Практичні аспекти об’єктивності оцінки інноваційних проектів на малих та середніх промислових підприємствах
Кожен інноваційний проект проходить декілька процедур відбору, перш ніж починається його впровадження. Проекти аналізують з позицій конкурентоспроможності, економічної ефективності, екологічної доцільності, технічної довершеності, ризиковості тощо, але навіть така прискіплива увага не вберігає підприємство від збитків від реалізації непотрібних (ринку, споживачам, підприємству) інновацій. На наш погляд, проблема в тому, що ці види аналізів здійснюються окремо, несинтезовано, а отже, виграшний
За певними позиціями інноваційний проект неспроможний реагувати на комбіновані проблеми. Таким чином, обрані види аналізів потрібно здійснювати взаємопов’язано і останнім має бути завжди аналіз ризиків.
Найбільшого поширення і визнання серед науковців [6, 9] і практиків [13, 15] набули якісний (як основа) і кількісний аналізи ризиків, які виконують комплексно для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.
На наш погляд, з метою мінімізації прорахунків на етапі оцінки ризиків потрібно аналізувати вплив факторів ризику не лише на інноваційний проект в цілому, а й на кожну з важливих характеристик проекту. Тоді результати обчислень будуть більш точними. Прийняття управлінських рішень здійснюють за результатами обчислень величини
|
|
|
|
Де Рфакт — очікуване значення показника; Фі — оцінка впливу фактора і; п — загальна кількість факторів.
Рфакт порівнюється з Ршах=п. Залежно від їх співвідношення виділяють ситуації ризику і відповідних їм управлінських рішень (табл. 8.3), яка визначена за аналогією з подібними шкалами та доведена на практичних прикладах.
Таблиця 8.3. Рівні ризику та управлінські рішення залежно від отриманих результатів аналізу
|
Рішення про відмову від реалізації проекту може бути прийняте і за одиничним фактором, якщо його значення виходить за |
Межі критичних значень для даного фактора, що є неприпустимим для даного підприємства:
Imax |
)
З огляду на те, що точність результатів аналізу інноваційних проектів напряму залежить від компетентності й досвіду експертів, важливим є їх добір. Ураховуючи статистичні правила формування вибірки, при якій похибка буде не значною (припустимою), потрібна мінімальна кількість експертів — 12 осіб.
На малих підприємствах, як правило, в ролі експертів виступають: директор, заступник директора з комерційних питань, менеджер інноваційного проекту та головний інженер, а решта експертів може бути запрошена ззовні. Нині консалтингові послуги надають центри підтримки малого та середнього бізнесу, венчурні фонди, великі підприємства тощо [13, 15]. У середніх підприємствах проблем з достатністю експертів не виникає.
Незважаючи на особливості формування групи експертів (працюючі на підприємстві, сторонні), існує необхідність з’ясування достовірності їх суб’єктивних думок. Для аналізу погодженості думок експертів скористаємося коефіцієнтом конкордації (від лат. Concors — згодний) W, який застосовується в практиці роботи з експертами для перевірки узгодженості їх оцінок. Для цього можна використовувати традиційні підходи, що базуються на формулах Пірсона, Спірмена або визначення коефіцієнтів узгодженості (конкордації) Кенделла. Скористаємося формулою Кенделла:
(8.3
)
Де Ш — коефіцієнт конкордації; Б — сума квадратів відхилень; N — кількість експертів; п — кількість оцінюваних показників.
Для визначення S (суми квадратів відхилень) потрібно обчислити:
N R =Z гл ’ |
І=1 |
Il ’ 8.4)
Де Яі — сумарна оцінка за кожним показником; пі - оцінка і-го параметра, дана 1-м експертом.
TOC o "1-5" h z _ Щ(п +1) (
И 2 ’ 8.5)
Де Яі} — загальна сума оцінок; N — кількість експертів; п — кількість оцінюваних параметрів.
R (
8.6)
W = - iL n
Де Т— середня сума оцінок.
А = R - T,
(
8.7)
Де Лі — відхилення суми оцінок кожного параметра (Яі від середньої суми оцінок (Т).
N (
І=і |
Де S— сума квадратів відхилень. Визначену розрахункову величина W порівнюємо з нормативною Wh і робимо висновки. Коефіцієнт конкордації змінюється в межах від 0 до 1. Коли думки експертів повністю збігаються, коефіцієнт конкордації W=1, при незбігу думок W=0. Проаналізуємо вже впроваджений інноваційний проект підприємства ТОВ «Конструкторське бюро «Укрспецмаш», який в короткостроковому періоді забезпечував дохід підприємству, а потім став збитковим. Аналіз реакції споживачів і підприємства на вплив зовнішніх (Фаі та внутрішніх (Фіі) факторів ризику поданий в табл. 8.4 -8.5. |
2 (
Оцінка впливу здійснювалась експертно в діапазоні від 0,00 до
1,0. Сумарна оцінка впливу розраховується за формулою 8.1.
Таблиця 8.4. Аналіз впливу факторів внутрішнього середовища на реакцію споживачів і підприємства (експерт №1)
|
Уже за результатами аналізу реакції споживачів на вплив факторів зовнішнього середовища можна стверджувати, що даний інноваційний проект не прийнятний, або можливий лише за умов швидкого впровадження і обмеженого терміну реалізації через нестійкий попит і нетривку лояльність споживачів. Цей висновок можна зробити на основі формули (8.1) та критичного значення (Фі>іо=0,8) одного з факторів: «Просування продукції на ринку». З огляду на це подальший аналіз не доцільний.
Проаналізуємо думки експертів. У табл. 8.5-8.6 подані зведені результати думок експертів щодо факторного аналізу реакції споживачів і підприємства.
Проведемо розрахунки за формулами 8.3-8.8. Проміжні розрахунки подані в табл. 8.7.
Таблиця 8. 7 Проміжні розрахунки для визначення коефіцієнта конкордації думок експертів щодо факторного аналізу реакції споживачів і підприємства
|
Таблиця 8.5. Факторний аналіз реакції споживачів і підприємства (фактори зовнішнього середовища), експерт №1
|
Таблиця 8.6. Зведена таблиця думок експертів щодо факторного аналізу реакції споживачів і підприємства
|
Про достовірність отриманих результатів свідчить коефіцієнт конкордації думок експертів, який становить
W» 12 • (7°,56 + 5,76 + 400,4 +19,98) =06898 122 • (43 - 4) ’
Оскільки значення коефіцієнта конкордації перевищує 0,5, то воно є істотним і потрібно вважати, що думка експертів є погодженою.
Таким чином, за результатами факторного аналізу впливу на підприємство отримане схвальне рішення, а за результатами аналізу споживчих переваг — навпаки.
На практиці підприємство, оцінивши проект лише з одного боку, почало його реалізацію і мало позитивну тенденцію збільшення обсягів реалізації в короткостроковому періоді, який обмежився не життєвим циклом товару, а появою дешевшого конкурентного товару з аналогічними якостями і нижчою ціною.
За результатами порівняльного аналізу факторів ризику маємо відмовитися від реалізації проекту (що підтверджується практичною діяльністю підприємства).
Вищевикладене дозволяє зробити такі висновки, які містять елементи наукової новизни і мають практичну значущість:
1. З метою мінімізації прорахунків на початковому етапі розгляду інноваційного проекту запропоновано аналізувати вплив факторів ризику не лише на проект в цілому, а й на кожну з його важливих характеристик, що дозволяє отримувати більш точні результати обчислень.
2. Запропоновано шкалу рівнів ризику та відповідних їм управлінських рішень, яка визначена за аналогією з подібними шкалами та доведена на основі практичних прикладів.
3. На практичних прикладах доведено здатність пропозицій щодо відкидання небезпечних для підприємства інноваційних проектів.
Отримані результати можуть бути покладені в основу подальших досліджень та впроваджені в практичну діяльність малих і середніх промислових підприємств щодо аналізу та вибору інноваційних проектів, а також прийняття обґрунтованих управлінських рішень.