Реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи

В Україні найбільшу популярність у сфері малого та середньо­го бізнесу мають приватні підприємства, а серед господарських товариств — товариства з обмеженою відповідальністю. Тому до­кладніше спинимося на особливостях реєстрації саме цих органі - заційно-правових форм.

Підготовка установчих документів підприємства. Згідно із Господарським та Цивільним кодексами України підприємства діють на підставі установчих документів, затверджених засновни­ком (засновниками) підприємства.

Установчі документи господарського товариства повинні місти­ти відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів то­вариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких необхідна одностайність або кваліфікована бі­льшість голосів, інші відомості.

Статут підприємства має містити відомості про його наймену­вання і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і по­рядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків; про органи управління і контролю, їх компе­тенцію, про умови реорганізації та ліквідації, а також інші відомо­сті, пов’язані з особливостями організаційної форми. Статут може містити й інші відомості, іцо не суперечать законодавству.

Розділ 8

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім зазна­чених вище відомостей, повинен містити відомості про розмір час­ток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, вне­сеного як вклад, та додаткових внесків учасників. До розроблення

* статуту доцільно залучити фахівця правознавця, а також особу,

* яка вже здійснювала ці процедури.

•■'Зр* •''Зр* •"ЗР* •''ЗР* •'ТР* •'ТР* •'ТР* •'ТР* •ТР* •''ЗР* *ТР* •''Зр* *ТР* •'ТР* *"ЗР* *"ЗР* •'ТР* *Тр* •'"«Р* •''ЗР*

Установчі документи затверджують рішенням засновника, як­що власників або уповноважених ними органів два і більше. Та­ким рішенням е протокол установчих зборів (конференції), який підписують голова та секретар зборів.

Найменування підприємства має містити зазначення його ор­ганізаційно-правової форми, для повних товариств і командитних товариств — прізвища (найменування) учасників товариства, які несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, а також інші необхідні відомості.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» передбачає право засновника юри­дичної особи зарезервувати найменування юридичної особи тер­міном на два місяці, а для відкритих акціонерних товариств — на дев’ять місяців, та визначає порядок резервування.

Установчі документи підписуються засновником (засновника­ми), прошиваються і нумеруються. Якщо власником (власниками) суб’єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні осо­би), то її (їхні) підпис (підписи) на установчих документах засвід­чується нотаріусом. А якщо засновником (засновниками) є юриди­чна особа, то підписи відповідних посадових осіб засвідчуються печатками цієї юридичної особи. Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству.

Відкриття банківського рахунку для формування статут­ного фонду господарського товариства. Стаття 52 Закону України «Про господарські товариства» встановлює вимоги до розміру статутного фонду товариства з обмеженою відповідальніс­тю, який має становити не менше від суми, еквівалентної 100 мі­німальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати на момент створення (на сьогодні це 20 500 грн).

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі, майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Грошове оці­нювання внеску учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства.

Якщо існує рішення створити господарське товариство та вно­сити грошовими коштами вклади (їх частину), то до подання до­кументів для державної реєстрації, необхідно відкрити рахунок в установі банку для формування статутного фонду господарського товариства. Відкриття такого рахунку є обов’язковим для това­риств з обмеженою та додатковою відповідальністю, оскільки до моменту реєстрації цих видів товариств кожний учасник зо­бов’язаний внести до статутного фонду не менше ніж 50 % вказа­ного в установчих документах вкладу.

Для формування статутного фонду господарського товариства А може бути відкритий лише один рахунок у національній та (або) іноземній валюті. А

Перед відкриттям рахунку для формування статутного фонду засновники господарського товариства мають ухвалити рішення про визначення особи (уповноваженої засновниками особи), якій надається право розпорядчого підпису під час здійснення грошо­вих операцій за цим рахунком. Це рішення повинно бути оформ­лене у вигляді доручення, яке засвідчується нотаріально, якщо хоча б одним із засновників господарського товариства є фізична особа.

Для того щоб відкрити рахунок для формування статутного фонду господарського товариства, до установи банку треба подати такі документи:

♦ рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису під час здійснення грошових операцій за цим рахунком (довіреність);

* копію установчого документа, засвідчену нотаріально;

* заяву встановленої форми про відкриття рахунку, підписану уповноваженою засновниками особою;

• картку із зразком підпису уповноваженої засновниками осо­бою, засвідчену уповноваженим працівником банку.

Кошти на рахунок для формування статутного фонду госпо­дарського товариства перераховують його засновники та учасни­ки перед реєстрацією господарського товариства як юридичної особи (тобто до моменту державної реєстрації товариства). Цей рахунок починає функціонувати як поточний тільки після отри­мання банком документів щодо реєстрації господарського това­риства. У разі відмови засновникам господарського товариства в його реєстрації або в інших випадках, передбачених законодав­ством України, кошти з рахунку повертають засновникам та уча­сникам господарського товариства, а сам рахунок банківська установа закриває.

Державна реєстрація юридичної особи. Пертим кроком до легалізації підприємства є його державна реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи.

Розді.

Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором винятково у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення за місцезнаходженням юридичної особи (міс­цезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності — місцезнаходження особи, упов­новаженої діяти від імені юридичної особи без доручення (напри­клад, директора), за адресою, яка вказана засновниками (учасни-

0 ками) в установчих документах і за якою здійснюється зв’язок з юридичною особою.

196

Для проведення державної реєстрації юридичної особи заснов­ник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим лис - ^ том з описом вкладення) такі документи:

••'Зр* •'■у*

♦заповнену реєстраційну картку на проведення державної ре­єстрації юридичної особи;

♦копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи;

♦два примірники установчих документів;

♦документ, іцо засвідчує внесення реєстраційного збору за про­ведення державної реєстрації юридичної особи.

Реєстраційний збір становить 10 н. м.д. г. (170 грн). У разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, додат­ково подають чинну довідку з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.

У разі державної реєстрації господарського товариства, для якого законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду, додатково подають документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (акт приймання-передавання майна засновником товариству та/чи довідку банку, якщо вклади вносилися грошовими коштами на тимчасовий банківський рахунок).

У разі державної реєстрації відкритих акціонерних товариств додатково подають звіт про проведення підписки на акції, засвід­чений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України,

У разі державної реєстрації селянського (фермерського) госпо­дарства крім названих документів, додатково подають копію Дер­жавного акта на право приватної власності засновника на землю або копію Державного акта на право постійного користування зе­млею засновником, або нотаріально засвідчену копію договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткових документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Якщо документи для проведення державної реєстрації подає засновник або уповноважена ним особа особисто, то державному реєстратору додатково необхідно пред’явити паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження. Документи, подані для про­ведення державної реєстрації юридичної особи, приймають за описом, копію якого в день надходження документів видають (надсилають рекомендованим листом) засновнику або уповнова­женій ним особі з відміткою про дату надходження документів.

Термін державної реєстрації юридичної особи не повинен пере­вищувати трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи оформ­лює та видає (надсилає рекомендованим листом за описом вкла - дення) засновнику або уповноваженій ним особі державний ре - ^ єстратор не пізніше від наступного робочого дня з дати держав-

Ної реєстрації юридичної особи. Разом із свідоцтвом про Держав­ну реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видають (надсилають рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою дер­жавного реєстратора про проведення державної реєстрації юри­дичної особи.

Державний реєстратор не пізніше від наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов’язаний переда­ти відповідним органам статистики, Державної податкової служ­би, Пенсійного фонду України, Фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запи­су до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Під­ставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Фондів соціального страхування є надходження до цих органів повідом­лення державного реєстратора про проведення державної реєст­рації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки.

Включення юридичної особи до Єдиного державного ре­єстру підприємств та організацій України. Будь-яке ново - створене підприємство повинно бути включене до Єдиного дер­жавного реєстру підприємств та організацій України (далі — ЄДРПОУ). Для цього впродовж 10 днів після державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи необхідно звернутися до територіального органу державної статистики за місцезнаходженням підприємства.

Для. включення до ЄДРПОУ подають такі документи:

* заповнену облікову картку встановленого зразка;

* документ, що засвідчує внесення плати за включення до ЄДРПОУ.

Облікову картку можна отримати в територіальному органі державної статистики, а копію реєстраційної картки — в органі державної реєстрації (при цьому слід простежити, щоб на цій копії була відмітка органу державної реєстрації).

З практики відомо, що орган державної статистики, крім за­значених документів, може вимагати копії статуту або інших установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію. То­му для уникнення зайвих суперечок варто взяти ці документи з

0 собою.

Довідку про включення до Єдиного державного реєстру підпри-

О ємств та організацій України територіальний орган державної статистики видає за запитом упродовж п’яти днів. Термін отри - мання. довідки з ЄДРПОУ залежить від розміру плати за послуги, X який у різних регіонах є неоднаковим.

У територіальному органі державної статистики видають дові­дку про включення до ЄДРІІОУ, де, крім ідентифікаційного коду, вказують коди видів економічної діяльності, якими планує займа­тися підприємство.

Реєстрація юридичної особи в органі Пенсійного фонду України. Оскільки всі підприємства в Україні є платниками збо­ру на обов’язкове державне пенсійне страхування, існує обов’язок зареєструвати новостворене підприємство в органі Пенсійного фо­нду України. Це необхідно зробити впродовж 10 днів від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприєм­ницької діяльності. Для реєстрації подають такі документи:

• заяву встановленого зразка, бланк якої видають в органі Пен­сійного фонду;

* засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;

♦засвідчену копію довідки про включення до ЄДРПОУ, при­своєння ідентифікаційного коду органом статистики.

Після реєстрації орган Пенсійного фонду України повинен ви­дати повідомлення, у якому зазначають реєстраційний номер плат­ника збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, при­своєний підприємству, ставку та терміни перерахування збору. Копію цього повідомлення необхідно подати до установи банку під час відкриття рахунку.

Реєстрація юридичної особи як платника страхових вне­сків до Фонду загальнообов’язкового державного соціально - го страхування України на випадок безробіття. Власники під­приємств або уповноважені ними органи як роботодавці є платни­ками страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Крім того, підприємство повинно утримувати та фактично сплачувати до Фо­нду страхові внески із заробітної плати найманих працівників. То­му власник підприємства або уповноважений ним орган зо­бов’язаний у 10-денний термін від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєструвати новостворене підприємство платником страхових внесків до Фонду в центрі за­йнятості за місцезнаходженням підприємства (центри зайнятості виконують функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду).

Для реєстрації в центрі зайнятості необхідно подати заяву за встановленою формою, бланк якої можна отримати в центрі за­йнятості, а також засвідчені відповідальною особою центру зайня­тості копії:

♦ свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

• довідки органу державної статистики про включення до Єди­ного державного реєстру підприємств та організацій України.

Після реєстрації центр зайнятості має видати повідомлення ^ про реєстрацію платника страхових внесків, у якому зазначають:

♦ реєстраційний номер підприємства;

♦ розмір та терміни перерахування страхових внесків;

♦ реквізити банківського рахунку, на який потрібно перерахо­вувати страхові внески;

♦ терміни подання розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду.

Реєстрація юридичної особи як платника страхових внес­ків до Фонду соціального страхування від нещасних випад­ків на виробництві та професійних захворювань України. Усі підприємства, як роботодавці, є платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України.

Новостворене підприємство зобов’язане зареєструватися в робо­чому органі виконавчої дирекції Фонду за своїм місцезнаходжен­ням упродовж 10 днів від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до законодавства для реєстрації подають такі доку­менти:

♦ заяву встановленої форми;

♦ засвідчені нотаріально або відповідальною особою робочого органу виконавчої дирекції Фонду копії таких документів:

А) свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

Б) довідки органу державної статистики про включення до Єди­ного державного реєстру підприємств та організацій України, присвоєння ідентифікаційного коду.

Документи для реєстрації може подати особисто власник (за­сновник) підприємства або уповноважена ним відповідальна особа за наявності документа, що засвідчує її повноваження.

Заповнюючи заяву про реєстрацію, необхідно вказати галузь економіки, у якій працює підприємство та вид його діяльності. На підставі цих даних із заяви працівники фонду визначають клас професійного ризику виробництва, а відтак — розмір страхового тарифу.

Робочий орган виконавчої дирекції фонду за наявності відпо­відних документів повинен зареєструвати новостворене підприєм­ство як платника страхових внесків упродовж 10 робочих днів піс­ля надходження заяви.

Факт реєстрації підприємства Фондом засвідчується страховим свідоцтвом.

Крім того, впродовж 10 днів після прийняття заяви про реєст - °° рацію робочий орган виконавчої дирекції Фонду має видати по - 'й відомлзння про віднесення підприємства до класу ризику вироб - ^ ництва, якому відповідає його основна діяльність, розмір страхо - вого тарифу, розрахунок розміру страхового внеску, а також рекві-

* зити банківського рахунку, на який необхідно перераховувати. страхові внески.

Реєстрація юридичної особи як платника страхових внес­ків до Фонду соціального страхування України з тимчасо­вої втрати працездатності. Підприємство як роботодавець (ви­користовує працю найманих працівників) є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Тому воно має зареєструватися як платник страхо­вих внесків до Фонду у виконавчій дирекції відділення Фонду впродовж 10 днів від дня отримання свідоцтва про державну реєст­рацію юридичної особи незалежно від того, провадить це підприєм­ство господарську діяльність і розрахунки з оплати праці чи ні.

Для реєстрації необхідно подати заяву встановленої форми. Після реєстрації виконавча дирекція відділення Фонду повин­на видати повідомлення про реєстрацію платника, у якому зазна­чають реєстраційний номер, присвоєний новоствореному підпри­ємству, ставку та терміни перерахування страхових внесків, а та­кож реквізити банківського рахунку, на який перераховують стра­хові внески.

Взяття юридичної особи на облік в органі державної по­даткової служби. Наступним кроком у реєстрації новоствореного підприємства є візит до органу державної податкової служби за місцезнаходженням підприємства для взяття його на облік плат­ників податків. Це необхідно зробити впродовж 20 днів від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Звертаємо увагу на те, що всі документи для взяття на облік платників податків повинен подавати або особисто власник (власники) або засновник (засновники) чи уповно­важена ним (ними) особа (заявник), або призначений керів­ник, або головний бухгалтер підприємства.

Відповідно до законодавства слід подати такі документи:

♦ заяву за формою № 1-ОПП. Заява має бути підписана влас­ником, засновником або призначеним керівником чи головним бухгалтером підприємства. Її подають до відділу обліку платників податків і реєструють також у загальному відділі (канцелярії);

♦ нотаріально засвідчені копії статуту (якщо це потрібно для створюваної організаційної форми підприємства), установчих дого­ворів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;

♦копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

♦ копію довідки органу державної статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, присвоєння ідентифікаційного коду.

Якщо серед засновників та (або) власників підприємства є юри­дичні особи — резиденти України, які перебувають на податково - .1. му обліку в інших органах державної податкової служби, то під ...

Час взятої підприємства на облік платників податків такі заснов­ники та (або) власники мають подати копію довідки про взяття їх на облік платників податків за формою № 4-ОПП, виданою в по­датковій інспекції за їх місцезнаходженням.

Однак перелік необхідних документів цим не обмежується, оскільки особа, яка подає документи, має пред’явити представни­ку податкової інспекції свій паспорт та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду з ДРФО власникам, засновникам (якщо власники та засновники підприємства — фізичні особи), а також директорові та головному бухгалтерові підприємства.

Згідно із законодавством перед взяттям на податковий облік підрозділ податкової міліції органу державної податкової служби, до якого ви звернулися, має перевірити паспортні дані і встанови­ти місцезнаходження платника податків. Інколи це означає, що перед поданням документів для взяття на податковий облік пра­цівники податкової міліції можуть вимагати, щоб засновники, власники, директор та головний бухгалтер з’явилися до них на співбесіду.

У разі подання всіх необхідних документів податкова інспекція повинна взяти новостворене підприємство на податковий облік упродовж двох робочих днів після надходження заяви за формою № 1-ОПП.

Після взяття підприємства на податковий облік у податковій інспекції мають видати довідку про взяття на облік платника по­датків за формою № 4-ОПП, яка підтверджує взяття підприємства на податковий облік, а також поставити на примірнику статуту підприємства відмітку (штамп) за підписом відповідальної особи податкової інспекції про взятая на податковий облік.

Крім того, слід подбати про те, щоб у податковій інспекції ви­дали копії довідки за формою № 4-ОПП, які потрібно пред’являти в тих установах банків, де відкриватимуться поточні рахунки під­приємства, а також в інших органах державної влади.

Розділ 8

Якщо банківська установа відкрила рахунки підприємству, то впродовж трьох робочих днів від дня відкриття рахунку (включно з днем проведення операції відкриття) необхідно подати особисто або надіслати поштою (з повідомленням про вручення) на адресу органу державної податкової служби, у якому підприємство пере­буває на обліку, повідомлення про відкриття рахунків в установах банків.

Пам’ятайте: якщо ви не повідомите податковій інспекції про відкриття рахунків у банках, то до підприємства можуть застосувати штрафні санкції.

❖

❖

Отримання юридичною особою дозволу на виготовлення печаток і штампів. Обов’язковим атрибутом діяльності суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи є печатка, а в разі потреби — штампи.

Печатки і штампи виготовляють штемпельно-граверні майстер­ні. Однак для того щоб у такій майстерні прийняли замовлення на виготовлення печатки (штампу), потрібно мати дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів в ор­гані внутрішніх справ. Для отримання цього дозволу необхідно звернутися до міського або районного органу внутрішніх справ за місцем державної реєстрації.

Для отримання дозволу на оформлення замовлень на виготов­лення печаток і штампів подають такі документи:

♦ заяву довільної форми, підписану керівником підприємства, де, зокрема, вказують:

1) кількість печаток та штампів, які передбачається виготови­ти;

2) вперше чи ні виготовляють печатки та штампи для підпри­ємства (у разі виготовлення печаток не вперше зазначають під­ставу для цього);

3) місцезнаходження підприємства;

4) прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані особи, відповіда­льної за отримання дозволу на виготовлення печаток і штампів;

5) прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані керівника підпри­ємства або уповноваженої ним особи, що подає клопотання до ор­гану внутрішніх справ;

♦ копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотарі­ально;

♦ два примірники зразків (ескізів) печаток і штампів, затвер­джені керівником (власником) підприємства;

» документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення печаток і штампів. Таким документом є платіжне доручення або квитанція про внесення коштів.

Розмір реєстраційного внеску становить 3 н. м.д. г., тобто 51 грн.

Документи для отримання дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів може подати керівник підпри­ємства або уповноважена ним особа. Уповноважена особа при цьому має подати оформлене відповідно до вимог законодавства доручення, видане їй на право подання документів (клопотання).

Органам внутрішніх справ для видачі дозволу на виготовлення печаток і штампів забороняється вимагати від юридичної особи додаткових документів.

Упродовж п’яти робочих днів від дня отримання документів орган внутрішніх справ зобов’язаний видати дозвіл на оформлення замов - лень на виготовлення печаток і штампів або дати письмову відмову ^ із зазначенням причин, обумовлених законодавством України. .

Під час отримання дозволу до органу внутрішніх справ пода­ють оригінал свідоцтва про державну реєстрацію юридичної осо­би. Зі зворотного боку оригіналу свідоцтва про державну реєст­рацію проставляють штамп про видачу дозволу на право виготов­лення певної кількості печаток і штампів, який засвідчується підписом працівника дозвільної системи органу внутрішніх справ і скріплюється печаткою з відтиском «Дозвільна система». Відтак оригінал свідоцтва про державну реєстрацію повертають його власнику.

На кожному поданому примірнику зразків (ескізів) печаток і штампів в органі внутрішніх справ ставлять штампи, які засвід­чуються підписом працівника дозвільної системи й скріплюються печаткою з відтиском «Дозвільна система». Крім того, орган внут­рішніх справ повинен проставити на дозволі та на кожному при­мірнику зразків (ескізів) печаток і штампів штамп про те, що пе­чатки та штампи виготовлені вперше.

Юридичні особи можуть мати тільки по одному примірнику ос­новної каучукової або металевої печатки.

На всіх печатках і штампах зазначають ідентифікаційний код підприємства, а напис на них має відповідати назві, зазначеній у свідоцтві про державну реєстрацію підприємства.

Печатки з емблемами, товарними знаками тощо з відповідним описом можуть бути виготовлені тільки в тому разі, якщо вони за­реєстровані у встановленому законодавством України порядку або передбачені в статуті чи положенні підприємства.

Штемпельно-граверні майстерні та дільниці приймають від суб’єктів підприємницької діяльності замовлення на виготовлення печаток і штампів за умови подання разом з листами та заявами самих зразків (ескізів) печаток та штампів і дозволів органів внут­рішніх справ на їх виготовлення.

Виготовлені печатки та штампи видають лише після пред’яв­лення паспорта та доручення.

Відкриття поточного банківського рахунку юридичною особою. Юридична особа може відкрити поточні, депозитні, карт­кові та інші рахунки у будь-яких банках України за власним ви­бором. Обов’язковою є вимога щодо відкриття поточного рахунку в національній валюті, де зберігаються грошові кошти й здійсню­ються всі банківські операції під час провадження підприємниць­кої діяльності.

Поточний рахунок відкривають після державної реєстрації під­приємства, взяття його на податковий облік, реєстрації в Пенсій­ному фонді України та фондах соціального страхування і виготов­лення печатки підприємства. Банки застосовують відносно не­складну процедуру відкриття рахунків для підприємств. Так, для відкриття поточного рахунку до ПриватБанку подають такі доку-

1) заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену нотаріально чи органом державної реєстрації;

3) копію належним чином зареєстрованого статуту підприємст­ва, засвідчену нотаріально чи органом державної реєстрації. Під­приємства, що діють на підставі лише установчого договору, за­мість статуту подають нотаріально засвідчену копію установчого договору;

4) копію довідки про взяття на облік платників податків за фор­мою № 4-ОПП, засвідчену органом державної податкової служби, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

5) картки (два примірники) із зразками підписів осіб (яким від­повідно до законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахун­кових документів) та із зразком відтиска печатки підприємства, засвідчена нотаріально;

6) копію повідомлення про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

7) копію довідки про внесення підприємства до ЄДРПОУ, за­свідчену нотаріально або органом державної статистики, що видав довідку;

8) документ, який підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків або його копію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим пра­цівником банку.

В інших банках цей перелік може незначно відрізнятися.

Якщо в штаті підприємства відсутня посада головного бухгал­тера чи іншої посадової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву на відкриття поточ­ного рахунку підписує лише керівник підприємства. Треба звер - нути увагу також на те, що підписи керівника та головного бухга - « лтера підприємства на заяві про відкриття рахунку мають бути 2 розшифровані (з обов’язковим зазначенням прізвища та ініціалів) “ і збігатися з підписами в картці, де вміщено зразки підписів та * відтиска печатки (якщо заяву та картку підписують ті самі особи), с оскільки це перевірятимуть працівники банку під час подання документів на відкриття рахунку. З

Для заповнення картки із зразками підписів та відтиску печат - < ки необхідно вирішити, кому надається право першого та другого к підписів. Право першого підпису належить керівникові підприєм - | ства (зразок підпису керівника вносять у картку обов’язково) та 0* відповідним посадовим особам, уповноваженим керівником. Ііра - щ во другого підпису належить головному бухгалтеру підприємства, а якщо в штаті підприємства відсутня така посада, то це право має особа, що виконує функції і'оловного бухгалтера, або посадова осо - ^

Ба, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку та звітності, а також відповідні посадові особи, уповноважені керівником. Пра­во першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису, і навпаки, право другого підпису не може бути надано особам, які користуються правом першого підпису.

Упродовж трьох робочих днів від дня відкритої рахунку, вра­ховуючи й день відкритої рахунку, підприємство зобов’язане по­дати або надіслати поштою (з повідомленням про вручення) на адресу органу державної податкової служби, у якому воно перебуває на обліку, повідомлення про відкриття рахунку в установі банку.

Днем відкриття рахунку вважають дату, зазначену в заяві про відкритої рахунку в розділі «Відмітки банку».

На повідомленні про відкриття рахунку податківці мають по­ставити відмітку про взяття органом державної податкової служби відкритого рахунку на облік. Після цього необхідно особисто пода­ти це повідомлення до установи банку, в якій відкрито рахунок підприємства. При цьому варто поквапитися, бо якщо установа банку не отримає від вас такого повідомлення з відміткою подат­кової інспекції про взяття на облік рахунку, то на ньому здійсню­ватимуться лише операції із зарахування коштів. Датою початку операцій за видатками на рахунку підприємства є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення.

Крім того, не пізніше ніж упродовж ЗО днів від дня видачі до­відки для пред’явлення в банк про реєстрацію суб’єкта підприєм­ницької діяльності в Пенсійному фонді України, треба подати (надіслати) до органу Пенсійного фонду України, у якому ви заре­єстровані, відривний корінець довідки, заповнений уповноваже­ним працівником установи банку.

Банк має відкрити поточний рахунок підприємству впродовж 10 календарних днів після отримання повного пакету документів на відкриття рахунку.

Реєстрація фермерських господарств (ФГ) здійснюється на загальних підставах. Однак існують деякі особливості. Так, для державної реєстрації фермерського господарства голова фермер­ського господарства або уповноважена ним особа особисто або пош­тою (рекомендованим листом) подає до державного реєстратора:

♦засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господарства);

♦

Розділ 8

Реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства;

♦ копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарсь­кого призначення;

♦ документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстра - ф цію фермерського господарства.

Для реєстрації фермерського господарства забороняється ви­магати інших документів або відомостей, ніж перелічені у цій час­тині.

Підписи громадян на установчих документах про створення фермерського господарства засвідчуються нотаріусом. Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється за наявності всіх необхідних документів упродовж не більше від п’яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов’язані протягом цього тер­міну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб’єктів під­приємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєст­рацію фермерського господарства. Свідоцтво про державну реєст­рацію фермерського господарства та копія документа, що підтвер­джує взяття його на облік у державному податковому органі, є під­ставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та ін­ших держав.

Важливою особливістю реєстрації ФГ є те, що їх заснов­никами можуть бути винятково громадяни України, а од­ним із задекларованих у статуті видів діяльності має бути «виробництво сільськогосподарської продукції».

Державна реєстрація проводиться за наявності всіх необхід­них документів за заявочним принципом. Державний реєстратор зобов’язаний внести дані із реєстраційної картки до Єдиного ре­єстру суб’єктів підприємництва та видати Свідоцтво про держав­ну реєстрацію з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб) або ідентифікаційним номером (для фізичних осіб).

Суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний повідомляти орган реєстрації про створення та ліквідацію відокремлених струк­турних підрозділів, дочірніх підприємств, зміну назви, місця роз­ташуй ання, відносин власності тощо. Тому краще передбачити всі ці умови заздалегідь.

У разі зміни назви, організаційної форми, відносин власності підприємство повинно у місячний термін подати документи для перереєстрації. Перереєстрація проводиться у порядку, встановленому для реєстрації. В необхідних випадках підпри­ємство подає документи для внесення змін у свідоцтво про ре­єстрацію.

Законодавство передбачає можливість скасування реєстрації за заявою засновників або рішенням суду. Скасування реєстрації є підставою ліквідації підприємницької структури.

❖

❖

❖

•»у* »-у* •"У** •'ЧГ* •'ТГ'* *”*£*■* •ТГ* •'ТГ** *"¥'* •'Х'* •ТГ* •'V*

Важливим кроком започаткування підприємства є формуван­ня статутного фонду, що регулюється чинним законодавством, установчим договором та статутом підприємства. Розмір статутно­го фонду визначається установчими документами. Однак розмір статутного фонду господарських товариств (товариств з обмеже­ною відповідальністю (ТОВ), акціонерних товариств (АТ) та інших видів товариств) визначається Законом. Так, статутні фонди ТОВ та АТ не можуть бути меншими ніж відповідно 625 і 1250 неопо­даткованих мінімумів доходів.

Статутний фонд створюється за рахунок внесків засновників (учасників) і може поповнюватися за рахунок прибутків, додатко­вих вкладів учасників, спонсорських та інших допомогових внес­ків. Найпоширенішими джерелами формування статутного фонду є власні кошти або матеріальні ресурси засновників.

Статутний фонд може формуватися заі рахунок:

♦ грошових коштів;

♦ майнових та фінансових прав і зобов’язань;

♦ внесеного майна;

♦ нематеріальних цінностей.

Усі внески до статутного фонду, за винятком внесків у грошовій формі, повинні мати акт оцінки вартості внесених засобів. Цей акт

І сума оцінки внеску мають погоджуватися всіма засновниками. У разі, коли одним із засновників є державне підприємство або під­приємство з участю державної власності, вартість внеску оцінюють за методикою Фонду державного майна і погоджують з ним.

Оцінювання вартості нематеріальних внесків (торгова марка, рецепт, технологічний прийом, «ноу-хау») має здійснювати неза­лежний експерт. Вартість внесених будівель, транспортних засо­бів, інших основних засобів можуть визначати органи технічної інвентаризації, незалежні експерти, комісійні магазини. Однак у будь-якому випадку результати оцінки повинні затверджуватися всіма засновниками.

Порядок сформування статутного фонду визначається за­конодавством України, установчими документами та статутом підприємства. Під час створення господарських товариств чинним законодавством передбачене обов’язкове внесення в рахунок ста­тутного фонду платіжних засобів і майна в сумі не менше ніж

ЗО % мінімального статутного фонду. Впродовж року всі засновни - ки повинні внести повний розмір вкладу до статутного фонду. < Зміна розміру статутного фонду будь-якого суб’єкта підприємни - g цтва до завершення його формування або використання цього oj фонду на покриття поточних витрат не допускається.

.j. Формування статутного фонду та господарсько-майнового ком - .j, плексу в сільській місцевості, особливо в реформованих підприєм-

* ствах, має деякі особливості.

Крім статутного фонду, підприємства формують матеріальну основу для ведення виробничої та інших видів діяльності. Певного особливістю формування майнових комплексів сільськогосподар­ських підприємств за сучасних умов є використання орендних від­носин. Фактично майновий комплекс багатьох реформованих сільськогосподарських підприємств формується з двох великих частин: майнового комплексу засновників (статутний фонд та інхпі внески) та орендованих засобів і ресурсів, а також із орендованої землі.

Оренда землі здійснюється на основі Закону України «Про орен­ду землі», відповідно до якого в договорі оренди необхідно міні­мально вказати:

» об’єкт оренди — місце розташування ділянки, її межі та облі­ково-кадастрові параметри;

* суб’єктів оренди — орендодавця та орендаря, їх назви та юри­дичні адреси;

♦термін дії договору та умови дострокового розірвання угоди;

• орендну плату — розмір, умови виплати, змін, індексації, від­термінування;

* умови використання землі, збереження якісних параметрів;

♦умови повернення земельної ділянки по закінченні дії оренди або у разі дострокового розірвання договору;

♦додаткові умови та обмеження щодо використання орендова­ної земельної ділянки;

♦додаткові умови та розподілення відповідальності за ризика­ми та втратами від непередбачуваних обставин;

* відповідальність сторін.

Договір оренди землі підлягає обов’язковій реєстрації у ви­конавчих комітетах відповідних або державних адміністраціях за місцем розташування земельної ділянки, однак необхідні для реєстрації документи подають до відповідних відділів зе­мельних ресурсів. Саме ці відділи виконують всю технічну роботу, пов’язану із державною реєстрацією договорів оренди землі.

Оренду майна, яке передають у використання юридичній осо­бі, регламентовано не так жорстко, як оренду землі. Власники майнових маїв або спільного майна можуть укладати договір оренди спільно або кожен окремо. У разі спільного надання май­на в оренду власники повинні укласти договір про спільне воло­діння майном і визначити розпорядника. Рішення про оренду майнових комплексів спільного використання можуть прийняти винятково одноголосно збори власників. У договорі оренди необ­хідно зазначити всі умови, передбачені Господарським кодексом України.

Видача дозвільних документів є однією з найобтяжливіших процедур під час започаткування підприємницької діяльності в Україні. Залежно від виду діяльності підприємець не має права розпочати будівництво, виробництво чи торгівлю без отримання низки дозвільних документів від центральних та місцевих органів влади.

До цих документів належать:

♦дозволи на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

♦ліцензії;

♦дозволи на будівництво та виконання будівельних робіт;

♦технічні умови на проектування;

♦експертні висновки та погодження, особливо для проектної документації, під час атестацій та обстежень виробництв і прий­няття об’єктів в експлуатацію;

♦дозволи на початок роботи від органів пожежної охорони, са­нітарно-епідеміологічної служби та держнагляду за охороною праці;

♦дозволи на розміщення реклами та об’єктів торгівлі і сфери послуг, а також багато інших.

Дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг є дуже поширеним, оскільки чимало суб’єктів підприємництва здійс­нюють торговельну діяльність. Слід зазначити, що в багатьох на­селених пунктах отримання цього дозволу пов’язано зі сплатою місцевого податку — збору за розміщення об’єктів торгівлі.

Для того щоб відкрити торговельну точку, потрібно не лише орендувати для цього приміщення, а й отримати деякі дозволи на початок роботи. Насамперед необхідно отримати свідоцтво торго­вельного об’єкта (можливі інші назви) в органі місцевого самовря­дування за місцем здійснення торговельної діяльності або дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг.

Розділ 8

Порядок видачі дозволу на розміщення об’єкта торгівлі (або свідоцтва торговельного об’єкта) та розмір збору за його видачу встановлюються безпосередньо органами місцевого самовряду­вання (міські, сільські, селищні ради). Крім того, Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг. Придбавши патент на право торговельної дія­льності, суб’єкт підприємництва погоджує режим роботи своєї тор­говельної точки з місцевими органами влади.

Переважно дозволи видають терміном на рік. Кожен наступ­ний дозвіл отримують щороку до закінчення терміну дії поперед­нього дозволу в уповноваженому на це відділі виконкому. За ви-

* дачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі у спеціально відве-

* дених для цього місцях необхідно сплатити збір за видачу дозволу

*

На торгівлю. Цей збір сплачують юридичні особи і громадяни, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.

Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не по­винен перевищувати 20 н. м.д. г. — для суб’єктів, що постійно здійс­нюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і

1 н. м.д. г. на день — за одноразову торгівлю.

Отримання дозволу від органів державного нагляду за охороною праці. Суб’єкт підприємницької діяльності, який пла­нує розпочати діяльність, пов’язану з виконанням робіт підвищеної небезпеки або експлуатацією об’єктів, машин, механізмів, устатку­вання підвищеної небезпеки, повинен отримати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу.

Перелік видів діяльності підвищеної небезпеки і порядок отримання дозволу визначено постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним коміте­том з нагляду за охороною праці та його територіальними органа­ми» від 15.10.2003 р. № 1631 (зі змінами та доповненнями).

Отримання дозволу в органах Державного пожежного нагляду. Необхідність отримання дозволу на початок роботи но - востворених підприємств регламентується ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 р. № 3745-ХІІ та Правилами пожежної безпеки в Україні, введеними в дію наказом МВС Укра­їни від 22.06.95 р.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку» новост - ворені підприємства починають свою діяльність після отримання дозволу в органах Державного пожежного нагляду. Ці органи здійснюють експертизу проектів на предмет пожежної безпеки і видачу дозволів на початок роботи, а також беруть участь у при­йманні об’єктів в експлуатацію.

Введення в експлуатацію нових, реконструйованих виробни­чих, житлових та інших об’єктів, упровадження нових технологій, передавання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, оренда будь-яких приміщень без дозволу ор­ганів Державного пожежного нагляду забороняються. Це означає, що перед тим як розпочати роботу, потрібно отримати згоду орга­нів Державного пожежного нагляду. Більше того, найкраще це зробити до укладання договору на оренду приміщення. Інспектор Державного пожежного нагляду визначить, чи можна використо­вувати цю площу в передбачених цілях.

Інспектор пожежного нагляду має право призупинити експлуата­цію об’єктів або приміщень, якщо підприємство почало використову­вати їх без погодження з органами державного пожежного нагляду.

211

Порядок видачі дозволів установлений постановою «Про твер - дження порядку видачі органами державного пожежного нагляду ^

Дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень» від 14.02.2001 р. № 150 і поширюється на підприємства, установи, ор­ганізації незалежно від форми власності та громадян.

Дозвіл на початок роботи новоствореним підприємствам вида­ють центральні, територіальні та місцеві органи Державного по­жежного нагляду — залежно від важливості об’єктів під кутом зо­ру пожежної безпеки.

Для отримання дозволу на початок роботи власник (орендар) подає до відповідного органу Державного пожежного нагляду заяву про видачу дозволу; заяву на проведення експертизи протипожеж­ного стану підприємства, об’єкта чи приміщення, а для отримання дозволу на оренду приміщень — копію договору оренди, в якому мають бути вказані обов’язки сторін щодо пожежної безпеки.

Якщо орендують не все приміщення, а тільки його частину (по­верх), подають план усього приміщення (з виділеною площею орен­ди), завірений печаткою підприємства.

Інспектор пожежного нагляду повинен оглянути приміщення і провести експертизу його пожежної безпеки. Для цього він має право вимагати проведення контрольних випробувань на пожеж­ну безпеку інструментів, обладнання, продукції, речовин та мате­ріалів, аналізу пожежної безпеки робочих місць. За відсутності окремих фактів порушень правил пожежної безпеки дозвіл вида­ють без обмежень терміну його дії.

Видача дозволу здійснюється впродовж; п’яти робочих днів з дня подачі заявником відповідних документів.

За наявності окремих фактів порушень правил пожежної безпеки в дозволі зазначають термін його дії та умови забезпечення пожеж­ної безпеки. Після своєчасного виконання цих умов термін дії дозво­лу продовжується на підставі заяви власника (орендаря). У разі не­виконання зазначених умов орган, який видав дозвіл, або вищий орган Державного пожежного нагляду має право його скасувати.

Власник (орендар) може оскаржити рішення про відмову у ви­дачі дозволу або його скасування до вищого органу Державного пожежного нагляду або господарського суду.

Розділ 8

Отримання висновку санепідемстанції. Висновок про від­повідність санітарним нормам та готовності підприємства до робо­ти санепідемстанція видає відповідно до Положення про порядок видачі установами державної санепідемслужби висновків щодо відповідності вимогам санітарних норм об’єктів і споруд, які вво­дяться в експлуатацію, і готовності підприємства до роботи для отримання дозволу на початок роботи підприємства, установи, ор­ганізації, затвердженого постановою Головного державного сані­тарного лікаря України від 23.04.2001 р. Цей висновок надається на підставі:

Л ♦ заяви власника підприємства чи уповноваженого ним органу;

♦свідоцтва про державну реєстрацію;

♦статуту підприємства з переліком видів діяльності;

♦документів про право користування приміщеннями;

♦позитивного висновку на проектну документацію;

♦гігієнічних висновків на матеріали, сировину, готову продук­цію, обладнання;

♦результатів попередніх медичних оглядів працівників відпо­відно до чинного санітарного законодавства.

Під час підготовки висновку установи санепідемслужби зо­бов’язані провести гігієнічне обстеження підприємства з викорис­танням лабораторних вимірювань на предмет відповідності умов праці, навколишнього природного середовища вимогам санітар­них норм та правил, скласти акт обстеження підприємства. Про­ведення обстеження та надання висновку органами санепідем­служби здійснюється за оплату.