ПОТЕНЦІАЛ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

І. Д. Гречкосій, пошукувач Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса

Перетворення в економіці України супроводжуються ство­ренням ряду нових інститутів, одним з яких є інститут антикризо - вого управління. Основним завданням формування економічного і юридичного інструментарію є підвищення ефективності системи антикризового управління промисловими підприємствами в сучас­них умовах господарювання.

Стабілізації економіки і посиленню її власного внутрішнього механізму, направленого на стабільність, сприяє державне втру­чання та ефективні механізми регулювання. Держава формує осно­ву для розвитку, захищаючи права власності, створюючи правові та інші регулюючі системи, сприяючи ефективній підприємницькій діяльності громадян і збереженню навколишнього середовища.

Реформування економіки починається з оздоровлення її ос­новних елементів - підприємств, реструктуризації господарських зв'язків. Подолання структурної кризи і, як наслідок, приведення економічної системи в стан стійкості і самоорганізації, можливо з урахуванням тих факторів, що об'єктивно та суб'єктивно впливають на циклічність відтворення. Процес структурного оздоровлення економіки підприємства може мати як стратегічний характер, по­в'язаний із збереженням підприємства, так і полягати в реструкту - руванні "хворих" підприємств, спрямованому на ліквідацію непла­тоспроможності в межах проведення процедур зовнішнього управ­ління і санації [1], з метою повернення підприємств в стан діючих. Реструктурування може бути єдиним способом уникнути банкрутс­тва і ліквідації підприємства.

І реструктурування "хворих" підприємств і стратегічне рест­руктурування ґрунтуються в більшості випадків на використанні однакової техніки структурного оздоровлення для досягнення своїх цілей.

Система організаційно-правового реструктурування, розроб­ки, аналізу і відбору варіантів антикризової стратегії оздоровлення припускає об'єднання в послідовний, структурований процес, різ­них методів дослідження фінансово-економічного стану підприєм-

134

Ства і їх вдосконалення, з метою виявлення недоліків в його діяль­ності і проектування варіантів реформування бізнесу. В системі розробки і відбору варіантів стратегії структурного оздоровлення, пріоритетним напрямом якої є пошук внутрішніх резервів підви­щення ефективності, введені механізми аналізу можливостей дося­гнення цілей структурного оздоровлення при мінімальних змінах в складі і структурі найбільш капіталомісткого елементу підприємст­ва як системи - основних виробничих фондів. Весь цикл виробниц­тва устаткування слід розглядати системно, в межах єдиної техно­логічної системи.

Невід'ємною частиною системи структурного оздоровлення економіки підприємства є розробка і відбір варіантів реформування підприємства. Розробка варіантів змін в операційній, інвестиційній і фінансовій сферах діяльності підприємства, розробка варіантів реорганізації і визначення режиму реалізації намічених процедур структурного оздоровлення економіки підприємства в загальному правовому режимі або в процедурах банкрутства.

Аналіз стану і основних тенденцій розвитку економіки за останні п'ятнадцять років привів до висновків: 1) розвиток країни здійснювався переважно інституційно-правовими (а не інвестицій­ними способами), 2) відбувалося зменшення у виробничій базі пи­томої ваги прогресивного устаткування, 3) був втрачений момент великого структурного зрушення, пов'язаного з організацією серій­ного виробництва високотехнологічної продукції на базі сучасної техніки і технології з широким використанням гнучких інтелектуа­лізованих технологій, 4) економіка країни, як і раніше, орієнтована на поточний платоспроможний попит внутрішнього і зовнішнього ринку, не пов'язаного з підтримкою виробничо-технологічних сис­тем.

Для забезпечення сталого розвитку вітчизняного промисло­вого комплексу пропонується пропозиції:

1) формування комплексу діагностики фінансово- економічного стану промислових підприємств з побудовою відпо­відної системи моніторингу;

2) створення спеціалізованих інжинірингових структур, які направлені на реалізацію антикризових програм і процедур банк­рутства на підприємстві;

3) розробка і реалізація спеціальних антикризових програм для підприємства;

4) уточнення загальних параметрів інвестиційного клімату, розробка та реалізація маркетингових програм.