Проблеми формування логістичних центрів
Досвід зарубіжжя показує, що більшість операцій перетворення матеріального потоку та товарообігу зовнішньої торгівлі здійснюються у логістичних центрах. Підприємства економічно розвинених країн світу формують власні логістичні центри або користуються послугами, які вони надають. Проведені нами дослідження показують, що логістичні центри для різних галузей в Україні ще не сформовані. Такий фактор призупиняє розвиток економіки країни та економіки окремих регіонів. Незадовільний стан розвитку логістики в регіональному аспекті негативно впливає на перебіг таких економічних процесів як постачання, швидкість перетворення матеріальних та інших логістичних потоків, покращення якісних характеристик логістичних операцій, доставка готової продукції, товарообіг різних галузей, експорт-імпорт країни, транзит. За таких умов знижується приплив інвесторів в окремих регіонах, галузях.
Проблеми формування логістичних центрів на території України в науковій літературі практично не розглядаються. Не сформульовано основні методи та принципи їх функціонування. Здебільшого розглядається прояв логістики на регіональному рівні [28], аналізуються питання складського логістичного процесу [25], наведено типологію складських будівель, класифікацію складів та складських мереж. Проблеми проектування та створення логістичних комплексів відображено у «Концепції програми форму-
Вання мережі логістичних центрів у системі міжнародних транспортних коридорів» [38]. У працях [16] наведено класифікацію логістичних центрів за функціональним призначенням. У деяких літературних джерелах вказується на існування в Україні логістичних центрів. Такі твердження є помилковими та необґрунто - ваними. Логістичні центри доцільно називати універсальними терміналами, розподільчими центрами, високоякісними складськими площами, дистрибуційними центрами тощо. Основна маса цих структур зосереджена у Київській області, менше в Одеській, на Сході України. Згадані структури виконують певні логістичні функції, але аналіз цих логістичних функцій показує неповноту їх набору. Крім того, зважаючи на відсутність розроблених та чітко сформульованих функцій, які повинні виконувати логістичні центри, не коректно аналізувати їх функціонування взагалі.
Незважаючи на велику кількість наукових досліджень у сфері логістики, поки що логістичні центри не виокремлені в окрему категорію. Перша проблема при ідентифікації логістичного центру серед інших об’єктів логістики виникає з трактування самого поняття та визначення логістичного центру. У праці [16, с. 61] зазначається, що логістичні центри — мультимодальні вузли, спрямовані на покращення ефективного транспортування та необхідні складові транспортної інфраструктури. Польський науковець І. Фехнер дає таке визначення логістичного центру: «.. .логістичний центр — це просторовий об’єкт визначеного функціонування з визначеною інфраструктурою і організацією діяльності, за допомогою якого реалізуються логістичні послуги, пов’язані з прийманням, складуванням, розподілом і відправленням товарів, а також супроводжувальними послугами, які можуть надаватися незалежними стосовно відправника або отримувача суб’єктами господарювання» [17, с. 38]. Це поняття більш широко відображає сутність логістичного центру, однак, на нашу думку, і воно є недосконалим. Оскільки ключовими поняттями логістики є логістичні потоки та системи, то поняття логістичного центру повинно відображати їх місце у ньому. Серед українських науковців найбільш коректне визначення логістичного центру наводить у своїх працях Є. Крикавський. Науковець схильний до думки, що логістичний центр — це вузловий об’єкт логістичних мереж, в якому відбуваються процеси розподілу вантажопотоків, зміна транспортних засобів, складування, зберігання, управління запасами [9, с. 38]. Крім того, науковець наводить класифікацію логіс-
Тичних центрів за функціональним призначенням, яка є такою [16, с. 267]:
- міжнародні логістичні центри дистрибуції, площа господарювання яких — 100-150 га, радіус дії — 500-800 км);
- регіональні логістичні центри дистрибуції, площа господарювання яких — 20-50 га, радіус дії — 50-80 км);
- локальні логістичні центри дистрибуції, основне завдання яких — завершення формування сучасної системи дистрибуційної мережі;
- галузеві логістичні центри дистрибуції, які призначені для обслуговування певної галузі чи підприємців;
- центри логістичних послуг.
Внаслідок відсутності узагальненого поняття логістичного центру виникає проблема його виокремлення як окремого об’єкта логістики. У літературних джерелах логістичні центри часто ототожнюють зі складами, розподільчими центрами тощо. Зокрема, у праці [29, с. 37] автор стверджує, що чіткого розподілу між розподільчим центром і складським центром немає, а про логістичний центр не згадує взагалі. Єдину відмінність між розподільчим і складським центрами автор вбачає у тому, що перший спеціалізується на швидкому розподілі товарів, а другий — на довготерміновому їх зберіганні. Розподільчий центр розглядається як частина цілого механізму підприємства, функціями якого є централізований прийом товару, його зберігання, опрацювання (за певних умов) та відвантаження за потреби в пункти продажу. У праці [21, с. 34] зазначається, що завдяки організації розподільчих та логістичних центрів відбувається рівномірне наповнення ринку товарами і сировиною. Таким чином, автор відносить логістичні центри до логістичної інфраструктури, констатуючи, що логістич - ний центр при цьому забезпечує локальну концентрацію і реалізацію різноманітних логістичних завдань. У деяких літературних джерелах логістичний центр розглядається як інфраструктурна одиниця логістики економіки регіону, що забезпечує інтеграцію логістичних систем на макрорівні [28].
Український науковець Є. Крикавський вважає помилковим ототожнювати логістичний центр і розподільчий або дистрибу - ційний центри і наводить основні відмінності між ними, що відображено в табл. 11.8.
Таблиця 11.8. Відмінність між логістичним і дистрибуційним центрами [17, с. 38]
|
На нашу думку, логістичний центр інтегрує в собі наведені в таблиці 11.8 функції і призначений він для розподілу, довготермінового зберігання та реалізації інших важливих функцій логістики. Логістичні центри доцільно формувати для конкретних підприємств з метою удосконалення їх логістичної діяльності або для окремих галузей. Ніхто з науковців не розглядає такий варіант як ефективний, а більше схиляються до думки, що формування логістичних центрів має відбуватися для загальних потреб. Логістичні центри розглядають як масштабні проекти з великим радіусом дії. Досвід зарубіжжя показує, що для початку достатнім буде формування невеликих логістичних центрів для підприємства або декількох підприємств однієї галузі. Це здешевить вартість таких проектів, оскільки галузеві логістичні центри повинні забезпечувати певну галузь належним виконанням чи наданням логістичних функцій. Для цього є необхідним наявність спеціалізованого обладнання, відповідних умов зберігання. Універсальні логістичні центри призначені для обслуговування багатьох підприємств не залежно від того, до якої галузі вони належать. Тому очевидним є висока вартість реалізації таких проектів. Формування більш потужних логістичних центрів повинно відбуватися тільки за умови проведення відповідних комплексних досліджень регіонів України, галузей, транзитних потоків, співвідношення макроекономічних показників економіки тощо з науковим обґрунтуванням їх необхідності.
Нами досліджено, що кількість організованих в Україні логіс - тичних центрів є недостатньою, що зумовлює перевищення попиту над пропозицією на такі об’єкти. Однак в умовах кризи і обме-
Женості у фінансових ресурсах не швидко вдасться вирішити цю проблему, оскільки формування логістичних центрів вимагає певних фінансових затрат. Багато великих підприємств сьогодні розуміють важливість вкладання коштів у розвиток власних логі - стичних центрів і уже шукають для цього можливі джерела фінансування, серед яких навіть кредитування. Проблеми економічної ефективності інвестицій для формування логістичних центрів й інших капіталовкладень розглядаються у праці [S1]. Ефективність, на думку авторів, залежить від конкретних факторів, а її розрахунок базується на даних бухгалтерського обліку [S1, с. S7].
В Україні існує невелика кількість підприємств, які поступово вирішують проблеми, пов’язані з розподілом продукції та її перевезення. Великі компанії починають усвідомлювати важливість планування та реалізації заходів, що спрямовані на формування власних логістичних центрів. Як правило, це структури з іноземним капіталом або з його часткою. Так, дочірнє підприємство одного з найбільших виробників косметики — компанії «Оріфлейм» (Швеція) ВАТ «Оріфлейм Україна» планує інвестувати 15 млн євро для формування логістичного центру в Київській області. У тому самому регіоні бельгійська компанія Ghelamko, яка спеціалізується на вкладенні інвестицій у нерухомість, реалізувала проект будівництва логістичного комплексу Kopylov Logistik Park. Австрійська компанія GLD Invest Group уже розпочала будівництво логістичного комплексу під Одесою й інвестує у цей проект 100 млн євро. Площа передбачуваного комплексу становитиме близько 60 тис. кв. м, у т. ч. складські і офісні приміщення становлять відповідно 47 тис. кв. м і 1S тис. кв. м. Компанія GLD Invest Group реалізує інвестиційні проекти в Австрії, Угорщині, Україні [22, с. 9]. Німецька компанія DirectGroup Bertelsmenn, основна діяльність якої зосереджена над розвитком медіа-клубів, мережі книжкових й інтернет-магазинів, роздрібною торгівлею книгами, у травні 2009 року відкрила поблизу м. Харкова найбільший логістичний центр у Східній Україні, площею 12 тис. кв. м. У цей проект, за оцінками фахівців, компанія вклала близько 10 млн євро. Логістичний центр обладнаний палето-місцями, які розмішуються на стелажах [10, с. 10]. Масштаб дії логістичного центру поширюється на всі регіони України. Українська корпорація «Бісквіт-Шоколад», основна діяльність якої — виробництво кондитерської продукції, інвестує близько 4S млн гривень (близько S,8 млн. євро) на будівництво власного логістичного центру
Поблизу м. Харкова. До будівництва центру спонукала незручність у процесах відвантаження готової продукції замовникам. Проектна загальна площа складських приміщень 13,5 тис. кв. м [22, с. 8]. Ще одна кондитерська корпорація Roshen у 2008 році відкрила логістичний центр, площею 60 000 кв. м для власних потреб. У тому самому році німецька група підприємств Caparol відкрила логістичний центр поблизу м. Дніпропетровська. У м. Харкові функціонує один логістичний центр бельгійської компанії AHLERS для компанії PHILIP MORRIS [25, с. 19]. Корпорація Sony не виключає формування логістичного центру в Україні, який допоможе покращити торгівлю з країнами Кавказького регіону і Середньої Азії.
Зауважимо, що в умовах кризи, не всі проекти, що стосуються формування логістичних центрів, вдається реалізувати. Наприклад, Британському інвестиційному фонду Raven Russia не вдається завершити масштабний проект формування логістичного комплексу під м. Києвом, вартістю 78 млн доларів. Будівництво цього об’єкта розпочато у 2007 році, а закінчення цього проекту перенесено на невизначений термін. З огляду на ситуацію, в яку потрапила компанія Raven Russia, доцільно будувати логістичні об’єкти тільки у разі потреби, у визначених місцях та для попередньо визначених користувачів. Запропонований підхід дозволить рівномірно розвивати логістичну інфраструктуру по всій Україні відповідно до різних галузей та діяльності іноземних компаній, для яких Україна є транзитною державою.
Відомо, що частка транспортних витрат у ціні у пункті споживання продукції є досить великою. Створення логістичних центрів у регіонах призведе до зменшення шляху транспортування і відповідно до зменшення транспортних витрат. Частка транспортних витрат у ціні деяких видів продукції у пункті споживання знизиться. Це зумовить зниження ціни самого продукту, незалежно від місця його виробництва. Терміни доставки вантажів значно скоротяться, зросте надійність та регулярність перевезень, менш вагомим стане фактор розташування збутових точок.
Логістичні центри є ефективними і результативними об’єктами [31], а їх формування призводить до підвищення ефективності використання транспорту. Основними проблемами вирішення логістичних завдань з розроблення оптимальних маршрутів перевезення товарів є те, що на практиці у багатьох випадках учасниками цього процесу є перевізники, вантажоотримувачі і вантажовідправники. Не всі вони суворо дотримуються договір-
Них зобов’язань, що призводить до порушення графіку перевезень. Сьогодні існує великий розрив між теоретичними положеннями транспортної логістики і їх застосувань на практиці. Теоретичні розрахунки не завжди можна пристосувати до практичного використання та вирішення назрілої проблеми. Багато фахівців у сфері логістики вважають цю науку практичною, а не теоретичною. Наприклад, якщо проаналізувати насиченість великих міст автотранспортними засобами, то під сумнів можна поставити багато теоретичних пропозицій щодо вирішення основних завдань транспортування та їх оптимізації. Необхідним є такий механізм, який би базувався не на радикально новому підході вирішення проблеми, а максимально доповнював та удосконалював вже існуючі. Можна також використовувати програмне забезпечення, але воно є дорогим та може бути не пристосоване до інформаційної системи підприємства і не всі логісти схильні до такого використання [34, с. 17].
Ефективність формування логістичних центрів підтверджує досвід зарубіжжя. Підприємства економічно розвинених країн світу формують власні логістичні центри або користуються послугами, які вони надають. Іноземні держави активно підтримують реалізацію таких проектів. Серед усіх європейських країн найкраще логістичні центри розвинені у Німеччині. В Іспанії успішно функціонують декілька інтермодальних логістичних комплексів, в інших європейських країнах добре розвинені галузеві логіс - тичні центри. Взірцевим прикладом функціонування логістичних центрів для Європи є перший логістичний центр у м. Бремен, будівництво якого було розпочато у 1960 році за ініціативою Управління транспорту Адміністрації землі Бремену [15, с. 62].
У 1993 році у Німеччині було організовано Товариство розвитку і експлуатації логістичних центрів. За допомогою цього Товариства та Федерального міністерства Німеччини було реалізовано 39 проектів формування логістичних центрів [17, с. 38]. Важливу роль у розвитку регіональних логістичних центрів відіграє Німецька асоціація логістичних центрів, яка має великий досвід планування, управління та розвитку логістичних центрів у країнах Західної і Східної Європи, Азії, Прибалтики. Асоціація захищає інтереси логістичних центрів у Міністерстві транспорту, проводить міжнародний консалтинг та аналізує практичну діяльність логістичних центрів інших країн Європи. Це допомагає обмінюватися досвідом, отримувати нові знання, здійснювати ефективний розвиток, удосконалювати існуючі логістичні центри, проек-
Тувати нові на якісно новому рівні. Для обміну досвідом і отримання додаткових знань створена Німецька асоціація логістич - них центрів [15, с. 63].
За формою власності у Німеччині розрізняють логістичні центри приватної власності та міської комунальної власності. 80% усіх логістичних центрів Німеччини мають сполучення із залізничним транспортом, 75% — із транспортом загального користування, 60% — використовують комбінований транспорт, логістичні центри м. Бремена, м. Любека — мають сполучення з водним транспортом, м. Гамбурга — з водним і повітряним транспортом. 55 % усіх логістичних центрів обладнані холодильними складами та складами для небезпечних товарів, 60 % — на своїй території мають митний відділ і готель, 75 % — здають в оренду транспортні засоби. Усі центри мають в наявності власні автозаправки, авто - мийки, санітарний і харчовий сервіс. У середньому в Німеччині на один логістичний центр припадає 35 підприємств. При формуванні логістичних центрів було створено 5,5 тисяч робочих місць на загальну суму інвестицій 500 млн євро. Частка приватних інвестицій становила 60% [15, с. 61].
Не зовсім успішними є проекти формування логістичних центрів у Польщі. На початкових етапах їх формування зусилля зосереджувалися на організації складських потужностей поблизу транспортних коридорів, які орієнтувалися на використання автомобільного транспорту. Пізніше це призвело до неможливості використання інших видів транспорту. У Барселоні, наприклад, формування логістичних центрів здійснювалося в зоні доступності різних видів транспорту: автомобільного, залізничного, водного, повітряного. У Вероні — у зоні промислового виробництва, а у Берліні, Дрездені — ближче до зон розташування основних споживачів або користувачів логістичних послуг [17, с. 39]. Отже, ло - гістичні центри ефективно формувати у зоні доступності різних видів транспорту або у зонах найбільш вигідних для збуту товару.
У багатьох країнах зарубіжжя успішно функціонують галузеві логістичні центри. Наприклад, у США близько 1500 логістичних центрів, призначених для обслуговування металургійної галузі. Частина з них є колективною власністю декількох металургійних заводів, а частина — належить окремим власникам. Обладнані такі центри висотними стелажними складами для зберігання прокату та сучасним металообробним обладнанням. Площа логістичних центрів становить 50400 тис. кв. м, а перелік операцій, що здійснюються центрами, з кожним роком збільшується [9, с. 48].
Звичайно, формування логістичних центрів для певної галузі має свої переваги, адже підприємство_споживач може закуповувати продукцію за необхідності і не створювати власні запаси. Таким чином, витрати на складське господарство зменшуватимуться.
За матеріалами опитування, науковці і спеціалісти у галузі логістики однозначно стверджують, що в Україні необхідно формувати логістичні центри та розвивати їх мережу [25, с. 15]. їх відсутність зумовлює формування додаткових запасів у роздрібній торгівлі. Серед основних причин, що призупиняють розвиток логістичних центрів в Україні виділяють такі, як відсутність попиту на ці об’єкти, централізацію товарних, фінансових, управлінських ресурсів у Києві, відсутність у регіонах великих компаній, існування застарілої схеми транспортування товарів, значні фінансові витрати, відсутність інвесторів, велика капіталомісткість та великі ризики стосовно довгострокових проектів, відсутність державної політики і підтримки в цьому напрямі, недостатність кваліфікованих спеціалістів, проблеми з купівлею (орендою) землі.
Незважаючи на наявність цілої низки передумов застосування та можливих шляхів удосконалення логістики в організації господарської діяльності шляхом формування логістичних центрів, вітчизняні підприємства не достатньо реалізують ці передумови. Ефективність формування логістичних центрів є очевидною. Досвід зарубіжжя показує на успішність організації таких структур. Тому в Україні, враховуючи її вигідне місце розташування та значний економічний потенціал, формування логістичних центрів є необхідним.