Реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи
В Україні найбільшу популярність у сфері малого та середнього бізнесу мають приватні підприємства, а серед господарських товариств — товариства з обмеженою відповідальністю. Тому докладніше спинимося на особливостях реєстрації саме цих органі - заційно-правових форм.
Підготовка установчих документів підприємства. Згідно із Господарським та Цивільним кодексами України підприємства діють на підставі установчих документів, затверджених засновником (засновниками) підприємства.
Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості.
Статут підприємства має містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків; про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми. Статут може містити й інші відомості, іцо не суперечать законодавству.
Розділ 8 |
Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім зазначених вище відомостей, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників. До розроблення
* статуту доцільно залучити фахівця правознавця, а також особу,
* яка вже здійснювала ці процедури.
•■'Зр* •''Зр* •"ЗР* •''ЗР* •'ТР* •'ТР* •'ТР* •'ТР* •ТР* •''ЗР* *ТР* •''Зр* *ТР* •'ТР* *"ЗР* *"ЗР* •'ТР* *Тр* •'"«Р* •''ЗР*
Установчі документи затверджують рішенням засновника, якщо власників або уповноважених ними органів два і більше. Таким рішенням е протокол установчих зборів (конференції), який підписують голова та секретар зборів.
Найменування підприємства має містити зазначення його організаційно-правової форми, для повних товариств і командитних товариств — прізвища (найменування) учасників товариства, які несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, а також інші необхідні відомості.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» передбачає право засновника юридичної особи зарезервувати найменування юридичної особи терміном на два місяці, а для відкритих акціонерних товариств — на дев’ять місяців, та визначає порядок резервування.
Установчі документи підписуються засновником (засновниками), прошиваються і нумеруються. Якщо власником (власниками) суб’єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), то її (їхні) підпис (підписи) на установчих документах засвідчується нотаріусом. А якщо засновником (засновниками) є юридична особа, то підписи відповідних посадових осіб засвідчуються печатками цієї юридичної особи. Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству.
Відкриття банківського рахунку для формування статутного фонду господарського товариства. Стаття 52 Закону України «Про господарські товариства» встановлює вимоги до розміру статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю, який має становити не менше від суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати на момент створення (на сьогодні це 20 500 грн).
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі, майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Грошове оцінювання внеску учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства.
Якщо існує рішення створити господарське товариство та вносити грошовими коштами вклади (їх частину), то до подання документів для державної реєстрації, необхідно відкрити рахунок в установі банку для формування статутного фонду господарського товариства. Відкриття такого рахунку є обов’язковим для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, оскільки до моменту реєстрації цих видів товариств кожний учасник зобов’язаний внести до статутного фонду не менше ніж 50 % вказаного в установчих документах вкладу.
Для формування статутного фонду господарського товариства А може бути відкритий лише один рахунок у національній та (або) іноземній валюті. А
Перед відкриттям рахунку для формування статутного фонду засновники господарського товариства мають ухвалити рішення про визначення особи (уповноваженої засновниками особи), якій надається право розпорядчого підпису під час здійснення грошових операцій за цим рахунком. Це рішення повинно бути оформлене у вигляді доручення, яке засвідчується нотаріально, якщо хоча б одним із засновників господарського товариства є фізична особа.
Для того щоб відкрити рахунок для формування статутного фонду господарського товариства, до установи банку треба подати такі документи:
♦ рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису під час здійснення грошових операцій за цим рахунком (довіреність);
* копію установчого документа, засвідчену нотаріально;
* заяву встановленої форми про відкриття рахунку, підписану уповноваженою засновниками особою;
• картку із зразком підпису уповноваженої засновниками особою, засвідчену уповноваженим працівником банку.
Кошти на рахунок для формування статутного фонду господарського товариства перераховують його засновники та учасники перед реєстрацією господарського товариства як юридичної особи (тобто до моменту державної реєстрації товариства). Цей рахунок починає функціонувати як поточний тільки після отримання банком документів щодо реєстрації господарського товариства. У разі відмови засновникам господарського товариства в його реєстрації або в інших випадках, передбачених законодавством України, кошти з рахунку повертають засновникам та учасникам господарського товариства, а сам рахунок банківська установа закриває.
Державна реєстрація юридичної особи. Пертим кроком до легалізації підприємства є його державна реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи.
Розді. |
Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором винятково у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення за місцезнаходженням юридичної особи (місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності — місцезнаходження особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без доручення (наприклад, директора), за адресою, яка вказана засновниками (учасни-
0 ками) в установчих документах і за якою здійснюється зв’язок з юридичною особою.
196 |
Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим лис - ^ том з описом вкладення) такі документи:
••'Зр* •'■у*
♦заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
♦копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи;
♦два примірники установчих документів;
♦документ, іцо засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Реєстраційний збір становить 10 н. м.д. г. (170 грн). У разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, додатково подають чинну довідку з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.
У разі державної реєстрації господарського товариства, для якого законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду, додатково подають документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (акт приймання-передавання майна засновником товариству та/чи довідку банку, якщо вклади вносилися грошовими коштами на тимчасовий банківський рахунок).
У разі державної реєстрації відкритих акціонерних товариств додатково подають звіт про проведення підписки на акції, засвідчений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України,
У разі державної реєстрації селянського (фермерського) господарства крім названих документів, додатково подають копію Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копію Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально засвідчену копію договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.
Державному реєстратору забороняється вимагати додаткових документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Якщо документи для проведення державної реєстрації подає засновник або уповноважена ним особа особисто, то державному реєстратору додатково необхідно пред’явити паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження. Документи, подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, приймають за описом, копію якого в день надходження документів видають (надсилають рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.
Термін державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи оформлює та видає (надсилає рекомендованим листом за описом вкла - дення) засновнику або уповноваженій ним особі державний ре - ^ єстратор не пізніше від наступного робочого дня з дати держав-
Ної реєстрації юридичної особи. Разом із свідоцтвом про Державну реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видають (надсилають рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.
Державний реєстратор не пізніше від наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов’язаний передати відповідним органам статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Фондів соціального страхування є надходження до цих органів повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки.
Включення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Будь-яке ново - створене підприємство повинно бути включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі — ЄДРПОУ). Для цього впродовж 10 днів після державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи необхідно звернутися до територіального органу державної статистики за місцезнаходженням підприємства.
Для. включення до ЄДРПОУ подають такі документи:
* заповнену облікову картку встановленого зразка;
* документ, що засвідчує внесення плати за включення до ЄДРПОУ.
Облікову картку можна отримати в територіальному органі державної статистики, а копію реєстраційної картки — в органі державної реєстрації (при цьому слід простежити, щоб на цій копії була відмітка органу державної реєстрації).
З практики відомо, що орган державної статистики, крім зазначених документів, може вимагати копії статуту або інших установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію. Тому для уникнення зайвих суперечок варто взяти ці документи з
0 собою.
Довідку про включення до Єдиного державного реєстру підпри-
О ємств та організацій України територіальний орган державної статистики видає за запитом упродовж п’яти днів. Термін отри - мання. довідки з ЄДРПОУ залежить від розміру плати за послуги, X який у різних регіонах є неоднаковим.
У територіальному органі державної статистики видають довідку про включення до ЄДРІІОУ, де, крім ідентифікаційного коду, вказують коди видів економічної діяльності, якими планує займатися підприємство.
Реєстрація юридичної особи в органі Пенсійного фонду України. Оскільки всі підприємства в Україні є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, існує обов’язок зареєструвати новостворене підприємство в органі Пенсійного фонду України. Це необхідно зробити впродовж 10 днів від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності. Для реєстрації подають такі документи:
• заяву встановленого зразка, бланк якої видають в органі Пенсійного фонду;
* засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;
♦засвідчену копію довідки про включення до ЄДРПОУ, присвоєння ідентифікаційного коду органом статистики.
Після реєстрації орган Пенсійного фонду України повинен видати повідомлення, у якому зазначають реєстраційний номер платника збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, присвоєний підприємству, ставку та терміни перерахування збору. Копію цього повідомлення необхідно подати до установи банку під час відкриття рахунку.
Реєстрація юридичної особи як платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціально - го страхування України на випадок безробіття. Власники підприємств або уповноважені ними органи як роботодавці є платниками страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Крім того, підприємство повинно утримувати та фактично сплачувати до Фонду страхові внески із заробітної плати найманих працівників. Тому власник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язаний у 10-денний термін від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєструвати новостворене підприємство платником страхових внесків до Фонду в центрі зайнятості за місцезнаходженням підприємства (центри зайнятості виконують функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду).
Для реєстрації в центрі зайнятості необхідно подати заяву за встановленою формою, бланк якої можна отримати в центрі зайнятості, а також засвідчені відповідальною особою центру зайнятості копії:
♦ свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;
• довідки органу державної статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Після реєстрації центр зайнятості має видати повідомлення ^ про реєстрацію платника страхових внесків, у якому зазначають:
♦ реєстраційний номер підприємства;
♦ розмір та терміни перерахування страхових внесків;
♦ реквізити банківського рахунку, на який потрібно перераховувати страхові внески;
♦ терміни подання розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду.
Реєстрація юридичної особи як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Усі підприємства, як роботодавці, є платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Новостворене підприємство зобов’язане зареєструватися в робочому органі виконавчої дирекції Фонду за своїм місцезнаходженням упродовж 10 днів від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Відповідно до законодавства для реєстрації подають такі документи:
♦ заяву встановленої форми;
♦ засвідчені нотаріально або відповідальною особою робочого органу виконавчої дирекції Фонду копії таких документів:
А) свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;
Б) довідки органу державної статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, присвоєння ідентифікаційного коду.
Документи для реєстрації може подати особисто власник (засновник) підприємства або уповноважена ним відповідальна особа за наявності документа, що засвідчує її повноваження.
Заповнюючи заяву про реєстрацію, необхідно вказати галузь економіки, у якій працює підприємство та вид його діяльності. На підставі цих даних із заяви працівники фонду визначають клас професійного ризику виробництва, а відтак — розмір страхового тарифу.
Робочий орган виконавчої дирекції фонду за наявності відповідних документів повинен зареєструвати новостворене підприємство як платника страхових внесків упродовж 10 робочих днів після надходження заяви.
Факт реєстрації підприємства Фондом засвідчується страховим свідоцтвом.
Крім того, впродовж 10 днів після прийняття заяви про реєст - °° рацію робочий орган виконавчої дирекції Фонду має видати по - 'й відомлзння про віднесення підприємства до класу ризику вироб - ^ ництва, якому відповідає його основна діяльність, розмір страхо - вого тарифу, розрахунок розміру страхового внеску, а також рекві-
* зити банківського рахунку, на який необхідно перераховувати. страхові внески.
Реєстрація юридичної особи як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Підприємство як роботодавець (використовує працю найманих працівників) є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Тому воно має зареєструватися як платник страхових внесків до Фонду у виконавчій дирекції відділення Фонду впродовж 10 днів від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи незалежно від того, провадить це підприємство господарську діяльність і розрахунки з оплати праці чи ні.
Для реєстрації необхідно подати заяву встановленої форми. Після реєстрації виконавча дирекція відділення Фонду повинна видати повідомлення про реєстрацію платника, у якому зазначають реєстраційний номер, присвоєний новоствореному підприємству, ставку та терміни перерахування страхових внесків, а також реквізити банківського рахунку, на який перераховують страхові внески.
Взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби. Наступним кроком у реєстрації новоствореного підприємства є візит до органу державної податкової служби за місцезнаходженням підприємства для взяття його на облік платників податків. Це необхідно зробити впродовж 20 днів від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Звертаємо увагу на те, що всі документи для взяття на облік платників податків повинен подавати або особисто власник (власники) або засновник (засновники) чи уповноважена ним (ними) особа (заявник), або призначений керівник, або головний бухгалтер підприємства.
Відповідно до законодавства слід подати такі документи:
♦ заяву за формою № 1-ОПП. Заява має бути підписана власником, засновником або призначеним керівником чи головним бухгалтером підприємства. Її подають до відділу обліку платників податків і реєструють також у загальному відділі (канцелярії);
♦ нотаріально засвідчені копії статуту (якщо це потрібно для створюваної організаційної форми підприємства), установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;
♦копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;
♦ копію довідки органу державної статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, присвоєння ідентифікаційного коду.
Якщо серед засновників та (або) власників підприємства є юридичні особи — резиденти України, які перебувають на податково - .1. му обліку в інших органах державної податкової служби, то під ...
Час взятої підприємства на облік платників податків такі засновники та (або) власники мають подати копію довідки про взяття їх на облік платників податків за формою № 4-ОПП, виданою в податковій інспекції за їх місцезнаходженням.
Однак перелік необхідних документів цим не обмежується, оскільки особа, яка подає документи, має пред’явити представнику податкової інспекції свій паспорт та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду з ДРФО власникам, засновникам (якщо власники та засновники підприємства — фізичні особи), а також директорові та головному бухгалтерові підприємства.
Згідно із законодавством перед взяттям на податковий облік підрозділ податкової міліції органу державної податкової служби, до якого ви звернулися, має перевірити паспортні дані і встановити місцезнаходження платника податків. Інколи це означає, що перед поданням документів для взяття на податковий облік працівники податкової міліції можуть вимагати, щоб засновники, власники, директор та головний бухгалтер з’явилися до них на співбесіду.
У разі подання всіх необхідних документів податкова інспекція повинна взяти новостворене підприємство на податковий облік упродовж двох робочих днів після надходження заяви за формою № 1-ОПП.
Після взяття підприємства на податковий облік у податковій інспекції мають видати довідку про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП, яка підтверджує взяття підприємства на податковий облік, а також поставити на примірнику статуту підприємства відмітку (штамп) за підписом відповідальної особи податкової інспекції про взятая на податковий облік.
Крім того, слід подбати про те, щоб у податковій інспекції видали копії довідки за формою № 4-ОПП, які потрібно пред’являти в тих установах банків, де відкриватимуться поточні рахунки підприємства, а також в інших органах державної влади.
Розділ 8 |
Якщо банківська установа відкрила рахунки підприємству, то впродовж трьох робочих днів від дня відкриття рахунку (включно з днем проведення операції відкриття) необхідно подати особисто або надіслати поштою (з повідомленням про вручення) на адресу органу державної податкової служби, у якому підприємство перебуває на обліку, повідомлення про відкриття рахунків в установах банків.
Пам’ятайте: якщо ви не повідомите податковій інспекції про відкриття рахунків у банках, то до підприємства можуть застосувати штрафні санкції.
❖
❖
Отримання юридичною особою дозволу на виготовлення печаток і штампів. Обов’язковим атрибутом діяльності суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи є печатка, а в разі потреби — штампи.
Печатки і штампи виготовляють штемпельно-граверні майстерні. Однак для того щоб у такій майстерні прийняли замовлення на виготовлення печатки (штампу), потрібно мати дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів в органі внутрішніх справ. Для отримання цього дозволу необхідно звернутися до міського або районного органу внутрішніх справ за місцем державної реєстрації.
Для отримання дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів подають такі документи:
♦ заяву довільної форми, підписану керівником підприємства, де, зокрема, вказують:
1) кількість печаток та штампів, які передбачається виготовити;
2) вперше чи ні виготовляють печатки та штампи для підприємства (у разі виготовлення печаток не вперше зазначають підставу для цього);
3) місцезнаходження підприємства;
4) прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані особи, відповідальної за отримання дозволу на виготовлення печаток і штампів;
5) прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані керівника підприємства або уповноваженої ним особи, що подає клопотання до органу внутрішніх справ;
♦ копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;
♦ два примірники зразків (ескізів) печаток і штампів, затверджені керівником (власником) підприємства;
» документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення печаток і штампів. Таким документом є платіжне доручення або квитанція про внесення коштів.
Розмір реєстраційного внеску становить 3 н. м.д. г., тобто 51 грн.
Документи для отримання дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів може подати керівник підприємства або уповноважена ним особа. Уповноважена особа при цьому має подати оформлене відповідно до вимог законодавства доручення, видане їй на право подання документів (клопотання).
Органам внутрішніх справ для видачі дозволу на виготовлення печаток і штампів забороняється вимагати від юридичної особи додаткових документів.
Упродовж п’яти робочих днів від дня отримання документів орган внутрішніх справ зобов’язаний видати дозвіл на оформлення замов - лень на виготовлення печаток і штампів або дати письмову відмову ^ із зазначенням причин, обумовлених законодавством України. .
Під час отримання дозволу до органу внутрішніх справ подають оригінал свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Зі зворотного боку оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію проставляють штамп про видачу дозволу на право виготовлення певної кількості печаток і штампів, який засвідчується підписом працівника дозвільної системи органу внутрішніх справ і скріплюється печаткою з відтиском «Дозвільна система». Відтак оригінал свідоцтва про державну реєстрацію повертають його власнику.
На кожному поданому примірнику зразків (ескізів) печаток і штампів в органі внутрішніх справ ставлять штампи, які засвідчуються підписом працівника дозвільної системи й скріплюються печаткою з відтиском «Дозвільна система». Крім того, орган внутрішніх справ повинен проставити на дозволі та на кожному примірнику зразків (ескізів) печаток і штампів штамп про те, що печатки та штампи виготовлені вперше.
Юридичні особи можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.
На всіх печатках і штампах зазначають ідентифікаційний код підприємства, а напис на них має відповідати назві, зазначеній у свідоцтві про державну реєстрацію підприємства.
Печатки з емблемами, товарними знаками тощо з відповідним описом можуть бути виготовлені тільки в тому разі, якщо вони зареєстровані у встановленому законодавством України порядку або передбачені в статуті чи положенні підприємства.
Штемпельно-граверні майстерні та дільниці приймають від суб’єктів підприємницької діяльності замовлення на виготовлення печаток і штампів за умови подання разом з листами та заявами самих зразків (ескізів) печаток та штампів і дозволів органів внутрішніх справ на їх виготовлення.
Виготовлені печатки та штампи видають лише після пред’явлення паспорта та доручення.
Відкриття поточного банківського рахунку юридичною особою. Юридична особа може відкрити поточні, депозитні, карткові та інші рахунки у будь-яких банках України за власним вибором. Обов’язковою є вимога щодо відкриття поточного рахунку в національній валюті, де зберігаються грошові кошти й здійснюються всі банківські операції під час провадження підприємницької діяльності.
Поточний рахунок відкривають після державної реєстрації підприємства, взяття його на податковий облік, реєстрації в Пенсійному фонді України та фондах соціального страхування і виготовлення печатки підприємства. Банки застосовують відносно нескладну процедуру відкриття рахунків для підприємств. Так, для відкриття поточного рахунку до ПриватБанку подають такі доку-
1) заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства;
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену нотаріально чи органом державної реєстрації;
3) копію належним чином зареєстрованого статуту підприємства, засвідчену нотаріально чи органом державної реєстрації. Підприємства, що діють на підставі лише установчого договору, замість статуту подають нотаріально засвідчену копію установчого договору;
4) копію довідки про взяття на облік платників податків за формою № 4-ОПП, засвідчену органом державної податкової служби, нотаріально або уповноваженим працівником банку;
5) картки (два примірники) із зразками підписів осіб (яким відповідно до законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів) та із зразком відтиска печатки підприємства, засвідчена нотаріально;
6) копію повідомлення про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
7) копію довідки про внесення підприємства до ЄДРПОУ, засвідчену нотаріально або органом державної статистики, що видав довідку;
8) документ, який підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків або його копію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим працівником банку.
В інших банках цей перелік може незначно відрізнятися.
Якщо в штаті підприємства відсутня посада головного бухгалтера чи іншої посадової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву на відкриття поточного рахунку підписує лише керівник підприємства. Треба звер - нути увагу також на те, що підписи керівника та головного бухга - « лтера підприємства на заяві про відкриття рахунку мають бути 2 розшифровані (з обов’язковим зазначенням прізвища та ініціалів) “ і збігатися з підписами в картці, де вміщено зразки підписів та * відтиска печатки (якщо заяву та картку підписують ті самі особи), с оскільки це перевірятимуть працівники банку під час подання документів на відкриття рахунку. З
Для заповнення картки із зразками підписів та відтиску печат - < ки необхідно вирішити, кому надається право першого та другого к підписів. Право першого підпису належить керівникові підприєм - | ства (зразок підпису керівника вносять у картку обов’язково) та 0* відповідним посадовим особам, уповноваженим керівником. Ііра - щ во другого підпису належить головному бухгалтеру підприємства, а якщо в штаті підприємства відсутня така посада, то це право має особа, що виконує функції і'оловного бухгалтера, або посадова осо - ^
Ба, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку та звітності, а також відповідні посадові особи, уповноважені керівником. Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису, і навпаки, право другого підпису не може бути надано особам, які користуються правом першого підпису.
Упродовж трьох робочих днів від дня відкритої рахунку, враховуючи й день відкритої рахунку, підприємство зобов’язане подати або надіслати поштою (з повідомленням про вручення) на адресу органу державної податкової служби, у якому воно перебуває на обліку, повідомлення про відкриття рахунку в установі банку.
Днем відкриття рахунку вважають дату, зазначену в заяві про відкритої рахунку в розділі «Відмітки банку».
На повідомленні про відкриття рахунку податківці мають поставити відмітку про взяття органом державної податкової служби відкритого рахунку на облік. Після цього необхідно особисто подати це повідомлення до установи банку, в якій відкрито рахунок підприємства. При цьому варто поквапитися, бо якщо установа банку не отримає від вас такого повідомлення з відміткою податкової інспекції про взяття на облік рахунку, то на ньому здійснюватимуться лише операції із зарахування коштів. Датою початку операцій за видатками на рахунку підприємства є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення.
Крім того, не пізніше ніж упродовж ЗО днів від дня видачі довідки для пред’явлення в банк про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності в Пенсійному фонді України, треба подати (надіслати) до органу Пенсійного фонду України, у якому ви зареєстровані, відривний корінець довідки, заповнений уповноваженим працівником установи банку.
Банк має відкрити поточний рахунок підприємству впродовж 10 календарних днів після отримання повного пакету документів на відкриття рахунку.
Реєстрація фермерських господарств (ФГ) здійснюється на загальних підставах. Однак існують деякі особливості. Так, для державної реєстрації фермерського господарства голова фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до державного реєстратора:
♦засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господарства);
♦
Розділ 8 |
Реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства;
♦ копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
♦ документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстра - ф цію фермерського господарства.
Для реєстрації фермерського господарства забороняється вимагати інших документів або відомостей, ніж перелічені у цій частині.
Підписи громадян на установчих документах про створення фермерського господарства засвідчуються нотаріусом. Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється за наявності всіх необхідних документів упродовж не більше від п’яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов’язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства. Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав.
Важливою особливістю реєстрації ФГ є те, що їх засновниками можуть бути винятково громадяни України, а одним із задекларованих у статуті видів діяльності має бути «виробництво сільськогосподарської продукції». |
Державна реєстрація проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом. Державний реєстратор зобов’язаний внести дані із реєстраційної картки до Єдиного реєстру суб’єктів підприємництва та видати Свідоцтво про державну реєстрацію з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб) або ідентифікаційним номером (для фізичних осіб).
Суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний повідомляти орган реєстрації про створення та ліквідацію відокремлених структурних підрозділів, дочірніх підприємств, зміну назви, місця розташуй ання, відносин власності тощо. Тому краще передбачити всі ці умови заздалегідь.
У разі зміни назви, організаційної форми, відносин власності підприємство повинно у місячний термін подати документи для перереєстрації. Перереєстрація проводиться у порядку, встановленому для реєстрації. В необхідних випадках підприємство подає документи для внесення змін у свідоцтво про реєстрацію.
Законодавство передбачає можливість скасування реєстрації за заявою засновників або рішенням суду. Скасування реєстрації є підставою ліквідації підприємницької структури.
❖
❖
❖
•»у* »-у* •"У** •'ЧГ* •'ТГ'* *”*£*■* •ТГ* •'ТГ** *"¥'* •'Х'* •ТГ* •'V*
Важливим кроком започаткування підприємства є формування статутного фонду, що регулюється чинним законодавством, установчим договором та статутом підприємства. Розмір статутного фонду визначається установчими документами. Однак розмір статутного фонду господарських товариств (товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), акціонерних товариств (АТ) та інших видів товариств) визначається Законом. Так, статутні фонди ТОВ та АТ не можуть бути меншими ніж відповідно 625 і 1250 неоподаткованих мінімумів доходів.
Статутний фонд створюється за рахунок внесків засновників (учасників) і може поповнюватися за рахунок прибутків, додаткових вкладів учасників, спонсорських та інших допомогових внесків. Найпоширенішими джерелами формування статутного фонду є власні кошти або матеріальні ресурси засновників.
Статутний фонд може формуватися заі рахунок:
♦ грошових коштів;
♦ майнових та фінансових прав і зобов’язань;
♦ внесеного майна;
♦ нематеріальних цінностей.
Усі внески до статутного фонду, за винятком внесків у грошовій формі, повинні мати акт оцінки вартості внесених засобів. Цей акт
І сума оцінки внеску мають погоджуватися всіма засновниками. У разі, коли одним із засновників є державне підприємство або підприємство з участю державної власності, вартість внеску оцінюють за методикою Фонду державного майна і погоджують з ним.
Оцінювання вартості нематеріальних внесків (торгова марка, рецепт, технологічний прийом, «ноу-хау») має здійснювати незалежний експерт. Вартість внесених будівель, транспортних засобів, інших основних засобів можуть визначати органи технічної інвентаризації, незалежні експерти, комісійні магазини. Однак у будь-якому випадку результати оцінки повинні затверджуватися всіма засновниками.
Порядок сформування статутного фонду визначається законодавством України, установчими документами та статутом підприємства. Під час створення господарських товариств чинним законодавством передбачене обов’язкове внесення в рахунок статутного фонду платіжних засобів і майна в сумі не менше ніж
ЗО % мінімального статутного фонду. Впродовж року всі засновни - ки повинні внести повний розмір вкладу до статутного фонду. < Зміна розміру статутного фонду будь-якого суб’єкта підприємни - g цтва до завершення його формування або використання цього oj фонду на покриття поточних витрат не допускається.
.j. Формування статутного фонду та господарсько-майнового ком - .j, плексу в сільській місцевості, особливо в реформованих підприєм-
* ствах, має деякі особливості.
Крім статутного фонду, підприємства формують матеріальну основу для ведення виробничої та інших видів діяльності. Певного особливістю формування майнових комплексів сільськогосподарських підприємств за сучасних умов є використання орендних відносин. Фактично майновий комплекс багатьох реформованих сільськогосподарських підприємств формується з двох великих частин: майнового комплексу засновників (статутний фонд та інхпі внески) та орендованих засобів і ресурсів, а також із орендованої землі.
Оренда землі здійснюється на основі Закону України «Про оренду землі», відповідно до якого в договорі оренди необхідно мінімально вказати:
» об’єкт оренди — місце розташування ділянки, її межі та обліково-кадастрові параметри;
* суб’єктів оренди — орендодавця та орендаря, їх назви та юридичні адреси;
♦термін дії договору та умови дострокового розірвання угоди;
• орендну плату — розмір, умови виплати, змін, індексації, відтермінування;
* умови використання землі, збереження якісних параметрів;
♦умови повернення земельної ділянки по закінченні дії оренди або у разі дострокового розірвання договору;
♦додаткові умови та обмеження щодо використання орендованої земельної ділянки;
♦додаткові умови та розподілення відповідальності за ризиками та втратами від непередбачуваних обставин;
* відповідальність сторін.
Договір оренди землі підлягає обов’язковій реєстрації у виконавчих комітетах відповідних або державних адміністраціях за місцем розташування земельної ділянки, однак необхідні для реєстрації документи подають до відповідних відділів земельних ресурсів. Саме ці відділи виконують всю технічну роботу, пов’язану із державною реєстрацією договорів оренди землі.
Оренду майна, яке передають у використання юридичній особі, регламентовано не так жорстко, як оренду землі. Власники майнових маїв або спільного майна можуть укладати договір оренди спільно або кожен окремо. У разі спільного надання майна в оренду власники повинні укласти договір про спільне володіння майном і визначити розпорядника. Рішення про оренду майнових комплексів спільного використання можуть прийняти винятково одноголосно збори власників. У договорі оренди необхідно зазначити всі умови, передбачені Господарським кодексом України.
Видача дозвільних документів є однією з найобтяжливіших процедур під час започаткування підприємницької діяльності в Україні. Залежно від виду діяльності підприємець не має права розпочати будівництво, виробництво чи торгівлю без отримання низки дозвільних документів від центральних та місцевих органів влади.
До цих документів належать:
♦дозволи на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
♦ліцензії;
♦дозволи на будівництво та виконання будівельних робіт;
♦технічні умови на проектування;
♦експертні висновки та погодження, особливо для проектної документації, під час атестацій та обстежень виробництв і прийняття об’єктів в експлуатацію;
♦дозволи на початок роботи від органів пожежної охорони, санітарно-епідеміологічної служби та держнагляду за охороною праці;
♦дозволи на розміщення реклами та об’єктів торгівлі і сфери послуг, а також багато інших.
Дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг є дуже поширеним, оскільки чимало суб’єктів підприємництва здійснюють торговельну діяльність. Слід зазначити, що в багатьох населених пунктах отримання цього дозволу пов’язано зі сплатою місцевого податку — збору за розміщення об’єктів торгівлі.
Для того щоб відкрити торговельну точку, потрібно не лише орендувати для цього приміщення, а й отримати деякі дозволи на початок роботи. Насамперед необхідно отримати свідоцтво торговельного об’єкта (можливі інші назви) в органі місцевого самоврядування за місцем здійснення торговельної діяльності або дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг.
Розділ 8 |
Порядок видачі дозволу на розміщення об’єкта торгівлі (або свідоцтва торговельного об’єкта) та розмір збору за його видачу встановлюються безпосередньо органами місцевого самоврядування (міські, сільські, селищні ради). Крім того, Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг. Придбавши патент на право торговельної діяльності, суб’єкт підприємництва погоджує режим роботи своєї торговельної точки з місцевими органами влади.
Переважно дозволи видають терміном на рік. Кожен наступний дозвіл отримують щороку до закінчення терміну дії попереднього дозволу в уповноваженому на це відділі виконкому. За ви-
* дачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі у спеціально відве-
* дених для цього місцях необхідно сплатити збір за видачу дозволу
*
На торгівлю. Цей збір сплачують юридичні особи і громадяни, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.
Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 н. м.д. г. — для суб’єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і
1 н. м.д. г. на день — за одноразову торгівлю.
Отримання дозволу від органів державного нагляду за охороною праці. Суб’єкт підприємницької діяльності, який планує розпочати діяльність, пов’язану з виконанням робіт підвищеної небезпеки або експлуатацією об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, повинен отримати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу.
Перелік видів діяльності підвищеної небезпеки і порядок отримання дозволу визначено постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» від 15.10.2003 р. № 1631 (зі змінами та доповненнями).
Отримання дозволу в органах Державного пожежного нагляду. Необхідність отримання дозволу на початок роботи но - востворених підприємств регламентується ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 р. № 3745-ХІІ та Правилами пожежної безпеки в Україні, введеними в дію наказом МВС України від 22.06.95 р.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку» новост - ворені підприємства починають свою діяльність після отримання дозволу в органах Державного пожежного нагляду. Ці органи здійснюють експертизу проектів на предмет пожежної безпеки і видачу дозволів на початок роботи, а також беруть участь у прийманні об’єктів в експлуатацію.
Введення в експлуатацію нових, реконструйованих виробничих, житлових та інших об’єктів, упровадження нових технологій, передавання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів Державного пожежного нагляду забороняються. Це означає, що перед тим як розпочати роботу, потрібно отримати згоду органів Державного пожежного нагляду. Більше того, найкраще це зробити до укладання договору на оренду приміщення. Інспектор Державного пожежного нагляду визначить, чи можна використовувати цю площу в передбачених цілях.
Інспектор пожежного нагляду має право призупинити експлуатацію об’єктів або приміщень, якщо підприємство почало використовувати їх без погодження з органами державного пожежного нагляду.
211 |
Порядок видачі дозволів установлений постановою «Про твер - дження порядку видачі органами державного пожежного нагляду ^
Дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень» від 14.02.2001 р. № 150 і поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та громадян.
Дозвіл на початок роботи новоствореним підприємствам видають центральні, територіальні та місцеві органи Державного пожежного нагляду — залежно від важливості об’єктів під кутом зору пожежної безпеки.
Для отримання дозволу на початок роботи власник (орендар) подає до відповідного органу Державного пожежного нагляду заяву про видачу дозволу; заяву на проведення експертизи протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення, а для отримання дозволу на оренду приміщень — копію договору оренди, в якому мають бути вказані обов’язки сторін щодо пожежної безпеки.
Якщо орендують не все приміщення, а тільки його частину (поверх), подають план усього приміщення (з виділеною площею оренди), завірений печаткою підприємства.
Інспектор пожежного нагляду повинен оглянути приміщення і провести експертизу його пожежної безпеки. Для цього він має право вимагати проведення контрольних випробувань на пожежну безпеку інструментів, обладнання, продукції, речовин та матеріалів, аналізу пожежної безпеки робочих місць. За відсутності окремих фактів порушень правил пожежної безпеки дозвіл видають без обмежень терміну його дії.
Видача дозволу здійснюється впродовж; п’яти робочих днів з дня подачі заявником відповідних документів.
За наявності окремих фактів порушень правил пожежної безпеки в дозволі зазначають термін його дії та умови забезпечення пожежної безпеки. Після своєчасного виконання цих умов термін дії дозволу продовжується на підставі заяви власника (орендаря). У разі невиконання зазначених умов орган, який видав дозвіл, або вищий орган Державного пожежного нагляду має право його скасувати.
Власник (орендар) може оскаржити рішення про відмову у видачі дозволу або його скасування до вищого органу Державного пожежного нагляду або господарського суду.
Розділ 8 |
Отримання висновку санепідемстанції. Висновок про відповідність санітарним нормам та готовності підприємства до роботи санепідемстанція видає відповідно до Положення про порядок видачі установами державної санепідемслужби висновків щодо відповідності вимогам санітарних норм об’єктів і споруд, які вводяться в експлуатацію, і готовності підприємства до роботи для отримання дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Головного державного санітарного лікаря України від 23.04.2001 р. Цей висновок надається на підставі:
Л ♦ заяви власника підприємства чи уповноваженого ним органу;
♦свідоцтва про державну реєстрацію;
♦статуту підприємства з переліком видів діяльності;
♦документів про право користування приміщеннями;
♦позитивного висновку на проектну документацію;
♦гігієнічних висновків на матеріали, сировину, готову продукцію, обладнання;
♦результатів попередніх медичних оглядів працівників відповідно до чинного санітарного законодавства.
Під час підготовки висновку установи санепідемслужби зобов’язані провести гігієнічне обстеження підприємства з використанням лабораторних вимірювань на предмет відповідності умов праці, навколишнього природного середовища вимогам санітарних норм та правил, скласти акт обстеження підприємства. Проведення обстеження та надання висновку органами санепідемслужби здійснюється за оплату.