Показники ефективності використання обігових коштів

Ефективність використання обігових коштів характеризується системою економічних показників. Швидкість оборотності обі­гових коштів є найважливішим показником інтенсивності вико­ристання обігових коштів. Вона визначається за допомогою таких взаємозв’язаних показників: коефіцієнт оборотності, тривалість од­ного обороту в днях та коефіцієнт завантаження обігових коштів.

Коефіцієнт оборотності (Ко6) показує кількість оборотів, здій­снених обіговими коштами за рік (півріччя, квартал), і визначається за формулою:

Де Qpn - обсяг реалізованої в плановому періоді продукції в ді­ючих гуртових цінах за рік, квартал, грн; Оо6сз - залишок обігових коштів (середньорічний або на кінець періоду), грн;

Приклад. Виручка від реалізації за рік становила 200 тис. грн, серед­ньорічний залишок обігових коштів - 40 тис. грн, тоді коефіцієнт обо­ротності обігових коштів дорівнюватиме:

Коб= 200 / 40 = 5.

Це означає, що за рік кожна гривня, вкладена в обігові кошти, здійснила 5 обертів.

Звідси легко визначається і показник середньої тривалості одно­го обороту в днях.

Т, =------ або Т, =

Тривалість одного обороту в днях(Тоб) визначається за формулою: Я 'г _Дх0^3

ОО т/» ОО

К-, 00 а„„

Де Д - кількість днів у звітному періоді.

У розглянутому прикладі маємо:

То6= 360 / 5 = 72 днів (360 х 40 / 200 = 72).

Коефіцієнт завантаження обігових коштів (К) - показник, зво­ротний коефіцієнту оборотності. Він характеризує величину обіго­вих коштів, які припадають на одиницю (1 грн, 1 тис. грн) реалізова­ної продукції і розраховується за формулою:

TOC o "1-5" h z О 1

К або —

А„„ '

У розглянутому прикладі:

К =40/200 = 0,20.

З 1

Цю величину можна трактувати так: на 1 гривню виручки від ре­алізації продукції в середньому за період, який розглядається, при­падало 20 коп. вартості запасів обігових коштів.

Розглянуті взаємозв’язані показники оборотності відображають загальну оборотність обігових коштів.

Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення обігових коштів. Аб­солютне вивільнення обігових коштів відбувається тоді, коли фактич­ні залишки обігових коштів менші нормативу або залишків обігових коштів за попередній (базовий) період при збереженні або збільшенні обсягу реалізації за цей період. Відносне вивільнення обігових коштів відбувається в тих випадках, коли оборотність обігових коштів приско­рюється за рахунок зростання обсягу виробництва на підприємстві.

Про ступінь використання обігових коштів можна судити за показ­ником віддачі обігових коштів ( О ), який визначається як відношення прибутку від реалізації (Я) до залишків обігових коштів (О 6 ):

Об. с.з

Обігові кошти після основних фондів за своєю величиною за­ймають друге місце в загальному обсязі ресурсів, які визначають економіку підприємства. З позиції вимог ефективного ведення еко­номіки підприємства обсяг обігових коштів повинен бути достат­нім для виробництва продукції в асортименті й якості, яку вимагає ринок, і в той же час мінімальним, що не веде до збільшення затрат виробництва за рахунок утворення наднормативних запасів.

176