ПОНЯТТЯ ФІНАНСІВ РІЗНИХ ФОРМ БІЗНЕСУ, ЇХ ФУНКЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Фінанси організаційних структур бізнесу як складова частина фі­нансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Загальною ознакою фінансів суб’єктів підприєм­ництва є те, що вони відображають сукупність економічних (грошових) відносин, пов’язаних із розподілом вартості валового внутрішнього про­дукту. Специфічні ознаки фінансів суб’єктів підприємництва проявля­ються через грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів. Особливості фінансів різ­них форм бізнесу зумовлені їхнім функціонуванням у різних галузях економіки, розвитком нових форм власності й організаційно-правових структур.

До фінансів організаційних структур бізнесу належать такі групи фінансових відносин:

• пов’язані з формуванням статутного фонду суб’єктів господарю­вання;

• пов’язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, ва­лового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;

• обумовлені розрахунками з контрагентами в процесі здійснення господарської діяльності;

• що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансу­вання, одержання субсидій;

• що виникають між суб’єктами господарювання у зв’язку з інвесту­ванням у цінні папери та одержанням на них доходів, здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяль­ності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;

• що формуються між підприємствами, банками і страховими компа­ніями у зв’язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв’язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

• що формуються у підприємствах у зв’язку з внутрішньовиробни­чим розподілом доходів.

Об’єктом фінансів суб’єктів підприємництва є економічні відно­сини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням гро­шових фондів. Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти гос­подарювання, які є юридичними особами.

Фінанси організаційних структур бізнесу - це економічні відно­сини, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподі­лом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарю­вання в процесі відтворення.

У процесі відтворення фінанси різних організаційних струкутр бізнесу як економічна категорія проявляються та виражають свою сутність і внутрішню властивість через такі функції:

• формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

• розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, господарюючи­ми суб’єктами;

• контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

Формування фінансових ресурсів суб’єктів господарювання від­бувається під час формування статутного фонду, а також у процесі розподілу грошових надходжень у результаті повернення авансованих коштів у основні та оборотні фонди, використання доходів на форму­вання резервного фонду, фонду споживання і фонду накопичення. У зв’язку з цим поняття “формування” та “розподіл” доцільно розгляда­ти як єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів.

Формування та використання фінансових ресурсів суб’єктів гос­подарювання - це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності, виконання фі­нансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господа­рювання.

Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, цільових фондів. Фінанси є безвідмовним індикатором вини­кнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплате­жів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явИщ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Тоб­то фінансам властива потенційна можливість контролювати фінансо­во-господарську діяльність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивос­тей для організації дійового фінансового контролю.

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об’ єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресур­сів пов’язані з виконанням зобов’ язань підприємств перед фінансово - кредитною системою та суб’єктами господарювання. Грошовий конт­роль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змо­гу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.

Фінансові відносини суб’єктів господарювання різних форм влас­ності мають свою специфіку, яка пов’язана з формою організації госпо­дарської діяльності, формуванням та розподілом прибутку, володінням майном, виконанням зобов’ язань та оподаткуванням. Різноманітність форм власності зумовила різноманітність форм ведення господарства, тобто кожній формі власності відповідає певна організаційна форма господарювання. Організаційно-правові форми підприємницьких стру­ктур не слід ототожнювати з формами підприємницької діяльності. Наприклад, організаційно-правова форма підприємництва - фірма, а форма його господарської діяльності - акціонерне товариство або організаційно-правова форма - спільне підприємство, а форма його господарської діяльності - товариство з обмеженою відповідальністю.

Необхідно також розрізняти й поняття “форми організації” і “форми функціонування” суб’єктів господарювання. Форми організа­ції виступають як зовнішня оцінка підприємства, а форми функціону­вання зумовлюють його змістовні процеси. Форми ділових відносин рухомі, взаємопов’язані та взаємодіють між собою, переходячи з од­ного стану в інший, тобто змінюють форму функціонування на органі­заційно-правову форму і навпаки. Так, організаційно-правова форма підприємства - повне товариство, форма його господарської діяльності - спільне підприємство. Однак можливе і поєднання організаційно - правової форми підприємства з формою господарської діяльності. Наприклад, організаційно-правова форма суб’єкта господарювання і форма його функціонування - акціонерне товариство.

Обов’ язковими передумовами ефективного функціонування фінансів різних форм бізнесу є:

• різноманітність форм власності;

• свобода підприємництва та самостійність при прийнятті рішень;

• вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;

• самофінансування підприємництва;

• правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб’єктів підприємницької діяльності;

• обмеження і регламентація державного втручання в діяльність під­приємств.

Дотримання вищезазначених умов дозволить забезпечити ефек­тивне функціонування організаційних струкутр бізнесу.