Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Правові засади та умови здійснення підприємництва

Стаття 1 Закону України «Про підприємництво» визначає під­приємництво як самостійну ініціативу; систематичну, на власний ризик, діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, на­дання послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.

Матеріальну основу підприємницької діяльності становить власність. Як економічна категорія власність — це відносини між людьми щодо привласнення різних об’єктів власності.

Власник має право використовувати належне йому майно (бу­дівлі, споруди, засоби виробництва, вироблену продукцію, транс­портні. засоби, грошові кошти, цінні папери тощо) для підприєм­ницької діяльності. Йому забезпечуються однакові умови здійс­нення своїх прав.

Власність не повинна використовуватися на шкоду людині й суспільству. Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава за­безпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарю­вання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Суб’єкти підприємництва. Відповідно до ст. 2 Закону Украї­ни «Про підприємництво» суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:

♦ громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;

♦ юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України «Про власність».

Не мають права займатися підприємницькою діяльністю такі категорії громадян: військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, госпо­дарського суду, державного нотаріату, а також органів державної влади й управління, які покликані здійснювати контроль за дія­льністю підприємств. Законом України «Про державну службу» від 16.12.93 р. та ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.95 р. державним службовцям або іншим особам, уповно­важеним на виконання функцій держави, заборонено займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо, через посередників або підставних осіб, входити до складу правління чи інших вико­навчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, госпо­дарських товариств, організацій, спілок, об’єднань кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

59

подпись: 59Заборона безпосередньо займатися підприємницькою діяльніс - * тю керівникам, заступникам керівників державних підприємств, *

«-у* «иу* •у* «►у* *уч> »у« »у* *у« •-у* »"у* «►-у# *Ув *у* •'У* *У* *У* *У* •'У*
установ і організацій, їх структурних підрозділів, а також посадо­вим особам державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування встановлена Декретом Кабінету Міністрів Украї­ни «Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької дія­льності, створених за участю державних підприємств». Це, однак, не виключає їхнього права отримувати дивіденди від акцій, а та­кож доходи від інших, корпоративних прав (доходи відповідно до своєї частки майна в статутному фонді господарського товари­ства).

Посадовими особами, на яких поширюється дія зазначеного Декрету, вважають працівників, діяльність яких пов’язана зі здійс­ненням державно-владних повноважень, виконанням організа­ційних, розпорядчих, адміністративних функцій, прийняттям управлінських рішень. Збереження за цими особами лише права на отримання дивідендів (доходів) означає, що право на управ­ління належним їм майном (це друга складова корпоративного права) зазначені в Декреті посадові особи, на період обіймання зазначених посад, можуть передавати довіреним особам відповід­но до чинного законодавства.

Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановлено­го судом. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, ха­барництво та інші корисливі злочини, не лише не можуть бути зареєстровані як підприємці, а й не можуть виступати співзаснов - никами підприємницької організації, а також обіймати в підпри­ємницьких товариствах та їхніх спілках (об’єднаннях) керівні по­сади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю.

Розділ 2

подпись: розділ 2Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності. Крім обмеження суб’єктивного складу підприємництва законодав­ством України, зокрема Законом «Про підприємництво», встанов­лено певні обмеження щодо здійснення окремих видів підприєм­ницької діяльності: по-перше, деякі види підприємництва мають право здійснювати лише певні суб’єкти (діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, виготовленням і реалізацією воєнної зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов’язана з розробленням, випробуванням, виробництвом та екс­плуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними під­приємствами, а проведення ломбардних операцій — також і пев­ними товариствами); по-друге, заборонено здійснювати окремі ви­ди діяльності (перелік яких встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України) без спеціальноі'о дозволу

(ліцензії). Зокрема, без спеціального дозволу (ліцензії), що вида­ється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом, не можуть здійснюватися:

♦пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин;

♦виробництво, ремонт і реалізація спортивної, мисливської вог­непальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї;

♦виготовлення і реалізація лікарських засобів; виготовлення і реалізація особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

♦виготовлення пива, алкогольних напоїв, а також виготовлен­ня та реалізація спирту етилового, коньячного і плодового;

♦медична практика;

♦ветеринарна практика;

♦юридична практика;

♦створення та утримання гральних закладів, організація азарт­них ігор тощо.

Перелік видів підприємницької діяльності, що підлягають лі­цензуванню, вміщено в ст. 4 Закону «Про підприємництво».

Рішення про видачу дозволу (ліцензії) на здійснення підпри­ємницької діяльності чи про відмову у видачі приймають у термін не пізніше від ЗО днів з дня отримання заяви та необхідних доку­ментів.

У видачі ліцензії може бути відмовлено у разі виявлення недо­стовірних даних у документах, поданих заявником, а також у разі неможливості здійснення заявником певного виду діяльності від­повідно до ліцензійних умов. У рішенні про відмову у видачі ліцен­зії вказують підстави відмови.

Питання, пов’язані з видачею ліцензій, урегульовані Положен­ням про порядок ліцензування підприємницької діяльності, за­твердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1020 від 03.07.98 р.

Для отримання ліцензії на кожний вид діяльності суб’єкт під­приємницької діяльності подас органу, що видає ліцензії, заяву про її видачу, де зазначають для:

♦ громадянина-підприемця — прізвище, ім’я, по батькові та па­спортні дані (серію і номер, ким і коли виданий) місце проживан­ня, ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів;

♦ юридичних осіб — найменування, місцезнаходження, банків­ські реквізити, організаційно-правову форму, ідентифікаційний код; вид діяльності, на який заявник мас намір отримати ліцен­зію; термін дії ліцензії.

До заяви додають такі документи:

А) громадяни-підприємці — копії документів, що засвідчують, рівень освіти і кваліфікації, необхідний для здійснення відповід- ного виду діяльності;

Б) юридичні особи — копії свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності та установчих документів.

За видачу ліцензії встановлено плату: з громадян-підприєм - ців — у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян; з юридичних осіб — у розмірі дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Органам, що видають ліцензії, забороняється справляти за ви­дачу ліцензій додаткову плату понад установлену актами законо­давства, а також передбачати умовою видачі ліцензій внески до будь-яких позабюджетних фондів і здійснення інших платежів, не віднесених актами законодавства до обов’язкових.

У ліцензії зазначають:

♦ найменування та ідентифікаційний код органу, що видав лі­цензію;

♦ прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, ідентифіка­ційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів або найменування і місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;

♦ вид діяльності, на яку видається ліцензія; місце провадження діяльності;

♦ особливі умови та правила провадження певного виду діяль­ності;

♦ номер реєстрації ліцензії; дату видачі і термін дії ліцензії. Термін дії ліцензії встановлюється органом, що її видає (пере­лік органів, які видають ліцензії на провадження певних видів підприємницької діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1020 від 03.07.98 р.), але не менше ніж на три роки. Подовження цього терміну здійснюється в порядку, встановленому для її отримання. Після припинення суб’єктом під­приємництва своєї діяльності надана ліцензія втрачає дію. У разі порушення підприємцем ліцензійних умов або невиконання у ви­значений термін розпоряджень Ліцензійної палати або органу, який видав ліцензію, щодо дотримання ліцензійних умов орган, що видав ліцензію, має право зупинити дію її.

Ліцензія може бути анульована у разі виявлення недостовір­них даних у заяві на отримання ліцензії чи в документах, доданих до неї; передавання суб’єктом підприємницької діяльності ліцен­зій іншій особі; повторного або грубого порушення суб’єктом під­приємницької діяльності ліцензійних умов.

Розділ 2

подпись: розділ 2Ліцензію вважають анульованою з дати прийняття рішення щодо анулювання ліцензій або з дати скасування державної ре­єстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Мотивоване рішення про зупинення дії ліцензії або її анулю - вання доводиться до відома суб’єкта підприємницької діяльності у ^ п’ятиденний термін.

Рішення про зупинення дії ліцензії або її анулювання може бу­ти оскаржено суб’єктом підприємницької діяльності в судовому порядку.

Умови здійснення підприємництва. Однією з основних умов здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація підприємництва.

Заняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації тягне за собою накладання штрафу від трьох до восьми неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої (ст. 164 Ко­дексу про адміністративні правопорушення). Якщо ці дії вчинено впродовж року після накладання адміністративного стягнення за такі самі порушення, фізична особа, винна у їх вчиненні, може бути притягнена до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу до двох мінімальних розмірів заробітної плати з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певного діяльністю на термін до трьох років (ст. 148-3 Кримінального кодексу України).

Згідно з чинним законодавством України з 1 липня 2004 р. ре­єстрація, ліквідація і перереєстрація суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється за принципом «єдиного вікна»: підпри - смець-початківець замість спілкування з податківцями, соціаль­ними фондами і органами статистики спілкується лише з уповно­важеним державним службовцем.

Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної ради на­родних депутатів або районній міст Києва і Севастополя держав­ній адміністрації за місцеперебуванням або місцем проживання цього суб’єкта, якщо інше не передбачено законом.

Місцеперебуванням суб’єкта підприємницької діяльності (юри­дичної особи) на дату державної реєстрації може бути місцепере­бування (місце проживання) одного із засновників або місцепере­бування за іншою адресою, що підтверджується договором про пе­редавання засновнику у власність або користування приміщення, частини приміщення (договір купівлі-продажу, обміну, даруван­ня, оренди, лізингу, безоплатного користування майном, про спі­льну діяльність, установчий договір тощо).

Для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльнос­ті — юридичної особи подають такі документи:

♦ рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приват­ного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними ор­ганів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбаче­них законом;

♦статут, якщо відповідно до законодавства це необхідно для А

63

подпись: 63Створення організаційно-правової форми суб’єкта підприємниць - ' кої діяльності; *

♦реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас за­явою про державну реєстрацію;

♦документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внес­ку до статутного фонду суб’єкта підприємницької діяльності в роз­мірі, передбаченому законом;

♦документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку дія­льність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку власного зразка, яка є водночас заявою про державну ре­єстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі — платнику податків та інших обов’язкових плате­жів, а також документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

За державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єктів підприєм­ницької діяльності вноситься плата (реєстраційний збір).

Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб’єктів підприємницької діяльності додаткових документів, не передбачених Законом «Про підприємництво».

Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності здій­снюється за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом упродовж не більше від пяти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов’язані впродовж цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встанов­леного зразка з проставленим ідентифікаційним номером фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів.

У п’ятиденний термін від дати реєстрації органи державної ре­єстрації надсилають примірник реєстраційної картки з позначкою про державну реєстрацію відповідному державному податковому органу й органу державної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності до ор­ганів Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на об­лік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб’єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у по­рядку, що встановлюється Національним банком України.

Розділ 2

подпись: розділ 2У такому самому порядку здійснюється і перереєстрація суб’єкта підприємницької діяльності. Підстави перереєстрації вка­зані в ст. 8 Закону «Про підприємництво», відповідно до якої вона проводиться у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб’єкта підприємницької діяльності, а також форми власності.

Безпосередньо підприємницьку діяльність можуть здійснювати не лише суб’єкти — юридичні особи, а й створені ними філії, пред­ставництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. За зага-

Льним правилом вони не потребують державної реєстрації (суб’єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття зазначених підрозділів орган державної реєстрації внесенням додаткової ін­формації до своєї реєстраційної картки). Виняток становлять пред­ставництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які ма­ють бути зареєстровані відповідно до ст. 5 Закону «Про зовнішньо­економічну діяльність».

Суб’єкти підприємницької діяльності підлягають внесенню:

* юридичні особи, а також їхні філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи — до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що ведеться органами держав­ної статистики. Порядок внесення визначається Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, за­твердженим постановою Кабінету Міністрів № 118 від 22.01.96 р. Орган державної статистики після внесення суб’єкта підприємни - іцзкої діяльності до реєстру проставляє у свідоцтві про державну реєстрацію ідентифікаційний код і дату внесення до реєстру;

• фізичні особи — до Держаного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, що ведеться податковими адміністраціями. Порядок внесення визначається Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб — плат­ників та інших обов’язкових платежів».

Відмова в державній реєстрації може бути оскаржена в судово­му порядку. Суб’єкти підприємницької діяльності з різних причин можуть з часом змінювати своє місцеперебування. У таких випад­ках суб’єкт підприємництва у семиденний термін з дня виконання такої зміни має повідомити про це орган державної реєстрації. Невиконання цієї вимоги дає право органам державної реєстрації звернутися до суду (господарського суду) з позовом про скасування державної реєстрації.

Скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької ді­яльності здійснюється за заявою власника (власників) або уповно­важених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця - громадянина, а також на підставі рішення суду (господарського суду) в разі:

* визнання установчих документів недійсними або такими, що суперечать законодавству;

♦ здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України;

♦ несвоєчасного повідомлення суб’єктом підприємницької діяль­ності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцеперебування;

♦ визнання суб’єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

* неподання впродовж року до органів державної податкової...

Служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітно - * сті згідно з законодавством. *

Скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяль­ності здійснюється органом державної реєстрації за наявності лікві­даційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавст­вом, та інших документів, що підтверджують проведення заходів що­до ліквідації суб’єкта підприємницької діяльності як юридичної осо­би, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, вилу­ченням його з Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб’єкта підприєм­ницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для ви­лучення його з Єдиного державного реєстру підприємств і органі­зацій України.

Для здійснення підприємницької діяльності підприємець має право укладати з громадянами договори про використання їхньої праці. Під час укладання трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов’язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче від встановленого в Україні мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до чинного за­конодавства. В разі втрати працездатності підприємець забезпе­чує потерпілому відшкодування витрат у випадках і порядку, пе­редбачених чинним законодавством.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець зо­бов’язаний не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати прав і інтересів громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Суб’єкт підприємництва — юридична особа — може бути ви­знаний господарським судом банкрутом у порядку, передбаченому Законом України «Про банкрутство».

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru