Розділ 11 Облік податків

У частині віднесення сплачених податків і зборів у бухгалтер­ському обліку за рахунок відповідних джерел можна виділити та-

* кі групи, зокрема, за рахунок:

❖ 1) прибутку — в дебет рахунку 98 «Податок на прибуток»;

•'у* •'У* •'у* •<у* ♦•у* •'тг* •'■у* *тг* »-у* •у* •-у* ••у* •тр* •тр* •тр* •"у*

2) покупців з включенням податків до ціни реалізації — в дебет рахунку 70 «Доходи від реалізації»;

3) виробництва — в дебет рахунків 23, 91;

4) фінансових результатів — в дебет рахунків 92, 93;

5) оплати праці — в дебет рахунку 66 «Розрахунки за виплата­ми працівникам».

Нарахування податків записують у кредит рахунку 64 «Розра­хунки за податками й платежами». У разі сплати податків — де­бет рахунку 64 і кредит рахунку 31 «Рахунки в банках».

Порядок нарахування і сплати кожного податку регулюється відповідним законом, норми якого враховують під час організації обліку.

Загальні вимоги щодо нарахування і сплати податків і зборів регулюються Законом України «Про порядок погашення зо­бов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Платник податку зобов’язаний сплатити суму податкового зо­бов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, впро­довж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відпо­відного граничного терміну, передбаченого для подання податко­вої декларації.

Податкові декларації подають до податкової інспекції за базо­вий податковий (звітний) період, який дорівнює:

А) календарному місяцю — впродовж 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

6) календарному кварталу або календарному півріччю — впро­довж 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

В) календарному року — впродовж 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Розглянемо особливості нарахування і сплати основних подат­ків.

Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості, яка сплачується до бюджету на кожному етапі виробни­цтва товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Це теж непрямий податок, який включається до ціни товару і оплачується покупцем продавцю, а останній — сплачує до бюджету.

Платником податку є особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої впродовж будь-якого періоду з останніх 12 календарних місяців перевищував 3600 неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян.

Об’єктом оподаткування є операції платників податку з прода­жу товарів (робіт, послуг) на митній території України, ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та вивезення ^ товарів з України. *

Об’єкти оподаткування оподатковують за ставкою 20 %. Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову на­кладну. Її складають у момент виникнення податкових зо­бов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової на­кладної надається покупцю, а копія залишається у продавця то­варів.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість.

Без отримання податкової накладної підставою для нараху­вання податкового кредиту в разі поставки товарів (послуг) за го­тівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банків­ськими або персональними чеками у межах граничної суми (10 000 грн), встановленої Національним банком України для го­тівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтвер­джує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), а також транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляють платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначають за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

У касових чеках, де зазначено суму поставлених товарів (по­слуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіс­кального номера, але без визначення податкового номера поста­чальника), загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 грн за день (без урахування податку на додану вартість).

Платники ПДВ повинні вести реєстр податкових накладних, порядок ведення якого затверджено наказом Державної податко­вої адміністрації України.

Податковий період з ПДВ може дорівнювати одному місяцю або кварталу залежно від обсягу оподатковуваних операцій з про­дажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік.

Розділ 11

У податковій декларації записують податкові зобов’язання, су­ми податкового кредиту та визначають суму зобов’язань перед бю­джетом по ПДВ. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначають як різницю між загаль­ною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь - яким продажем товарів (робіт, послуг) упродовж звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні, гро - мадські та інші підприємства, установи та організації, які здійс-

* нюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, сплачують ^ податок на прибуток. Оподатковуваний прибуток визначають

Зменшенням валового доходу звітного періоду на суми валових витрат платника податку та амортизаційних відрахувань. Прибу­ток оподатковують за ставкою 25 % до об’єкта оподаткування.

Під час нарахування податку на прибуток дебетують рахунок 98 «Податок на прибуток» і кредитують рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами».

Упродовж звітного (податкового) кварталу платники податку, крім нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету за перший та другий місяці такого кварта­лу авансові внески з податку на прибуток за підсумками першого та другого місяців звітного (податкового) кварталу до 20 числа і третього місяців такого кварталу відповідно.

Акцизний збір — це непрямий податок, який включається до ціни товарів і сплачується покупцем продавцю, а останній сплачує ці суми до бюджету. Порядок і терміни сплати визначено Інструк­цією.

Акцизний збір сплачують підприємства, які виробляють і про­дають підакцизні товари, перелік яких і ставки акцизного збору встановлюються законами та постановами уряду.

У разі ввезення підакцизних товарів суб’єктами зовнішньоеко­номічної діяльності на митну територію України акцизний збір сплачується платниками податку одночасно зі сплатою мита та митних зборів. Сплатою акцизного збору вважають момент оформ­лення вантажної митної декларації.

Суму акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до митної вартості, обчислюють за формулою

Са = ВА, (11.2)

Де В — митна вартість; А — ставка акцизного збору.

Суму акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці вимірювання товару, визначають за формулою

Са = НА, (11.3)

Де Н — кількість товару у фізичних одиницях вимірювання.

Приклад. Ставка акцизного збору по тютюну для жування і по тютюну для нюхання 10 грн за 1 кг. Якщо ввозиться 1000 кг тютюну, то сума акцизного збору становитиме 10 000 грн (1000 • 10 = 10 000).

Суб’єкти підприємницької діяльності, які мають валютні цінно­сті, доходи або майно за межами України, щокварталу складають і подають до податкового органу Декларацію про валютні цінності, доходи або майно, що належать резиденту України і перебувають £ за її межами. .

Декларація має п’ять розділів. У розділі І «Загальні відомості» подають повну назву резидента, його адресу, код, назви країн і адреси іноземних банків, де відкрито рахунки. У розділі II «Фі­нансові вкладення» розшифровують види фінансових вкладень та їхні суми в іноземній валюті та гривнях. Розділ III «Майно та то­вари за кордоном» містить інформацію про вартість майна за кор­доном. Розділ IV «Доходи (дивіденди) в іноземній валюті, отрима­ні за межами України» призначений для відображення інформа­ції про суми отриманих доходів в іноземній валюті за межами України. У розділі V «Інформаційні відомості» наводять різні ві­домості щодо валюти і майна, розміщених за кордоном.

Суб’єкти підприємницької діяльності сплачують податок з влас­ників транспортних засобів та інших самохідних машин і меха­нізмів. Ставки податку визначено Законом України «Про внесен­ня змін до деяких законів України щодо фінансування дорожньо­го господарства» від 16.07.99 р. N0 986-XIV. Розмір податку зале­жить від об’єму циліндрів двигуна, потужності електродвигуна, довжини транспортного водного засобу.

Для визначення суми податку складають розрахунок за вста­новленою формою станом на 1 січня поточного року, який платник податку подає до податкових органів за місцезнаходженням та місцем постійного базування транспортних засобів не пізніше від 15 березня наступного за звітним року. За придбаними впродовж року транспортними засобами такий розрахунок подають у 10-ден - ний термін після реєстрації у відповідних органах.

Перелік пільг та суму податку, не сплаченого через отримання пільг, подають у «Звіті про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку».

Для сплати' податків виписують платіжне доручення, яке по­дають до банку в установлені терміни.

Переплачені суми податків за заявою платника зараховують у рахунок наступних платежів або повертають йому на поточний рахунок.

У разі нарахування непрямих податків (ПДВ, акцизного збору та інших, передбачених законодавством) запис роблять за дебетом рахунку 70 і кредитом рахунку 64; а під час сплати — за дебетом рахунку 64 і кредитом рахунку 31.

Розділ 11

Підприємства сплачують також різні місцеві податки і збори, які відносять у витрати. Під час нарахування податків, які не включають до виробничої собівартості продукції, дебетують рахун­ки 92 «Адміністративні витрати» або 93 «Витрати на збут» і креди­тують рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами». Нара­хування податків, які включають до виробничої собівартості про­дукції, здійснюють за дебетом рахунків 23 «Виробництво» і 91 «За - гальновиробничі витрати» і кредитом рахунку 64.

Суб’єкти підприємницької діяльності мають утримувати із за - л робітної плати працівників податок з доходів фізичних осіб. При

Цьому дебетують рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівни­кам» і кредитують рахунок 64. Цей податок перераховують у разі отримання в банку грошей для виплати заробітної плати: дебет рахунку 64, кредит рахунку 31.

Згідно з чинним законодавством на заробітну плату здійсню­ють такі нарахування (V відсотках до заробітної плати) (табл. 11.5):

А) Пенсійний фонд України — 32,3 %;

Б) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності — 2,9 %;

В) Фонд загальнообов’язкового державного соціального страху­вання України на випадок безробіття — 1,6 %;

Г) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України — за встановле­ними тарифами, які диференційовані по групах галузей економі­ки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробни­цтва. Законом їх встановлено 20. Для сільського господарства діє страховий тариф 0,2 % до фактичних витрат на оплату праці най­маних працівників. Галузі обслуговування сільського господарст­ва, сільськогосподарське управління сільським господарством сплачують до фонду 0,5 % витрат на оплату праці.

Таблицу 11.5. Нарахування на оплату праці Назва нарахування Ставка нарахування Внески до Пенсійного фонду України: А) роботодавці Б) роботодавці, у яких працюють інваліди В) підприємства всеукраїнських громадсь­ких організацій, де кількість інвалідів становить не менше ніж 50 % загальної чисельності працюючих Г) фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності Внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та і професійних захворювань України 32,3 % 4 % — за інвалідів 32 % — за інших працівників 4% 32% 2,9% 1,6% На заробіток інвалідів не на­раховують Від 0,2 до 13,8 % залежно від класу професійного ризику виробництва підприємства

Порядок нарахування, перерахування, обліку та використання коштів фондів соціального забезпечення викладено в інструкціях, затверджених відповідними фондами.

Із заробітної плати утримання такі (табл. 11.6):

1) податок з доходів фізичних осіб;

Назва утримання

Утрима

Податок з доходів фізичних осіб

Внески до Пенсійного фонду Украї­ни: А) наймані працівники, які працю­ють за трудовими та цивільно - правовими договорами Б) фізичні особи, які працюють за трудовими договорами (контрак­тами) та мають статус державного службовця або працюють на поса­дах, роботу на яких зараховують до трудового стажу на отримання пенсії за спеціальними законами України Внески до Фонду соціального стра­хування з тимчасової втрати праце­здатності

Внески до Фонду загальнообов’язко­вого державного соціального страху­вання України на випадок безробіт­тя

0,5 % — для працівників, заробітна плата яких нижча від прожитково­го мінімуму; 1,0 % — для працівників, заробітна плата яких вища від прожиткового мінімуму 0,5 % (інваліди і пенсіонери внески не сплачують)

1 % — коли дохід до 150 грн включ­но; 2% — коли дохід більше ніж 150 грн Від 1 до 5 % за шкалою залежно від розміру доходу

13 % від об’єкта оподаткування; з 1 січня 2007 р. ставка оподатку­вання 15 %

Ставка

2) до Пенсійного фонду України — 1 % із заробітної плати за зарплати до 150 грн і 2 % — за зарплати понад 150 грн.

Фізичні особи, які працюють за трудовими договорами (контрак­тами) і мають статус державного службовця або працюють на по­садах, роботу на яких зараховують до трудового стажу, що дає пра­во на отримання пенсії за спеціальними законами України, спла­чують з доходу внески до Пенсійного фонду з частини доходу в розмірі:

А) що не перевищує 150 грн, — 1 %;

Б) від 151 до 250 гри — 2 %;

В) від 251 до 350 грн — 3 %;

Г) 351 до 500 грн — 4 %;

Д) понад 500 грн — 5 %;

3) до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності:

•

Розділ 11

Для найманих працівників — від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші за­охочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натураль­ній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізич - . них осіб:

%*

... * 0,25 % — для найманих працівників, які працюють на під-

* приємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;

•-у*

•-у* •"зр* •'"Зр* »тг* •''їр** •'ТР** •''ЗР*

• 0,5 % — для найманих працівників, заробітна плата яких нижча від прожиткового мінімуму, встановленого для працездат­ної особи;

♦ 1,0 % — для найманих працівників, заробітна плата яких вища від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

4)до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття — 0,5 % із заробітної плати.

Страхові внески до солідарної системи нараховують (і утриму­ють) у межах максимальної величини, встановленої законом про розмір страхових внесків. Цю максимальну величину слід визна­чати щороку на рівні величини семи середніх заробітних плат, що склалася в попередньому календарному році, і вона не може бути меншою від діючої максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (прибутку), з яких стягуються страхові внески до соціальних фондів.

Максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (а також сукупного оподатковуваного дохо­ду), на яку нараховують (утримують) страхові внески до соціаль­них фондів, у тому числі до Пенсійного фонду, на 2005 р. стано­вить 4100 грн на місяць з розрахунку на кожну фізичну особу — платника страхових внесків. З цієї суми сплачується тільки пода­ток з доходів фізичних осіб.

Щороку граничну суму заробітних плат було встановлено на рівні:

З 1 липня 1998 р. по 28 лютого 2001 р. — 1000 грн;

З 1 березня 2001 р. по ЗО квітня 2002 р. — 1600 грн;

З 1 травня 2002 р. по 31 травня 2003 р. — 2200 грн;

З 1 червня 2003 р. по 31 грудня 2004 р. — 2660 грн;

З 1 січня 2005 р. по нині — 4100 грн.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку не спла­чують нарахування на заробітну плату до фондів соціального стра­хування, крім внесків до Пенсійного фонду, до якого відрахування здійснюються за спеціальною ставкою, а саме: у 2005 - 2006 рр. — 6,4 % суми фактичних витрат на оплату праці; у 2007 р. — 12,8; у 2008 р. — 19,2; у 2009 р. — 25,6; з 2010 р. — 32 %, тобто так, як і інші платники.

Порядок утримання податку з доходів фізичних осіб регулює Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ГУ. Об’єктом оподаткування є загальний мі­сячний оподатковуваний дохід, зменшений на суму збору до Пен­сійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового ’Г державного соціального страхування. !

Загальний місячний оподатковуваний дохід зменшується на суму податкової соціальної пільги, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій Законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника по­датку.

У Законі наводено перелік платників податку, які мають право на отримання пільг у підвищених розмірах: 150 або 200 % суми пільг, а саме:

• у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги, — для платника податку, який:

А) є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклу­вальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

Б) утримує дитину — інваліда І або II групи — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

В) має трьох чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину;

Г) є вдівцем або вдовою;

Д) є особою, віднесеною Законом до 1 або 2 категорії осіб, що по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

Е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом, військовослужбовцем строкової служби;

Є) є інвалідом І або II групи, у тому числі з дитинства;

Ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадяни­ну, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включа­ючи журналістів;

• у розмірі, що дорівнює 200 % суми пільги, — для платника податку, який є:

А) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;

Б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або осо­бою, яка на той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;

В) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць приму­сового утримання під час Другої світової війни або особою, визна­ною репресованою чи реабілітованою;

Розділ 11

Г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що пере­бували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фа­шистською Німеччиною та її союзниками;

Д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.

Закон передбачає (підпункт 6.5.1), що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку

•-•у# •"У* •"У* •"У* •''У* •"У* •"ЗГ** •'ТС'* »-у* •''і*4* »"У - •'"Зр-* •■"у* '►'У* •"’У* •"’З*-* *-у*

Як заробітна плата впродовж звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевихцує суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.

Із оподатковуваного доходу податок утримує податковий агент — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представницт­во, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утри­мувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за раху­нок платника податку, вести податковий облік та подавати подат­кову звітність податковим органам відповідно до Закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа — суб’єкт під­приємницької діяльності, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього подат­ку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховано, але не виплачено платнику податку особою, що його нараховує, то пода­ток, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, під­лягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у терміни, встановлені Законом для місячного податкового періоду.

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перерахову­ється) до бюджету впродовж банківського дня, що настає за днем такої виплати.

Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких дохо­дів до складу загального річного оподатковуваного доходу та по­дати річну декларацію з цього податку.

Особу, яка не є податковим агентом, вважають нерезидентом або фізичною особою, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо за­провадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб — платни­ків податків та інших обов’язкових платежів» від 06.11.97 р.

№ 1232 передбачено, що первинні, звітні та облікові документи, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків і зборів (обов’язкових платежів), що конт­ролюються державними податковими адміністраціями, повинні е мати починаючи з 1 січня 1998 р. ідентифікаційні номери Держав - ного реєстру платників податків та інших обов’язкових платежів.

»"ЗГ4* •"'ЗГ'* «►'У"* •"У’* •'Т'* •'ТГ* •"Т"* •'"ЗГ4* *ТГ* ►тр* •'ТС'* •'7Г'*

З метою обліку сум виплачених доходів і утриманих з них по­датків Державна податкова адміністрація України затвердила наказом № 451 від 29.09.2003 р. форму довідки № 1ДФ «Податко­вий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

До Пенсійного фонду України сплачують внески одночасно з виплатою заробітної плати, а в разі натуральної виплати — в останній робочий день базового звітноі'о періоду, яким є календар­ний місяць. Якщо заробітну плату нараховано, але не виплачено, то пенсійні внески сплачують не пізніше ніж через 20 календар­них днів із дня закінчення попереднього місяця.

Порядок нарахування (обчислення) та терміни сплати страхо­вих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхуван­ня визначено Інструкцією, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р.

Терміни сплати внесків до інших соціальних фондів визначені відповідними інструкціями:

• Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на за­гальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загально­обов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 р.;

• Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності, затвердженою постановою правління Фонду соціаль­ного страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001 р.;

• Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачан­ня страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страху­вання від нещасних випадків на виробництві та професійних за­хворювань України № 12 від 20.04.2001 р.

Терміни сплати податків наведено в табл. 11.7.

Розділ 11

Нараховану оплату праці в первинних документах у подаль­шому обліковому процесі накопичують у двох напрямах: 1) по кож­ному працівнику — для організації розрахунків з оплати праці; 2) за об’єктами обліку — для віднесення сум оплати праці по кон­кретних об’єктах (споживачах).

Для пришвидшення розрахунків з оплати праці та їх контролю працівникам бухгалтерії доцільно мати таблиці розмірів тариф­них ставок і посадових окладів, таблиці для утримання податку, копії колективних договорів, положення про оплату праці, систе- матизовані збірники з трудового законодавства та інпіі норматив - ні документи, зразки підписів керівників господарських підрозді-

Ів, обліковців та інших осіб, які підписують первинні документи пя нарахування заробітної плати.

Порядок виплати заробіт­ної плати	Податок з доходів фізичних осіб	Внески до Пенсійно­го фонду України	Внески до Фонду со­ціального страхуван­ня на ви­падок без­робіття	Внески до Фонду соціаль­ного стра­хування 3 тимчасо­вої втрати працезда­тності	Внески до І Фонду соціаль­ного стра­хування від неща­сного ви­падку на виробни - цтві 1
Готівкою,	Під час	Одночас­	Одночасно	Одночас­	Одночас-
Отрима­	Виплати	Но з отри­	З отриман­	Но з отри­	Но з отри­
Ною 3	Доходу	Манням	Ням коштів	Манням	Манням
Банку	Єдиним	Коштів на	На оплату	Коштів на	Коштів на 1
	Платіж­ним до­кументом	Оплату Праці	Праці	Оплату Праці	Оплату Праці
Готівкою	Упродовж	Одночас­	Не пізніше	Не пізні­	Не пізні­
З вируч­	Банківсь­	Но з ви­	Наступного	Ше від	Ше від
Ки	Кого дня, що настає за днем виплати	Платою	Дня після Здійснення Виплат	Наступно­го дня після здійснен­ня виплат	Наступно­го дня після здійснен­ня виплат
Безготів­	Під час	Одночас­	У день	У день	У день
Ково	Виплати	Но з про­	Перераху­	Перераху­	Перераху­
	Доходу	Платою	Вання ко­штів на особові рахунки	Вання коштів на особові рахунки	Вання коштів на особові рахунки
Натура­	Упродовж	В остан­	Не пізніше	Не пізні­	Не пізні­
Льна	Банківсь­	Ній робо­	Від наступ­	Ше від	Ше від
Оплата	Кого дня,	Чий день	Ного дня	Наступно­	Наступно­
	Що настає	Місячного	Після здійс­	Го дня	Го дня
	За днем	Звітного	Нення ви­	Після	Після
	Виплати	Періоду	Плат	Здійснен­ня виплат	Здійснен­ня виплат
Нарахо­	Не пізні­	Не пізні­	Не спла­	Не спла­	Не спла­
Вано, але не випла­чено	Ше від ЗО числа наступ­ного міся­ця	Ше ніж через 20 календар­них днів із дня закінчен­ня попе­реднього місяця	Чуються	Чуються	Чуються

Термін сплати

А А> Є И

Я А « А И « Й

< Ю О

О К А < .5 95 ’2 Л Э Я = £ <А> К А С ‘с £ Є

Первинні документи із заробітної плати в бухгалтерії переві­ряють з формальної сторони, арифметично і по суті. Неправильно * оформлені документи повертають назад у відповідні підрозділи * підпр иєм ств а. *

•'ТГ'* •ОТ'* •"ТЕ"'* •'ТГ'* “""ЗГ4* •’"ЗР* •■‘ЗГ’* •"«Г’* •''ЇГ4* •ТГ* •"'ЗР* •’Т** 379

Підрахунок даних про нараховану суму оплати праці по кож­ному працівнику здійснюють у розрахунково-платіжних відомос­тях (форма П-49), які складають по цехах, бригадах та інших струк­турних підрозділах підприємства.

Під час відкриття відомості в ній записують прізвище праців­ника, його табельний номер, професію або посаду, розряд (ставку) і сальдо по розрахунках на початок місяця за підприємством або за працівником. Для цього використовують дані розрахунково- платіжних та платіжних відомостей за минулий місяць.

У розділі «Нараховано» записують суми нарахованої оплати праці за її видами. Підставою для підрахунку і запису нарахова­ної оплати праці слугують первинні документи.

Дані про нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездат­ності, по вагітності і пологах, премії за рахунок спеціальних фон­дів, дивіденди та інші нарахування заносять до розрахунково - платіжної відомості із листків непрацездатності, спеціальних роз­рахунків тощо. Потім вираховують суму «Всього належить». Для цього до нарахованих сум за місяць додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця.

У розділі «Утримано і виплачено» спочатку записують видану касою оплату праці за другу половину минулого місяця та аванс у рахунок заробітку поточного місяця. Підставою для таких записів є дані з обліку касових операцій. Після цього відображують суми утримань із оплати праці. Визначають суму, яка підлягає виплаті.

Із оплати праці утримують податок з доходів з фізичних осіб, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, за виконав­чими листами, своєчасно не повернуті суми підзвітними особами та інші утримання, передбачені чинним законодавством. Алімен­ти утримують із суми заробітку (доходу), що належать особі, яка сплачує аліменти, після утримання із цього заробітку (доходу) по­датків. Водночас із оплати праці можуть бути проведені утриман­ня за дорученням працівників — страхові внески, погашення по­зичок, профспілкові внески тощо. Це власне не утримання, а ви­конання доручення працівників, за здійснення яких бухгалтери можуть отримувати винагороду.

Розрахунково-платіжні відомості підписують керівник підпри­ємства і головний бухгалтер, після чого касир має право видавати заробітну плату. За отримані суми грошей працівники підпису­ються у відомості.

Розділ 11

Розрахунково-платіжні відомості заміняють особові рахунки з обліку розрахунків з працівниками з оплати праці. Замість розра­хунково-платіжних відомостей на підприємстві можна використо­вувати Книгу обліку розрахунків з оплати праці, яка за будовою аналогічна відомості.

Особові рахунки з оплати праці можна вести на картках. На коленого працівника заводять окрему картку, де роблять записи

Про нарахування і виплату заробітної плати та стан розрахунків з працівником, використовуючи розрахунково-платіжні відомості. Ведення карток дає змогу швидко отримувати інформацію по ко­жному працівнику. Проте застосування їх збільшує обсяг облікової роботи. Тому не завжди ефективно паралельно з розрахунково- платіжними відомостями вести ще й картки з оплати праці, тобто ті самі показники дублювати два рази. Особові рахунки з нараху - вання оплати праці (картки або відомості) зберігають на підпри­ємстві постійно (50 років).

Розрахунково-платіжні відомості складають по структурних під­розділах. Дані відомостей по підприємству узагальнюють складан­ням Зведеної відомості № 10.2.3 с.-г. по розрахунках з робітниками та службовцями. Таке зведення з оплати праці дає можливість ма­ти узагальнюючі дані загалом по підприємству про суми нарахова­ної оплати праці, утримань із неї та суми до виплати. Ці дані необ­хідні для контролю витрачання фонду оплати праці, визначення загальних сум для перерахування податків, отримання готівки в установі банку для видачі працівникам, складання звітності тощо.

Нарахування на оплату праці здійснюють за Зведеною відоміс­тю Ыа 10.2.1 с.-г. нарахування та розподілу оплати праці та відра­хувань від неї по об’єктах обліку, де розподіляють оплату праці і відрахування по об’єктах обліку.

Виплату із каси сум з оплати праці зазвичай здійснюють не за розрахунково-платіжними, а за платіжними відомостями. Для цього із розрахунково-платіжних відомостей записують у платіжні відомості прізвище, ім’я та по батькові працівника, його табель­ний номер і суму до отримання. Такий порядок установлюють для великих підприємств, де касир завантажений лише однією робо­тою — веденням касових операцій. На малих підприємствах функ­ції касира може виконувати бухгалтер. У такому разі немає потре­би складати окремо платіжну відомість. За таких умов заробітну плату краще видавати за розрахунково-платіжною відомістю.

Неотриману у визначений термін оплату праці відносять на ра­хунок розрахунків з депонентами, а в платіжній відомості проти прізвища особи, яка не отримала її, ставлять відмітку «Депонова­но». Суми депонованої оплати праці заносять до Книги обліку роз­рахунків з депонентами форма № 10.2.2 с.-г. і віщають потім за ви­датковими касовими ордерами. За умови перенесення неотриманих сум оплати праці до розрахунково-платіжної відомості на наступ­ний місяць як сальдо потреба у веденні Книги обліку депонованої заробітної плати відпадає, що зменшує обсяг облікової роботи.

Суми депонентської заборгованості обліковують до їх погашення.

У розрахунково-платіжній відомості сальдо на початок місяця за підприємством буде зазвичай завжди, бо оплату праці в поточ - ному місяці видають за минулий місяць. Наприклад, підприємст - во видає оплату праці третього числа кожного місяця. Отже, ска - ^

Жімо, станом на 1 квітня у відомості буде показана сума оплати праці за березень, яка має виплачуватися 3 квітня. Тобто 3 квітня колишня заборгованість зникне, хоча на перше число квітня була відображена у відомості. Залишок по ній має відповідати синтети­чному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

На малих підприємствах можна організувати роботу так, щоб оплату праці нараховували і видавали в одному місяці. Напри­клад, нарахували оплату праці за квітень і видали її в квітні. За таких умов залишків заборгованості на початок і кінець місяця може не бути, що значно спрощує порядок ведення розрахунково - платіжної відомості. В ній при цьому достатньо показувати нара­хування оплати праці, утримання з неї і виплату.

Суми нарахованої оплати праці згідно з розрахунково-платіж­ними відомостями мають дорівнювати сумам, що відносять на об’єкти обліку.

Групування даних первинних документів у двох напрямах (по працівниках і за об’єктами обліку) досить трудомістка робота. То­му її виконують зазвичай за допомогою ЕОМ.

Аналітичний облік по рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» ведуть у Відомості аналітичного обліку № 10.2.4 с.-г. По кожному аналітичному рахунку в ній є окремий розділ. Нарахування з соці­ального страхування (кредит рахунку 65) показують згідно зі Зведе­ною відомістю № 10.2.1 с.-г. нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об’єктах обліку. Перерахування до соціаль­них фондів (дебет рахунку 65) відображують за виписками банку.

Облік розрахунків з оплати праці ведуть на рахунку 66 «Розра­хунки за виплатами працівникам». До рахунку 66 відкривають два субрахунки: 661 «Розрахунки за заробітною платою»; 662 «Роз­рахунки з депонентами». На першому субрахунку обліковують су­ми нарахованої оплати праці, а на другому — невиплаченої (де­понованої) оплати праці.

За дебетом субрахунку 661 обліковують усі види утримань із оплати ітраці, виплату оплати праці, депонування (перерахунок на субрахунок 662) оплати праці, за кредитом — відображують нарахування оплати праці і виплат, які не входять до складу фон­ду оплати праці.

На рахунку 66 може бути розгорнуте сальдо:

‘ кредитове — означає заборгованість підприємства з оплати праці працівникам;

‘ дебетове — означає заборгованість працівників підприємству „ з оплати праці. Дебетове сальдо може виникати лише в окремих ^ випадках, наприклад, коли є переплати з оплати праці.

'5 Під час нарахування оплати праці запис роблять за кредитом <£ рахунку 66 і дебетом різних рахунків, на які відносять оплату А праці (табл. 11.8). Заробітна плата завжди має бути віднесена на конкретний об’єкт обліку (структурний підрозділ, вид продукції,

* послуг тощо).

Таблиця 11.8. Кореспонденція рахунків з обліку оплати праці (без використання транзитного рахунку 81 «Витрати на оплату праці»)

Кореспонденція рахунків

Кредит

Дебет

Зміст господарської операції

Нараховано оплату праці: за навантаження і доставку ку­плених матеріальних цінностей

За виробництво продукції

З будівництва, закладання і ви­рощування багаторічних наса­джень, придбання основних за­собів та інших видів капіталь­них інвестицій

З торговельної діяльності в тор­гових підприємствах

Нараховано оплату праці персо­налу адміністрації підприємства

Нараховано допомогу за час тим­часової непрацездатності та інші виплати за рахунок фондів соціа­льного страхування Задепоновано невиплачену заро­бітну плату

Нараховано оплату праці за робо­ти з реалізації або ліквідації не­оборотних активів Нараховано відпускні за рахунок раніше створеного резерву

Утримано із оплати праці податок з доходів фізичних осіб

Утримано з оплати праці збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, за соціальне страху­вання та страхування на випадок безробіття

Утримано із оплати праці суми заборгованості за підзвітними особами

Утримано з оплати праці за ви­конавчими листами та інші утри­мання

Виплачено з каси заробітну плату

Перераховано з поточного рахун­ку підприємства гроші в банк на картковий рахунок працівника для виплати заробітної плати за І платіжного карткою

20 «Виробничі запаси», 28 «То­вари»

23 «Виробництво»

15 «Капітальні інвестиції»

93 «Витрати на збут»

92 «Адміністрати­вні витрати»

65 «Розрахунки за страхуванням»

661 «Розрахунки за заробітною платою»

97 «Інші витрати»

47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам» 66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

662 «Розрахунки з депонентами»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

64 «Розрахунки за податками й пла­тежами»

66 «Розрахунки за виплатами пра­цівникам»

372 «Розрахунки з підзвітними осо­бами»

37 «Розрахунки з різними дебіто­рами»

ЗО «Каса»

31«Рахунки в банках»

Нараховані, але неотримані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці депонують і відображують за дебетом субра­хунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредитом субрахун­ку 662 «Розрахунки з депонентами». Внесення нестриманої заро­бітної плати в банк записують за дебетом рахунку 31 «Рахунки в банках» і кредитом рахунку ЗО «Каса». Отримання в банку сум де­понованої заробітної плати оформляють: дебет рахунку ЗО і кредит рахунку 31. Виплату із каси заробітної плати депоненту відобра­жують: дебет субрахунку 662 і кредит рахунку ЗО.

Депонент (від лат. сіеропепв (ёеропепШ) — той, що відкла­дає) — фізична або юридична особа, яка внесла цінності (грошові суми або цінні папери) в депозит (тобто до банків, інших установ) на зберігання. Депонентами є працівники підприємств, які з тієї чи іншої причини не отримали у визначений термін належну їм нараховану заробітну плату. Не отриману у визначений термін заробітну плату вважають депонованою.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, ка­піталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і органі­зацій та Інструкцією з його застосування облік операцій з депо­нентами ведуть на субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Депоновані суми виплачують не за відомостями, а за видатко­вими касовими ордерами, які виписують окремо на кожну особу. Номер видаткового касового ордера і суму, виплачену за ним, за­писують у Книгу обліку розрахунків з депонентами напроти міся­ця, в якому здійснено виплату. Різниця між кредитом (віднесено на рахунок депонента) і дебетом (виплачено) Книги обліку розра­хунків з депонентами буде величиною невиплаченої заробітної плати по кожному працівнику.

Нарахування та оплата відпускних здійснюються зі створенням резерву.

Згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання» забезпечення— це зо­бов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Розділ 11

Відшкодування наступних (майбутніх) витрат на виплату ^від­пусток працівникам здійснюють за допомогою забезпечення. Його створюють з виникненням унаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, та його оцінка може бути ви­значена розрахунково. Суми створених забезпечень визнають ви­тратами. Забезпечення використовують для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

Щомісячну суму резерву на відпустки визначають установлен­ням планового відсотка до фактично нарахованої суми заробітної плати. Цього резерву має вистачати на виплату відпускних та на­рахувань на них. Для підрахунку розміру резерву на відпустки можна скористатися такою формулою:

•“ТР* •ПС4' •■“У* ••'Зр* •‘‘ТР* *ТР* *^р* *^р» •■‘Тр* •■‘7Р* •''ЗР* •‘'ЗР* *И7Р* •■“Зр* •"У*1

Де ЗП — фактична заробітна плата за місяць; ОВ — річна плано­ва сума оплати відпусток; ФО — річний плановий фонд оплати праці; КН — коефіцієнт нарахувань до соціальних фондів, який розраховують так: (100 + 32,3 + 2,9 + 1,6 + 20 : 100 (32,3 — ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Пенсійного фонд; 2,9 — ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності; 1,6 — ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Фонду соціального страхування на випа­док безробіття; К — ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Фонду соціального страхування від нещасного ви­падку та професійного захворювання, яка залежить від класу професійного ризику по галузі).

Рух коштів, які за рішенням підприємства резервують для за­безпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до ви­трат поточного періоду, обліковують на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Це пасивний рахунок, за кредитом якого відображують нарахування забезпечень, за дебетом — вико­ристання їх.

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» має чотири субрахунки:

♦471 «Забезпечення виплат відпусток»;

♦472 «Додаткове пенсійне забезпечення»;

♦473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань»;

♦474 «Забезпечення інших витрат і платежів».

На субрахунку 471 обліковують рух та залишки коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Суму забезпечення ви­значають щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.

Забезпечення для виплати відпусток доцільно створювати з метою рівномірного віднесення на витрати по звітних періодах сум, які належить виплачувати працівникам за дні відпусток. Для створення забезпечення виплат на відпустки роблять запис за дебетом тих рахунків, на які віднесено оплату праці (рахунки 23, 91, 92, 93, 94 та ін.), і за кредитом рахунку 47. Фактично нара­ховані працівникам відпускні суми списують на зменшення ство­реного забезпечення: дебет рахунку 47 і кредит рахунку 66 «Роз­рахунки за виплатами працівникам». Використання забезпечення в частині обов’язкових відрахувань відносять у кредит рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням».

Кредитове салі>до по субрахунку 471 на кінець року показує розмір невикористаного забезпечення, що обґрунтовується мно-

Женням кількості днів невикористаної відпустки на середньоден­ну заробітну плату. Недостатню суму забезпечення донарахову - ють, а надлишок нарахованої суми сторнують заключними бухгал­терськими записами за грудень: дебет рахунків з обліку витрат (рахунки 23, 79) і кредит субрахунку 471.

Відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку зі створення резерву на відпустки та нарахування відпускних пока­зано в табл. 11.9.

1 Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума,
Дебет	Кредит	Грн
І Нараховано заро­бітну плату за тра­вень	23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адмініст­ративні витрати»	661 «Розрахун­ки за заробіт­ною платою»	10 000
Створено резерв оплати відпусток Нарахування на заробітну плату:	23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адмініст­ративні витрати»	471 «Забезпе­чення виплат відпусток»	500
Пенсійний фонд (32,3 %)	23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адмініст­ративні витрати»	651 «За пен­сійним забез­печенням»	3230
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездат­ності (2,9 %)	23 «Виробницгво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адмініст­ративні витрати»	652 «За соціа­льним страху­ванням»	290
Фонд соціа льного страхування на випадок безробіття (1,6 %)	23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адмініст­ративні витрати»	653 «За страху­ванням на ви­падок безробіт­тя»	160
Фонд соціального страхування від нещасних випадків (0,2 % взято умовно по класу 9 «Сільсь­ке господарство» Утримання із заро­бітної плати:	23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адмініст­ративні витрати»	656 «За страху­ванням від нещасних ви­падків»	20
Податок із доходів	661 «Розрахунки за	641 «Розрахун­	1200
Фізичних осіб	Заробітною платою»	Ки за податка­ми»
Пенсійний фонд (1 або 2 %)	661 «Розрахунки за заробітною платою»	651 «За пен­сійним забез­печенням»	150
Фонд соціального страхування на ви­падок тимчасової втрати працездатно­сті (0,5 або 1 %)	661 «Розрахунки за заробітною платою»	652 «За соціа­льним страху­ванням»	50

Розділ 11

Таблиця 11.9. Облік, створення резерву на оплату відпускних (без використання рахунків класу 8)

Зміст операції 1	Кореспонденція	Рахунків	Сума, 1
Дебет	Кредит	Грн J
1 Фонд соціального страхування на випадок безробіт­тя (0,5 %)	661 «Розрахунки за заробітною платою»	653 «За страху­ванням на ви­падок безробіт­тя»	50
Нараховано пра­цівнику відпускні за рахунок створе­ного резерву 1 Нарахування на відпускні:	471 «Забезпечення ви­плат відпусток»	661 «Розрахун­ки за заробіт­ною платою»	280
Пенсійний фонд (32,3 %)	471 «Забезпечення ви­плат відпусток»	651 «За пен­сійним забез­печенням»	90,44
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездат­ності (2,9 %)	471 «Забезпечення ви­плат відпусток»	652 «За соціа­льним страху­ванням»	8,12
Фонд соціального страхування на випадок безробіття (1,6 %)	471 «Забезпечення ви­плат відпусток»	653 «За страху­ванням на ви­падок безробіт­тя»	4,48
Фонд соціального страхування від нещасних випадків (0,2 % взято умовно по класу 9 «Сільсь­ке господарство» Утримання із від­пускних:	471 «Забезпечення ви­плат відпусток»	656 «За страху­ванням від нещасних ви­падків»	0,56
Податок з доходів фізичних осіб	661 «Розрахунки за заробітною платою»	641 «Розрахун­ки за податка­ми»	27,31
Пенсійний фонд (2%)	661 «Розрахунки за заробітною платою»	651 «За пен­сійним забез­печенням»	5,60
1 Фонд соціального І страхування на ви - I падок тимчасової І втрати працездат - 1 иості (0,5 або 1 %)	661 «Розрахунки за заробітною платою»	652 «За соціа­льним страху­ванням»	1,40
1 Фотщ соціального 1 страхування на ви - 1 падок безробіття (0,5 %) 1 Під час отримання грошей з банку в касу перераховано:	661 «Розрахунки за заробітною платою»	653 «За страху­ванням на ви­падок безробіт­тя»	1,40
Податок з доходів (1200,00 + 27,31 = = 1227,31)	641 «Розрахунки за податками»	31«Рахунки в банках»	1227,31
Збір до Пенсійного фонду (3230 + 150 + + 90,44 + 5,60 = = 3476,04)	651 «За пенсійним за­безпеченням»	31«Рахунки в банках»	3445,20

Н О О » Й 8 О

'J О

1 Зміст операції	Кореспонденція	Рахунків	Сума,
^Дебст	Кредит	Грн
| внески до Фонду І соціального стра­хування на випа - I док тимчасової втрати працездат - [ ності (290 + 50 + + 8,12 + 1,40 = = 349,52)	652 «За соціальним страхуванням»	31«Рахунки в банках»	349,52
Внески до Фонду соціального стра­хування на випа­док безробіття (160 + 50 +4,48 + + 1,40 = 215,88)	653 «За страхуванням на випадок безробіття»	31«Рахунки в банках»	246,72
Внески до Фонду соціального стра­хування від неща­сних випадків (20 + 0,56 = 20,56)	656 «За страхуванням від нещасних випадків»	31«Рахунки в банках»	20,56
Отримано в касу з поточного рахунку для виплати заро­бітної плати і від­пускних 10000 - 1200 - 150 - -50-50 = 8550 (заробітна плата); 280-27,31-5,60 - - 1,40 - 1,40 = = 244,29 (відпускні); (8550 + 244,29 = = 8794,29)	30 «Каса»	31 «Рахунки в банках»	8794,29
Виплачено з каси заробітну плату і [ відпускні	661 «Розрахунки за заробітною платою»	30 «Каса»	8794,29

Розділ 11

Розрахунки з Пенсійним фондом України, Фондом загально­обов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страху­вання від нещасних випадків на виробництві та професійних за­хворювань України обліковують на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням». У разі нарахування на оплату праці внесків до цих фонди роблять запис: дебет рахунків, на які віднесено оплату праці, і кредит рахунку 65. Перерахування грошей до фондів соці­ального страхування: дебет рахунку 65 і кредит рахунку 31. Утримання із заробітної плати внесків за страхування: дебет ра­хунку 66 і кредит рахунку 65.