Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Послуги аудиторських фірм, їх сутність і значення

Завдання аудиторської перевірки стану обліку і достовірності звітності полягає у підвищенні контролю діяльності підприємства. Метою аудиту фінансової звітності є складання аудитором виснов­ку про те, чи відповідає фінансова звітність інструкціям щодо її складання.

Аудитор — особа, яка має сертифікат аудитора, здійснює дія­льність у складі аудиторської фірми або як аудиторська фірма (приватний аудитор), що має ліцензію на аудиторську діяльність.

У проведенні аудиту аудитор керується законами України, Поло­женнями (стандартами) бухгалтерського обліку, Національними нормативами аудиту та іншими нормативно-правовими актами.

Вимоги, які регулюють аудиторську діяльність, поділяють на дві групи: етичні та методологічні. Етичні вимоги такі: незалеж­ність, об’єктивність, компетентність, конфіденційність і доброзич­ливість. До методологічних вимог належать: планування аудиту, обґрунтованість аудиторських доказів, доцільність вибору методи - ки і техніки аудиту, дотримання методики оцінювання ризику, * аналіз інформації та формування висновків, відповідальність за *

Зроблений висновок, дотримання порядку документального оформ­лення, взаємодія аудиторів і повне інформування клієнта.

Аудит здійснюється на підставі договору між аудитором і замов­ником. Результати аудиту оформлюють у вигляді аудиторського висновку, який має містити чітке і зрозуміле уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність.

Аудитор здійснює перевірку за документами, а також вико­ристовує результати перевірок і контролю, проведені різними суб’єктами.

У підприємницькій діяльності важливим методом контролю є ін­вентаризація. Це перевірка в натурі наявності та стану матеріальних запасів і вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, а також звіряння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку. Проведення інвентаризації регулюють такі нормативні акти:

1)Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ;

2)Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріаль­них активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків;

3)Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, не­стачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (затв. поста­новою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.996 р.);

4)Положення про інвентаризацію майна державних підпри­ємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (затв. постановою Кабі­нету Міністрів України № 158 від 02.03.93 р.).

Для сільського господарства листом Міністерства аграрної по­літики України № 37-27-12/14023 від 04.12.2003 р. рекомендовані Методичні рекомендації з інвентаризації основних засобів, нема­теріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогоспо­дарських підприємств.

Основними завданнями інвентаризації є:

♦ виявлення фактичної наявності матеріальних запасів, нема­теріальних активів, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, обсягів незавершеного виробництва у натурі;

♦ підрахунок надлишку або нестачі запасів і коштів зіставлен­ням фактичної наявності, з даними бухгалтерського обліку;

Розділ 11

подпись: розділ 11Виявлення запасів, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінно­стей, що не використовуються;

♦ перевірка дотримання умов і порядку збереження запасів грошових цінностей, а також ефективності експлуатації основних засобів;

♦ установлення реальної вартості зарахованих на баланс основ - *, них засобів, виробничих запасів, цінних паперів, фінансових
вкладень грошових коштів, дебіторської і кредиторської заборго­ваностей.

Інвентаризації поділяють на повні і часткові. Інвентаризацію, що охоплює всі засоби, кошти і розрахунки підприємства, назива­ють повною. Часткова інвентаризація охоплює один вид засобів або проводиться в окремої відповідальної особи.

Відповідає за проведення інвентаризації керівник підприємст­ва. Кількість інвентаризацій, дати їх проведення, перелік майна і зобов’язань, що підлягають інвентаризації, підприємство визначає самостійно, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансо­вих рахунках.

Якщо постачальник відмовився задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або у разі отримання від покупця претен­зій щодо недовантаження товарів, вдаються до вибіркової інвен­таризації тих товарів, на які заявлено такі претензії.

На деяких підприємствах інвентаризації проводяться не як ра­зові заходи, а постійно.

У разі проведення раптових інвентаризацій усі матеріальні цінності готують до інвентаризації у присутності інвентаризацій­ної комісії, в інших випадках — заздалегідь. Вони мають бути згруповані, розсортовані й розкладені за назвами, сортами, розмі­рами у зручному для підрахунку порядку.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядчим документом їх керівника створюють постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підроз­ділів, головного бухгалтера. Очолює комісію керівник підприємст­ва або його заступник.

Якщо на підприємстві через великий обсяг робіт інвентариза­цію не може провести одна комісія, то для безпосереднього здійс­нення інвентаризації у місцях зберігання та виробництва керів­ник підприємства створює робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Ро­бочі інвентаризаційні комісії очолює представник керівника під­приємства. Забороняється призначати головою робочої інвентари­заційної комісії тих самих матеріально відповідальних осіб, того самого працівника два роки підряд.

До початку проведення інвентаризації в присутності комісії матеріально відповідальна особа складає звіт про рух матеріаль­них цінностей і разом з документами здає в бухгалтерію.

Відповідальні особи дають комісії розписку, де зазначають, що всі прибуткові й видаткові документи здано до бухгалтерії і всі

»X* »X* »X* »X* •X* *х* •Х* »X* *Х* *Х* »X* *Х* »х* *х* *х* *х* *х*
матеріальні цінності, довірені їхньому зберіганню, знаходяться у приміщенні складу або в інших місцях.

Наявність цінностей під час інвентаризації встановлюють обов’язковим підрахунком, зважуванням, обміром у порядку їх розміщення у певному приміщенні. Інвентаризація має проводи­тися у присутності матеріально відповідальних осіб, її результат заносять до інвентаризаційних описів.

Якщо інвентаризаційна комісія залишає об’єкт інвентаризації, матеріально відповідальна особа в присутності комісії зачиняє і відчиняє приміщення, де проводять інвентаризацію, а голова ко­місії опечатує його контрольним пломбіратором, який видають йому перед початком проведення інвентаризації.

Для оформлення результатів інвентаризації застосовують ти­пові форми документів. Вони можуть бути заповнені від руки або засобами обчислювальної техніки. У цих документах помарок і підчисток не допускається. Помилки виправляють, закреслюючи неправильні записи і роблячи зверху правильні. Виправлення підтверджуються підписами членів комісії та матеріально відпо­відальної особи.

Якщо після інвентаризації матеріально відповідальні особи виявляють помилки в описах, то вони мають негайно заявити про це комісії, яка після перевірки таких фактів та їх підтвердження виправляє помилки.

Результати інвентаризації з пропозиціями про врегулювання інвентаризаційних різниць відображують у протоколі комісії та акті.

Під час інвентаризацій приймання і видавання матеріальних цінностей обмежують. На прибуткових документах, які надійшли під час інвентаризації, матеріально відповідальна особа у присут­ності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робить позначку «Після інвентаризації». Позначку роблять в аналогічно­му порядку також на видаткових документах. Цінності, що надій­шли під час інвентаризації, заносять до окремого опису.

Розділ 11

подпись: розділ 11Якщо інвентаризацію проводять для приватизації, то матері­али інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) складають не менш як у двох примірниках, один з яких переда­ють державному органу приватизації або орендодавцю, а другий залишається на підприємстві або в організації і є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському об­ліку.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія під­приємства складає звіряльні відомості щодо цінностей, з яких встановлено відхилення від даних обліку.

Щодо надлишків, нестач і псування цінностей інвентаризацій­на комісія повинна мати письмові пояснення відповідних праців-

Під час регулювання інвентаризаційних різниць взаємний за­лік надлишків і нестач унаслідок пересортування допускається тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найме­нування і в тотожній кількості за умови, що надлишки і нестачі утворилися за той самий період, який перевіряють, та тієї самої особи, яку перевіряють.

Інвентаризаційні різниці регулюють у такому порядку:

1) складають звіряльні відомості;

2) встановлюють причини відхилень фактичної наявності май­на від даних обліку;

3) регулюють різниці можливого пересортування;

4) розраховують розмір природних втрат;

5)

Облік і звітність у підприємницькій діяльності та особливості їх в аграрній сфері

подпись: облік і звітність у підприємницькій діяльності та особливості їх в аграрній сферіОприбутковують виявлені надлишки: дебет рахунків 10, 20, 21, 22, 26, 27, 28 (рахунки для обліку матеріальних цінностей), кредит субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності»;

6) списують нестачі: дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», кредит рахунків 10, 20, 21, 22, 26, 27, 28.

Кореспонденцію рахунків з відображення результатів інвента­ризації подано в таблиці 11.12.

Таблии/і 11.12. Відображення на рахунках результатів інвентаризації

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, І

Дебет

Кредит

Грн 1

Оприбутковано виявлені лишки запасів

20 «Виробничі за­паси», 21 «Твари­ни на вирощуван­ні та відгодівлі», 22 «Малоцінні та _ швидкозношувані предмети», 26 «Го­това продукція», 27 «Продукція сільськогосподар­ського виробницт­ва», 28 «Товари»

719 «Інші доходи від операційної діяльності»

1000

Списано суму уцінки за­пасів до чистої вартості їх реалізації

946 «Втрати від знецінення запа­сів»

20, 21, 22, 26, 27,

28

500

Списано запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій (стихійне лихо, крадіжки тощо)

99 «Надзвичайні витрати»

20, 21, 22, 26, 27, 28

800

Отримано відходи від списання запасів, знище­них унаслідок надзви­чайних подій.

209 «Інші матері­али»

75 «Надзвичайні доходи»

200

Списано нестачу запасів (якщо винну особу не встановлено, то виявлену суму нестачі відносять також у дебет позабалан­сового субрахунку 072)

947 «Нестачі і втрати від псу­вання цінностей»

20, 21, 22, 26, 27, 28

1500

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

Грн

Дебет

Кредит

Сума, що підлягає від­шкодуванню винними особами

Відображено суму ПДВ

Отримано в рахунок від­шкодування втрат

375 «Розрахунки за відшкодуван­ням завданих збитків»

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

ЗО «Каса», 31 «Ра­хунки в банках»

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

641 «Розрахунки за податками»

375 «Розрахунки за відшкодуван­ням завданих збитків»

2400

400

2400

Якщо встановлено, що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали впродовж 5 днів після встанов­лення нестач і втрат підлягають передаванню органам попе­реднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подають цивільний позов.

Нестачу матеріальних цінностей оцінюють згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.2006 р. Відповідно до зазначеного порядку розмір збитків від розкладання, нестачі, зни­щення (псування) матеріальних цінностей визначають за їх ба­лансовою вартістю (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче ніж 50 % балансової вартості на момент встановлен­ня такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору, за формулою

(11.5)

подпись: (11.5)Р3 -[(-^в “^Кінф +ПДВ + А, б]2,

Де Бв — балансова вартість на момент встановлення факту роз­крадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей; А — амортизаційні відрахування; /;нф — загальний індекс інфля­ції; ПДВ — розмір податку на додану вартість; А3g — розмір акциз­ного збору.

Розділ 11

подпись: розділ 11Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначають, виходячи із собівартості її виробництва з нарахуван­ням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифі­кованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовують
для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв, визначають, виходячи з оптової ціни підпри­ємства — виробника з урахуванням акцизного збору та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосову­ють коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використан­ням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначають, виходячи з оптових цін підприємства — виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

У разі розкрадання чи загибелі тварин суму збитків визнача­ють за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкоду­вання збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотують, оцінюють з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюють із застосуванням коефіцієнта 5 — до номінальної вартості, зазна­ченої на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законо­давством; 50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазна­чена номінальна вартість або вартість яких не встановлена зако­нодавством.

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріаль­них цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпус­ку їх у виробництво або експлуатацію та обліковують лише у кіль­кісному вираженні, розмір збитків визначають, виходячи з ринко­вих цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропор­ційно до фактичного зносу, але не нижче ніж на 50 % ринкових цін.

Із стягнених сум відшкодовують збитки, завдані підприєм­ству, а залишок коштів перераховують до державного бюджету України.

Дані про діючі ціни і розрахунки розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, подають судово-слідчим органам підприємствами, установами, організаціями-позивачами.

Протокол інвентаризаційної комісії має бути у 5-денний термін розглянутий і затверджений керівником підприємства або орга­ном, який призначив інвентаризацію.

Результати інвентаризації відображують у бухгалтерському об­ліку в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не піз­ніше від грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного бухгалтерського звіту наводять відомості про результати проведе­них у звітному році інвентаризацій за встановленою формою.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru