Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Показники ефекту

Загальний економічний результат (ефект) від діяльності мало­го, середнього та великого бізнесу на селі можна визначити одним або кількома показниками. Краще, якщо показник один, але мак­симально враховує всі види ефекту.

Для суб’єкта підприємницької діяльності важливим показни­ком результату (ефекту) с загальний дохід, отриманий ним упро­довж певного періоду. Щодо сільськогосподарських підприємств * такий період зазвичай становить рік. *

•«-у*« •''У* •"У“* •'“У* •''У'- •'У* •"У* •''У* •'"У* •'У* •’“У* •’"У* •''У* *"У* •'“У* •'"У" •'"У*

У кінцевому підсумку, загальний дохід суб’єкта малого, серед­нього і великого бізнесу на селі за певний період у ринкових умо­вах характеризується обсягом збільшення його економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що зумовлюють зростання власного капіталу (крім зростання капіталу через додаткові інвестиції за рахунок власників). ГІри цьому

(14.2)

подпись: (14.2)Еі~К2-К1,

Де Е — загальний дохід суб’єкта малого, середнього або великого бізнесу на селі в ринкових умовах; К і К2 — власний капітал суб’єктів малого, середнього та великого бізнесу відповідно у попе­редньому і звітному періодах (без капіталу, що збільшився за пе­ріод унаслідок додаткових внесків власників бізнесу до статутного фонду підприємства).

Показник ефекту, що характеризується приростом капіталу, набув поширення у ринкових економіках країн з розвиненим фон­довим ринком. Інвестори вкладають кошти у цінні папери з метою збільшення капіталу, що досягається за умови придбання цінного наперу за мінімальною ціною і продажу його за вищою.

У показнику доходу Е відображується економічний ефект, який у процесі перерозподілення фінансових результатів викори­стовується власниками бізнесу (дохід на вкладений капітал), пра­цівниками підприємства (заробітна плата, премії), державою (по­датки та збори до державних фондів) і органами місцевого само­врядування (місцеві збори та податки). Отже, у створенні нор­мальних умов ведення малого, середнього та великого бізнесу на селі мають бути зацікавлені не тільки його власники, а й праців­ники підприємства, держава та органи місцевого самоврядування.

Суб’єктів малого, середнього та великого бізнесу на селі також цікавить дохід, що залишається у них до розподілення і ви­значається передусім різницею між загальним доходом (вируч­кою) від реалізації продукції Д та витратами на її виробництво В:

(14.3)

подпись: (14.3)Е2=Д-В.

Для визначення показника економічного результату діяльності малого, середнього або великого бізнесу на селі доцільно застосо­вувати окремі його різновиди.

"• Розділ 14

подпись: "• розділ 14Загальний варіант формули (14.3) можна застосовувати для визначення показника ефекту від виробництва товарної продукції в особистих господарствах сільського населення, які не є юридич­ними особами.

Якщо у формулі (14.3) до В включають витрати на заробітну ^ плату й амортизацію, то економічний ефект Е2 характеризу - ... ється сумою прибутку П, тобто Е2 = П. Цей показник доцільно
застосовувати для оцінювання ефективності більшості сільсько­господарських та інших підприємств, які мають власні основні за­соби і виплачують заробітну плату працівникам. Зазначене стосу­ється також реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (КСГІ) або їхніх правонаступників, які орендують майно, що становить пайові фонди колишніх членів цих КСГІ. У цьому разі у складі витрат відображують не амортизацію, а оренд­ну плату.

В умовах ринкової економіки прибуток розглядають як уза­гальнюючий показник фінансового результату господарської дія­льності підприємств, зокрема малого, середнього та великого бізне­су на селі. Розрізняють прибуток бухгалтерський і економічний. Чистий обліковий (бухгалтерський) прибуток визначають як різницю між вартістю реалізованої продукції (послуг) і сумою витрат на виробництво цієї продукції, а економічний прибу­ток — як різницю між чистим обліковим (бухгалтерським) при­бутком і нормальним прибутком; нормальний прибуток харак­теризується розміром прибутку на капітал у вигляді відсотка.

Отже, економічний прибуток виникає тоді, коли загальна ви­ручка перевищує суму витрат підприємства на її отримання і виплат власникам бізнесу нормального відсотка на вкладений ними капітал.

У малому бізнесі на селі, зокрема у фермерських господарст­вах, їх власники є основними або й єдиними виконавцями робіт, які проте не отримують зарплату. У такому разі показник чис­того доходу фермерського господарства Ез містить можливу заробітну плату, наприклад, фермера або членів його сім’ї, а також економію витрат за нарахуваннями на заробітну плату. При цьому:

(14.4)

подпись: (14.4)Е3-17 + 3

Де 3' — умовна заробітна плата фермера і членів його сім’ї з умов­ними нарахуваннями на неї.

У агробізнесі, що здійснюють юридичні особи, беруть участь наймані працівники. їх ефект вимірюється заробітною платою та іншими вигодами, які вони отримують від підприємства, напри­клад, пільги на продаж продукції за собівартістю, утримання ди­тячих садків, надання агротехнічних послуг тощо.

Можливість застосування суб’єктами малого бізнесу на селі ме­тодів прискореної амортизації зумовлює доцільність використання в оцінюванні різновиду показника чистого грошового потоку (загального ефекту), що характеризується сумою прибутку і амортизації Е^.

(14.5) *

Е4=П + А, або Е4=Д-(В-А).

При цьому амортизацію розглядають як умовні витрати, що за­раховують до собівартості продукції і забезпечують повернення власникам бізнесу інвестицій, здійснених у попередні періоди, на суму амортизації зменшується база оподатковуваного прибутку.

Слід ураховувати, що в разі застосуванні методів прискореної амортизації обсяг показника загального ефекту буде заниженим, що може спричинити неправильний висновок про порівняно ниж­чий рівень ефективності бізнесу. Тому для забезпечення порів­нянності показників ефект £4 визначають за формулою (14.3), збі­льшивши його на суму додатково нарахованої амортизації порів­няно з базовим методом.

У разі потреби формули (14.4) і (14.5) об’єднують, тоді ефект характеризується сумою грошового потоку Е§:

Е5=П + 3 + А. (14.6)

Формула (14.6) придатна для оцінювання ефективності сіль­ськогосподарських виробничих кооперативів, власники якого пра­цюють у ньому і зацікавлені в максимізації загального ефекту ко­оперативу та їх домогосподарств.

Унаслідок трансформації відносин власності в сільському гос­подарстві значна частина об’єктів реорганізованих колективних сільськогосподарських і майнових підприємств є власністю фізич­них осіб, які передали землю й майно в оренду підприємствам - правонаєтупникам КСГІ та іншим користувачам.

Ефект орендодавця — орендна плата', з метою врахування інтересів держави застосовують показник орендної плати до спла­ти з неї податку, а орендодавця — орендної плати після оподат­кування, тобто суму, яка використовується власником об’єктів оренди.

Розділ 14

подпись: розділ 14В оцінюванні ефективності агробізнесу, виборі варіантів форми господарювання та особливостей орендних відносин до формули

(14.6) можна включити суму орендної плати. Цей показник моди­фікованого доходу відображує спільні економічні інтереси власни­ків землі й майна, підприємства-орендаря та його працівників. При цьому слід мати на увазі таке: орендовані основні засоби об­ліковують поза балансом, а тому амортизацію на них не нарахо­вують; розмір орендної плати визначають за взаємною згодою орен­додавця й орендаря; економічно доцільно, щоб орендна плата включала такі складові, як сума на відтворення зносу орендовано­го майна в розмірі амортизації, дохід на капітал власників землі й майна і витрати власників майнових об’єктів спільної власності на ведення спільних справ. На практиці середні ставки орендної плати за землю становлять 1,5 %, а майно — 1,0 - 1,3 % їх вартос­ті, а тому не забезпечують ні мінімального рівня доходу на капі­тал (приблизно 4 %), ні відтворення майна (6,5 - 7,0 %), ні витрат

На ведення спільних справ. Тобто селяїш недоотримують доходи на їх земельний і майновий капітал, переданий ними в оренду.

Під час визначення потрібного розміру економічного ефекту за даними звітності важливо правильно встановити суми доходу (ви­ручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів) і витрат. Останні характеризують зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або скорочення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілення між власниками).

Суб’єктам малого, середнього і великого бізнесу на селі доціль­но застосовувати цей показник у разі їх кризового стану. Він свід­чить про фінансову можливість підприємства відповідати за зов­нішніми зобов’язаннями у кризовому стані, тобто можливість на певний час зберегти підприємство від банкрутства.

Проте в оцінюванні ефективності підприємницької діяльності найбільше значення має дохід, що залишається у підприємців для використання після вирахування відповідних податків, зборів, знижок тощо, тобто прибуток після оподаткування (чис­тий прибуток). Цей показник ефекту характеризує вартість, яку реально отримують власники бізнесу чи суб’єкти підприємни­цької діяльності й можуть використовувати на виробничі потреби або вилучати з бізнесу.

Умови ведення бізнесу на селі постійно змінюються. Тому суб’єкти підприємницької діяльності щороку вирішують питання щодо можливості розширення або скорочення масштабів бізнесу (обсягів виробництва продукції), що пов’язано відповідно з додат­ковими інвестиціями або вилученням капіталу.

Оцінювання економічної ефективності малого, середнього та великого бізнесу на селі доцільно здійснювати з урахуванням ін­тересів:

♦власників бізнесу (підприємств, селянських або фермерських, господарств), а також потенційних інвесторів чи власників інвес­тиційних ресурсів — підхід інвестора;

« суб’єкта підприємницької діяльності або менеджерів підпри­ємства — комерційний підхід;

4 держави або органів місцевого самоврядування — загально­економічний підхід;

♦працівників.

У разі вступу України до ЄС ефективність її аграрного бізнесу визначатиметься з огляду на інтереси учасників ЄС.

У конкретних випадках сторона, яка оцінює економічну ефек­тивність малого і середнього бізнесу на селі, використовує показ­ники ефективності, що найбільше відповідають її економічним інтересам та враховують вимоги критерію ефективності. Напри­клад, власники бізнесу і потенційні інвестори надають перевагу чистому прибутку, члени сільськогосподарського кооперативу, що

Працюють у ньому, — сумі прибутку і заробітної плати, органи державної влади й управління — прибутку до вирахування з ньо­го податків, нарахувань і зборів. Фермерів і власників селянських господарств цікавить насамперед відповідно фермерський дохід і дохід селянського господарства.

На рівні держави як загальнодержавний показник обчислюють ефект в аграрній сфері, що характеризує створений тут валовий внутрішній продукт або валову додану вартість.

У зазначених та інших можливих випадках на основі результа­тів аналізу економічної ефективності діяльності підприємств ма­лого, середнього та великого бізнесу на селі приймають рішення, що найкраще відповідає інтересам сторони, яка здійснює оцінку.

В оцінюванні ефективності ведення великого бізнесу, засно­ваного на засадах кооперації та інтеграції, слід враховувати кін­цевий ефект від реалізації кінцевої продукції кооперативних чи інтегрованих формувань, зокрема фінансово-аграрно-промис- лових. Оцінювання загального кінцевого ефекту за сукупністю учасників великого бізнесу дає змогу порівняти рівень ефектив­ності бізнесу кожного учасника, що, у свою чергу, забезпечить можливість приймати рішення щодо вдосконалення економічних взаємовідносини між ними встановленням справедливого (з вра­хуванням вкладу учасників у бізнес) порядку розподілення кін­цевого ефекту.

Для розвитку бізнесу найбільш бажаним є рішення щодо його збереження і розвитку на основі додаткових інвестицій або під­тримки наданням певних пільг через економічні механізми дер­жавного регулювання. Загальноекономічний підхід до оцінюван­ня ефективності ведення малого, середнього та великого бізнесу на селі має забезпечуватися в усіх випадках. Дані щодо ефекту підприємницької діяльності й витрат на зазначені цілі використо­вують під час визначення показників ефективності.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru