Правила адвокатської етики (схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1.10.1999р., протокол № 6/п)

Витяг

Розділ II. Основні принципи адвокатської етики

Стаття 5. Незалежність

Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалеж ності адвоката у виконанні своїх професійних обов’язків, що передба­чає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручан­ня в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впли­ву своїх особистих інтересів.

З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяль­ності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посяган­ня на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав та їх ефек тивному використанні в інтересах клієнтів.

Адвокат зобов’язаний не допускати у своїй професійній діяльності компромісів, що применшували б його незалежність, з метою догоди­ти суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта і пере­шкоджають належному наданню йому правової допомоги.

Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в юридичну, матеріальну або моральну залежність від інших осіб, підпорядковувала його вказівкам або правилам, які можуть увійти в су­перечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному і неза­лежному виконанню адвокатом його професійних обов’язків.

Адвокат не повинен ділити гонорар, отриманий від клієнта, з інши­ми особами, окрім адвоката, що раніше виконував це доручення, та спадкоємців померлого адвоката, чиє частково виконане доручення він прийняв.

Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і

Часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони супе­речать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручен­ня клієнта.

Стаття 6. Дотримання законності

У своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний дотриму­ватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та прак­тичній реалізації принципів верховенства права та законності, викори­стовувати всі свої знання і професійну майстерність для належного за­хисту і представництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Адвокат не може давати клієнту порад, свідомо спрямованих на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Пра­вилам.

У своєму приватному житті адвокат також зобов’язаний дотриму­ватися закону, не здійснювати правопорушень і не сприяти їх скоєнню іншими особами.

Стаття 7 Домінантність інтересів клієнтів

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів над своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, спів­робітників, інтересами законних представників клієнтів або їхніх опі­кунів, піклувальників та інших осіб, а також будь-якими іншими мірку­ваннями.

Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом адвоката і ні до прийняття доручення, ні в процесі його виконання не чинити пере­шкод реалізації цієї свободи.

Стаття 8. Неприпустимість представництва клієнтів з суперечли­вими інтересами

Адвокат не може представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими, або з високим ступенем імо­вірності можуть стати суперечливими.

Стаття 9. Конфіденційність

Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонай­важливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги. Тому збе­реження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої адвокатом від клієнта, а також про клієнта (зокрема щодо його особи) або інших осіб у процесі здійснення адвокатської діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошен­ня такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інфор­мація стосується.

Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

Конфіденційність певної інформації, що охороняється правилами цієї статті, може бути відмінена тільки особою, зацікавленою в її дот­риманні (або спадкоємцями такої фізичної особи чи правонаступ­никами юридичної особи), в письмовій формі.

Адвокат не відповідає за порушення цього принципу у випадках допиту його у встановленому законом порядку як свідка стосовно об­ставин, які виходять за межі предмету адвокатської таємниці, визначе­ного чинним законодавством, хоча й охоплюється предметом конфі­денційності інформації, передбаченим цими Правилами.

За всіх інших обставин при визначенні обсягу відомостей, на котрі поширюється обов’язок збереження конфіденційності, адвокат пови­нен виходити з норм цих Правил.

Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Адвокат (адвокатське об’єднання) зобов’язаний забезпечити умо­ви зберігання документів, переданих йому клієнтами, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію.

Стаття 10. Компетентність та добросовісність

Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обо­в’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатсь­кої діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов’язаний надавати правову та професійну допомогу клієнтам, що передбачає знання відповідних норм права, наявність не­обхідного досвіду їх застосування, досконалість в урахуванні всіх об­ставин, що стосуються доручення клієнта і можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до належного виконання доручення.

Адвокат зобов’язаний незалежно від сфери своєї переважної спе­ціалізації, якщо така має місце, бути компетентним у питаннях, з яких він, згідно з чинним законодавством, зобов’язаний надавати юридич­ну допомогу за призначенням органів слідства або суду, а також без­коштовно.

Адвокат має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, достатньо володіти інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Він повинен допомогти оволодіти необхідним рівнем компетент ності своїх помічників, технічного персоналу та інших осіб, що залуча­ються ним для виконання окремих робіт у зв’язку з виконанням дору­чення.

Стаття 11. Чесність і порядність

Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приват­ному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажу, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин певних осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних або особистих цілей; поважати права, законні інте­реси, честь, гідність, репутацію осіб, з якими він спілкується.

Стаття 12. Повага до адвокатської професії

1. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, її сутності і громадського призначення, сприя­ти зберіганню та підвищенню її престижу

2. Даний принцип повинен домінувати у всіх сферах діяльності ад­воката: професійній, громадській, публіцистичній та ін.

3. Адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення виборних органів адвокатури, прийняті в межах їхньої компетенції, що не вик лючає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку

4. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адво­катської професії, підрив її престижу

Стаття 13. Культура поведінки

Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приват ному житті, дбаючи про престиж звання адвоката, забезпечувати висо­кий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактов­но, по можливості зберігати самоконтроль і витримку.

Додаток 5