Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами
Сучасні тенденції розвитку світової економіки вимагають прискорення темпів екологізації інноваційної діяльності у всіх сферах господарювання. Усвідомлення цього вимагає створення нових підходів до системи управління інноваційними процесами на різних рівнях, які повинні враховувати взаємозв’язок соціо - екологічних та економічних складових соціо-еколого-
Економічної системи, які є своєрідними індикаторами сталого розвитку.
Результат екологічно орієнтованої інноваційної діяльності підприємства залежить від прийняття правильного управлінського рішення на всіх етапах реалізації його інноваційно- інвестиційних проектів. Одним із найважливіших та найбільш ризикових є етап бізнес-аналізу, на якому визначається доцільність реалізації екологічно орієнтованого інноваційного проекту. Оскільки інформаційна база для здійснення розрахунків щодо обґрунтування проекту формується на попередньому аналітич- ному-дослідному етапі, потрібно уникнути помилок у визначенні екологічно орієнтованих потреб ринку та відповідності потенційної екоінновації запитам споживачів. З метою підвищення ефективності управління екологічно орієнтованої інноваційної діяльності автором запропоновано алгоритм ухвалення рішень щодо доцільності бізнес-проекту (рис. 9.7), який дозволяє на початкових етапах зменшити ризик суб’єкта господарювання та підвищити точність прогнозних оцінок на етапі бізнес-аналізу. Для попереднього аналізу екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту на початкових його етапах запропоновано використовувати показники: рівень незадоволення екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби) (ф); ймовірність (Р) придбання потенційної екологічної інновації споживачами з урахуванням їх розподілу за групами ті (Рі=0), тії (0<Ріі<0,25), тііі (Рііі>0,25), т=ті+тіі+тііі рівень адекватності задуму запитам споживачів (Л).
Розроблення задуму та його перевірка за ймовірністю здійснення покупки |
Коефіцієнт рівня відповідності задуму (И) є задовільним? |
Рис. 9. 7 Блок-схема алгоритму прийняття управлінських рішень на аналітично-пошуковому етапі |
10 Бізнес-аналіз (рис. 9.7) |
За запропонованою методикою рівень незадоволення певної екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби) розраховується за формулою
Прі (9.
Псі ’ 2)
Де фі— рівень незадоволення екологічно орієнтованої потреби і (або потенціал потреби), відн. од.; Псі — сукупна екологічно орієнтована ринкова (фактична, потенційна) потреба і, нат. од.; Прі — показник реального (фактичного, потенційного) задоволення екологічно орієнтованої потреби і, нат. од.
Відповідно до отриманої оцінки за таблицею прийняття рішень (табл. 9.5) роблять висновок про ринкову доцільність проведення робіт у цьому напрямку.
Рівень ефективності задоволення екологічно орієнтованої потреби визначається експертним методом на основі оцінки способів (засобів), якими вони задовольняються.
Таблиця 9.5. Потенціал екологічної потреби на ринку
|
Коефіцієнт рівня відповідності (або адекватності) задуму запитам споживачів Лрозраховуємо за формулою
Т п
(9.3) |
ЛХ V “ г = 7 = 1 = 1 7________________ > 1,
Т • О тах
Де X/ — оцінка ії характеристики задуму /м респондентом за обраною оцінною шкалою [ОтіП Отах], де і Є [1; п], / Е [1; т], од.;
Мі — вагомість іго показника, відн. од.; п — кількість параметрів, що оцінюються; т — кількість всіх респондентів; Отіп, Отах — відповідно значення нижньої та верхньої меж оцінної шкали, од.
Для прийняття рішень за оцінкою рівня адекватності задуму запитам споживачів можна використовувати табл. 9.6.
Таблиця 9.6. Рівень адекватності задуму
|
Ймовірність здійснення покупки (Р) потенційної екологічної інновації споживачами визначається на основі даних опитування споживачів, за результатами відповідей яких формуються групи споживачів ті (Рі=0), тії (0<Ріі<0,25), тіп (Рііі>0,25), т=ті+тіі+тііі. Переведення відповідей респондентів у кількісні оцінки ймовірності придбання здійснюється за допомогою табл. 9.7.
Т Т ’ |
Де РР — оцінка ймовірності придбання екологічної інновації у-м респондентом, де у Є [і;т], %.
Якщо значення показника Р> 30%, потрібно визначити питому вагу споживачів групи ті та тії, яких не цікавить потенційна екологічна інновація, а отже, ймовірність здійснення ними покупки дуже низька. Якщо кількість таких споживачів не перевищує 40% всіх опитуваних, потрібно при розробленні потенційної екологічної інновації зосередити увагу на запитах споживачів групи тііі, які будуть складати цільовий сегмент ринку екологічної інновації з початку її комерціалізації.
Таблиця 9.7 Шкала оцінки ймовірності здійснення покупки споживачами
|
Для подальшого еколого-економічного обґрунтування інноваційного проекту запропоновано алгоритм прийняття управлінських рішень щодо його реалізації за критеріями інтегрального ризику, рівня ризику (К, К є [0; <»]) та ефективності за етапами життєвого циклу екологічних інновацій (ЖЦЕІ) та кастомізаційного циклу екологічних інновацій (КЦЕІ) (рис. 9.8).
На погляд автора, ЖЦЕІ потрібно розглядати як часовий аспект динамічного розвитку системи, яка за певних умов поступово переходить з інтелектуальної у технічну (фізичну) та в економічну, й охоплює два взаємопов’язані цикли: інноваційний («матеріалізація» ідей, винаходів і розробок у нові технічно зроблені види екопродукції, засоби й предмети праці, технології й організації виробництва) та ринковий («комерціалізація» екологічної інновації), які накладаються один на одного у часовому інтервалі (детальніше див. [87, 95, 96]).
На відміну від ЖЦЕІ, КЦЕІ дозволяє більш чітко визначити часові аспекти еколого-економічної оцінки ефективності виробництва та споживання екологічних інновацій протягом усього її еволюційного розвитку та у більш довгостроковому періоді.
Його початком потрібно вважати момент розгортання робіт зі спроб матеріального втілення задуму. За своєю сутністю КЦЕІ відображає еколого-економічну оцінку процесу створення, виробництва, споживання одиниці екологічної інновації, а також переробки та знищення відходів протягом її життєвого циклу та після виведення її з ринку та зі сфери споживання.
1 Прогнозування НТП та моделювання швидкості морального старіння екоінновації, Т -”її Рис. 9.8. Блок-схема алгоритму прийняття рішень на етапі бізнес- Аналізу |
Таким чином, під КЦЕІ потрібно розуміти період надання вихідному ресурсу споживчих властивостей, необхідних для ефективного задоволення потреб споживачів, протягом якого у довгостроковій перспективі спостерігається еколого-економічний
Ефект від його виробництва, споживання та утилізації. На відміну від ЖЦЕІ КЦЕІ не завершується етапом виходу з ринку, а містить також етап екореакції.
Враховуючи вищесказане, авторами запропоновано визначати ЖЦЕІ як період часу, протягом якого спостерігається еколого- економічний ефект від створення, виробництва, споживання та утилізації екологічної інновації з урахуванням її ринкової життєдіяльності. Тобто КЦЕІ визначає часові аспекти отримання еко - лого-економічних результатів виробництва, споживання та утилізації екологічної інновації протягом всього її еволюційного розвитку (рис. 9.9).
Прогнозування НТП та моделювання швидкості морального старіння екологічної інновації здійснюємо за методикою, наведеною у [63]. Методика попередньої оцінки еколого-економічної ефективності проекту наведена у [87]. Оцінка еколого - економічної ефективності екологічної інновації протягом КЦЕІ дозволяє передбачити зміни існуючого рівня гомеостазу соціо - еколого-економічної системи та можливі наслідки такого процесу, що дозволить запобігти порушенню її функцій або повного існування як саморозвиваючої системи та забезпечить еколого - економічну безпеку та сталість її розвитку.
Для прогнозування ЖЦЕІ, яке розглядається як науково обґрунтоване визначення очікуваних часових інтервалів еволюційного розвитку форм екологічної інновації в умовах невизначеності, пропонується застосовувати формулу
ТЖЦ ~ ТАПР + ТНДДКР + ТВРУ + ТОКВ + ТР, (9.5)
Де Тжц — тривалість ЖЦЕІ, час. од.; Тапр — тривалість аналітично-пошукового етапу, час. од.; Тнддкр — тривалість НДДКР, час. од.; Твру — тривалість етапу випробовування в ринкових умовах, час. од.; Токв — тривалість етапу освоєння комерційного виробництва, час. од.; Тр — період ринкового циклу інноваційної продукції, час. од.
Вибір методики розрахунку тривалості етапу НДДКР залежить від виду екологічної інновації, характеристика яких за рівнем новизни та розподілу альтернатив задоволення споживчих запитів авторами наведена у табл. 9.7. Прогнозувати тривалість етапу НДДКР для модифікуючих та замінних екологічних інновацій прогнозується за детермінованим (нормативним), імовірнісним та комбінованим підходом залежно від рівня наявного досвіду щодо виконання робіт цього етапу за формулами:
П
TOC o "1-5" h z Тнддкр = ^ ї + Аї, (9.6)
І=1
І і = І (а , а2, аз, а4, а5), (9.7)
Аї = І(хі, Х2,Хз, Х4,Х5,...,Хс), (9.8)
де Тнддкр — очікувана тривалість етапу НДДКР, роб. дн.; й — тривалість окремих видів робіт етапу НДДКР, і Є [1; п], роб. дн.; п — загальна кількість робіт; ЛЬ — відхилення від нормативного строку виконання робіт, час. од.; о?,..., аь — показники, що враховують трудомісткість робіт; кількість робітників, задіяних у виконанні роботи; тривалість робочого дня; виконання норм; додатковий час на узгодження, коригування технічної документації та інші роботи, які не передбачені нормативами; хі, Х2, хз — показники, що враховують вид екологічної інновації; паралельність робіт; циклічність робіт (кількості необхідних повторень попередніх робіт у зв’язку з невідповідністю отриманих результатів етапу встановленим вимогам); х4, хьхс — показники, що враховують стан соціо_еколого‘економічної системи.
Таблиця 9. 7 Характеристика видів екологічних інновацій
|
Продовження таблиці 9. 7
|
*Оскільки у сучасних умовах стрімкого прискорення темпів розвитку НТП та загострення конкурентної боротьби найбільш доцільним є орієнтація суб’єктів господарювання на екоорієнтований інноваційний шлях розвитку, в подальшому дослідженні псевдоінновації будемо розглядати як часткове поліпшення принципово нових та поліпшуючих екологічних інновацій після еволюціонування їх у традиційний екотовар.
** Кастомізація — зміна продукту відповідно до запитів певних споживачів.
Коефіцієнт рівня новизни інновації (хі) визначаємо з таблиці 9.8.
Таблиця 9.8. Коефіцієнти залежності тривалості робіт від рівня новизни інновації
|
Коефіцієнт паралельності робіт етапу НДДКР (х2) розраховується як відношення тривалості іго етапу (Лґ'і), який виконується паралельно з іншим, до тривалості виконання іто етапу ( Її ):
І / ч
Х2 =------ . (9.9)
Ґі
Показник хз (кількості необхідних повторень попередніх робіт у зв’язку з невідповідністю отриманих результатів етапу встановленим вимогам) визначаємо на основі ретроспективних даних типових (аналогічних) робіт або на основі експертних оцінок.
Коефіцієнти залежності тривалості робіт від стану системи (х4, хв, ... хс) розраховується методом SWOT-аналізу шляхом визначення імовірнісних характеристик коефіцієнтів впевненості настання кінцевої події (завершення робіт етапу НДДКР) за наявності впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.
Для радикальних та ординарних екологічних інновацій тривалість етапу НДДКР потрібно визначати методом мережного планування та моделювання [6], який також можна застосовувати і для двох інших видів інновацій. Алгоритм прогнозування тривалості НДДКР автором показаний на рис. 9.10.
Рис. 9.10. Етапи прогнозування тривалості НДДКР |
За значенням ймовірності настання завершальної події в очікуваний термін, який визначається за аргументом х, розрахованим за функцією Лапласа [77], визначаємо рівень ризику затримки часу завершення робіт (табл. 9.9).
Період ринкового життя товару визначається сукупністю споживчих властивостей інновації, що обумовлюють його цінність для споживача та відповідають тим потребам, які сформуються до моменту його виходу на ринок.
Таблиця 9.9. Ризик затримки робіт етапу НДДКР
|
Очікувану тривалість ринкового циклу екологічної інновації запропоновано визначати за формулою
Тр. ц = /(Ьі, уі, у 2) > (9.10)
Де Ьі — показник, що враховує вид екологічної інновації; уі — швидкість зростання обсягів продажу екологічної інновації залежно від рівня її сприйняття ринком; у2 — зміна споживчого потенціалу ринку екологічної інновації під впливом множини факторів ринкового середовища.
Прогнозування ринкового циклу інновації, на думку автора, потрібно проводити за двома напрямками: оцінка споживчого потенціалу (максимально можливого обсягу інноваційної продукції, який спроможний «поглинути» ринок — загальна місткість ринку);
Визначення ймовірного обсягу збуту (попиту) інноваційної продукції (або потенційного попиту). Методика прогнозування ринкового циклу екологічних інновацій, яка базується на показниках споживчого потенціалу ринку та ймовірного збуту (попиту), наведена у [95, 96].
Для прийняття рішень щодо реалізації проекту при прогнозуванні настання певних подій на різних етапах ЖЦЕІ пропонується застосовувати таблицю 9.10.
Таблиця 9.10. Рекомендації щодо реалізації проекту
|
Види ризиків інноваційної діяльності, у тому числі екологічних ризиків, та методику їх оцінки запропоновано у роботах [55, 56].
На погляд авторів, під ризиком екологічно орієнтованого інноваційного проекту потрібно розуміти загрозу (можливість) втрат суб’єктом господарювання частини своїх ресурсів (виробничих, фінансових, кадрових, інтелектуальних, інформаційних, інтер - фейсних та ін.), недоотримання доходів або появи додаткових витрат у наслідок зміни його екодеструктивного впливу у результаті прийняття рішень щодо екологізації суспільного виробництва.
Оцінку ризику екологічно’орієнтованого інноваційного проекту за етапами ЖЦЕІ та КЦЕІ запропоновано здійснювати за моделлю:
9 |
Я, = ъло1}р1} , |
І=1 9 |
Я = тло2іР І]р3] |
2 |
І=5 9 Я3 = тлііР, |
І=і |
|
|
![]() |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Де Яі — очікуване абсолютне значення втрат від іто виду ризику на У'му етапі при песимістичному прогнозі, грош. од., а саме за рахунок: Яі — недоотримання доходу (ЛВі) через затримку робіт інноваційного циклу, Я2 — недоотримання доходу (ЛD2j) через ринковий ризик, Яз — додаткового залучення більшого обсягу інвестиційних ресурсів (ЛІі), Я4, Яб, Яв — екологічних збитків виробника, споживачів і суспільства відповідно, грош од.; Я^ — інтегральна економічна оцінка ризику реалізації проекту, грош од.; pij — апостеріорне значення коефіцієнта упевненості для іто виду ризику на У'му етапі ЖЦЕІ або КЦЕІ; ] — порядковий номер етапу ЖЦЕІ та КЦЕІ (див. рис. 9.9), j Є [55].
Попередню оцінку економічної доцільності реалізації екологічно орієнтованого інноваційно’інестиційного проекту з урахуванням ризику запропоновано виконувати за показником чистої поточної вартості ЫРУ за трьома варіантами прогнозу. Для песимістичного прогнозу вона становить
( |
9.12) |
2 / _ Я2 £0 (1 + г) 2 |
СКЦЕІ ПТ? _ Т МРУ = 2 |
Т |
![]() |
![]() |
Де ЄЯг — надходження грошових коштів (фінансовий потік) від реалізації екологічно орієнтованого інноваційно’інестиційного проекту у період Ь, грош. од.; I — обсяги інвестиційних вкладень у проект у період Ь грош. од.; г — дисконтна ставка з урахуванням рівня інфляції, відн. од.; Ь — період реалізації проекту від початку ЖЦЕІ до закінчення КЦЕІ. Для загальної оцінки ефективності
Реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інестиційного проекту визначаємо також внутрішню норму дохідності IRR, рентабельність PI та період окупності PP за загально відомою методикою [3, 5].
Таким чином, досліджено сутність економічних категорії ЖЦЕІ та КЦЕІ, визначено їх специфіку та показано взаємозв’язок. На основі системного аналізу критеріїв, які є визначальними для розвитку ЖЦЕІ як динамічної системи в цілому, та їх впливу автором запропоновано загальну схему ухвалення рішення про доцільність реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту за напрямками прогнозування на етапі бізнес-аналізу, яка дозволить забезпечити економічну безпеку суб’єкта господарювання та досягнення сталого розвитку у довгостроковій перспективі.
Авторами з метою вдосконалення управління інноваційним проектом, підвищення ефективності екологічно орієнтованої інноваційної діяльності та якості стратегічних рішень, що забезпечить економічну безпеку суб’єктів господарювання, подано послідовність процедур ухвалення управлінського рішення на аналітично-пошуковому етапі. Запропонований підхід дозволить зменшити ризик екологічно орієнтованого інноваційно - інвестиційного бізнес-проекту та підвищити точність прогнозних розрахунків на етапі бізнес-аналізу. Запропоновано визначення показника рівня незадоволення певної екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби), формулу для його розрахунку та таблицю прийняття рішень на основі його оцінки, що дозволяє зробити висновок про ринкову доцільність проведення подальших робіт щодо реалізації екологічно орієнтованого інноваційно - інвестиційного бізнес-проекту.
З метою покращення якості управлінських рішень авторами запропоновано методику оцінки ефективності реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту з урахуванням інтегральної економічної оцінки ризику за трьома варіантами прогнозу (оптимістичним, найбільш ймовірним та песимістичним), використання якої дозволить оцінити його стійкість при коливаннях факторів ризику, в тому числі й екологічних ризиків.