Природа малих форм господарювання

Ми звикли до широкомасштабного ви­робництва товарної продукції за великих ринків збуту, і воно об’єктивно потребує промислових технологій, дає ефект за се­редніх і великих розмірів виробництва. Проте настільки ж закономірно мають «право на життя» малі форми господарю­вання.

Малою називають таку форму господа­рювання, яка має принаймні дві такі харак­теристики: незалежне управління і прива­тний капітал (локальну сферу діяльності, порівняно невеликий розмір у своїй сфері діяльності). В цьому визначенні малі фор­ми господарювання на селі є малим бізне­сом. В економіці розвинених країн малі форми господарювання є основним джере­лом праці. Близько третини робочих місць (31,8 %), наприклад у СП. ІА, надають фір­ми з кількістю працюючих менше ніж 100 осіб; в Англії — близько 26, у Німеччині — 1.7, Данії, Нідерландах— 40 % тощо. Проте малі форми господарювання, на думку провідних економістів світу, відіграють важливу роль у тих країнах, де відбуваєть­ся економічний спад.

Нарешті, малі форми господарювання є важливим джерелом інновацій, швидко поставляють їх на ринок.

За даними Адміністрації з малому біз - * несу (АМБ), на кінець 90-х років у СПІА *

SHAPE \* MERGEFORMAT

115

Було близько 4,4 млн малих самостійних фірм і 5,5 млн малих підприємницьких утворень, які були відбрунькуванням великих корпорацій. Крім того, існувало близько 7,5 млн одноосібних володінь, власники яких поєднували малі форми господарювання з іншою роботою, а також 2 млн власників фер­мерських господарств. Перелічені форми можна віднести до ма­лих підприємницьких утворень, без яких неможливо уявити США.

Хоча характерним для США є великий бізнес, який визначає більшість напрямів господарського життя країни, малий бізнес, або малі форми підприємництва (господарювання), відіграє над­звичайно важливу роль.

Яким чином малий бізнес досягає успіху? Малі форми ус­пішно конкурують з великими і доповнюють їх, оскільки швидше реагують на зміни ринку, найбільше наближені до споживачів, а інколи й утримують нижчі ціни. Вони підтримують великий біз­нес у постачанні комплектуючих та наданні деяких послуг і за­безпечують їм канали збуту.

Проте малі форми господарювання не можуть конкурувати на всіх ринках. Першою умовою успіху у малому бізнесі є знаходжен­ня ринку, на якому бути малим — перевага, а не недолік. Що ж забезпечує переваги малим формам підприємництва?

Розмір ринку. Чимало ринків, особливо на селі, мають обме­жені розміри та низьку ємність. Якщо послуги таких малих під­приємницьких структур, як перукарні, ресторани, точки роздріб­ної торгівлі тощо, користуються попитом у населення мікрорайо­ну, то це с великою перевагою цих представників малого бізнесу. Виробництво ж тракторів, автомобілів та іншої складної техні­ки — не для малого бізнесу.

Інновації і зміни. Малі фірми — основне джерело інновацій в економіці всіх розвинених країн. Вони впроваджують інновації на ринок швидше, ніж великі фірми. Інновації ґрунтуються на асиг­нуванні цих фірм, які швидше дають віддачу.

Особистий контакт. Іноді малі форми мають переваги в тому, що можуть запропонувати особистий контакт. У багатьох фірмах роздрібної торгівлі та обслуговування, у різних клубах, церквах соціальні контакти переросли у ділові. Особисті стосунки керівни­ка малої фірми зі службовцями — також перевага малого бізнесу. Службовці, що контактують з керівником, часто й роботу викону­ють краще, ніж працівники великих компаній.

Розділ 5

Хоча малі форми господарювання мають значні переваги по­рівняно з великими, у них є також серйозні недоліки. Причини цих недоліків різні.

Неоднаковий доступ до ресурсів. Малі фірми не завжди конкурують з великими, перебуваючи з ними у неоднакових умо - вах. Насамперед, це стосується ринку капіталу. Банки та інші

•т* *Т* - ТГ* ~ТГ* »Т* •’Т» - тг* *т

Джерела позичок сприймають малий бізнес як більш ризикова­ний, ніж великий.

Відсутність ефекту масштабу. Вважають, що бізнес досягає економії, зумовленої масштабом виробництва, якщо його середні витрати на одиницю продукції знижуються, а рівень виходу про­дукції зростає.

Проблеми внутрішньогосподарської спеціалізації. Спеці­алізація може бути перевагою малої фірми, що розпочинає свою діяльність на малих ринкових сегментах, які ігноруються велики­ми фірмами. Проте малі форми господарювання багато втрачають від того, що в них відсутня саме внутрішня спеціалізація. Власни­кам малих фірм доводиться «носити» відразу кілька «капелюхів». Коли підприємець відкриває власну справу, то більшість часу ви­трачає на пошуки клієнтів, ведення бухгалтерського обліку, вирі­шення питань із землекористування тощо.

Державне регулювання. За свідченням провідних економіс­тів розвинених країн світу, тягар державного регулювання (зако­нодавче поле, субсидії, дотації та ін.) підприємницьких структур різних розмірів за останніх 20 років значно зріс. Регулювання зде­більшого супроводжується введенням постійних витрат, які майже однакові для форм усіх розмірів і часто пов’язані зі складанням звітів, установленням безпечного обладнання або підготовкою та проведенням різного роду перевірок. Власник малої форми госпо­дарювання має виконувати цю роботу після закриття магазину, кафе, перукарні тощо і діяти як справжній фахівець.

Отже, жоден недолік і жодна перевага малого бізнесу не є пов­ними. У деяких галузях агропромислового комплексу переважа­ють малі підприємства, тому що використовують переваги ма­лого бізнесу на ринку. В інших галузях домінують великі фірми, хоч і в них події завжди відбуваються під впливом гігантів.