Практичні аспекти об’єктивності оцінки інноваційних проектів на малих та середніх промислових підприємствах

Кожен інноваційний проект проходить декілька процедур від­бору, перш ніж починається його впровадження. Проекти аналі­зують з позицій конкурентоспроможності, економічної ефективно­сті, екологічної доцільності, технічної довершеності, ризиковості тощо, але навіть така прискіплива увага не вберігає підприємство від збитків від реалізації непотрібних (ринку, споживачам, підп­риємству) інновацій. На наш погляд, проблема в тому, що ці види аналізів здійснюються окремо, несинтезовано, а отже, виграшний

За певними позиціями інноваційний проект неспроможний реа­гувати на комбіновані проблеми. Таким чином, обрані види ана­лізів потрібно здійснювати взаємопов’язано і останнім має бути завжди аналіз ризиків.

Найбільшого поширення і визнання серед науковців [6, 9] і практиків [13, 15] набули якісний (як основа) і кількісний аналі­зи ризиків, які виконують комплексно для прийняття обгрунто­ваних управлінських рішень.

На наш погляд, з метою мінімізації прорахунків на етапі оцін­ки ризиків потрібно аналізувати вплив факторів ризику не лише на інноваційний проект в цілому, а й на кожну з важливих хара­ктеристик проекту. Тоді результати обчислень будуть більш точ­ними. Прийняття управлінських рішень здійснюють за результа­тами обчислень величини

(8.1 )

Р* =Уф Факт і І=і

Де Рфакт — очікуване значення показника; Фі — оцінка впливу фактора і; п — загальна кількість факторів.

Рфакт порівнюється з Ршах=п. Залежно від їх співвідношення виділяють ситуації ризику і відповідних їм управлінських рішень (табл. 8.3), яка визначена за аналогією з подібними шкалами та доведена на практичних прикладах.

Таблиця 8.3. Рівні ризику та управлінські рішення залежно від отриманих результатів аналізу Діапазон ЗНаЧеНЬ Рфакт Рівень Ризику Управлінські Рішення 0,00 < Рфакт ^ 0,25 Риах Мінімальний Реалізовувати інноваційний проект, прийнявши рівень ри­зику 0,25 Рмах< Рфакт ^ 0,50 Риах Прийнятний 0,50 Рмах< Рфакт ^ 0,75 Рмах Припустимий Реалізовувати інноваційний проект за умови додаткових заходів мінімізації певних під­видів інноваційного ризику, прийнявши рівень ризику 0,75'Рмах< Рфакт ^ Рмах Неприпустимий Відмовитися від реалізації проекту

Рішення про відмову від реалізації проекту може бути прийн­яте і за одиничним фактором, якщо його значення виходить за

Межі критичних значень для даного фактора, що є неприпусти­мим для даного підприємства:

Imax

(8.2

)

З огляду на те, що точність результатів аналізу інноваційних проектів напряму залежить від компетентності й досвіду експер­тів, важливим є їх добір. Ураховуючи статистичні правила фор­мування вибірки, при якій похибка буде не значною (припусти­мою), потрібна мінімальна кількість експертів — 12 осіб.

На малих підприємствах, як правило, в ролі експертів висту­пають: директор, заступник директора з комерційних питань, ме­неджер інноваційного проекту та головний інженер, а решта екс­пертів може бути запрошена ззовні. Нині консалтингові послуги надають центри підтримки малого та середнього бізнесу, венчур­ні фонди, великі підприємства тощо [13, 15]. У середніх підприєм­ствах проблем з достатністю експертів не виникає.

Незважаючи на особливості формування групи експертів (пра­цюючі на підприємстві, сторонні), існує необхідність з’ясування достовірності їх суб’єктивних думок. Для аналізу погодженості думок експертів скористаємося коефіцієнтом конкордації (від лат. Concors — згодний) W, який застосовується в практиці роботи з експертами для перевірки узгодженості їх оцінок. Для цього мо­жна використовувати традиційні підходи, що базуються на фор­мулах Пірсона, Спірмена або визначення коефіцієнтів узгодже­ності (конкордації) Кенделла. Скористаємося формулою Кенделла:

(8.3

)

Де Ш — коефіцієнт конкордації; Б — сума квадратів відхилень; N — кількість експертів; п — кількість оцінюваних показників.

Для визначення S (суми квадратів відхилень) потрібно обчис­лити:

N R =Z гл ’

І=1

Il ’ 8.4)

Де Яі — сумарна оцінка за кожним показником; пі - оцінка і-го параметра, дана 1-м експертом.

TOC o "1-5" h z _ Щ(п +1) (

И 2 ’ 8.5)

Де Яі} — загальна сума оцінок; N — кількість експертів; п — кількість оцінюваних параметрів.

R (

8.6)

W = - iL n

Де Т— середня сума оцінок.

А = R - T,

(

8.7)

Де Лі — відхилення суми оцінок кожного параметра (Яі від середньої суми оцінок (Т).

N (

І=і

8.8)

Де S— сума квадратів відхилень. Визначену розрахункову величина W порівнюємо з нормативною Wh і робимо висновки. Коефіцієнт конкордації змінюється в межах від 0 до 1. Коли думки експертів повністю збігаються, коефіцієнт конкордації W=1, при незбігу думок W=0. Проаналізуємо вже впроваджений інноваційний проект підп­риємства ТОВ «Конструкторське бюро «Укрспецмаш», який в ко­роткостроковому періоді забезпечував дохід підприємству, а потім став збитковим. Аналіз реакції споживачів і підприємства на вплив зовнішніх (Фаі та внутрішніх (Фіі) факторів ризику пода­ний в табл. 8.4 -8.5.

2 (

Оцінка впливу здійснювалась експертно в діапазоні від 0,00 до

1,0. Сумарна оцінка впливу розраховується за формулою 8.1.

Таблиця 8.4. Аналіз впливу факторів внутрішнього середовища на реакцію споживачів і підприємства (експерт №1) Факторний аналіз Ф201 Ф202 Ф203 Ф204 Ф205 Ф206 Ф207 Ф208 Ф209 Ф210 Ф211 УФ> Пс 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,01 0,8 0,00 0,81 П„ 0,01 0,1 0,01 0,1 0,01 0,1 0,2 0,5 0,01 0,6 0,5 2,14

Уже за результатами аналізу реакції споживачів на вплив фа­кторів зовнішнього середовища можна стверджувати, що даний інноваційний проект не прийнятний, або можливий лише за умов швидкого впровадження і обмеженого терміну реалізації через нестійкий попит і нетривку лояльність споживачів. Цей висновок можна зробити на основі формули (8.1) та критичного значення (Фі>іо=0,8) одного з факторів: «Просування продукції на ринку». З огляду на це подальший аналіз не доцільний.

Проаналізуємо думки експертів. У табл. 8.5-8.6 подані зведені результати думок експертів щодо факторного аналізу реакції споживачів і підприємства.

Проведемо розрахунки за формулами 8.3-8.8. Проміжні розра­хунки подані в табл. 8.7.

Таблиця 8. 7 Проміжні розрахунки для визначення коефіцієнта конкордації думок експертів щодо факторного аналізу реакції споживачів і підприємства Показник Експертні оцінки Фактори з серед Овнішнього Овища Фактори вн серед Нутрішнього Овища Пс П„ Пс П„ УФі експерт №1 1,81 2,75 0,81 2,14 ■12 (сумарна оцінка за кож- У=1 Ним показником) 21,6 32,4 9,99 25,53 Д (відхилення СуМИ оцінок кожного параметра Я від середньої суми оцінок Т) -8,4 +2,4 -20,01 -4,47 Д2 70,56 5,76 400,40 19,98

Таблиця 8.5. Факторний аналіз реакції споживачів і підприємства (фактори зовнішнього середовища), експерт №1 Факторний аналіз Ф1101 Ф1102 Ф1103 Ф11 04 Ф1105 Ф1106 Ф1107 Ф1108 Ф1109 Ф1110 Ф1111 Ф1112 Ф1113 Ф1201 Ф1202 Ф1203 Ф1204 Ф1205 Ф1206 Ф1207 Ф1208 Ф1209 Ф1210 Ф1211 7Фі Пс 0,2 0,00 0,00 0,2 0,00 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,00 0,00 0,1 0,00 0,01 0,00 0,1 0,2 0,00 0,4 0,00 0,00 0,00 1,81 Пп 0,1 0,01 0,00 0,5 0,4 0,00 0,01 0,00 0,4 0,2 0,5 0,00 0,01 0,3 0,00 0,01 0,01 0,1 0,1 0,00 0,1 0,00 0,00 0,00 2,75

Таблиця 8.6. Зведена таблиця думок експертів щодо факторного аналізу реакції споживачів і підприємства ІФі Експерти 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Фактори зов­нішнього се­редовища Пс 1,81 1,79 1,78 1,85 1,85 1,78 1,79 1,75 1,75 1,81 1,79 1,85 Пп 2,75 2,69 2,75 2,65 2,66 2,71 2,7 2,7 2,65 2,74 2,7 2,7 Фактори внут­рішнього се­редовища Пс 0,81 0,8 0,9 0,8 0,81 0,81 0,9 0,9 0,81 0,81 0,81 0,81 Пп 2,14 2,1 2,1 2,1 2,2 2,15 2,2 2,17 2,15 2,1 2,05 2,07

Про достовірність отриманих результатів свідчить коефіцієнт конкордації думок експертів, який становить

W» 12 • (7°,56 + 5,76 + 400,4 +19,98) =06898 122 • (43 - 4) ’

Оскільки значення коефіцієнта конкордації перевищує 0,5, то воно є істотним і потрібно вважати, що думка експертів є пого­дженою.

Таким чином, за результатами факторного аналізу впливу на підприємство отримане схвальне рішення, а за результатами аналізу споживчих переваг — навпаки.

На практиці підприємство, оцінивши проект лише з одного бо­ку, почало його реалізацію і мало позитивну тенденцію збіль­шення обсягів реалізації в короткостроковому періоді, який обме­жився не життєвим циклом товару, а появою дешевшого конкуре­нтного товару з аналогічними якостями і нижчою ціною.

За результатами порівняльного аналізу факторів ризику маємо відмовитися від реалізації проекту (що підтверджується практичною діяльністю підприємства).

Вищевикладене дозволяє зробити такі висновки, які містять елементи наукової новизни і мають практичну значущість:

1. З метою мінімізації прорахунків на початковому етапі розг­ляду інноваційного проекту запропоновано аналізувати вплив факторів ризику не лише на проект в цілому, а й на кожну з його важливих характеристик, що дозволяє отримувати більш точні результати обчислень.

2. Запропоновано шкалу рівнів ризику та відповідних їм управлінських рішень, яка визначена за аналогією з подібними шкалами та доведена на основі практичних прикладів.

3. На практичних прикладах доведено здатність пропозицій щодо відкидання небезпечних для підприємства інноваційних проектів.

Отримані результати можуть бути покладені в основу подаль­ших досліджень та впроваджені в практичну діяльність малих і середніх промислових підприємств щодо аналізу та вибору інно­ваційних проектів, а також прийняття обґрунтованих управлінсь­ких рішень.