Природа малих форм господарювання
Ми звикли до широкомасштабного виробництва товарної продукції за великих ринків збуту, і воно об’єктивно потребує промислових технологій, дає ефект за середніх і великих розмірів виробництва. Проте настільки ж закономірно мають «право на життя» малі форми господарювання.
Малою називають таку форму господарювання, яка має принаймні дві такі характеристики: незалежне управління і приватний капітал (локальну сферу діяльності, порівняно невеликий розмір у своїй сфері діяльності). В цьому визначенні малі форми господарювання на селі є малим бізнесом. В економіці розвинених країн малі форми господарювання є основним джерелом праці. Близько третини робочих місць (31,8 %), наприклад у СП. ІА, надають фірми з кількістю працюючих менше ніж 100 осіб; в Англії — близько 26, у Німеччині — 1.7, Данії, Нідерландах— 40 % тощо. Проте малі форми господарювання, на думку провідних економістів світу, відіграють важливу роль у тих країнах, де відбувається економічний спад.
Нарешті, малі форми господарювання є важливим джерелом інновацій, швидко поставляють їх на ринок.
За даними Адміністрації з малому біз - * несу (АМБ), на кінець 90-х років у СПІА *
SHAPE \* MERGEFORMAT
115 |
Було близько 4,4 млн малих самостійних фірм і 5,5 млн малих підприємницьких утворень, які були відбрунькуванням великих корпорацій. Крім того, існувало близько 7,5 млн одноосібних володінь, власники яких поєднували малі форми господарювання з іншою роботою, а також 2 млн власників фермерських господарств. Перелічені форми можна віднести до малих підприємницьких утворень, без яких неможливо уявити США.
Хоча характерним для США є великий бізнес, який визначає більшість напрямів господарського життя країни, малий бізнес, або малі форми підприємництва (господарювання), відіграє надзвичайно важливу роль.
Яким чином малий бізнес досягає успіху? Малі форми успішно конкурують з великими і доповнюють їх, оскільки швидше реагують на зміни ринку, найбільше наближені до споживачів, а інколи й утримують нижчі ціни. Вони підтримують великий бізнес у постачанні комплектуючих та наданні деяких послуг і забезпечують їм канали збуту.
Проте малі форми господарювання не можуть конкурувати на всіх ринках. Першою умовою успіху у малому бізнесі є знаходження ринку, на якому бути малим — перевага, а не недолік. Що ж забезпечує переваги малим формам підприємництва?
Розмір ринку. Чимало ринків, особливо на селі, мають обмежені розміри та низьку ємність. Якщо послуги таких малих підприємницьких структур, як перукарні, ресторани, точки роздрібної торгівлі тощо, користуються попитом у населення мікрорайону, то це с великою перевагою цих представників малого бізнесу. Виробництво ж тракторів, автомобілів та іншої складної техніки — не для малого бізнесу.
Інновації і зміни. Малі фірми — основне джерело інновацій в економіці всіх розвинених країн. Вони впроваджують інновації на ринок швидше, ніж великі фірми. Інновації ґрунтуються на асигнуванні цих фірм, які швидше дають віддачу.
Особистий контакт. Іноді малі форми мають переваги в тому, що можуть запропонувати особистий контакт. У багатьох фірмах роздрібної торгівлі та обслуговування, у різних клубах, церквах соціальні контакти переросли у ділові. Особисті стосунки керівника малої фірми зі службовцями — також перевага малого бізнесу. Службовці, що контактують з керівником, часто й роботу виконують краще, ніж працівники великих компаній.
Розділ 5 |
Хоча малі форми господарювання мають значні переваги порівняно з великими, у них є також серйозні недоліки. Причини цих недоліків різні.
Неоднаковий доступ до ресурсів. Малі фірми не завжди конкурують з великими, перебуваючи з ними у неоднакових умо - вах. Насамперед, це стосується ринку капіталу. Банки та інші
•т* *Т* - ТГ* ~ТГ* »Т* •’Т» - тг* *т
Джерела позичок сприймають малий бізнес як більш ризикований, ніж великий.
Відсутність ефекту масштабу. Вважають, що бізнес досягає економії, зумовленої масштабом виробництва, якщо його середні витрати на одиницю продукції знижуються, а рівень виходу продукції зростає.
Проблеми внутрішньогосподарської спеціалізації. Спеціалізація може бути перевагою малої фірми, що розпочинає свою діяльність на малих ринкових сегментах, які ігноруються великими фірмами. Проте малі форми господарювання багато втрачають від того, що в них відсутня саме внутрішня спеціалізація. Власникам малих фірм доводиться «носити» відразу кілька «капелюхів». Коли підприємець відкриває власну справу, то більшість часу витрачає на пошуки клієнтів, ведення бухгалтерського обліку, вирішення питань із землекористування тощо.
Державне регулювання. За свідченням провідних економістів розвинених країн світу, тягар державного регулювання (законодавче поле, субсидії, дотації та ін.) підприємницьких структур різних розмірів за останніх 20 років значно зріс. Регулювання здебільшого супроводжується введенням постійних витрат, які майже однакові для форм усіх розмірів і часто пов’язані зі складанням звітів, установленням безпечного обладнання або підготовкою та проведенням різного роду перевірок. Власник малої форми господарювання має виконувати цю роботу після закриття магазину, кафе, перукарні тощо і діяти як справжній фахівець.
Отже, жоден недолік і жодна перевага малого бізнесу не є повними. У деяких галузях агропромислового комплексу переважають малі підприємства, тому що використовують переваги малого бізнесу на ринку. В інших галузях домінують великі фірми, хоч і в них події завжди відбуваються під впливом гігантів.