ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Створення спільного підприємства відбувається на основі чинного законодавства України, відображає логіку та порядок аналітико - організаційних робіт (процедур), охоплює узгоджені у часі етапи, а саме: вибір сфери діяльності спільного підприємства; оцінку вітчизняного партнера; пошук іноземного партнера; попередні переговори партнерів; складання техніко-економічного обґрунтування; підготовку проектів установчих документів; остаточні переговори партнерів; реєстрацію спільного підприємства як юридичної особи (рис. 4.1).
Після прийняття рішення про заснування спільного підприємства насамперед уточнюють (вибирають) сферу його діяльності. При цьому слід орієнтуватися на потенціальну можливість такого підприємства задовольнити потреби ринку в певній продукції належної якості.
Рис. 4.1. Етапи створення спільного підприємства |
Оцінка українського партнера здійснюється за сукупністю показників, що характеризують:
• рівень якості продукції та її відповідність світовим аналогам;
• технічний стан устаткування, наявність окремих будівель і споруд, вільних виробничих площ, що можуть бути зараховані до статутного фонду при його формуванні;
• професійну підготовку і спеціалізацію персоналу, необхідного для забезпечення функціонування створюваного підприємства;
• місце розташування підприємства стосовно постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих, забезпечення транспортними комунікаціями.
Для пошуку зарубіжного партнера необхідно враховувати вихідні умови вітчизняного партнера, який може мати досвід роботи із зарубіжним, якщо створюване спільне підприємство стає подальшим етапом розвитку експортно-імпортної діяльності, поглиблення науково- технічної чи виробничої кооперації з іншими зарубіжними фірмами, або не мати такого досвіду.
Аналіз діяльності можливого зарубіжного партнера здійснюється за певною системою показників. Для цього можна використати як прямі показники (величина активів, їхня динаміка, частка власних чи позикових коштів, отриманий прибуток, чисельність працюючих, кількість представництв (філій) фірми, обсяг зарубіжного продажу), так і опосередковані (співвідношення прибутку і поточних витрат виробництва, продуктивність праці, приріст продукції в розрахунку на одиницю інвестицій тощо).
За результатами такого своєрідного аналізу встановлюються безпосередні контакти із зарубіжним партнером і здійснюються попередні переговори. Процес завершується підписанням протоколу про наміри, в якому мають бути визначені та зафіксовані:
• загальний обсяг виробництва, обсяги поставок на внутрішній та зовнішній ринки;
• розмір статутного фонду і часток учасників у ньому;
• співвідношення між власними і позиковими коштами; можливий банк-кредитор;
• наявність місцевої кваліфікованої робочої сили та потреба у залученні іноземного персоналу;
• організація продажу виробів та післяпродажного технічного обслуговування, його тривалість;
• забезпечення трансферту прибутку іноземного партнера;
• джерела надходження і напрями використання іноземної, у тому числі вільно конвертованої валюти.
Деталізація домовленостей партнерів щодо створення міжнародного спільного підприємства має здійснюватися у процесі підготовки відповідного техніко-економічного обґрунтування (табл. 4.3).
Таблиця 4.3 Схема техніко-економічного обґрунтування створення спільного підприємства
|
Після завершення всіх переговорів і підписання установчих документів проводиться реєстрація спільного підприємства у валютно - економічному управлінні Міністерства фінансів України.
Державна реєстрація спільного підприємства здійснюється відповідно до чинного законодавства.