Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами

Сучасні тенденції розвитку світової економіки вимагають прискорення темпів екологізації інноваційної діяльності у всіх сферах господарювання. Усвідомлення цього вимагає створення нових підходів до системи управління інноваційними процесами на різних рівнях, які повинні враховувати взаємозв’язок соціо - екологічних та економічних складових соціо-еколого-

Економічної системи, які є своєрідними індикаторами сталого розвитку.

Результат екологічно орієнтованої інноваційної діяльності підприємства залежить від прийняття правильного управлінсь­кого рішення на всіх етапах реалізації його інноваційно- інвестиційних проектів. Одним із найважливіших та найбільш ризикових є етап бізнес-аналізу, на якому визначається доціль­ність реалізації екологічно орієнтованого інноваційного проекту. Оскільки інформаційна база для здійснення розрахунків щодо обґрунтування проекту формується на попередньому аналітич- ному-дослідному етапі, потрібно уникнути помилок у визначенні екологічно орієнтованих потреб ринку та відповідності потен­ційної екоінновації запитам споживачів. З метою підвищення ефективності управління екологічно орієнтованої інноваційної діяльності автором запропоновано алгоритм ухвалення рішень щодо доцільності бізнес-проекту (рис. 9.7), який дозволяє на по­чаткових етапах зменшити ризик суб’єкта господарювання та підвищити точність прогнозних оцінок на етапі бізнес-аналізу. Для попереднього аналізу екологічно орієнтованого інновацій­но-інвестиційного проекту на початкових його етапах запропо­новано використовувати показники: рівень незадоволення еко­логічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби) (ф); ймові­рність (Р) придбання потенційної екологічної інновації спожи­вачами з урахуванням їх розподілу за групами ті (Рі=0), тії (0<Ріі<0,25), тііі (Рііі>0,25), т=ті+тіі+тііі рівень адекватності задуму запитам споживачів (Л).

Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами

Розроблення задуму та його перевірка за ймовірністю здійснення покупки

подпись: розроблення задуму та його перевірка за ймовірністю здійснення покупки

Коефіцієнт рівня відповідності задуму (И) є задовільним?

подпись: коефіцієнт рівня відповідності задуму (и) є задовільним? Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами

Рис. 9. 7 Блок-схема алгоритму прийняття управлінських рішень на аналітично-пошуковому етапі

подпись: рис. 9. 7 блок-схема алгоритму прийняття управлінських рішень на аналітично-пошуковому етапі

10

Бізнес-аналіз (рис. 9.7)

подпись: 10
бізнес-аналіз (рис. 9.7)
За запропонованою методикою рівень незадоволення певної екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби) розрахо­вується за формулою

Прі (9.

Псі ’ 2)

Де фі— рівень незадоволення екологічно орієнтованої потреби і (або потенціал потреби), відн. од.; Псі — сукупна екологічно орієн­тована ринкова (фактична, потенційна) потреба і, нат. од.; Прі — показник реального (фактичного, потенційного) задоволення еко­логічно орієнтованої потреби і, нат. од.

Відповідно до отриманої оцінки за таблицею прийняття рі­шень (табл. 9.5) роблять висновок про ринкову доцільність прове­дення робіт у цьому напрямку.

Рівень ефективності задоволення екологічно орієнтованої пот­реби визначається експертним методом на основі оцінки способів (засобів), якими вони задовольняються.

Таблиця 9.5. Потенціал екологічної потреби на ринку

Значення

Показника

Фі

Потенціал

Потреби

Характеристика

Фі = 1

Абсолютний

Відсутність способів (засобів) задоволення потреби сприяє активізації діяльності виробника щодо ство­рення радикальних та ординарних екологічних інно­вацій. Проект є дуже ризиковим, однак за умови ус­пішної його реалізації виробник отримує позицію лі­дера на ринку

0,8< фі < 1

Високий

Досить висока привабливість проекту, успішна реалі­зація якого дозволить виробнику зайняти міцну рин­кову позицію - потрібно продовжувати роботу у цьо­му напрямку

0,6< фі < 0,8

Достатній

Проект є досить привабливим - доцільно продовжу­вати роботу у цьому напрямку

0,4< фі < 0,6

Середній

Існує певний ризик. Швидше за все потрібно продов­жувати роботу у цьому напрямку. Доцільність реалі­зації проекту в цілому визначається на етапі бізнес - аналізу

0,2< фі < 0,4

Низький

Існує певна доцільність подальших робіт у цьому напрямку за умови недостатнього рівня ефективності задоволення потреби - можливо, потрібно відмовити­ся від проекту

0< фі < 0,2

Критичний

Можливість подальших робіт у цьому напрямку ви­значається рівнем ефективності задоволення потре­би - швидше за все потрібно відмовитися від проекту

Фі = 0

Нульовий

Потреби ринку задоволені повною мірою, рівень кон­куренції дуже високий. Можливість подальших робіт у цьому напрямку визначається рівнем ефективності задоволення потреби. Більш доцільним є відмовити­ся від проекту

Коефіцієнт рівня відповідності (або адекватності) задуму запи­там споживачів Лрозраховуємо за формулою

Т п

(9.3)

подпись: (9.3)ЛХ V “ г = 7 = 1 = 1 7________________ > 1,

Т • О тах

Де X/ — оцінка ії характеристики задуму /м респондентом за обраною оцінною шкалою [ОтіП Отах], де і Є [1; п], / Е [1; т], од.;

Мі — вагомість іго показника, відн. од.; п — кількість параметрів, що оцінюються; т — кількість всіх респондентів; Отіп, Отах — від­повідно значення нижньої та верхньої меж оцінної шкали, од.

Для прийняття рішень за оцінкою рівня адекватності задуму запитам споживачів можна використовувати табл. 9.6.

Таблиця 9.6. Рівень адекватності задуму

Значення за видами інновацій

Рівень адекват­ності задуму

Радикальні

Ординарні

Замінні

Модифікуючі

2 > 0,6

2 > 0,8

2 > 0,9

2 > 0,9

Прийнятний

0,4 < 2 < 0,6

0,7 < 2 < 0,8

0,8 < 2 < 0,9

0,85 < 2 < 0,9

Допустимий

0,2 < 2 < 0,4

0,5 < 2 < 0,7

0,5 < 2 < 0,8

0,6 < 2 < 0,85

Критичний

2 < 0,2

2 < 0,5

2 < 0,5

2 < 0,6

Катастрофічний

Ймовірність здійснення покупки (Р) потенційної екологічної інновації споживачами визначається на основі даних опитування споживачів, за результатами відповідей яких формуються групи споживачів ті (Рі=0), тії (0<Ріі<0,25), тіп (Рііі>0,25), т=ті+тіі+тііі. Переведення відповідей респондентів у кількісні оцінки ймовірності придбання здійснюється за допомогою табл. 9.7.

Т

Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами

Т ’

Де РР — оцінка ймовірності придбання екологічної інновації у-м респондентом, де у Є [і;т], %.

Якщо значення показника Р> 30%, потрібно визначити питому вагу споживачів групи ті та тії, яких не цікавить потенційна екологічна інновація, а отже, ймовірність здійснення ними поку­пки дуже низька. Якщо кількість таких споживачів не перевищує 40% всіх опитуваних, потрібно при розробленні потенційної еко­логічної інновації зосередити увагу на запитах споживачів групи тііі, які будуть складати цільовий сегмент ринку екологічної ін­новації з початку її комерціалізації.

Таблиця 9.7 Шкала оцінки ймовірності здійснення покупки споживачами

Відповідь

Ймовірність Р,

%

Кількість споживачів за групами, осіб

Так

100

ТіМ

Швидше за все, так

85

Можливо, так

70

Не знаю, не впевнений(а)

50

Можливо, ні

25

Ти

Швидше за все, ні

10

Ні

0

Ті

Для подальшого еколого-економічного обґрунтування іннова­ційного проекту запропоновано алгоритм прийняття управлінсь­ких рішень щодо його реалізації за критеріями інтегрального ри­зику, рівня ризику (К, К є [0; <»]) та ефективності за етапами життє­вого циклу екологічних інновацій (ЖЦЕІ) та кастомізаційного циклу екологічних інновацій (КЦЕІ) (рис. 9.8).

На погляд автора, ЖЦЕІ потрібно розглядати як часовий ас­пект динамічного розвитку системи, яка за певних умов поступо­во переходить з інтелектуальної у технічну (фізичну) та в еконо­мічну, й охоплює два взаємопов’язані цикли: інноваційний («ма­теріалізація» ідей, винаходів і розробок у нові технічно зроблені види екопродукції, засоби й предмети праці, технології й органі­зації виробництва) та ринковий («комерціалізація» екологічної інновації), які накладаються один на одного у часовому інтервалі (детальніше див. [87, 95, 96]).

На відміну від ЖЦЕІ, КЦЕІ дозволяє більш чітко визначити часові аспекти еколого-економічної оцінки ефективності вироб­ництва та споживання екологічних інновацій протягом усього її еволюційного розвитку та у більш довгостроковому періоді.

Його початком потрібно вважати момент розгортання робіт зі спроб матеріального втілення задуму. За своєю сутністю КЦЕІ відображає еколого-економічну оцінку процесу створення, вироб­ництва, споживання одиниці екологічної інновації, а також пере­робки та знищення відходів протягом її життєвого циклу та після виведення її з ринку та зі сфери споживання.

1 Прогнозування НТП та моделювання швидкості морального старіння екоінновації, Т -”її

Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами

Рис. 9.8. Блок-схема алгоритму прийняття рішень на етапі бізнес-

Аналізу

Таким чином, під КЦЕІ потрібно розуміти період надання ви­хідному ресурсу споживчих властивостей, необхідних для ефекти­вного задоволення потреб споживачів, протягом якого у довго­строковій перспективі спостерігається еколого-економічний

Ефект від його виробництва, споживання та утилізації. На відмі­ну від ЖЦЕІ КЦЕІ не завершується етапом виходу з ринку, а міс­тить також етап екореакції.

Враховуючи вищесказане, авторами запропоновано визначати ЖЦЕІ як період часу, протягом якого спостерігається еколого- економічний ефект від створення, виробництва, споживання та утилізації екологічної інновації з урахуванням її ринкової життє­діяльності. Тобто КЦЕІ визначає часові аспекти отримання еко - лого-економічних результатів виробництва, споживання та утилі­зації екологічної інновації протягом всього її еволюційного розви­тку (рис. 9.9).

Прогнозування НТП та моделювання швидкості морального старіння екологічної інновації здійснюємо за методикою, наведе­ною у [63]. Методика попередньої оцінки еколого-економічної ефективності проекту наведена у [87]. Оцінка еколого - економічної ефективності екологічної інновації протягом КЦЕІ дозволяє передбачити зміни існуючого рівня гомеостазу соціо - еколого-економічної системи та можливі наслідки такого процесу, що дозволить запобігти порушенню її функцій або повного існу­вання як саморозвиваючої системи та забезпечить еколого - економічну безпеку та сталість її розвитку.

Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектамиДля прогнозування ЖЦЕІ, яке розглядається як науково об­ґрунтоване визначення очікуваних часових інтервалів еволюцій­ного розвитку форм екологічної інновації в умовах невизначенос­ті, пропонується застосовувати формулу

ТЖЦ ~ ТАПР + ТНДДКР + ТВРУ + ТОКВ + ТР, (9.5)

Де Тжц — тривалість ЖЦЕІ, час. од.; Тапр — тривалість аналіти­чно-пошукового етапу, час. од.; Тнддкр — тривалість НДДКР, час. од.; Твру — тривалість етапу випробовування в ринкових умовах, час. од.; Токв — тривалість етапу освоєння комерційного виробни­цтва, час. од.; Тр — період ринкового циклу інноваційної продук­ції, час. од.

Вибір методики розрахунку тривалості етапу НДДКР зале­жить від виду екологічної інновації, характеристика яких за рів­нем новизни та розподілу альтернатив задоволення споживчих запитів авторами наведена у табл. 9.7. Прогнозувати тривалість етапу НДДКР для модифікуючих та замінних екологічних інно­вацій прогнозується за детермінованим (нормативним), імовірні­сним та комбінованим підходом залежно від рівня наявного дос­віду щодо виконання робіт цього етапу за формулами:

П

TOC o "1-5" h z Тнддкр = ^ ї + Аї, (9.6)

І=1

І і = І (а , а2, аз, а4, а5), (9.7)

Аї = І(хі, Х2,Хз, Х4,Х5,...,Хс), (9.8)

де Тнддкр — очікувана тривалість етапу НДДКР, роб. дн.; й — тривалість окремих видів робіт етапу НДДКР, і Є [1; п], роб. дн.; п — загальна кількість робіт; ЛЬ — відхилення від нормативного строку виконання робіт, час. од.; о?,..., аь — показники, що врахо­вують трудомісткість робіт; кількість робітників, задіяних у вико­нанні роботи; тривалість робочого дня; виконання норм; додатко­вий час на узгодження, коригування технічної документації та інші роботи, які не передбачені нормативами; хі, Х2, хз — показни­ки, що враховують вид екологічної інновації; паралельність робіт; циклічність робіт (кількості необхідних повторень попередніх ро­біт у зв’язку з невідповідністю отриманих результатів етапу вста­новленим вимогам); х4, хьхс — показники, що враховують стан соціо_еколого‘економічної системи.

Таблиця 9. 7 Характеристика видів екологічних інновацій

Характерис­

Тика

Принципово нові

(базисні)

Поліпшуючі

Псевдо-інновації*

Радикальні

Доповнювальні

Заміннні

Ординарні

Модифікуючі

1

2

3

4

5

6

Специфіка

Принципова

Новизна

Нові способи

Задоволення

Екологічно

Орієнтовнаних

Потреб

Нові споживчі властивості еколо­гічних товарів та підвищення корисності споживання нових

Екологічних товарів

Часткове або незначне поліп­шення існуючих

Аналогів екопроду - кції

Властивості

Що дивують

Що дивують

Очікувані та ті, що цікавлять

Очікувані

Рівень розви­тку екологіч­ної інновації як технічної системи

І, ІІ рівнів

І, ІІ рівня

ІІ, ІІІ та IV рівнів

II рівня

ІІІ рівня

Продовження таблиці 9. 7

1

2

3

4

5

6

Потреби

Нові (потен­ційні)

Існуючі (фактичні, специфічні)

Альтернатива

Використання

(споживання)

Залежить від рівня актуа­льності нової екоорієнто - ваної потреби та необхідно­сті її задово­лення

Диференціація у підходах до задоволення існуючих екологі­чно орієнтованих потреб

Безальтернатив­на заміна задо­волення існуючої

Екологічно орієнтованої потреби новою екологічною продукцією

Задоволення існуючих екологіч­но орієнтованих потреб одночасно з екологічними товарами - аналогами

Замінність

Аналогів не існує

На основі існуючої моделі

Рівень касто - мізації**

Повна антикастомізація або

Неправдива

Уніфікація

Компонентна

(комбінація

Складових

Кінцевого

Екопродукту

За запитами

Споживача) та

Універсальна

Кастомізація

Повна кастоміза - ція (цілого екоп - родукту) для різних сегментів ринку (за прин­ципом самонаст - роювання екоп - родукту завдяки його технічним властивостям)

Компонентна, універсальна та повна кастомізація для окремих сегментів ринку (за принципом само - настроювання еко - продукту завдяки його технічним властивостям)

Умови вико­ристання (споживання)

Спеціальні

Звичні

Мотивація

Споживання

Імідж

Імідж, відчуття нестачі

Відчуття

Нестачі,

Звичка

Відчуття нестачі

Звичка

Етап розвитку ринку

І, ІІ

І, ІІ

ІІ, ІІІ, N

ІІ

ІІІ, IV

Сегментуван-

Ня

(виділення

Ринків)

Формування нових ринків

(нових сегме­нтів)

Поступове виділення нового

Цільового сегмента

Існуючий цільо­вий сегмент (споживачі попе­реднього поко­ління продукту)

Орієнтація на існуючий цільовий сегмент та можли­вий вихід на нові ринки

*Оскільки у сучасних умовах стрімкого прискорення темпів розвитку НТП та загос­трення конкурентної боротьби найбільш доцільним є орієнтація суб’єктів господарю­вання на екоорієнтований інноваційний шлях розвитку, в подальшому дослідженні псевдоінновації будемо розглядати як часткове поліпшення принципово нових та по­ліпшуючих екологічних інновацій після еволюціонування їх у традиційний екотовар.

** Кастомізація — зміна продукту відповідно до запитів певних споживачів.

Коефіцієнт рівня новизни інновації (хі) визначаємо з таблиці 9.8.

Таблиця 9.8. Коефіцієнти залежності тривалості робіт від рівня новизни інновації

Вид екологічної інновації

Значення коефіцієнта

Радикальна

Хі = 1

Ординарна

0,7 < Хі <1

Заміняюча

0,4 < Хі < 0,7

Модифікуюча

0 < Хі < 0,4

Коефіцієнт паралельності робіт етапу НДДКР (х2) розрахову­ється як відношення тривалості іго етапу (Лґ'і), який виконується паралельно з іншим, до тривалості виконання іто етапу ( Її ):

І / ч

Х2 =------ . (9.9)

Ґі

Показник хз (кількості необхідних повторень попередніх робіт у зв’язку з невідповідністю отриманих результатів етапу встанов­леним вимогам) визначаємо на основі ретроспективних даних ти­пових (аналогічних) робіт або на основі експертних оцінок.

Коефіцієнти залежності тривалості робіт від стану системи (х4, хв, ... хс) розраховується методом SWOT-аналізу шляхом визна­чення імовірнісних характеристик коефіцієнтів впевненості на­стання кінцевої події (завершення робіт етапу НДДКР) за наяв­ності впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Для радикальних та ординарних екологічних інновацій три­валість етапу НДДКР потрібно визначати методом мережного планування та моделювання [6], який також можна застосовува­ти і для двох інших видів інновацій. Алгоритм прогнозування тривалості НДДКР автором показаний на рис. 9.10.

Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами

Рис. 9.10. Етапи прогнозування тривалості НДДКР

За значенням ймовірності настання завершальної події в очі­куваний термін, який визначається за аргументом х, розрахова­ним за функцією Лапласа [77], визначаємо рівень ризику затри­мки часу завершення робіт (табл. 9.9).

Період ринкового життя товару визначається сукупністю спо­живчих властивостей інновації, що обумовлюють його цінність для споживача та відповідають тим потребам, які сформуються до моменту його виходу на ринок.

Таблиця 9.9. Ризик затримки робіт етапу НДДКР

Значення

Рг

Рівень

Ризику

Пояснення

0, 75 <Рг < 1

Прийнятний

На роботах критичного шляху є значний резерв часу, що свідчить про можливість скорочення загальної тривалості робіт

0, 5 <рг < 0,75

Допустимий

Наявність достатнього резерву часу на роботах кри­тичного шляху, що також свідчить про можливість скорочення загальної тривалості робіт

0,25 < рг < 0,5

Критичний

Незначний резерв часу обмежує можливість скоро­чення загальної тривалості робіт, що потребує пода­льшого детального аналізу даного проекту - можли­во відмовитися

Рг < 0,25

Катастрофі­

Чний

Резерв часу відсутній, існує небезпека зриву настан­ня завершальної події в очікуваний термін, необхідно переглянути можливість перерозподілу ресурсів та робіт, провести подальший аналіз доцільності засто­сування даного проекту - швидше за все потрібно відмовитися

Очікувану тривалість ринкового циклу екологічної інновації запропоновано визначати за формулою

Тр. ц = /(Ьі, уі, у 2) > (9.10)

Де Ьі — показник, що враховує вид екологічної інновації; уі — швидкість зростання обсягів продажу екологічної інновації зале­жно від рівня її сприйняття ринком; у2 — зміна споживчого потен­ціалу ринку екологічної інновації під впливом множини факторів ринкового середовища.

Прогнозування ринкового циклу інновації, на думку автора, потрібно проводити за двома напрямками: оцінка споживчого по­тенціалу (максимально можливого обсягу інноваційної продукції, який спроможний «поглинути» ринок — загальна місткість ринку);

Визначення ймовірного обсягу збуту (попиту) інноваційної проду­кції (або потенційного попиту). Методика прогнозування ринко­вого циклу екологічних інновацій, яка базується на показниках споживчого потенціалу ринку та ймовірного збуту (попиту), наве­дена у [95, 96].

Для прийняття рішень щодо реалізації проекту при прогнозу­ванні настання певних подій на різних етапах ЖЦЕІ пропонуєть­ся застосовувати таблицю 9.10.

Таблиця 9.10. Рекомендації щодо реалізації проекту

Подія

Етапи 1-4

Етапи 5-6

Етапи 7-9

Іннова­

Ційний

Стрибок

(Т] )

' Т НТП ’

Відмовитись від проекту

Якщо Ее > 0, К < 0,25, Ее ^ max, I ^ opt, то продовжити реалізацію проекту; якщо хоч одна з умов не виконується, то відмовитися від його реалізації

Якщо Ее>0, Ее ^ max,

NPV ^ opt, то продовжити реалізацію проекту; якщо хоч одна з умов не виконується, то відмовитися від його реалізації

Моральне

Старіння

(Тп )

НТП ’

Якщо коефіцієнт ризику К < 0,25, то продовжити реалізацію проекту; якщо К>0,25, то відмовитися від його реалізації

Якщо Ее > 0, К < 0,5, Ее ^ max, I ^ opt, то продовжити реалізацію проекту; якщо хоч одна з умов не виконується, то відмовитися від його реалізації

Види ризиків інноваційної діяльності, у тому числі екологіч­них ризиків, та методику їх оцінки запропоновано у роботах [55, 56].

На погляд авторів, під ризиком екологічно орієнтованого інно­ваційного проекту потрібно розуміти загрозу (можливість) втрат суб’єктом господарювання частини своїх ресурсів (виробничих, фінансових, кадрових, інтелектуальних, інформаційних, інтер - фейсних та ін.), недоотримання доходів або появи додаткових ви­трат у наслідок зміни його екодеструктивного впливу у результаті прийняття рішень щодо екологізації суспільного виробництва.

Оцінку ризику екологічно’орієнтованого інноваційного проек­ту за етапами ЖЦЕІ та КЦЕІ запропоновано здійснювати за мо­деллю:

9

Я, = ъло1}р1} ,

І=1 9

Я = тло2іР

І]р3]

2

І=5

9

Я3 = тлііР,

І=і

10

Я4 = 2 Езбв-і Р4і ’

І = 2

10

ЯГ = 2 Езб. сп. Ірг 5 і=2 7 5] 10

Я6 = 2 Езб-сУс-]рб]’

]=2

 

Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами

І=1

 

(9.11)

 

0 < р,] < 1,

 

2 р> = і,

 

Де Яі — очікуване абсолютне значення втрат від іто виду ризи­ку на У'му етапі при песимістичному прогнозі, грош. од., а саме за рахунок: Яі — недоотримання доходу (ЛВі) через затримку робіт інноваційного циклу, Я2 — недоотримання доходу (ЛD2j) через ри­нковий ризик, Яз — додаткового залучення більшого обсягу інвес­тиційних ресурсів (ЛІі), Я4, Яб, Яв — екологічних збитків виробни­ка, споживачів і суспільства відповідно, грош од.; Я^ — інтеграль­на економічна оцінка ризику реалізації проекту, грош од.; pij — апостеріорне значення коефіцієнта упевненості для іто виду ри­зику на У'му етапі ЖЦЕІ або КЦЕІ; ] — порядковий номер етапу ЖЦЕІ та КЦЕІ (див. рис. 9.9), j Є [55].

Попередню оцінку економічної доцільності реалізації екологі­чно орієнтованого інноваційно’інестиційного проекту з урахуван­ням ризику запропоновано виконувати за показником чистої по­точної вартості ЫРУ за трьома варіантами прогнозу. Для песиміс­тичного прогнозу вона становить

(

9.12)

2 / _ Я2

£0 (1 + г) 2

СКЦЕІ ПТ? _ Т

МРУ = 2

Т

Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами
Прогнозування життєвого циклу екологічних інновацій у системі управління бізнес-проектами

Де ЄЯг — надходження грошових коштів (фінансовий потік) від реалізації екологічно орієнтованого інноваційно’інестиційного проекту у період Ь, грош. од.; I — обсяги інвестиційних вкладень у проект у період Ь грош. од.; г — дисконтна ставка з урахуванням рівня інфляції, відн. од.; Ь — період реалізації проекту від початку ЖЦЕІ до закінчення КЦЕІ. Для загальної оцінки ефективності

Реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інестиційного проекту визначаємо також внутрішню норму дохідності IRR, рен­табельність PI та період окупності PP за загально відомою мето­дикою [3, 5].

Таким чином, досліджено сутність економічних категорії ЖЦЕІ та КЦЕІ, визначено їх специфіку та показано взає­мозв’язок. На основі системного аналізу критеріїв, які є визнача­льними для розвитку ЖЦЕІ як динамічної системи в цілому, та їх впливу автором запропоновано загальну схему ухвалення рішен­ня про доцільність реалізації екологічно орієнтованого іннова­ційно-інвестиційного проекту за напрямками прогнозування на етапі бізнес-аналізу, яка дозволить забезпечити економічну без­пеку суб’єкта господарювання та досягнення сталого розвитку у довгостроковій перспективі.

Авторами з метою вдосконалення управління інноваційним проектом, підвищення ефективності екологічно орієнтованої ін­новаційної діяльності та якості стратегічних рішень, що забезпе­чить економічну безпеку суб’єктів господарювання, подано послі­довність процедур ухвалення управлінського рішення на аналі­тично-пошуковому етапі. Запропонований підхід дозволить зме­ншити ризик екологічно орієнтованого інноваційно - інвестиційного бізнес-проекту та підвищити точність прогнозних розрахунків на етапі бізнес-аналізу. Запропоновано визначення показника рівня незадоволення певної екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби), формулу для його розрахунку та таблицю прийняття рішень на основі його оцінки, що дозволяє зробити висновок про ринкову доцільність проведення подаль­ших робіт щодо реалізації екологічно орієнтованого інноваційно - інвестиційного бізнес-проекту.

З метою покращення якості управлінських рішень авторами запропоновано методику оцінки ефективності реалізації екологі­чно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту з ураху­ванням інтегральної економічної оцінки ризику за трьома варіа­нтами прогнозу (оптимістичним, найбільш ймовірним та песиміс­тичним), використання якої дозволить оцінити його стійкість при коливаннях факторів ризику, в тому числі й екологічних ризиків.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru