІУ дохід — це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних папе­рів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного подат­кового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Виключення з цього порядку становлять суми відпускних, для яких Законом встановлено окремий порядок включення до складу загального місячного оподатковуваного доходу, нарахованого плат­нику податку у вигляді заробітної плати.

Так, згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за час відпустки, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нараху­вання.

Щодо оподаткування доходів платника податку, отриманих за договором підряду, слід мати на увазі наступне: відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ (далі — Кодекс) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти її та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання ін­шої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її ви­значення. Ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (стаття 843 Цивільного кодексу).

Згідно з діючим Цивільним кодексом договір підряду є цивільно - правовим договором, який укладається між фізичною особою та юридичною-особою на виконання певної роботи.

За договором підряду оплачується результат праці. Він визна­чається після закінчення роботи та оформляється актами здавання - приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких про­вадиться їх оплата.

Згідно зі статтею 854 Кодексу, якщо договором підряду не пе­редбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну піс­ля остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника — достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у ви­падку та в розмірі, встановлених договором. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-ГУ податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткову­ваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, ви­значену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Тобто, податковий агент, який здійснив у минулому році попе­редню оплату наперед ще не виконаної роботи за договором підряду на користь платника податку (акт здавання-приймання виконаних робіт, на підставі якого провадиться остаточний розрахунок, підпи­сано у січні поточного року) повинен був утримати та перерахувати до бюджету податок від суми такої виплати (ціни роботи за дого­вором) за її рахунок за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 Закону № 889-ІУ — 15%. Таке оподаткування є кінцевим.

Щодо проведення перерахунків податку з доходів фізичних осіб, передбачених підпунктом 6.5.2 пункту 6.5 статті 6 Закону № 889-ІУ

Річний перерахунок полягає, в тому числі, в уточненні випла­чуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпус­кні, лікарняні, індексації тощо). Вже саме такі уточнені місячні до­ходи розглядаються кожний окремо як об'єкти оподаткування і по них провадиться кінцеве оподаткування для визначення остаточної річної суми податку. По місяцях, в яких протягом року не прова­дилося ніяких змін щодо складу оподаткованого доходу та підстав для надання податкової соціальної пільги, перерахунків податку не здійснюється. Таким чином, податок із загального річного оподатко­вуваного доходу складається з сум податків, визначених за наслід­ками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу.

Слід зазначити, що такий вид доходу фізичної особи як нарахо­вана заробітна плата може бути зменшений не лише на відповідну суму доходу, що не зараховується до загального місячного доходу, а й на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Подат­ком з доходів фізичних осіб за відповідною ставкою оподатковуєть­ся лише дохід, що залишається після такого зменшення.

Утримання податку з доходів, що нараховані як заробітна плата, можна подати у вигляді таких формул:

1) без застосування податкової соціальної пільги (коли місячний дохід перевищує суму мінімального прожиткового мінімуму для працездатної особи (на І січня звітного податкового року), по­множеної на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень:

ПД = (Д - ПФ) х СтП%, чи ПД = (Д - ВСоц - ВБезр ) х СтП%, (3.3) де: ПД - податок з доходів фізичних осіб;

Д - дохід, нарахований (виплачений) у вигляді заробітної плати; ПФ - внесок до Пенсійного фонду України, що справляється за рахунок доходу найманої особи;

ВСоц - внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що справляється за рахунок доходу найманої особи;

ВБезр - внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, що справляється за рахунок доходу найманої особи;

СтП - ставка податку з доходів фізичних осіб;

2) із застосуванням податкової соціальної пільги (коли місячний дохід не перевищує суму мінімального прожиткового мінімуму для працездатної особи (на 1 січня звітного податкового року), помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень:

ПД = (Д - ПФ - СП ) х СтП%, (3.4)

Або

ПД = (Д - ВСоц - ВБезр - СП ) х СтП%, (3.5)

Де: ПД - податок з доходів фізичних осіб;

Д - дохід, нарахований (виплачений) у вигляді заробітної платні; ПФ - внесок до Пенсійного фонду України, що справляється за рахунок доходу найманої особи;

ВСоц - внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що справляється за рахунок доходу найманої особи;

ВБезр - внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, що справляється за рахунок доходу найманої особи;

СП - податкова соціальна пільга;

СтП - ставка податку з доходів фізичних осіб.

2. Утримання з доходів членів фермерського господарства

Оподаткування доходів членів фермерського господарства має свої особливості.

Засновники фермерських господарств асоціюють себе з приват­ними підприємцями: працюють самі, залучають до роботи членів ро­дини чи сторонніх працівників, використовують власні засоби праці тощо. Проте між ними є одна суттєва відмінність — в оподаткуванні. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання ви­робляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її пе­реробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Отже, оскільки члени фермерського господарства не працюють за трудовими договорами, не отримують заробітної плати (працю­ють з метою отримання прибутку, який розподіляється відповідно до умов, передбачених положеннями Статуту господарства), на них не поширюється державна гарантія щодо нарахування заробітної плати у розмірі не меншому, ніж мінімальна заробітна плата.

Виходячи із норм Закону України «Про фермерське господар­ство» та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ДПАУ в своєму листі від 25.04.2006 року № 7720 / 7 / 17-0717 дала роз'яснення про те, що доходи, які одержують голова та члени фер­мерського господарства, є доходами, що виплачуються юридичною особою у зв'язку з розподілом чистого прибутку на користь її засно­вників (власників). Отже, такі доходи підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 13 % (15% з 2007року) у джерела виплати. Не слід забувати відображати виплачену частину доходу (прибутку) у формі № 1-ДФ (код 12), а також згідно з пп. 9.3.3 Закону про доходи подавати Податковий розрахунок резидента, який виплачує диві­денди платникам податку з доходів фізичних осіб (наказ ДПАУ від 04.12.2003 року № 586).

Із роз’яснення ДПАУ випливає висновок на який фермери по­винні зосередити свою увагу. Згідно п.1.9 Закону про прибуток, платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом кор­поративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв’язку з розподілом частини прибутку емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку називається дивідендом. Відпо­відно до пп7.8.2 цього Закону, виплата дивідендів супроводжується сплатою авансового внеску з податку на прибуток за ставкою 25% до чи в момент такої виплати. Це стосується і фермерських госпо­дарств - платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Як вихід з даної ситуації доцільним є створення фермерського господарства однією особою, а решту членів сім’ї оформляти на ро­боту за трудовими договорами та виплачувати їм заробітну плату. Таким чином фермерське господарство уникне сплати 25% авансо­вого внеску з податку на прибуток із сум виплачених іншим членам родини крім голови фермерського господарства.

Страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Згідно з п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове дер­жавне пенсійне страхування» колективні та орендні підприємства, сільсько-господарські кооперативи та фермерські господарства в т.

Ч. ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований пода­ток, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які є роботодавцями для членів зазначених підприємств і госпо­дарств, визначені страхувальниками для цих осіб, а згідно ст.15 - платниками страхових внесків ( Нормативні картки №4).

Відповідні до норм Закону про пенсійне страхування (пп.5 п.8 Прикінцевих положень) платники фіксованого сільськогосподар­ського податку (ФСП) мають сплачувати внески на пенсійне стра­хування за спеціальною ставкою 6,46%, встановленою лише для на­йманих працівників, (це 20% від загальної норми нарахувань 32,3%, у 2008 р. ця ставка становить 19,29% це 60% від встановленої норми нарахування), а з доходу членів фермерського господарства - за повною ставкою (Лист Пенсійного фонду України від 22.04.05р. №4637/04).

Однак, Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що у 2006 році платники ФСП збір на обов’язкове пенсійне страхування сплачують за ставкою 6,46% від розміру об’єкта оподаткування.

Таким чином, на суми заробітної плати та доходу, розподі­леного між головою та членами фермерського господарства, яке є платником ФСП, страхові внески нараховуються за пільговою став­кою 6,46%. Про це йдеться у Листі Пенсійного фонду України від 16.03.2006 року №3110/03-30.

У разі якщо фермерське господарство не є платником фіксовано­го сільськогосподарського податку, то внески на загальнообов’язкове пенсійне страхування на суму заробітної плати найманих праців­ників, на винагороду за договорами цивільно-правового характеру за виконання робіт, надання послуг, що підлягають обкладанню ПДФО, а також допомогу з тимчасової непрацездатності нарахову­ються за загальною ставкою.

Розмір ставки на дохід членів фермерського господарства (як платників, так і неплатників ФСП) Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не вста­новлений. А це означає, що на дохід членів фермерського госпо­дарства страхові внески не нараховуються і з такого доходу не утримуються.

Проте нагадаємо, що для призначення пенсії до страхового ста­жу зараховується період, протягом якого сплачувались страхові внески у сумі, не меншій мінімального страхового внеску. Тому го­лова і члени фермерського господарства повинні бути добровільно застрахованими особами і сплачувати мінімальний страховий вне­сок, який розраховується як добуток мінімальної заробітної плати та розміру страхового внеску, встановленого законодавством на день отримання доходу.

Нормативна картка № 4 Внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

П/п

Ознаки

Характеристики

1.

Код податку

50020100,24140100 - 24140600

2.

Платники

Податку

Роботодавці, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату, грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності та догляду за дитиною, а також:

Юридичні особи, що здійснюють операції з купівлі - продажу валюти;

Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння; юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди); юридичні та фізичні особи, які придбають нерухоме майно; юридичні та фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.

3.

База

Оподаткування

Сума витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати;

Сума нарахованих виплат, допомоги працівникам, які знаходяться у трудових відносинах з роботодавцем (трудова чи цивільна угода); сума операцій з купівлі-продажу валюти; вартість реалізованих ювелірних виробів із золота, платини і дорогоцінного каміння; вартість легкового автомобіля; вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу;

Вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового зв'язку.

Продовження нормативної картки № 4

4.

Ставки

Податку

Нарахування внеску:

33.2 % - для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, організацій, установ;

4 % - для інвалідів при кількості працюючих інвалідів не менше 50 %;

42 % - для льотних екіпажів.

Розмір мінімального страхового внеску для застрахованих осіб, які мають особливий спосіб оподаткування (фіксований, єдиний податок) відповідно до п. 4.8 Інструкції № 64/8663 від 16.01.04 р., зі змінами та доповненнями, становить

33.2 % розміру мінімальної зарплати. При цьому від єдиного податку відраховується 42%, а додатну різницю між 33,2% мінімальної зарплати та 42% податку «спрощенці» доплачують самостійно. Підприємства, що сплачують фіксований сільськогосподарський податок - 19,92 % у 2008; 26,56 % у 2009 р.; з 2010 р. застосовується ставка загального розміру.

Утримання:

2 % із суми нарахованого сукупного місячного доходу працівника

3 працівників, які відносяться до державної служби, а також для льотних екіпажів:

1 % - якщо сукупний місячний дохід не перевищує 150 грн.;

2 % - дохід від 151 грн. до 250 грн.;

3 % - дохід від 251 грн. до 350 грн.;

4 % - дохід від 351 грн. до 500 грн.;

5 % - дохід перевищує 501 грн.

Утримання з інших операцій: купівля-продаж безготівкової валюти - 0,5 %; продаж ювелірних виробів - 5 %; відчуження легкових автомобілів - 3 %; купівля-продаж нерухомого майна - 1 %; послуги стільникового мобільного зв'язку - 7,5 %.

5.

Податковий

Період

Місяць

6.

Дата та форма декларування податку

Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

До 20 числа місяця, наступного за звітним

Продовження нормативної картки № 4

7.

Дата сплати податку

При отриманні готівки для виплати зарплати, але не пізніше 20 днів після після звітного періоду незалежно від стану виплати зарплати.

При купівлі-продажу валюти - разом із заявкою на купівлю валюти.

При продажу ювелірних виробів - якщо збір становить 50 грн. і більше, - наступного робочого дня; якщо менше 50 грн., - до досягнення суми збору 50 грн.

При відчуженні легкового автомобіля - до реєстрації автомобіля в ДАІ.

При купівлі-продажу нерухомого майна - до здійснення нотаріального посвідчення або реєстрації на біржі договору купівлі-продажу.

При отриманні послуг стільникового зв'язку - одночасно зі сплатою послуг.

8.

Джерело

Покриття

Податку

Нарахування внесків - витрати діяльності; утримання внесків - доходи фізичних осіб.

9.

Пільги

-

10.

Нормативне

Забезпечення

1.Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-ІУ, зі змінами та доповненнями.

2.нструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від 16.01.04 р. № 64/8663, зі змінами та доповненнями від 31.01.05 р. № 3-1 З. Інструкція про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду № 21-1.

4. Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій, затв. Постановою КМУ від 03.01.98 р. № 1740, зі змінами.

5. Постанова КМУ „Про внесення зміни до п.

1514 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій” від 12.09.2005 р. № 887.

Страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування

Оскільки члени фермерських господарств не є найманими працівниками і не отримують заробітну плату, внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та з тимчасової втрати працездатності з їх до­ходів не сплачуються. Цей висновок викладений у листах Фон­ду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 28.04.2005р. №07-35-619 та Державного центру зайнятості від 28.04.2005р. №ДЦ-09-2165/0/6-05.

Члени фермерського господарства можуть брати участь у загальнообов’язковому соціальному страхуванні з тимчасової втра­ти працездатності на добровільних засадах, сплачуючи при цьому страхові внески у порядку та розмірах, встановлених законом. Для цього членам фермерських господарств необхідно особисто зареє­струватися у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (п.2.3. Інструкції №16 «Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тим­часової втрати працездатності» затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001р. №16). Тоді вони сплачуватимуть до нього внески за встановленим тарифом від суми оподатковуваного доходу, обчис­леного відповідно до законодавства України (пп. 3.1.3. Інструкції №16) і самостійно подаватимуть звітність. Результат - можливість одержувати виплати із Фонду при настанні страхових випадків.

Ситуація по страхуванню на випадок безробіття та від нещасних випадків є аналогічною тій, що і при страхуванні на випадок тимча­сової втрати працездатності. Члени фермерського господарства не є особами, які підлягають обов’язковому страхуванню у відповідних фондах, а з їхніх доходів не слід обчислювати (ні нараховувати, ні утримувати) соціальні внески. І знову-таки вони можуть стати на облік до цих фондів добровільно.

Практика спілкування членів фермерських господарств з фонда­ми соціального страхування свідчить, що в більшості випадків вони приймають рішення про щомісячне нарахування заробітної плати, а, відповідно, і про нарахування та утримання із неї за встановленими тарифами (Нормативні картки № 4, 5, 6, 7).

Нормативна картка № 5 Внески до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

П/п

Ознаки

Характеристики

1.

Код податку

50030100

2.

Платники податку

Юридичні та фізичні особи, зареєстровані як підприємці

3.

База оподаткування

Дохід працівників у вигляді заробітної плати та інших грошових забезпечень

4.

Ставки податку

Нарахування 1,5%; для підприємців з кількістю інвалідів не менше 50% та фондом оплати праці таких інвалідів не менше 25% - ставка 0,7%;

Утримання - 0,5% - якщо сукупний місячний дохід не перевищує прожитковий мінімум,

1% - якщо дохід перевищує прожитковий мінімум: для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ та УТОС - 0,25%

5.

Податковий період

Квартал

6.

Дата та форма декларування податку

Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. До 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

7.

Дата сплати податку

Одночасно з виплатою грошових коштів

8.

Джерело покриття податку

Нарахування внесків - витрати діяльності; утримання внесків - доходи фізичних осіб.

9.

Пільги

-

10.

Нормативне

Забезпечення

1. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

2.Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.01 р. № 2213-ІІІ, зі змінами та доповненнями.

Нормативна картка № 6 Внески до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

П/п

Ознаки

Характеристики

1.

Код податку

50040100

2.

Платники

Податку

Юридичні і фізичні особи, зареєстровані як підприємці

3.

База

Оподаткування

Дохід працівників у вигляді заробітної плати та інших грошових забезпечень.

4.

Ставки

Податку

Нарахування - 1,3 %; утримання - 0,5 %.

Особи, застраховані на добровільних засадах - суб’єкти підприємницької діяльності, виконуючі роботи відповідно до цивільно-правових договорів - 1,8 %.

5.

Податковий

Період

Квартал

6.

Дата та форма декларування податку

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

До 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом

7.

Дата сплати податку

Одночасно з виплатою грошових коштів

8.

Джерело

Покриття

Податку

Нарахування внесків - витрати діяльності; утримання внесків - доходи фізичних осіб.

9.

Пільги

-

10.

Нормативне

Забезпечення

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, зі змінами та доповненнями.

Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.01 р. № 2213-ІІІ.

Нормативна картка № 7 Внески до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

П/п

Ознаки

Характеристики

1.

Код податку

-

2.

Платники

Податку

Юридичні і фізичні особи, зареєстровані як підприємці

3.

База

Оподаткування

Фактичні витрати на оплату праці - основна, додаткова та інші заохочувальні і компенсаційні виплати

4.

Ставки податку

На даний час встановлено 60 страхових тарифів. Для галузі АПК і бюджетних установ нарахування визначено у розмірі 0,2 %.

5.

Податковий

Період

Квартал

6.

Дата та форма декларування податку

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

До 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом

7.

Дата сплати податку

Одночасно з виплатою грошових коштів

8.

Джерело

Покриття

Податку

Витрати діяльності

9.

Пільги

-

10.

Нормативне

Забезпечення

Закон України «Про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань» від 22.02.2001 р., зі змінами та доповненнями.

Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 22.02.01 р. № 2272-ІІІ, зі змінами та доповненнями. Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 20.04.04 р. № 12, зі змінами.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru