ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Г. В. Карпінська, к. е.н., с. н.с., І. А. Бутенко

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса

Становлення малого бізнесу в Україні проходить в динамі­чних умовах. З перших років здійснення економічної реформи в Україні відбулося швидке зростання недержавного сектору еконо­міки, яке супроводжувалося збільшенням кількості суб‘єктів мало­го бізнесу. Так, у 1996 р. нараховувалося 93 091 мале підприємство (з них у промисловості 12753, сільському господарстві - 690, тран­спорті та зв’язку - 1892, будівництві - 10316, торгівлі та громадсь­кому харчуванні - 47273, інших галузях - 20167). Кількість діючих кооперативів становила - 3170, а фермерських господарств - 35353. На кінець 2000 р. в Україні налічувалось близько 200 тис. малих підприємств (діючих близько половини, з них 2 підприємст­ва на 1 тис. населення). Майже 1 млн. підприємців без створення юридичної особи, 40 тис. фермерських господарств. Всього в ма­лому підприємництві було зайнято близько 2,7 млн. чол., що стано­вило 9% працездатного населення країни, які виробляли 11% зага­льного виробництва продукції. Про те, після набуття чинності но­вим. Податковим кодексом України показники розвитку малого бізнесу суттєво погіршилися. Так, кількість суб’єктів малого підп­риємництва на 10 тис. осіб наявного населення знизилась у 2010 р. порівняно з 2009 р. майже на 15%, малих підприємств, фізичних осіб-підприємців - на 32%, таке скорочення відбулось вперше з 2006 р. Кількість зайнятих у малому бізнесі у 2010 р. скоротилась більш ніж на 23%. Крім того, у 2010 р. зменшилися і обсяги реалі­зованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг) у 2009р. - на 15%, а порівняно з 2006 р.- на 25,4%. Що стосується тенденцій розвитку малого підприємництва в регіонах України, слід зауважити, що Україна являє собою сукупність неоднорідних територій з особли­вими властивостями, тому рівень розвитку малого підприємництва в різних областях неоднаковий і значною мірою залежить від особ­ливостей економічного й природно-ресурсного потенціалу окремих регіонів, їх можливостей у вирішенні загальнодержавних стратегі­чних завдань. З погляду держави, пріоритетними напрямками дія-

32

Льності малого бізнесу є виробництво і переробка сільськогоспо­дарської продукції, виробництво продовольчих, промислових това­рів народного споживання, лікарських препаратів, медичної техні­ки, надання виробничих, комунальних і побутових послуг, будів­ництво об’єктів житлового, виробничого і соціального призначен­ня, інноваційна діяльність. Про те, стосовно конкретних територій при встановленні пріоритетів державної підтримки малого бізнесу повинні враховуватися економічні, географічні і кліматичні умови регіону, його насущні соціально-економічні задачі, формування ринкової інфраструктури, насичення ринку товарами і послугами.

Херсонська область має виключно вигідне економічно - географічне положення. Виходячи до Чорного і Азовського морів, область має можливість успішно розвивати рибальство, суднобуду­вання. Має можливість будувати портові міста. Розвивати портове господарство, зосереджувати на берегах морів здравниці, викорис­товувати мінеральні та рибні ресурси морів, добувати морську сіль, морські водорості і т. д. Вузька прибережна зона морських узбереж, чисте морське повітря, цілющі морські води дають можливість бу­дувати чисельні здравниці і поповнювати бюджет області. Алювіа­льні ґрунти дніпровських долин дають можливість вирощувати го­родні культури і на цій базі зосереджувати консервні заводи для консервування овочів і фруктів. Вихід до морів дає можливість ра­йону успішно спілкуватись із оточуючими територіями із зарубіж­ними державами. Оскільки ріка Дніпро являється рікою трьох дер­жав: Росії, Білорусії і України, а на великій відстані вона суднопла­вна - то можливий успішний економічний зв'язок між цими держа­вами. На території області присутні такі корисні копалини як копа­лини різноманітних цінних глин, піску, гравію. Також видобувають торф та мергель.

Що стосується тенденцій розвитку малого підприємництва в регіоні, то слід зауважити, що рівень зайнятості на малих підпри­ємствах області в 2009 році становив 5,8% від кількості населення працездатного віку. На малих підприємствах області зайнято 39,7 тис. осіб. Через територіальну диспропорцію в розвитку малих під­приємств як у цілому по Україні, так і в регіоні, кількість зайнятих працівників на підприємствах малого бізнесу в містах області знач­но вища ніж у сільській місцевості. Так, в обласному центрі зосе­реджено більше половини (56%) зайнятих працівників. У містах Новій Каховці та Каховці цей показник становить 7,0% і 4,9% від­

Повідно. По районах він коливається від 0,5% в Іванівському до 3,8% у Скадовському районі. Середньорічна кількість найманих працівників на одному малому підприємстві складає 6 осіб. Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малими підприємствами за фактично діючими цінами в 2009 році становив 8114,34 млн грн (на 1% більше ніж у 2008 році), або 33,6% від загального обсягу реалі­зованої продукції (робіт, послуг) у цілому по області.

За внеском в обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) провідне місце займають підприємства торгівлі, ремонту автомобі­лів, побутових виробів та предметів особистого вжитку.

Таким чином, результати дослідження економічно- географічного положення та сучасного стану розвитку малого біз­несу в Херсонському регіоні дозволили визначити пріоритетні на­прями його розвитку, а саме: рослинництво (вирощування зернових та технічних культур, овочівництво, вирощування фруктів, декора­тивне садівництво та вирощування продукції розсадників); тварин­ництво (розведення великої рогатої худоби, розведення овець, кіз, коней; розведення свиней; розведення птиці; розведення інших тварин); рибне господарство та виробництво рибоконсервної про­дукції; переробка продукції сільського господарства (зернових, овочів, фруктів, м’яса, молока); добування та виробництво солі, піску та глини, вапняку; виробництво сучасних будівельних мате­ріалів (пінобетон, тротуарна плитка і т. ін.), виробництво цегли, че­репиці та інших будівельних виробів з випаленої глини; виробниц­тво керамічних виробів не для будівництва; будівництво та реконс­трукція готелів, кемпінгів, мотелів у пунктах курортної зони; буді­вництво інфраструктури сервісу вздовж автодоріг, науково - пізнавальний туризм та рекреаційно-оздоровчі послуги.

Орієнтуючись саме на пріоритетні напрямки і виходячи з наявних матеріальних, природних і трудових ресурсів, територіа­льні регіональні й місцеві влади повинні розробляти програми сприяння малому бізнесу відповідних видів, передбачаючи для них створення сприятливих умов діяльності: пільгові оподатковування і орендна плата, надання ресурсів, інші види допомоги.