Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Полікритеріальна діагностика кредитоспроможності інноваційно-активних підприємств

У сучасних ринкових умовах, які характеризуються загострен­ням конкурентної боротьби на ресурсних, споживчих та посеред­ницьких ринках, виникає гостра необхідність для підприємств різних видів економічної діяльності у формуванні власних конку­рентних переваг за рахунок покращання економічних параметрів своєї продукції, підвищення її якості, формування унікальності, активного впровадження інновацій в усі сфери виробничо- господарської діяльності, починаючи від фінансів, завершуючи маркетингом. Усі процеси продукування відповідного рівня кон­курентоспроможності підприємств та їх продукції на засадах ви­користання інноваційних технологій суттєво залежать від можли­востей щодо їхнього фінансування. З огляду на те, що у переваж­ної більшості підприємств України спостерігаються проблеми із фінансуванням поточної виробничо-господарської діяльності, то фінансування інноваційної діяльності, яке, як правило, пов’язане із капіталовкладеннями, за рахунок власних коштів є доволі про­блемним через їх катастрофічну нестачу, а за рахунок коштів ін­весторів є доволі рідкісним через високий рівень ризикованості таких інвестицій. Таким чином, найбільш доступним інструмен­том фінансування інноваційних перетворень на вітчизняних під­приємствах є залучення кредитів під заставу наявного майна. Для того, щоб підприємство отримало кредит, воно повинно хара­ктеризуватися певним рівнем кредитоспроможності, який оціню­ється фінансово-кредитною установою. У сфері діагностики кре­дитоспроможності підприємств в Україні існує чимало проблем, починаючи від відсутності уніфікованих підходів у цій сфері і за­вершуючи маніпулюванням банківськими установами результа­тами встановлення класу позичальника з метою формування що­до нього більш жорстких кредитних умов, а, інколи, і вимагання неофіційних платежів.

В основу методик вітчизняних комерційних банків щодо ви­значення внутрішнього кредитного рейтингу та діагностики кре­дитоспроможності юридичних осіб закладено Положення Націо­нального банку України «Про порядок формування та викорис­тання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитни­ми операціями» №279 від 06.07.2000 р. (далі - Положення №279) [24]. У цьому нормативному акті регламентується рекомендова­ний перелік індикаторів, за якими експерти фінансово-кредитних установ повинні оцінювати позичальників з метою встановлення рівня їх кредитоспроможності. Зазначено, що для діагностики фі­нансового стану позичальника-юридичної особи банк повинен оцінювати такі основні економічні показники діяльності, як [21]: платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності); фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності влас­них коштів, співвідношення залучених і власних коштів); обсяг реалізації; обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в ін­ших банках, наявність картотеки неплатежів - у динаміці); склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки); собівартість продукції у динаміці; при­бутки та збитки у динаміці; рентабельність у динаміці; кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наяв­ність діючих кредитів).

Варто зауважити, що згідно з Положенням №279 [21] комер­ційним банкам при діагностиці кредитоспроможності юридичних осіб дозволяється враховувати перелік суб’єктивних чинників, зо­крема: ринкову позицію позичальника та його залежність від ци­клічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості; наявність державних замовлень та державної підтримки позича­льника; ефективність управління позичальника; професійність керівництва та його ділову репутацію тощо.

Розроблена методика оцінювання конкурентоспроможності безперечно є цінною і сприяє ефективному функціонуванню та розвитку кредитної сфери. Основною перевагою її використання є можливість формування на базі розрахованих показників інтег­ральної оцінки, за якою усіх потенційних позичальників розподі­ляють у п’ять класів (А, Б, В, Г і Д) (табл. 6.1) [21].

Таблиця 6.1. Класифікація позичальників юридичних осіб за результатами оцінювання їх фінансового стану

Клас

Позичальника

Характерна особливість

Клас «А»

Фінансова діяльність оцінюється позитивно, що свідчить про можли­вість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема, погашення основної суми боргу та відсотків за ним згідно з умовами кредитної угоди; економічні показники відповідають норма­тивним критеріям (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна. Одночасно йдеться про те, що фінансова діяльність позичальника і надалі здійснюватиметься на достатньо високому рівні

Клас «Б»

Фінансова діяльність позичальника цієї категорії наближена за харак­теристиками до класу «А», але ймовірність її підтримування на такому ж рівні впродовж тривалого періоду є низькою. Такі позичальники банку потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що став­лять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції у його діяльності. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу «Б», мають бути ли­ше потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити

Клас «В»

Фінансова діяльність задовільна і потребує більш ґрунтовного аналі­зу. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та у терміни, обумовлені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечен­ня тощо

Клас «Г»

Фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відпові­дають встановленим значенням), і спостерігається її нестабільність впродовж року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за креди­том, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про його наявність та ліквідність. Якщо під час проведення ідентифікації класу позичальника немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника або рівень забезпечен­ня за кредитною операцією, то його слід класифікувати на клас нижче (клас «Д»). До цього класу належить позичальник, проти якого пору­шено справу про банкрутство

Клас «Д»

Фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відпо­відають встановленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності вико­нання зобов'язань позичальником практично немає. До цього класу належить позичальник банку, що визнаний банкрутом в установлено­му чинним законодавством порядку

Примітка. Складено на підставі [1]

Незважаючи на важливість Положення №279 для уніфікації ді­агностики кредитоспроможності юридичних осіб, варто звернути увагу на наявність у ньому таких недоліків:

1) подані показники оцінювання фінансового стану не містять нормативно-критеріальних значень, що дає змогу комерційним банкам обирати найбільш несприятливі нормативи та маніпулю­вати класифікацією підприємств-позичальників;

2) запропонований для діагностики фінансової стійкості пози­чальника коефіцієнт маневреності власних коштів ((власний капі­тал - необоротні активи) / власний капітал) не є репрезентативним індикатором у цій сфері на відміну від коефіцієнтів автономії, фі­нансового ливериджу тощо, які у методиці відсутні;

3) передбачена положенням можливість враховувати певні суб’єктивні чинники для діагностики кредитоспроможності підпри­ємства вже формує засади для суб’єктивної діагностики комерцій­ними банками позичальника;

4) запропоновану методику згідно із Положенням № 279 доці­льно було б диференціювати у розрізі малих, середніх та великих підприємств, а також за галузевою належністю, адже уніфіковане зіставлення таких абсолютних показників, як виручка від реаліза­ції продукції, собівартість та прибуток (збиток), для цих категорій підприємств не забезпечить отримання об’єктивної бази для порів­няння та ухвалення на цій основі ефективних рішень стосовно мо­жливості надання кредитних коштів;

5) з огляду на те, що на сучасному етапі в Україні йдеться про розроблення загальнонаціональної рейтингової бази даних діагно­стики кредитоспроможності позичальників, то доцільно було б уніфікувати методику ідентифікації класу позичальника на заса­дах використання об’єктивних індикаторів та критеріїв тощо.

В Україні функціонує Національне рейтингове агентство «Кре­дит-Рейтинг», яке встановлює оцінку кредитоспроможності позича­льників, ґрунтуючись на вимогах, встановлених Постановою Кабі­нету Міністрів України «Про затвердження Національної рейтин­гової шкали» від 26.04.2007 року №665 [27]. Для віднесення об’єкта рейтингування до однієї із груп у межах інвестиційного або спеку­лятивного рівня надійності експерти агентства здійснюють аналі­зування за трьома компонентами: якісною, кількісною та правовою. Крім того, розроблено спеціальні рейтингові методики за типологі­чною ознакою позичальників і виокремлено окремі методології для оцінювання підприємств, банків, страхових компаній та державних

Органів влади [23]. Національна рейтингова шкала спрямована на оцінювання кредитного ризику позичальника та визначення його кредитного рейтингу, який характеризує рівень спроможності юри­дичної особи своєчасно та у повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов’язаннями. Визначено, що кредит­ні рейтинги можуть бути короткостроковими (демонструють креди­тний ризик у короткостроковій перспективі - до одного року) і дов­гостроковими (відображають кредитний ризик у довгостроковій пе­рспективі - понад один рік). Значення кредитних рейтингів варію­ються в межах від позначки «иаААА» (найвища кредитоспромож­ність) до позначки «uaD» (дефолт) - для довгострокових кредитних рейтингів; у межах від позначки «иаК1» (найвища кредитоспромо­жність) до позначки «uaКD» (дефолт) - для короткострокових кре­дитних рейтингів. Окрім того, Національною рейтинговою шкалою передбачено можливість надання прогнозу кредитного рейтингу (позитивний, стабільний чи негативний), який відображає можливі зміни його у перспективі. Рейтинг може бути відкликаний, якщо позичальник не надає уповноваженому агентству інформацію, не­обхідну для його поновлення, а також рейтинг може бути призупи­нений на проміжному етапі перед відкликанням [28]. Варто заува­жити, що критерії віднесення підприємства до того чи іншого класу є недостатньо конкретизованими та обґрунтованими, що також створює можливості для маніпулювання рейтинговими оцінками.

Для визначення об’єктивності, адекватності, інформаційної на­сиченості та репрезентативності методик з оцінювання кредито­спроможності позичальників (юридичних осіб) проаналізовано ме­тодики таких комерційних банків, як «Укргазпромбанк», «Укрсоц - банк», «УкрСиббанк», «Кредобанк», що істотно між собою відрізня­ються. Аналізування підходів комерційних банків до діагностики кредитоспроможності позичальників свідчить про істотні відмінно­сті у методиках, нормативно-критеріальному та інтерпретаційному забезпеченні, що створює умови для маніпулювання результатами такої діагностики. Цілком реальними є ситуації, за яких в одному банку підприємство можуть зараховувати до певного класу креди­тоспроможності, а у іншому банку - до іншого класу. Наявність значного переліку суб’єктивних чинників при діагностиці кредито­спроможності також створює умови зацікавленим особам для під­вищення чи зниження класу кредитоспроможності. Свідоме зани­ження класу кредитоспроможності дає змогу висувати перед підп­риємствами жорсткіші вимоги щодо заставного забезпечення пози-

Ки, надання додаткового інформаційного масиву даних, щодо спла­ти відсотків за кредитами тощо. Як зазначалося вище, в Україні на сучасному етапі, особливо на фоні фінансово-економічної кризи, йдеться про формування єдиного реєстру кредитоспроможності пі­дприємств, при цьому їх ідентифікація відбувається за класами. Виникає логічне запитання: як можна рейтингувати підприємства, якщо різні банки ідентифікують класність кредитоспроможності за відмінними підходами.

З огляду на результати аналізування нормативно-правової, лі­тературної бази та методичного забезпечення діагностики кредито­спроможності позичальників-юридичних осіб можна стверджувати, що у цій сфері є чимало проблем, неточностей, неузгодженостей, суб’єктивності, що формує необхідність розроблення єдиної, уніфі­кованої, справедливої методичної та нормативно-критеріальної ба­зи щодо діагностики кредитоспроможності інноваційно-активних підприємств України.

Результати опрацювання літературних джерел за проблемою та ознайомлення із методичною документацією щодо оцінювання кредитоспроможності юридичних осіб дають змогу стверджувати, що діагностику кредитоспроможності та відповідно ідентифікацію внутрішнього кредитного рейтингу позичальника доцільно здійс­нювати, ґрунтуючись на показниках, які характеризують такі па­раметри інноваційно-активного підприємства:

- фінансовий стан (рентабельність, ліквідність, фінансову не­залежність, ділову активність) (табл. 6.2);

- кредитне забезпечення (табл. 6.3);

- кредитну історію (табл. 6.4);

- відповідальність підприємства перед споживачами, контра­гентами, державними органами влади тощо (табл. 6.5).

Таблиця 6.2. Основні індикатори діагностики кредитоспроможності інновацшно_активних підприємств у межах дослідження їх фінансового стану

Індикатор

Формула обчислення

Нормативно - критеріальне значення

1

2

3

1. Індикатори рентабельності (прибутковості)

1.1. Коефіцієнт рентабель­ності капіталу (активів) ^а)

Чистий прибуток / Середньоріч­ні активи підприємства

>0, збільшення, а галузевого показника

1.2. Коефіцієнт рентабель­ності власного капіталу ^,*)

Чистий прибуток / Середньоріч­ний власний капітал

>0, збільшення, а галузевого показника

Продовження таблиці 6.2

1

2

3

1.3. Коефіцієнт рентабель­ності реалізації продукції №)

Прибуток від операційної діяль­ності / Чиста виручка від реалі­зації

>0, збільшення, а галузевого показника

1.4. Коефіцієнт рентабель­ності виробництва продук­ції^)

Прибуток від операційної діяль­ності / Повна собівартість про­дукції підприємства

>0, збільшення, а галузевого показника

2. Індикатори ліквідності

2.1 Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт пок­риття поточний)(Ц)

Оборотні активи / Поточні зо­бов'язання

[1,0 - 2,0]

2.2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (1-0

(Грошові кошти та їх еквівале­нти Дебіторська заборгованість + Поточні фінансові інвестиції) / Поточні зобов'язання

[0,8 - 1,5]

2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (миттєвої плато­спроможності) (Ц)

(Грошові кошти та їх еквівален­ти + Поточні фінансові інвести­ції) / Поточні зобов'язання

[0,2 - 0,35]

3. Індикатори фінансової незалежності

3.1. Коефіцієнт автономії (Ка)

Власний капітал / Валюта ба­лансу

[0,5-0,8)

3.2. Коефіцієнт фінансового левериджу (К)

Власний капітал / (Довгостро­кові + Поточні зобов'язання)

[1,0 - 2,0)

3.3. Коефіцієнт маневренос­ті власного капіталу (Кт)

(Оборотні активи - Поточні зобов'язання) / Власний капітал

>0, збільшення, а галузевого показника

3.4. Коефіцієнт цільовості довгострокових вкладень

(КО

(Власний капітал + Довгостро­кові зобов'язання) / Необоротні активи

«1

4. Індикатори ділової активності

4.1. Коефіцієнт оборотності активів (Оа)

Чиста виручка від реалізації / Середньорічна вартість активів

Збільшення

4.2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборговано­сті (Ок)

Чиста виручка від реалізації / Середньорічний обсяг креди­торської заборгованості

Збільшення

4.3. Середній термін пога­шення кредиторської забор­гованості (дні) (У

365 днів / Коефіцієнт оборотно­сті кредиторської заборговано­сті

Зменшення

4.4. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

(О)

Чиста виручка від реалізації / Середньорічний обсяг дебітор­ської заборгованості

Збільшення

4.5. Середній термін пога­шення дебіторської забор­гованості (дні) (Їй)

365 днів / Коефіцієнт оборотно­сті дебіторської заборгованості

Зменшення

4.5. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів (О2)

Собівартість реалізованої про­дукції / Середньорічний обсяг виробничих запасів

Збільшення

4.6. Середній термін оборо­ту виробничих запасів (дні)

<Ь)

365 днів / Коефіцієнт оборотно­сті виробничих запасів

Зменшення

4.7. Коефіцієнт оборотності власного капіталу (Оу)

Чиста виручка від реалізації / Середньорічний обсяг власного капіталу

Збільшення

4.8. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондо­віддача) (Н

Чиста виручка від реалізації / Середньорічна залишкова вартість основних засобів

Збільшення

(орієнтація на галузе­вий показник)

Таблиця 6.3. Основні індикатори діагностики кредитоспроможно­сті інноваційно’активних підприємств у межах дослідження їх кредитного забезпечення

Індикатор

Формула обчислення

Нормативно-

Критеріальне

Значення

1. Коефіцієнт основ­ного забезпечення кредиту (Кг)

Залишкова балансова вартість основних засобів / Обсяг очікуваного кредиту

>2

2. Коефіцієнт пога­шення кредитних зобов'язань (Кк)

Виручка від реалізації позичальника за пері­од, що відповідає періоду кредитування / (Обсяг кредиту + Відсотки за кредит)

>2

3. Коефіцієнт грошо­вого погашення кре­дитних зобов'язань

(Ктг)

Середньомісячні надходження на рахунки позичальника * Термін кредитної угоди / (Обсяг кредиту + Відсотки за кредит)

>1

Таблиця 6.4. Основні індикатори діагностики кредитоспроможно­сті інноваційно’активних підприємств у межах дослідження їх кредитної історії

Індикатор

Формула обчислення

Нормативно-

Критеріальне

Значення

1. Коефіцієнт проте - рмінування креди­торської заборгова­ності в цілому (Ккг)

Обсяг протермінованої кредиторської забор­гованості / Обсяг кредиторської заборговано­сті

«0,

Зменшення

2. Коефіцієнт проте - рмінування креди­торської заборгова­ності за кредитами (Км)

Обсяг протермінованої кредиторської забор­гованості за кредитами / Обсяг кредиторської заборгованості за кредитами

«0,

Зменшення

3. Наявність залуче­них та неповернених кредитів у інших банках (^0

-

Ні

Таблиця 6.5. Основні індикатори діагностики кредитоспроможно­сті інноваційно’активних підприємств у межах дослідження їх відповідальності перед суб’єктами ринку

Індикатор

Формула обчислення

Нормативно-

Критеріальне

Значення

1

2

3

1. Частка ринку ^т)

Виручка від реалізації продукції підприємст­ва / Сукупний обсяг продажу певної продукції на відповідному ринку

>0,1,

Збільшення

Продовження таблиці 6.5

1

2

3

2. Наявність судових справ щодо позича­льника* ^з)

-

Ні

3. Наявність факту штрафних санкцій щодо позичальника*

(Рз)

-

Ні

4. Наявність подат­кової застави* (Т2)

-

Ні

5. Наявність факту арешту майна та/або рахунків* (Аг)

-

Ні

6. Наявність догово­рів із постачальни­ками на період на­дання кредиту (60)

-

Так

7. Наявність догово­рів із споживачами на період надання кредиту Рз)

-

Так

8. Наявність бізнес - плану під кредиту­вання (В„к)

-

Так

9. Наявність відкри­тих основних поточ­них рахунків у банку, що надає кредит (Рг)

-

Так

10. Наявність факту порушення справи про банкрутство* (В. з)

-

Ні

Примітка. У минулому впродовж останніх 2 років та на сучасному етапі

Оцінюючи кредитоспроможність інновацшно’активних підпри­ємств за вищенаведеними таблицями, експерт, якщо фактичні значення позичальника відповідають нормативним, ідентифікує їх бінарно, тобто 1 — показник відповідає нормативно_критеріальному значенню, 0 — показник не відповідає нормативно_критеріальному значенню. Відповідно максимальна кількість балів, які можна на­брати за кожною сферою оцінювання, відповідає кількості означе­них показників.

На підставі підрахунку сукупної кількості балів за усіма сфера­ми оцінювання розроблено таблицю відповідності класів підпри­ємств згідно з Положенням №279, класів підприємств згідно з На­ціональною рейтинговою шкалою довгострокових та короткостроко­вих кредитних рейтингів, інтервалами бальних оцінок, запропоно­ваних та обґрунтованих за вищеназваною системою індикаторів

(табл. 6.6). Важливо те, що у таблиці сформовано змістову відповід­ність ідентифікації рейтингу кредитоспроможності.

Таблиця 6.6 Ідентифікація класу позичальника згідно з чинним законодавством та на підставі системи запропонованих індикаторів

Клас відповід­но до Поло­ження НБУ №279

Клас відпо­відно до Національ­ної рейтин - гової шкали довгостро­кових креди­тних рейтин­гів

Клас відповід­но до Націо­нальної рей - тингової шка­ли коротко­строкових кредитних рейтингів

Інтервал бальних оцінок (згідно із запропоно­ваним меха­нізмом)

Рейтинг

Позичаль­

Ника

Характеристика

Кредитоспромож­

Ності

1

2

3

4

5

6

А

ААА

К1

33-35

1

Найвищий рівень кредитоспромож­ності, усі істотні параметри відпо­відають критеріям та існують позити­вні перспективи

АА

31-32

2

Дуже високий рівень кредито­спроможності

А

К2

28-30

3

Високий рівень кредитоспромож­ності

Б

ВВВ

К3

25-27

4

Достатній рівень кредитоспромож­ності, існування незначних фінан­сових ризиків

ВВ

22-23

5

Середній рівень кредитоспромож­ності, високий рівень чутливості до фінансових ризиків

В

В

К4

15-21

6

Задовільний рі­вень кредито­спроможності, існування значних фінансових ризи­ків

Г

ССС

К5

10-14

7

Низький рівень кредитоспромож­ності, наявність значних фінансо­вих ризиків

СС

7-9

8

Незадовільний рівень кредито­спроможності, висока ймовір­ність ризиків бан­крутства

С

4-6

9

Підприємство,

Проти якого пору­шено справу про банкрутство

Д

0

КР

0-3

10

Підприємство визнане банкру­том у чинному законодавством порядку

* Примітка. Оособиста розробка автора

Варто наголосити, що при здійсненні ідентифікації класу по­зичальника за запропонованою моделлю необхідно враховувати перелік обмежень. Насамперед йдеться про те, що індикатори для діагностики кредитоспроможності повинні розраховуватися та визначатися не менше ніж за три роки, якщо ж період є меншим, то це є фактор, який дає змогу знижувати на один рівень клас по­зичальника. Якщо існує факт порушення справи про банкрутство підприємства, то воно автоматично ідентифікується за класом «Г» найнижчого рівня. Позичальника не можна зараховувати до кла­су «А», якщо індикатори, які характеризують його кредитну істо­рію, не відповідають нормативним значенням. Якщо позичальник не надав фінансової звітності, що підтверджує діагностику його фінансового стану, а також належно оформленої документації, то його не можна класифікувати вище від класу «Г». У процесі вико­нання кредитного договору, якщо позичальник вчасно не розра­ховується за своїми зобов’язаннями, банк може знижувати клас позичальника та переглядати договірні стосунки.

Модифікований механізм діагностики кредитоспроможності інноваційно_активних підприємств формує базу для уніфікації методичного та критеріального забезпечення цього процесу і ре­комендується Національному банку України як основа для удо­сконалення нормативно_правового забезпечення визначення кре­дитного рейтингу позичальника — юридичної особи.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru