Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Проблеми формування логістичних центрів

Досвід зарубіжжя показує, що більшість операцій перетворен­ня матеріального потоку та товарообігу зовнішньої торгівлі здійс­нюються у логістичних центрах. Підприємства економічно розви­нених країн світу формують власні логістичні центри або корис­туються послугами, які вони надають. Проведені нами дослі­дження показують, що логістичні центри для різних галузей в Україні ще не сформовані. Такий фактор призупиняє розвиток економіки країни та економіки окремих регіонів. Незадовільний стан розвитку логістики в регіональному аспекті негативно впли­ває на перебіг таких економічних процесів як постачання, швид­кість перетворення матеріальних та інших логістичних потоків, покращення якісних характеристик логістичних операцій, доста­вка готової продукції, товарообіг різних галузей, експорт-імпорт країни, транзит. За таких умов знижується приплив інвесторів в окремих регіонах, галузях.

Проблеми формування логістичних центрів на території Укра­їни в науковій літературі практично не розглядаються. Не сфор­мульовано основні методи та принципи їх функціонування. Зде­більшого розглядається прояв логістики на регіональному рівні [28], аналізуються питання складського логістичного процесу [25], наведено типологію складських будівель, класифікацію складів та складських мереж. Проблеми проектування та створення логі­стичних комплексів відображено у «Концепції програми форму-

Вання мережі логістичних центрів у системі міжнародних транс­портних коридорів» [38]. У працях [16] наведено класифікацію логістичних центрів за функціональним призначенням. У деяких літературних джерелах вказується на існування в Україні логіс­тичних центрів. Такі твердження є помилковими та необґрунто - ваними. Логістичні центри доцільно називати універсальними терміналами, розподільчими центрами, високоякісними складсь­кими площами, дистрибуційними центрами тощо. Основна маса цих структур зосереджена у Київській області, менше в Одеській, на Сході України. Згадані структури виконують певні логістичні функції, але аналіз цих логістичних функцій показує неповноту їх набору. Крім того, зважаючи на відсутність розроблених та чіт­ко сформульованих функцій, які повинні виконувати логістичні центри, не коректно аналізувати їх функціонування взагалі.

Незважаючи на велику кількість наукових досліджень у сфері логістики, поки що логістичні центри не виокремлені в окрему категорію. Перша проблема при ідентифікації логістичного центру серед інших об’єктів логістики виникає з трактування са­мого поняття та визначення логістичного центру. У праці [16, с. 61] зазначається, що логістичні центри — мультимодальні вуз­ли, спрямовані на покращення ефективного транспортування та необхідні складові транспортної інфраструктури. Польський нау­ковець І. Фехнер дає таке визначення логістичного центру: «.. .логістичний центр — це просторовий об’єкт визначеного функ­ціонування з визначеною інфраструктурою і організацією діяль­ності, за допомогою якого реалізуються логістичні послуги, пов’язані з прийманням, складуванням, розподілом і відправлен­ням товарів, а також супроводжувальними послугами, які можуть надаватися незалежними стосовно відправника або отримувача суб’єктами господарювання» [17, с. 38]. Це поняття більш широко відображає сутність логістичного центру, однак, на нашу думку, і воно є недосконалим. Оскільки ключовими поняттями логістики є логістичні потоки та системи, то поняття логістичного центру по­винно відображати їх місце у ньому. Серед українських науковців найбільш коректне визначення логістичного центру наводить у своїх працях Є. Крикавський. Науковець схильний до думки, що логістичний центр — це вузловий об’єкт логістичних мереж, в якому відбуваються процеси розподілу вантажопотоків, зміна транспортних засобів, складування, зберігання, управління запа­сами [9, с. 38]. Крім того, науковець наводить класифікацію логіс-

Тичних центрів за функціональним призначенням, яка є такою [16, с. 267]:

- міжнародні логістичні центри дистрибуції, площа господа­рювання яких — 100-150 га, радіус дії — 500-800 км);

- регіональні логістичні центри дистрибуції, площа господа­рювання яких — 20-50 га, радіус дії — 50-80 км);

- локальні логістичні центри дистрибуції, основне завдання яких — завершення формування сучасної системи дистрибуційної мережі;

- галузеві логістичні центри дистрибуції, які призначені для обслуговування певної галузі чи підприємців;

- центри логістичних послуг.

Внаслідок відсутності узагальненого поняття логістичного центру виникає проблема його виокремлення як окремого об’єкта логістики. У літературних джерелах логістичні центри часто ото­тожнюють зі складами, розподільчими центрами тощо. Зокрема, у праці [29, с. 37] автор стверджує, що чіткого розподілу між розпо­дільчим центром і складським центром немає, а про логістичний центр не згадує взагалі. Єдину відмінність між розподільчим і складським центрами автор вбачає у тому, що перший спеціалі­зується на швидкому розподілі товарів, а другий — на довготермі­новому їх зберіганні. Розподільчий центр розглядається як час­тина цілого механізму підприємства, функціями якого є центра­лізований прийом товару, його зберігання, опрацювання (за пев­них умов) та відвантаження за потреби в пункти продажу. У пра­ці [21, с. 34] зазначається, що завдяки організації розподільчих та логістичних центрів відбувається рівномірне наповнення ринку товарами і сировиною. Таким чином, автор відносить логістичні центри до логістичної інфраструктури, констатуючи, що логістич - ний центр при цьому забезпечує локальну концентрацію і реалі­зацію різноманітних логістичних завдань. У деяких літературних джерелах логістичний центр розглядається як інфраструктурна одиниця логістики економіки регіону, що забезпечує інтеграцію логістичних систем на макрорівні [28].

Український науковець Є. Крикавський вважає помилковим ототожнювати логістичний центр і розподільчий або дистрибу - ційний центри і наводить основні відмінності між ними, що відо­бражено в табл. 11.8.

Таблиця 11.8. Відмінність між логістичним і дистрибуційним центрами [17, с. 38]

Характеристика

Логістичний центр

Дистрибуційний центр

Основне призна­чення

Консолідація / деконсоліда - ція

Зберігання запасів

Основний фактор локалізації

Перетин автомагістралей, об'єднання різних видів транспорту

Ринок збуту

Умови складського опрацювання ма­теріальних запасів

Транзитно­перевального типу

Розподільчого типу (розпо­дільчі центри)

Товари, що збері­гаються

Універсальні

Спеціальні

Ступінь власності

Загального призначення

Індивідуального призначен­ня (корпоративні, договірні)

На нашу думку, логістичний центр інтегрує в собі наведені в таблиці 11.8 функції і призначений він для розподілу, довготер­мінового зберігання та реалізації інших важливих функцій логіс­тики. Логістичні центри доцільно формувати для конкретних пі­дприємств з метою удосконалення їх логістичної діяльності або для окремих галузей. Ніхто з науковців не розглядає такий варі­ант як ефективний, а більше схиляються до думки, що форму­вання логістичних центрів має відбуватися для загальних потреб. Логістичні центри розглядають як масштабні проекти з великим радіусом дії. Досвід зарубіжжя показує, що для початку достатнім буде формування невеликих логістичних центрів для підприємс­тва або декількох підприємств однієї галузі. Це здешевить вар­тість таких проектів, оскільки галузеві логістичні центри повинні забезпечувати певну галузь належним виконанням чи наданням логістичних функцій. Для цього є необхідним наявність спеціалі­зованого обладнання, відповідних умов зберігання. Універсальні логістичні центри призначені для обслуговування багатьох підп­риємств не залежно від того, до якої галузі вони належать. Тому очевидним є висока вартість реалізації таких проектів. Форму­вання більш потужних логістичних центрів повинно відбуватися тільки за умови проведення відповідних комплексних досліджень регіонів України, галузей, транзитних потоків, співвідношення макроекономічних показників економіки тощо з науковим обґру­нтуванням їх необхідності.

Нами досліджено, що кількість організованих в Україні логіс - тичних центрів є недостатньою, що зумовлює перевищення попи­ту над пропозицією на такі об’єкти. Однак в умовах кризи і обме-

Женості у фінансових ресурсах не швидко вдасться вирішити цю проблему, оскільки формування логістичних центрів вимагає пе­вних фінансових затрат. Багато великих підприємств сьогодні розуміють важливість вкладання коштів у розвиток власних логі - стичних центрів і уже шукають для цього можливі джерела фі­нансування, серед яких навіть кредитування. Проблеми економі­чної ефективності інвестицій для формування логістичних центрів й інших капіталовкладень розглядаються у праці [S1]. Ефективність, на думку авторів, залежить від конкретних факто­рів, а її розрахунок базується на даних бухгалтерського обліку [S1, с. S7].

В Україні існує невелика кількість підприємств, які поступово вирішують проблеми, пов’язані з розподілом продукції та її пере­везення. Великі компанії починають усвідомлювати важливість планування та реалізації заходів, що спрямовані на формування власних логістичних центрів. Як правило, це структури з інозем­ним капіталом або з його часткою. Так, дочірнє підприємство од­ного з найбільших виробників косметики — компанії «Оріфлейм» (Швеція) ВАТ «Оріфлейм Україна» планує інвестувати 15 млн євро для формування логістичного центру в Київській області. У тому самому регіоні бельгійська компанія Ghelamko, яка спеціа­лізується на вкладенні інвестицій у нерухомість, реалізувала проект будівництва логістичного комплексу Kopylov Logistik Park. Австрійська компанія GLD Invest Group уже розпочала бу­дівництво логістичного комплексу під Одесою й інвестує у цей проект 100 млн євро. Площа передбачуваного комплексу станови­тиме близько 60 тис. кв. м, у т. ч. складські і офісні приміщення становлять відповідно 47 тис. кв. м і 1S тис. кв. м. Компанія GLD Invest Group реалізує інвестиційні проекти в Австрії, Угорщині, Україні [22, с. 9]. Німецька компанія DirectGroup Bertelsmenn, основна діяльність якої зосереджена над розвитком медіа-клубів, мережі книжкових й інтернет-магазинів, роздрібною торгівлею книгами, у травні 2009 року відкрила поблизу м. Харкова найбі­льший логістичний центр у Східній Україні, площею 12 тис. кв. м. У цей проект, за оцінками фахівців, компанія вклала близько 10 млн євро. Логістичний центр обладнаний палето-місцями, які розмішуються на стелажах [10, с. 10]. Масштаб дії логістичного центру поширюється на всі регіони України. Українська корпо­рація «Бісквіт-Шоколад», основна діяльність якої — виробництво кондитерської продукції, інвестує близько 4S млн гривень (близь­ко S,8 млн. євро) на будівництво власного логістичного центру

Поблизу м. Харкова. До будівництва центру спонукала незруч­ність у процесах відвантаження готової продукції замовникам. Проектна загальна площа складських приміщень 13,5 тис. кв. м [22, с. 8]. Ще одна кондитерська корпорація Roshen у 2008 році відкрила логістичний центр, площею 60 000 кв. м для власних потреб. У тому самому році німецька група підприємств Caparol відкрила логістичний центр поблизу м. Дніпропетровська. У м. Харкові функціонує один логістичний центр бельгійської ком­панії AHLERS для компанії PHILIP MORRIS [25, с. 19]. Корпора­ція Sony не виключає формування логістичного центру в Україні, який допоможе покращити торгівлю з країнами Кавказького ре­гіону і Середньої Азії.

Зауважимо, що в умовах кризи, не всі проекти, що стосуються формування логістичних центрів, вдається реалізувати. Напри­клад, Британському інвестиційному фонду Raven Russia не вда­ється завершити масштабний проект формування логістичного комплексу під м. Києвом, вартістю 78 млн доларів. Будівництво цього об’єкта розпочато у 2007 році, а закінчення цього проекту перенесено на невизначений термін. З огляду на ситуацію, в яку потрапила компанія Raven Russia, доцільно будувати логістичні об’єкти тільки у разі потреби, у визначених місцях та для попере­дньо визначених користувачів. Запропонований підхід дозволить рівномірно розвивати логістичну інфраструктуру по всій Україні відповідно до різних галузей та діяльності іноземних компаній, для яких Україна є транзитною державою.

Відомо, що частка транспортних витрат у ціні у пункті спожи­вання продукції є досить великою. Створення логістичних центрів у регіонах призведе до зменшення шляху транспорту­вання і відповідно до зменшення транспортних витрат. Частка транспортних витрат у ціні деяких видів продукції у пункті спо­живання знизиться. Це зумовить зниження ціни самого продукту, незалежно від місця його виробництва. Терміни доставки ванта­жів значно скоротяться, зросте надійність та регулярність переве­зень, менш вагомим стане фактор розташування збутових точок.

Логістичні центри є ефективними і результативними об’єктами [31], а їх формування призводить до підвищення ефек­тивності використання транспорту. Основними проблемами ви­рішення логістичних завдань з розроблення оптимальних марш­рутів перевезення товарів є те, що на практиці у багатьох випад­ках учасниками цього процесу є перевізники, вантажоотримувачі і вантажовідправники. Не всі вони суворо дотримуються договір-

Них зобов’язань, що призводить до порушення графіку переве­зень. Сьогодні існує великий розрив між теоретичними положен­нями транспортної логістики і їх застосувань на практиці. Теоре­тичні розрахунки не завжди можна пристосувати до практичного використання та вирішення назрілої проблеми. Багато фахівців у сфері логістики вважають цю науку практичною, а не теоретич­ною. Наприклад, якщо проаналізувати насиченість великих міст автотранспортними засобами, то під сумнів можна поставити ба­гато теоретичних пропозицій щодо вирішення основних завдань транспортування та їх оптимізації. Необхідним є такий механізм, який би базувався не на радикально новому підході вирішення проблеми, а максимально доповнював та удосконалював вже іс­нуючі. Можна також використовувати програмне забезпечення, але воно є дорогим та може бути не пристосоване до інформацій­ної системи підприємства і не всі логісти схильні до такого вико­ристання [34, с. 17].

Ефективність формування логістичних центрів підтверджує досвід зарубіжжя. Підприємства економічно розвинених країн світу формують власні логістичні центри або користуються послу­гами, які вони надають. Іноземні держави активно підтримують реалізацію таких проектів. Серед усіх європейських країн най­краще логістичні центри розвинені у Німеччині. В Іспанії успіш­но функціонують декілька інтермодальних логістичних комплек­сів, в інших європейських країнах добре розвинені галузеві логіс - тичні центри. Взірцевим прикладом функціонування логістичних центрів для Європи є перший логістичний центр у м. Бремен, бу­дівництво якого було розпочато у 1960 році за ініціативою Управ­ління транспорту Адміністрації землі Бремену [15, с. 62].

У 1993 році у Німеччині було організовано Товариство розвит­ку і експлуатації логістичних центрів. За допомогою цього Това­риства та Федерального міністерства Німеччини було реалізовано 39 проектів формування логістичних центрів [17, с. 38]. Важливу роль у розвитку регіональних логістичних центрів відіграє Німе­цька асоціація логістичних центрів, яка має великий досвід пла­нування, управління та розвитку логістичних центрів у країнах Західної і Східної Європи, Азії, Прибалтики. Асоціація захищає інтереси логістичних центрів у Міністерстві транспорту, прово­дить міжнародний консалтинг та аналізує практичну діяльність логістичних центрів інших країн Європи. Це допомагає обміню­ватися досвідом, отримувати нові знання, здійснювати ефектив­ний розвиток, удосконалювати існуючі логістичні центри, проек-

Тувати нові на якісно новому рівні. Для обміну досвідом і отри­мання додаткових знань створена Німецька асоціація логістич - них центрів [15, с. 63].

За формою власності у Німеччині розрізняють логістичні центри приватної власності та міської комунальної власності. 80% усіх логістичних центрів Німеччини мають сполучення із заліз­ничним транспортом, 75% — із транспортом загального користу­вання, 60% — використовують комбінований транспорт, логістичні центри м. Бремена, м. Любека — мають сполучення з водним тра­нспортом, м. Гамбурга — з водним і повітряним транспортом. 55 % усіх логістичних центрів обладнані холодильними складами та складами для небезпечних товарів, 60 % — на своїй території ма­ють митний відділ і готель, 75 % — здають в оренду транспортні засоби. Усі центри мають в наявності власні автозаправки, авто - мийки, санітарний і харчовий сервіс. У середньому в Німеччині на один логістичний центр припадає 35 підприємств. При форму­ванні логістичних центрів було створено 5,5 тисяч робочих місць на загальну суму інвестицій 500 млн євро. Частка приватних ін­вестицій становила 60% [15, с. 61].

Не зовсім успішними є проекти формування логістичних центрів у Польщі. На початкових етапах їх формування зусилля зосереджувалися на організації складських потужностей поблизу транспортних коридорів, які орієнтувалися на використання ав­томобільного транспорту. Пізніше це призвело до неможливості використання інших видів транспорту. У Барселоні, наприклад, формування логістичних центрів здійснювалося в зоні доступнос­ті різних видів транспорту: автомобільного, залізничного, водно­го, повітряного. У Вероні — у зоні промислового виробництва, а у Берліні, Дрездені — ближче до зон розташування основних спо­живачів або користувачів логістичних послуг [17, с. 39]. Отже, ло - гістичні центри ефективно формувати у зоні доступності різних видів транспорту або у зонах найбільш вигідних для збуту товару.

У багатьох країнах зарубіжжя успішно функціонують галузеві логістичні центри. Наприклад, у США близько 1500 логістичних центрів, призначених для обслуговування металургійної галузі. Частина з них є колективною власністю декількох металургійних заводів, а частина — належить окремим власникам. Обладнані такі центри висотними стелажними складами для зберігання прокату та сучасним металообробним обладнанням. Площа логіс­тичних центрів становить 50400 тис. кв. м, а перелік операцій, що здійснюються центрами, з кожним роком збільшується [9, с. 48].

Звичайно, формування логістичних центрів для певної галузі має свої переваги, адже підприємство_споживач може закуповувати продукцію за необхідності і не створювати власні запаси. Таким чином, витрати на складське господарство зменшуватимуться.

За матеріалами опитування, науковці і спеціалісти у галузі логістики однозначно стверджують, що в Україні необхідно фор­мувати логістичні центри та розвивати їх мережу [25, с. 15]. їх відсутність зумовлює формування додаткових запасів у роздріб­ній торгівлі. Серед основних причин, що призупиняють розвиток логістичних центрів в Україні виділяють такі, як відсутність по­питу на ці об’єкти, централізацію товарних, фінансових, управ­лінських ресурсів у Києві, відсутність у регіонах великих компа­ній, існування застарілої схеми транспортування товарів, значні фінансові витрати, відсутність інвесторів, велика капіталоміст­кість та великі ризики стосовно довгострокових проектів, відсут­ність державної політики і підтримки в цьому напрямі, недостат­ність кваліфікованих спеціалістів, проблеми з купівлею (орендою) землі.

Незважаючи на наявність цілої низки передумов застосування та можливих шляхів удосконалення логістики в організації гос­подарської діяльності шляхом формування логістичних центрів, вітчизняні підприємства не достатньо реалізують ці передумови. Ефективність формування логістичних центрів є очевидною. Дос­від зарубіжжя показує на успішність організації таких структур. Тому в Україні, враховуючи її вигідне місце розташування та значний економічний потенціал, формування логістичних центрів є необхідним.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru