Ризики чинних нововведень

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного вне­ску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ба­зою нарахування є сума заробітної плати. Сума збору визначається, як відсоток від заробітної плати. Сам відсоток диференційований відповідно до класу професійного ризику.

Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлений в розмірі 34,7% від суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску,

Встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України про державний бюджет, мінімальний страховий внесок для цієї категорії платників становить:

У 2011 році	У 2012 році
З 1 січня - 326,53 грн. (941 грн. х 34,7%)	З 1 січня - 372,33 грн. (1073 грн. х 34,7%)
З 1 квітня - 333,12 грн. (960 грн. х 34,7%)	З 1 квітня - 379,62 грн. (1094 грн. х 34,7%)
З 1 жовтня - 341,80 грн. (985 грн. х 34,7%)	З 1 липня - 382,39 грн. (1102 грн. х 34,7%)
З 1 грудня - 348,30 грн. (1’004 грн. х 34,7%)	З 1 жовтня - 387,95 грн. (1118 грн. х 34,7%)
	З 1 грудня - 393,50 грн. (1134 грн. х 34,7%)
6 серпня 2011 року набрали	Чинності норми Закону України

«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», відповідно до яких фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загально­обов’язкового державного соціального страхування.

Треба визнати, що чинній фінансовій моделі соціального страхуванні в Україні притаманний нестраховий характер отри­мання страхових (пенсійних) прав і значні масштаби перерозподілу ресурсів. Це послаблює зацікавленість роботодавців та робітників вносити в повному обсязі страхові внески на пенсійне забезпечення.

Основне побоювання у підприємців у зв’язку із законодавчи­ми нововведеннями - це зміна функцій Пенсійного фонду, який фактично став ще одним фіскальним органом. За новим законом, єдиний соціальний внесок підлягає обов’язковій сплаті незалежно від того, яким є фінансовий стан платника.

У випадку несвоєчасної сплати, або сплати у неповному обсязі, підприємця буде оштрафовано, до нього можуть застосовуватися дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова і кримінальна відповідальність.

Пенсійний фонд має право:

• Звертатися до господарського суду щодо порушення справи про банкрутство боржника;

• Вилучати у платників документи, які засвідчують зменшення розмірів заробітної плати та інших виплат, у випадку порушень при нарахування внеску звертатися у правоохоронні органи;

• Працівники фонду вестимуть єдину базу даних як платників, так і застрахованих осіб, можуть проводити перевірки платників разом із податковими органами.

• У працівників фонду залишається право визначати розмір вне­ску у ручному режимі, що зберігає можливість корупції.

• Ставка єдиного соціального внеску визначається за рівнем ризикованості професій, а от сам рівень визначається фондом. У новому законі прописані можливості для ручного регулювання цих категорій. Тож працівники фонду можуть знизити чи підвищити рівень ризикованості, які платник може оскаржити виключно про­тягом 10 днів з моменту отримання повідомлення від Пенсійного фонду.

Пільги зі сплати внеску отримають бюджетні установи, суб’єкти, які використовують працю громадян за цивільно-правовими уго­дами. Тобто, залишається місце для хабарництва, адже фонд може знизити категорію, якщо роботодавець «домовиться».

Облік підприємців монополізований Пенсійним фондом, який повністю підпорядковується державі, тоді як над трьо­ма соціальними фондами зберігався контроль роботодавців і профспілок. Оскільки над обліком втрачається громадський кон­троль, то зростає і корупційна складова. Керівництво Пенсійного фонду зможе керувати грішми на власний розсуд, у тому числі, відраховувати на пенсії кошти, призначені на соціальні виплати за травмами чи з безробіття.

Наразі платники єдиного податку платитимуть соціальний вне­сок окремо. Раніше, як відомо, він розподілявся всередині самого податку. Так, з них 42%, або 84 гривні, якщо сума податку сягає 200 гривень, спрямовувалося до Пенсійного фонду, 43% - до місцевого бюджету, 15% - до фондів соціального страхування. Тепер платникам доводиться платити соціальний внесок окремо, а податок окремо, що, безумовно, нівелює поняття «єдиний податок», хоча внески по­датками як такими не є. Єдиний соціальний внесок для спрощенців

Визначається у розмірі 34,7% від розміру мінімальної зарплати, тоб­то 327 гривень. Але це лише у випадку, якщо Пенсійний фонд вва­жатиме роботу не дуже ризикованою. У випадку роботи на шахті чи лісопилці сума становитиме 458 гривень.

Тобто тепер підприємці в будь-якому разі щомісячно мають платити понад 400 гривень. Якщо підприємець має найманих робітників, то за них треба бути сплатити соціальний внесок 50% від єдиного податку та податок на доходи з фізичних осіб. На дум­ку підприємців, для підприємців-спрощенців офіційні витрати зро­стуть утричі, а неофіційні - у п’ять разів.