Розділ 11 Облік податків
У частині віднесення сплачених податків і зборів у бухгалтерському обліку за рахунок відповідних джерел можна виділити та-
* кі групи, зокрема, за рахунок:
❖ 1) прибутку — в дебет рахунку 98 «Податок на прибуток»;
•'у* •'У* •'у* •<у* ♦•у* •'тг* •'■у* *тг* »-у* •у* •-у* ••у* •тр* •тр* •тр* •"у*
2) покупців з включенням податків до ціни реалізації — в дебет рахунку 70 «Доходи від реалізації»;
3) виробництва — в дебет рахунків 23, 91;
4) фінансових результатів — в дебет рахунків 92, 93;
5) оплати праці — в дебет рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».
Нарахування податків записують у кредит рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». У разі сплати податків — дебет рахунку 64 і кредит рахунку 31 «Рахунки в банках».
Порядок нарахування і сплати кожного податку регулюється відповідним законом, норми якого враховують під час організації обліку.
Загальні вимоги щодо нарахування і сплати податків і зборів регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Платник податку зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, впродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого для подання податкової декларації.
Податкові декларації подають до податкової інспекції за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює:
А) календарному місяцю — впродовж 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
6) календарному кварталу або календарному півріччю — впродовж 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
В) календарному року — впродовж 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Розглянемо особливості нарахування і сплати основних податків.
Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості, яка сплачується до бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Це теж непрямий податок, який включається до ціни товару і оплачується покупцем продавцю, а останній — сплачує до бюджету.
Платником податку є особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої впродовж будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та вивезення ^ товарів з України. *
Об’єкти оподаткування оподатковують за ставкою 20 %. Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну. Її складають у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів.
Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість.
Без отримання податкової накладної підставою для нарахування податкового кредиту в разі поставки товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми (10 000 грн), встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), а також транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляють платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначають за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
У касових чеках, де зазначено суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника), загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 грн за день (без урахування податку на додану вартість).
Платники ПДВ повинні вести реєстр податкових накладних, порядок ведення якого затверджено наказом Державної податкової адміністрації України.
Податковий період з ПДВ може дорівнювати одному місяцю або кварталу залежно від обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік.
Розділ 11 |
У податковій декларації записують податкові зобов’язання, суми податкового кредиту та визначають суму зобов’язань перед бюджетом по ПДВ. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначають як різницю між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь - яким продажем товарів (робіт, послуг) упродовж звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні, гро - мадські та інші підприємства, установи та організації, які здійс-
* нюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, сплачують ^ податок на прибуток. Оподатковуваний прибуток визначають
Зменшенням валового доходу звітного періоду на суми валових витрат платника податку та амортизаційних відрахувань. Прибуток оподатковують за ставкою 25 % до об’єкта оподаткування.
Під час нарахування податку на прибуток дебетують рахунок 98 «Податок на прибуток» і кредитують рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами».
Упродовж звітного (податкового) кварталу платники податку, крім нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету за перший та другий місяці такого кварталу авансові внески з податку на прибуток за підсумками першого та другого місяців звітного (податкового) кварталу до 20 числа і третього місяців такого кварталу відповідно.
Акцизний збір — це непрямий податок, який включається до ціни товарів і сплачується покупцем продавцю, а останній сплачує ці суми до бюджету. Порядок і терміни сплати визначено Інструкцією.
Акцизний збір сплачують підприємства, які виробляють і продають підакцизні товари, перелік яких і ставки акцизного збору встановлюються законами та постановами уряду.
У разі ввезення підакцизних товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України акцизний збір сплачується платниками податку одночасно зі сплатою мита та митних зборів. Сплатою акцизного збору вважають момент оформлення вантажної митної декларації.
Суму акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до митної вартості, обчислюють за формулою
Са = ВА, (11.2)
Де В — митна вартість; А — ставка акцизного збору.
Суму акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці вимірювання товару, визначають за формулою
Са = НА, (11.3)
Де Н — кількість товару у фізичних одиницях вимірювання.
Приклад. Ставка акцизного збору по тютюну для жування і по тютюну для нюхання 10 грн за 1 кг. Якщо ввозиться 1000 кг тютюну, то сума акцизного збору становитиме 10 000 грн (1000 • 10 = 10 000).
Суб’єкти підприємницької діяльності, які мають валютні цінності, доходи або майно за межами України, щокварталу складають і подають до податкового органу Декларацію про валютні цінності, доходи або майно, що належать резиденту України і перебувають £ за її межами. .
Декларація має п’ять розділів. У розділі І «Загальні відомості» подають повну назву резидента, його адресу, код, назви країн і адреси іноземних банків, де відкрито рахунки. У розділі II «Фінансові вкладення» розшифровують види фінансових вкладень та їхні суми в іноземній валюті та гривнях. Розділ III «Майно та товари за кордоном» містить інформацію про вартість майна за кордоном. Розділ IV «Доходи (дивіденди) в іноземній валюті, отримані за межами України» призначений для відображення інформації про суми отриманих доходів в іноземній валюті за межами України. У розділі V «Інформаційні відомості» наводять різні відомості щодо валюти і майна, розміщених за кордоном.
Суб’єкти підприємницької діяльності сплачують податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Ставки податку визначено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства» від 16.07.99 р. N0 986-XIV. Розмір податку залежить від об’єму циліндрів двигуна, потужності електродвигуна, довжини транспортного водного засобу.
Для визначення суми податку складають розрахунок за встановленою формою станом на 1 січня поточного року, який платник податку подає до податкових органів за місцезнаходженням та місцем постійного базування транспортних засобів не пізніше від 15 березня наступного за звітним року. За придбаними впродовж року транспортними засобами такий розрахунок подають у 10-ден - ний термін після реєстрації у відповідних органах.
Перелік пільг та суму податку, не сплаченого через отримання пільг, подають у «Звіті про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку».
Для сплати' податків виписують платіжне доручення, яке подають до банку в установлені терміни.
Переплачені суми податків за заявою платника зараховують у рахунок наступних платежів або повертають йому на поточний рахунок.
У разі нарахування непрямих податків (ПДВ, акцизного збору та інших, передбачених законодавством) запис роблять за дебетом рахунку 70 і кредитом рахунку 64; а під час сплати — за дебетом рахунку 64 і кредитом рахунку 31.
Розділ 11 |
Підприємства сплачують також різні місцеві податки і збори, які відносять у витрати. Під час нарахування податків, які не включають до виробничої собівартості продукції, дебетують рахунки 92 «Адміністративні витрати» або 93 «Витрати на збут» і кредитують рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами». Нарахування податків, які включають до виробничої собівартості продукції, здійснюють за дебетом рахунків 23 «Виробництво» і 91 «За - гальновиробничі витрати» і кредитом рахунку 64.
Суб’єкти підприємницької діяльності мають утримувати із за - л робітної плати працівників податок з доходів фізичних осіб. При
Цьому дебетують рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» і кредитують рахунок 64. Цей податок перераховують у разі отримання в банку грошей для виплати заробітної плати: дебет рахунку 64, кредит рахунку 31.
Згідно з чинним законодавством на заробітну плату здійснюють такі нарахування (V відсотках до заробітної плати) (табл. 11.5):
А) Пенсійний фонд України — 32,3 %;
Б) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності — 2,9 %;
В) Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття — 1,6 %;
Г) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України — за встановленими тарифами, які диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва. Законом їх встановлено 20. Для сільського господарства діє страховий тариф 0,2 % до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Галузі обслуговування сільського господарства, сільськогосподарське управління сільським господарством сплачують до фонду 0,5 % витрат на оплату праці.
Таблицу 11.5. Нарахування на оплату праці
|
Порядок нарахування, перерахування, обліку та використання коштів фондів соціального забезпечення викладено в інструкціях, затверджених відповідними фондами.
Із заробітної плати утримання такі (табл. 11.6):
1) податок з доходів фізичних осіб;
Назва утримання |
Утрима |
Податок з доходів фізичних осіб |
Внески до Пенсійного фонду України: А) наймані працівники, які працюють за трудовими та цивільно - правовими договорами Б) фізичні особи, які працюють за трудовими договорами (контрактами) та мають статус державного службовця або працюють на посадах, роботу на яких зараховують до трудового стажу на отримання пенсії за спеціальними законами України Внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності |
Внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття |
0,5 % — для працівників, заробітна плата яких нижча від прожиткового мінімуму; 1,0 % — для працівників, заробітна плата яких вища від прожиткового мінімуму 0,5 % (інваліди і пенсіонери внески не сплачують) |
1 % — коли дохід до 150 грн включно; 2% — коли дохід більше ніж 150 грн Від 1 до 5 % за шкалою залежно від розміру доходу |
13 % від об’єкта оподаткування; з 1 січня 2007 р. ставка оподаткування 15 % |
Ставка |
![]() |
2) до Пенсійного фонду України — 1 % із заробітної плати за зарплати до 150 грн і 2 % — за зарплати понад 150 грн.
Фізичні особи, які працюють за трудовими договорами (контрактами) і мають статус державного службовця або працюють на посадах, роботу на яких зараховують до трудового стажу, що дає право на отримання пенсії за спеціальними законами України, сплачують з доходу внески до Пенсійного фонду з частини доходу в розмірі:
А) що не перевищує 150 грн, — 1 %;
Б) від 151 до 250 гри — 2 %;
В) від 251 до 350 грн — 3 %;
Г) 351 до 500 грн — 4 %;
Д) понад 500 грн — 5 %;
3) до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:
•
Розділ 11 |
Для найманих працівників — від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізич - . них осіб:
%*
... * 0,25 % — для найманих працівників, які працюють на під-
* приємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;
•-у* |
•-у* •"зр* •'"Зр* »тг* •''їр** •'ТР** •''ЗР*
• 0,5 % — для найманих працівників, заробітна плата яких нижча від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;
♦ 1,0 % — для найманих працівників, заробітна плата яких вища від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;
4)до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття — 0,5 % із заробітної плати.
Страхові внески до солідарної системи нараховують (і утримують) у межах максимальної величини, встановленої законом про розмір страхових внесків. Цю максимальну величину слід визначати щороку на рівні величини семи середніх заробітних плат, що склалася в попередньому календарному році, і вона не може бути меншою від діючої максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (прибутку), з яких стягуються страхові внески до соціальних фондів.
Максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (а також сукупного оподатковуваного доходу), на яку нараховують (утримують) страхові внески до соціальних фондів, у тому числі до Пенсійного фонду, на 2005 р. становить 4100 грн на місяць з розрахунку на кожну фізичну особу — платника страхових внесків. З цієї суми сплачується тільки податок з доходів фізичних осіб.
Щороку граничну суму заробітних плат було встановлено на рівні:
З 1 липня 1998 р. по 28 лютого 2001 р. — 1000 грн;
З 1 березня 2001 р. по ЗО квітня 2002 р. — 1600 грн;
З 1 травня 2002 р. по 31 травня 2003 р. — 2200 грн;
З 1 червня 2003 р. по 31 грудня 2004 р. — 2660 грн;
З 1 січня 2005 р. по нині — 4100 грн.
Платники фіксованого сільськогосподарського податку не сплачують нарахування на заробітну плату до фондів соціального страхування, крім внесків до Пенсійного фонду, до якого відрахування здійснюються за спеціальною ставкою, а саме: у 2005 - 2006 рр. — 6,4 % суми фактичних витрат на оплату праці; у 2007 р. — 12,8; у 2008 р. — 19,2; у 2009 р. — 25,6; з 2010 р. — 32 %, тобто так, як і інші платники.
Порядок утримання податку з доходів фізичних осіб регулює Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ГУ. Об’єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід, зменшений на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового ’Г державного соціального страхування. !
Загальний місячний оподатковуваний дохід зменшується на суму податкової соціальної пільги, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій Законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
У Законі наводено перелік платників податку, які мають право на отримання пільг у підвищених розмірах: 150 або 200 % суми пільг, а саме:
• у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги, — для платника податку, який:
А) є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
Б) утримує дитину — інваліда І або II групи — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
В) має трьох чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину;
Г) є вдівцем або вдовою;
Д) є особою, віднесеною Законом до 1 або 2 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
Е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом, військовослужбовцем строкової служби;
Є) є інвалідом І або II групи, у тому числі з дитинства;
Ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
• у розмірі, що дорівнює 200 % суми пільги, — для платника податку, який є:
А) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;
Б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка на той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;
В) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
Розділ 11 |
Г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
Д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.
Закон передбачає (підпункт 6.5.1), що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку
•-•у# •"У* •"У* •"У* •''У* •"У* •"ЗГ** •'ТС'* »-у* •''і*4* »"У - •'"Зр-* •■"у* '►'У* •"’У* •"’З*-* *-у*
Як заробітна плата впродовж звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевихцує суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.
Із оподатковуваного доходу податок утримує податковий агент — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до Закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковим агентом, зокрема, є фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховано, але не виплачено платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у терміни, встановлені Законом для місячного податкового періоду.
Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету впродовж банківського дня, що настає за днем такої виплати.
Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Особу, яка не є податковим агентом, вважають нерезидентом або фізичною особою, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо запровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів» від 06.11.97 р.
№ 1232 передбачено, що первинні, звітні та облікові документи, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків і зборів (обов’язкових платежів), що контролюються державними податковими адміністраціями, повинні е мати починаючи з 1 січня 1998 р. ідентифікаційні номери Держав - ного реєстру платників податків та інших обов’язкових платежів.
»"ЗГ4* •"'ЗГ'* «►'У"* •"У’* •'Т'* •'ТГ* •"Т"* •'"ЗГ4* *ТГ* ►тр* •'ТС'* •'7Г'*
З метою обліку сум виплачених доходів і утриманих з них податків Державна податкова адміністрація України затвердила наказом № 451 від 29.09.2003 р. форму довідки № 1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».
До Пенсійного фонду України сплачують внески одночасно з виплатою заробітної плати, а в разі натуральної виплати — в останній робочий день базового звітноі'о періоду, яким є календарний місяць. Якщо заробітну плату нараховано, але не виплачено, то пенсійні внески сплачують не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення попереднього місяця.
Порядок нарахування (обчислення) та терміни сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначено Інструкцією, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р.
Терміни сплати внесків до інших соціальних фондів визначені відповідними інструкціями:
• Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р.;
• Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001 р.;
• Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 12 від 20.04.2001 р.
Терміни сплати податків наведено в табл. 11.7.
Розділ 11 |
Нараховану оплату праці в первинних документах у подальшому обліковому процесі накопичують у двох напрямах: 1) по кожному працівнику — для організації розрахунків з оплати праці; 2) за об’єктами обліку — для віднесення сум оплати праці по конкретних об’єктах (споживачах).
Для пришвидшення розрахунків з оплати праці та їх контролю працівникам бухгалтерії доцільно мати таблиці розмірів тарифних ставок і посадових окладів, таблиці для утримання податку, копії колективних договорів, положення про оплату праці, систе- матизовані збірники з трудового законодавства та інпіі норматив - ні документи, зразки підписів керівників господарських підрозді-
Ів, обліковців та інших осіб, які підписують первинні документи пя нарахування заробітної плати.
Порядок виплати заробітної плати |
Податок з доходів фізичних осіб |
Внески до Пенсійного фонду України |
Внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття |
Внески до Фонду соціального страхування 3 тимчасової втрати працездатності |
Внески до І Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробни - цтві 1 |
Готівкою, |
Під час |
Одночас |
Одночасно |
Одночас |
Одночас- |
Отрима |
Виплати |
Но з отри |
З отриман |
Но з отри |
Но з отри |
Ною 3 |
Доходу |
Манням |
Ням коштів |
Манням |
Манням |
Банку |
Єдиним |
Коштів на |
На оплату |
Коштів на |
Коштів на 1 |
Платіжним документом |
Оплату Праці |
Праці |
Оплату Праці |
Оплату Праці |
|
Готівкою |
Упродовж |
Одночас |
Не пізніше |
Не пізні |
Не пізні |
З вируч |
Банківсь |
Но з ви |
Наступного |
Ше від |
Ше від |
Ки |
Кого дня, що настає за днем виплати |
Платою |
Дня після Здійснення Виплат |
Наступного дня після здійснення виплат |
Наступного дня після здійснення виплат |
Безготів |
Під час |
Одночас |
У день |
У день |
У день |
Ково |
Виплати |
Но з про |
Перераху |
Перераху |
Перераху |
Доходу |
Платою |
Вання коштів на особові рахунки |
Вання коштів на особові рахунки |
Вання коштів на особові рахунки |
|
Натура |
Упродовж |
В остан |
Не пізніше |
Не пізні |
Не пізні |
Льна |
Банківсь |
Ній робо |
Від наступ |
Ше від |
Ше від |
Оплата |
Кого дня, |
Чий день |
Ного дня |
Наступно |
Наступно |
Що настає |
Місячного |
Після здійс |
Го дня |
Го дня |
|
За днем |
Звітного |
Нення ви |
Після |
Після |
|
Виплати |
Періоду |
Плат |
Здійснення виплат |
Здійснення виплат |
|
Нарахо |
Не пізні |
Не пізні |
Не спла |
Не спла |
Не спла |
Вано, але не виплачено |
Ше від ЗО числа наступного місяця |
Ше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення попереднього місяця |
Чуються |
Чуються |
Чуються |
Термін сплати |
А А> Є И |
Я А « А И « Й |
< Ю О |
О К А < .5 95 ’2 Л Э Я = £ <А> К А С ‘с £ Є |
Первинні документи із заробітної плати в бухгалтерії перевіряють з формальної сторони, арифметично і по суті. Неправильно * оформлені документи повертають назад у відповідні підрозділи * підпр иєм ств а. *
•'ТГ'* •ОТ'* •"ТЕ"'* •'ТГ'* “""ЗГ4* •’"ЗР* •■‘ЗГ’* •"«Г’* •''ЇГ4* •ТГ* •"'ЗР* •’Т** 379
Підрахунок даних про нараховану суму оплати праці по кожному працівнику здійснюють у розрахунково-платіжних відомостях (форма П-49), які складають по цехах, бригадах та інших структурних підрозділах підприємства.
Під час відкриття відомості в ній записують прізвище працівника, його табельний номер, професію або посаду, розряд (ставку) і сальдо по розрахунках на початок місяця за підприємством або за працівником. Для цього використовують дані розрахунково- платіжних та платіжних відомостей за минулий місяць.
У розділі «Нараховано» записують суми нарахованої оплати праці за її видами. Підставою для підрахунку і запису нарахованої оплати праці слугують первинні документи.
Дані про нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, премії за рахунок спеціальних фондів, дивіденди та інші нарахування заносять до розрахунково - платіжної відомості із листків непрацездатності, спеціальних розрахунків тощо. Потім вираховують суму «Всього належить». Для цього до нарахованих сум за місяць додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця.
У розділі «Утримано і виплачено» спочатку записують видану касою оплату праці за другу половину минулого місяця та аванс у рахунок заробітку поточного місяця. Підставою для таких записів є дані з обліку касових операцій. Після цього відображують суми утримань із оплати праці. Визначають суму, яка підлягає виплаті.
Із оплати праці утримують податок з доходів з фізичних осіб, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, за виконавчими листами, своєчасно не повернуті суми підзвітними особами та інші утримання, передбачені чинним законодавством. Аліменти утримують із суми заробітку (доходу), що належать особі, яка сплачує аліменти, після утримання із цього заробітку (доходу) податків. Водночас із оплати праці можуть бути проведені утримання за дорученням працівників — страхові внески, погашення позичок, профспілкові внески тощо. Це власне не утримання, а виконання доручення працівників, за здійснення яких бухгалтери можуть отримувати винагороду.
Розрахунково-платіжні відомості підписують керівник підприємства і головний бухгалтер, після чого касир має право видавати заробітну плату. За отримані суми грошей працівники підписуються у відомості.
Розділ 11 |
Розрахунково-платіжні відомості заміняють особові рахунки з обліку розрахунків з працівниками з оплати праці. Замість розрахунково-платіжних відомостей на підприємстві можна використовувати Книгу обліку розрахунків з оплати праці, яка за будовою аналогічна відомості.
Особові рахунки з оплати праці можна вести на картках. На коленого працівника заводять окрему картку, де роблять записи
Про нарахування і виплату заробітної плати та стан розрахунків з працівником, використовуючи розрахунково-платіжні відомості. Ведення карток дає змогу швидко отримувати інформацію по кожному працівнику. Проте застосування їх збільшує обсяг облікової роботи. Тому не завжди ефективно паралельно з розрахунково- платіжними відомостями вести ще й картки з оплати праці, тобто ті самі показники дублювати два рази. Особові рахунки з нараху - вання оплати праці (картки або відомості) зберігають на підприємстві постійно (50 років).
Розрахунково-платіжні відомості складають по структурних підрозділах. Дані відомостей по підприємству узагальнюють складанням Зведеної відомості № 10.2.3 с.-г. по розрахунках з робітниками та службовцями. Таке зведення з оплати праці дає можливість мати узагальнюючі дані загалом по підприємству про суми нарахованої оплати праці, утримань із неї та суми до виплати. Ці дані необхідні для контролю витрачання фонду оплати праці, визначення загальних сум для перерахування податків, отримання готівки в установі банку для видачі працівникам, складання звітності тощо.
Нарахування на оплату праці здійснюють за Зведеною відомістю Ыа 10.2.1 с.-г. нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об’єктах обліку, де розподіляють оплату праці і відрахування по об’єктах обліку.
Виплату із каси сум з оплати праці зазвичай здійснюють не за розрахунково-платіжними, а за платіжними відомостями. Для цього із розрахунково-платіжних відомостей записують у платіжні відомості прізвище, ім’я та по батькові працівника, його табельний номер і суму до отримання. Такий порядок установлюють для великих підприємств, де касир завантажений лише однією роботою — веденням касових операцій. На малих підприємствах функції касира може виконувати бухгалтер. У такому разі немає потреби складати окремо платіжну відомість. За таких умов заробітну плату краще видавати за розрахунково-платіжною відомістю.
Неотриману у визначений термін оплату праці відносять на рахунок розрахунків з депонентами, а в платіжній відомості проти прізвища особи, яка не отримала її, ставлять відмітку «Депоновано». Суми депонованої оплати праці заносять до Книги обліку розрахунків з депонентами форма № 10.2.2 с.-г. і віщають потім за видатковими касовими ордерами. За умови перенесення неотриманих сум оплати праці до розрахунково-платіжної відомості на наступний місяць як сальдо потреба у веденні Книги обліку депонованої заробітної плати відпадає, що зменшує обсяг облікової роботи.
Суми депонентської заборгованості обліковують до їх погашення.
У розрахунково-платіжній відомості сальдо на початок місяця за підприємством буде зазвичай завжди, бо оплату праці в поточ - ному місяці видають за минулий місяць. Наприклад, підприємст - во видає оплату праці третього числа кожного місяця. Отже, ска - ^
Жімо, станом на 1 квітня у відомості буде показана сума оплати праці за березень, яка має виплачуватися 3 квітня. Тобто 3 квітня колишня заборгованість зникне, хоча на перше число квітня була відображена у відомості. Залишок по ній має відповідати синтетичному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».
На малих підприємствах можна організувати роботу так, щоб оплату праці нараховували і видавали в одному місяці. Наприклад, нарахували оплату праці за квітень і видали її в квітні. За таких умов залишків заборгованості на початок і кінець місяця може не бути, що значно спрощує порядок ведення розрахунково - платіжної відомості. В ній при цьому достатньо показувати нарахування оплати праці, утримання з неї і виплату.
Суми нарахованої оплати праці згідно з розрахунково-платіжними відомостями мають дорівнювати сумам, що відносять на об’єкти обліку.
Групування даних первинних документів у двох напрямах (по працівниках і за об’єктами обліку) досить трудомістка робота. Тому її виконують зазвичай за допомогою ЕОМ.
Аналітичний облік по рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» ведуть у Відомості аналітичного обліку № 10.2.4 с.-г. По кожному аналітичному рахунку в ній є окремий розділ. Нарахування з соціального страхування (кредит рахунку 65) показують згідно зі Зведеною відомістю № 10.2.1 с.-г. нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об’єктах обліку. Перерахування до соціальних фондів (дебет рахунку 65) відображують за виписками банку.
Облік розрахунків з оплати праці ведуть на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». До рахунку 66 відкривають два субрахунки: 661 «Розрахунки за заробітною платою»; 662 «Розрахунки з депонентами». На першому субрахунку обліковують суми нарахованої оплати праці, а на другому — невиплаченої (депонованої) оплати праці.
За дебетом субрахунку 661 обліковують усі види утримань із оплати ітраці, виплату оплати праці, депонування (перерахунок на субрахунок 662) оплати праці, за кредитом — відображують нарахування оплати праці і виплат, які не входять до складу фонду оплати праці.
На рахунку 66 може бути розгорнуте сальдо:
‘ кредитове — означає заборгованість підприємства з оплати праці працівникам;
‘ дебетове — означає заборгованість працівників підприємству „ з оплати праці. Дебетове сальдо може виникати лише в окремих ^ випадках, наприклад, коли є переплати з оплати праці.
'5 Під час нарахування оплати праці запис роблять за кредитом <£ рахунку 66 і дебетом різних рахунків, на які відносять оплату А праці (табл. 11.8). Заробітна плата завжди має бути віднесена на конкретний об’єкт обліку (структурний підрозділ, вид продукції,
* послуг тощо).
Таблиця 11.8. Кореспонденція рахунків з обліку оплати праці (без використання транзитного рахунку 81 «Витрати на оплату праці»)
Кореспонденція рахунків |
Кредит |
Дебет |
![]() |
|
|
|
Нараховано оплату праці: за навантаження і доставку куплених матеріальних цінностей
За виробництво продукції
З будівництва, закладання і вирощування багаторічних насаджень, придбання основних засобів та інших видів капітальних інвестицій
З торговельної діяльності в торгових підприємствах
Нараховано оплату праці персоналу адміністрації підприємства
Нараховано допомогу за час тимчасової непрацездатності та інші виплати за рахунок фондів соціального страхування Задепоновано невиплачену заробітну плату
Нараховано оплату праці за роботи з реалізації або ліквідації необоротних активів Нараховано відпускні за рахунок раніше створеного резерву
Утримано із оплати праці податок з доходів фізичних осіб
Утримано з оплати праці збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, за соціальне страхування та страхування на випадок безробіття
Утримано із оплати праці суми заборгованості за підзвітними особами
Утримано з оплати праці за виконавчими листами та інші утримання
Виплачено з каси заробітну плату
Перераховано з поточного рахунку підприємства гроші в банк на картковий рахунок працівника для виплати заробітної плати за І платіжного карткою
20 «Виробничі запаси», 28 «Товари»
23 «Виробництво»
15 «Капітальні інвестиції»
93 «Витрати на збут»
92 «Адміністративні витрати»
65 «Розрахунки за страхуванням»
661 «Розрахунки за заробітною платою»
97 «Інші витрати»
47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам» 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
662 «Розрахунки з депонентами»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
64 «Розрахунки за податками й платежами»
66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
372 «Розрахунки з підзвітними особами»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»
ЗО «Каса»
31«Рахунки в банках»
Нараховані, але неотримані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці депонують і відображують за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами». Внесення нестриманої заробітної плати в банк записують за дебетом рахунку 31 «Рахунки в банках» і кредитом рахунку ЗО «Каса». Отримання в банку сум депонованої заробітної плати оформляють: дебет рахунку ЗО і кредит рахунку 31. Виплату із каси заробітної плати депоненту відображують: дебет субрахунку 662 і кредит рахунку ЗО.
Депонент (від лат. сіеропепв (ёеропепШ) — той, що відкладає) — фізична або юридична особа, яка внесла цінності (грошові суми або цінні папери) в депозит (тобто до банків, інших установ) на зберігання. Депонентами є працівники підприємств, які з тієї чи іншої причини не отримали у визначений термін належну їм нараховану заробітну плату. Не отриману у визначений термін заробітну плату вважають депонованою.
Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією з його застосування облік операцій з депонентами ведуть на субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».
Депоновані суми виплачують не за відомостями, а за видатковими касовими ордерами, які виписують окремо на кожну особу. Номер видаткового касового ордера і суму, виплачену за ним, записують у Книгу обліку розрахунків з депонентами напроти місяця, в якому здійснено виплату. Різниця між кредитом (віднесено на рахунок депонента) і дебетом (виплачено) Книги обліку розрахунків з депонентами буде величиною невиплаченої заробітної плати по кожному працівнику.
Нарахування та оплата відпускних здійснюються зі створенням резерву.
Згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання» забезпечення— це зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
Розділ 11 |
Відшкодування наступних (майбутніх) витрат на виплату ^відпусток працівникам здійснюють за допомогою забезпечення. Його створюють з виникненням унаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, та його оцінка може бути визначена розрахунково. Суми створених забезпечень визнають витратами. Забезпечення використовують для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.
Щомісячну суму резерву на відпустки визначають установленням планового відсотка до фактично нарахованої суми заробітної плати. Цього резерву має вистачати на виплату відпускних та нарахувань на них. Для підрахунку розміру резерву на відпустки можна скористатися такою формулою:
•“ТР* •ПС4' •■“У* ••'Зр* •‘‘ТР* *ТР* *^р* *^р» •■‘Тр* •■‘7Р* •''ЗР* •‘'ЗР* *И7Р* •■“Зр* •"У*1
Де ЗП — фактична заробітна плата за місяць; ОВ — річна планова сума оплати відпусток; ФО — річний плановий фонд оплати праці; КН — коефіцієнт нарахувань до соціальних фондів, який розраховують так: (100 + 32,3 + 2,9 + 1,6 + 20 : 100 (32,3 — ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Пенсійного фонд; 2,9 — ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності; 1,6 — ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття; К — ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Фонду соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, яка залежить від класу професійного ризику по галузі).
Рух коштів, які за рішенням підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду, обліковують на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Це пасивний рахунок, за кредитом якого відображують нарахування забезпечень, за дебетом — використання їх.
Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» має чотири субрахунки:
♦471 «Забезпечення виплат відпусток»;
♦472 «Додаткове пенсійне забезпечення»;
♦473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань»;
♦474 «Забезпечення інших витрат і платежів».
На субрахунку 471 обліковують рух та залишки коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Суму забезпечення визначають щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.
Забезпечення для виплати відпусток доцільно створювати з метою рівномірного віднесення на витрати по звітних періодах сум, які належить виплачувати працівникам за дні відпусток. Для створення забезпечення виплат на відпустки роблять запис за дебетом тих рахунків, на які віднесено оплату праці (рахунки 23, 91, 92, 93, 94 та ін.), і за кредитом рахунку 47. Фактично нараховані працівникам відпускні суми списують на зменшення створеного забезпечення: дебет рахунку 47 і кредит рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Використання забезпечення в частині обов’язкових відрахувань відносять у кредит рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням».
Кредитове салі>до по субрахунку 471 на кінець року показує розмір невикористаного забезпечення, що обґрунтовується мно-
Женням кількості днів невикористаної відпустки на середньоденну заробітну плату. Недостатню суму забезпечення донарахову - ють, а надлишок нарахованої суми сторнують заключними бухгалтерськими записами за грудень: дебет рахунків з обліку витрат (рахунки 23, 79) і кредит субрахунку 471.
Відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку зі створення резерву на відпустки та нарахування відпускних показано в табл. 11.9.
1 Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, |
|
Дебет |
Кредит |
Грн |
|
І Нараховано заробітну плату за травень |
23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
10 000 |
Створено резерв оплати відпусток Нарахування на заробітну плату: |
23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» |
471 «Забезпечення виплат відпусток» |
500 |
Пенсійний фонд (32,3 %) |
23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» |
651 «За пенсійним забезпеченням» |
3230 |
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (2,9 %) |
23 «Виробницгво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» |
652 «За соціальним страхуванням» |
290 |
Фонд соціа льного страхування на випадок безробіття (1,6 %) |
23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» |
653 «За страхуванням на випадок безробіття» |
160 |
Фонд соціального страхування від нещасних випадків (0,2 % взято умовно по класу 9 «Сільське господарство» Утримання із заробітної плати: |
23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» |
656 «За страхуванням від нещасних випадків» |
20 |
Податок із доходів |
661 «Розрахунки за |
641 «Розрахун |
1200 |
Фізичних осіб |
Заробітною платою» |
Ки за податками» |
|
Пенсійний фонд (1 або 2 %) |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
651 «За пенсійним забезпеченням» |
150 |
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (0,5 або 1 %) |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
652 «За соціальним страхуванням» |
50 |
Розділ 11 |
Таблиця 11.9. Облік, створення резерву на оплату відпускних (без використання рахунків класу 8) |
Зміст операції 1 |
Кореспонденція |
Рахунків |
Сума, 1 |
Дебет |
Кредит |
Грн J |
|
1 Фонд соціального страхування на випадок безробіття (0,5 %) |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
653 «За страхуванням на випадок безробіття» |
50 |
Нараховано працівнику відпускні за рахунок створеного резерву 1 Нарахування на відпускні: |
471 «Забезпечення виплат відпусток» |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
280 |
Пенсійний фонд (32,3 %) |
471 «Забезпечення виплат відпусток» |
651 «За пенсійним забезпеченням» |
90,44 |
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (2,9 %) |
471 «Забезпечення виплат відпусток» |
652 «За соціальним страхуванням» |
8,12 |
Фонд соціального страхування на випадок безробіття (1,6 %) |
471 «Забезпечення виплат відпусток» |
653 «За страхуванням на випадок безробіття» |
4,48 |
Фонд соціального страхування від нещасних випадків (0,2 % взято умовно по класу 9 «Сільське господарство» Утримання із відпускних: |
471 «Забезпечення виплат відпусток» |
656 «За страхуванням від нещасних випадків» |
0,56 |
Податок з доходів фізичних осіб |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
641 «Розрахунки за податками» |
27,31 |
Пенсійний фонд (2%) |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
651 «За пенсійним забезпеченням» |
5,60 |
1 Фонд соціального І страхування на ви - I падок тимчасової І втрати працездат - 1 иості (0,5 або 1 %) |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
652 «За соціальним страхуванням» |
1,40 |
1 Фотщ соціального 1 страхування на ви - 1 падок безробіття (0,5 %) 1 Під час отримання грошей з банку в касу перераховано: |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
653 «За страхуванням на випадок безробіття» |
1,40 |
Податок з доходів (1200,00 + 27,31 = = 1227,31) |
641 «Розрахунки за податками» |
31«Рахунки в банках» |
1227,31 |
Збір до Пенсійного фонду (3230 + 150 + + 90,44 + 5,60 = = 3476,04) |
651 «За пенсійним забезпеченням» |
31«Рахунки в банках» |
3445,20 |
Н О О » Й 8 О |
'J О |
1 Зміст операції |
Кореспонденція |
Рахунків |
Сума, |
^Дебст |
Кредит |
Грн |
|
| внески до Фонду І соціального страхування на випа - I док тимчасової втрати працездат - [ ності (290 + 50 + + 8,12 + 1,40 = = 349,52) |
652 «За соціальним страхуванням» |
31«Рахунки в банках» |
349,52 |
Внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (160 + 50 +4,48 + + 1,40 = 215,88) |
653 «За страхуванням на випадок безробіття» |
31«Рахунки в банках» |
246,72 |
Внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків (20 + 0,56 = 20,56) |
656 «За страхуванням від нещасних випадків» |
31«Рахунки в банках» |
20,56 |
Отримано в касу з поточного рахунку для виплати заробітної плати і відпускних 10000 - 1200 - 150 - -50-50 = 8550 (заробітна плата); 280-27,31-5,60 - - 1,40 - 1,40 = = 244,29 (відпускні); (8550 + 244,29 = = 8794,29) |
30 «Каса» |
31 «Рахунки в банках» |
8794,29 |
Виплачено з каси заробітну плату і [ відпускні |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
30 «Каса» |
8794,29 |
Розділ 11 |
Розрахунки з Пенсійним фондом України, Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України обліковують на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням». У разі нарахування на оплату праці внесків до цих фонди роблять запис: дебет рахунків, на які віднесено оплату праці, і кредит рахунку 65. Перерахування грошей до фондів соціального страхування: дебет рахунку 65 і кредит рахунку 31. Утримання із заробітної плати внесків за страхування: дебет рахунку 66 і кредит рахунку 65.