Розділ 6 Що можна і чого не можна в підприємництві? Етика підприємництва

Етичні критерії в бізнесі. Етика — це філософське вчення про норми і моралі. Це також система моральних і етичних норм для певних груп, професій і громад. Право — це сукупність

❖ обов’язкових правил поведінки (норм), установлених або санкціо-

* нованих державою.

Будь-яка людська діяльність, у тому числі і підприємництво, має етичні та правові критерії й межі. Закони, що розробляє держава, дають можливість суспільству проводити в життя свою волю, яка стосується, зокрема, морально-етичних параметрів бізнесу.

У цьому параграфі приділено увагу етичним і правовим пи­танням, пов’язаним з підприємницькою діяльністю. По-перше, бурхливий розвиток кооперативних, приватних та інших госпроз­рахункових підприємницьких утворень у нашій країні оголив вкрай низькі етичні основи для бізнесу і надмірно низьку правову культуру за відсутності правових норм, без яких нормальна під­приємницька діяльність не може відбуватися без ускладнень. По - друге, широкі контакти наших ділових людей з іноземними біз­несменами ще більше загострили ці дефіцити на тлі високих етич­них стандартів цивілізованих підприємців і правової підготов­ки їх.

Найчастіше проблеми етичного і правового характеру виника­ють у підприємницькій діяльності у відносинах зі споживачами, конкурентами, партнерами, суспільством і державою.

Для чого підприємцям етика? Підприємництво, як вид дія­льності, відоме з давніх часів, проте ставлення до нього було дво­яким. З одного боку, повага і розуміння користі для суспільства діяльності підприємливих людей у різних галузях, з іншого — заздрість до їхнього успіху і добробуту, звинувачення у хитрощах, спритності, жадобі й навіть шахрайстві, властивості помічати ли­ше те, що приносить їм прибуток. Питання про етичні й моральні межі підприємництва хвилюють суспільство ще з часів зароджен­ня цієї діяльності. У Стародавній Греції, Фінікії, Стародавньому Римі та в інших державах того часу підприємництво вважали од­ним з найганебніших занять. Не завжди з повагою ставилися до комерсантів і бізнесменів також на Русі. В грецькій міфології Ге - рмес (його аналог у стародавніх римлян — Меркурій) визнавався богом-заступником комерції, атлетизму і... злодійства. Наприкінці XVIII ст. Наполеон називав англійців крамарями, в свою чергу, французів нерідко називали лихварями. В XIX ст. в очах багатьох європейців американці виступали як спритні, аморальні янкі - комерсанти. І тільки пізніше підприємництво дістало за кордоном визнання і повагу.

У нашій країні поняття «підприємець», «ділова людина», «біз­несмен», «комерсант» все ще не мають того суспільного статусу, якого вони заслуговують. Досі в суспільстві переважає негативне ставлення до працівників державної й особливо кооперативної торгівлі, кооператорів, взагалі до підприємливих керівників у сфе­рах промисловості, сільського господарства, транспорту тощо. Важко позбутися свідомо сформованих за багато десятиліть пріо - ' ритетів і стереотипів, основою яких є пересічна свідомість. ...

У більшості західних країн ділова етика внесена до програми шкіл бізнесу, коледжів, інститутів і університетів, навчальних по­сібників тощо. Як у державних, так і в комерційних навчальних закладах України, включаючи школи бізнесу, приватні інститути, слід ввести спеціальні курси (рис. 6.1).

£

Етика: звичаї Морально-етичні критерії і цінності суспільства рівень культури і виховання загальноприйняті правила в бізнесі кодекс честі

Відносини зі споживачами	Відносини зі службовцями
Відносини з партнерами
Право: ♦закони ♦иідзакоині акти та інші нормативні документи ♦комерційний кодекс ♦рішення судів
Підприємець

Відносини з конкурентами

Економічне середовище і стандарти

----------

Відносини з суспільством

Відносини з державою

Рис. 6.1. Етичні та правові критерії підприємництва

Розділ

Існує немало етичних критеріїв цивілізованого підприємницт­ва, проте особливе місце належить чесності й добропорядності у ділових відносинах. Ще О. Уайльд зазначав, що спокуса найбіль­ше розкладає мораль і культуру людини. Завдяки підприємниць­кій діяльності виробляється основна частина багатства багатьох країн світу, а ті підприємці, які перебувають біля джерел цього багатства, найбільше зазнають впливу спокуси. Проте, незважаю­чи на ці принади, чесність і порядність є невід’ємними рисами су­часного бізнесу. Без цих критеріїв у відносинах між фірмами, бан­ками і окремими людьми цивілізоване сучасне підприємництво, основою якого є кредит, було б неможливим. Мільйони тонн нафти і нафтопродуктів, акції та інші цінні папери на мільйони доларів, марок, ієн тощо щороку продають на основі усних угод без свідків. Товари на мільярди доларів продають щороку на основі нефор - 40 мальних контрактів. Більшість оптових і роздрібних фірм довіря­ють своїм постачальникам заповнювати супровідні документи на замовлені ними обсяги постачальних товарів за загально- А визнаними цінами. Принцип «гарантуємо повернення грошей у разі незадоволення клієнта» досить поширений у багатьох солід - ... них магазинах, торговельних фірмах і виробничих корпораціях

Заходу. На Русі відомим був звичай «бити по руках», що свідчило про формальне укладення угоди. Подібна практика сучасного підприємництва є наслідком тривалого процесу розвитку бізнесу, в ході якого відпрацьовано найоптимальніші етичні й моральні принципи.

Підприємницька діяльність була свого роду дзеркалом суспіль­ства. За словами одного американця, діяльність корпорації відо­бражує мораль суспільства, в якому вона функціонує. Вона нага­дує людину, тобто може бути чесною і виконувати закони, водно­час може бути націленою на наживу, сумнівну щодо надійності й порядності, шахрайську. В нашій ще досить молодій підприємни­цькій діяльності вже немало випадків, коли ділові люди за бага­тьма етичними критеріями не є цивілізованими бізнесменами. Це негативно позначається не лише на самих підприємцях, а й за­вдає величезної шкоди ставленню суспільства до створюваного підприємництва.

На Заході в пресі або в спеціальних ділових виданнях регу­лярно наводяться приклади неетичного підприємництва конкрет­них фірм і корпорацій, діяльність яких, що не порушує закону, тим самим кваліфікується як неетична, оскільки вступає у супе­речності з критеріями чесності та порядності.

Про рівень етичних критеріїв свідчать деякі запитання, які за­дають слухачам у школі бізнесу, зокрема, такі:

♦ Чи етично, якщо лікар виписує рецепт на дорогі ліки, які мож­на придбати лише в аптеці, співвласником (власником) якої він є?

♦ Чи етично використовувати видавцем яскраву гостроєюжетну картинку на обкладинці., що привертає увагу покупців, проте не відповідає змісту?

♦ Чи етично для кінозірок або спортсменів рекламувати продук­цію, яку вони не носять (якщо це одяг)?

♦ Чи етично обирати собі професорів, коли ви наперед знаєте, що вони некомпетентні, але водночас досить ліберальні під час іспитів?

(У СІПА це питання має практичне значення, оскільки більшість студентів досить відповідально ставляться до навчання);

♦ Чи етично для сенатора їздити за рахунок платників податків у Європу ніби для розслідування питань державної ваги, тоді як реальною причиною поїздки є проведення кількох днів на курор­тах французької Рив’єри?

♦ Чи етично для конгресмена голосувати за законодавство як сприятливе для корпорації, акціями якої він володіє?

Американські фірми і групи професійних бізнесменів розроб­ляють власні етичні кодекси для своїх службовців.

151

Щодо наших перспектив, то насамперед слід переймати амери­канський досвід для підвищення цивілізованості наших підпри - д ємців. Проте ті якості, що були притаманні нашим народам (ділова ‘ кмітливість, порядність і особливо сумлінність), розвіяні вітрами...

Перетворень після НЕПу. Академік Л. І. Абалкін зазначав, що ми досить довго боролися з інтелігентністю в усіх соціальних сфе­рах — від землеробів до професорів, із вищими від середніх здіб­ностями і вмінням, з «нездоровими інстинктами», на яких трима­лося все наше життя.

Слід звернути увагу на те, що, переймаючи американський до­свід підприємництва, потрібно враховувати не лише організацій­ні, фінансові, маркетингові аспекти або високу техніку менедж­менту у США, а й передусім культурно-моральні й етичні стан­дарти. Без цього наше підприємництво матиме вигляд похмурої пародії на американське.

Відносини зі споживачами. Підприємці не можуть існувати без споживачів, які витрачають величезні суми грошей на товари і послуги. У США, як і в нас, ці витрати становлять 65 % валового національного продукту. Водночас споживачі також не можуть обійтися без підприємців. В американській практиці існують два поняття, без розуміння яких нашим слухачам важко уявити, як налагоджені відносини між бізнесом і споживачами.

Це насамперед суверенітет споживача, який полягає у тому, що він своїм ставленням до різних товарів і послуг практично ними управляє, істотно впливає на підприємницьку систему. В умовах нашого дефіциту важко зрозуміти багато питань, пов’язаних з су­веренітетом споживача.

Друге поняття — це консюмеризм (від англ. — споживацтво). Термін «товариство споживачів» з’явився наприкінці 60-х років, коли президент Дж. Кеннеді звернувся з посланням до Конгресу з приводу захисту основних прав американських споживачів (права на захист від шкідливих і небезпечних товарів, права на адекват­ну й об’єктивну інформацію щодо продуктів і послуг — рекламу, інструкції-цінники тощо, права вибору продуктів і послуг на осно­ві конкурентних цін, права донесення всіх скарг і побажань гро­мадськості до державних органів).

Відносини зі службовцями. У країнах з розвиненою еконо­мікою є досить багато проблем, що виникають між підприємцями і службовцями фірми. Насамперед це незадоволення умовами пра­ці та її оплати. Велика увага приділяється проблемам однакових можливостей на отримання роботи, просування службовими схо­динками тощо.

Розділ

Проблема незадоволення службовців і робітників у цих країнах досить поширена. Причини найрізноманітніші: монотонність, без - 40 думність, рутинність операцій, відчуженість працівника, пробле­ми мотивації тощо.

Отже, на підприємцю сьогодні впливають правові та етичні норми, а також потреби споживачів.

*** Що таке Єдиний комерційний кодекс, який регулює всю під - приємницьку діяльність у США?

Прийнятий у 1962 р. Єдиний комерційний кодекс становить основи господарського права в США, водночас він не є законом у загальноприйнятому розумінні, оскільки не повністю схвалений законодавчими органами всіх штатів. Кодекс складається з таких розділів: продаж, торговельні папери, банківські депозити та ін­касові операції, акредитиви, комплексне відчуження майна, складські посвідчення-коносаменти, інші товаросупровідні доку­менти, цінні папери, забезпечення угод, продаж належних пла­тежів, договірних прав, паперів на нерухомість. Він не охоплює всіх галузей комерційного права.

Дійсно, американські закони дають простір підприємцям і біз­несменам для укладання найсміливіших і найнесподіваніших угод. Водночас є багато законів, які надають необмежені права споживачам і тримають у жорстких межах підприємців. Напри­клад, будь-яка людина або фірма може звернутися до суду з позо­вом на підприємця, який продав неякісну продукцію або зашко­див навколишньому середовищу. Це положення, як дамоклів меч, висить над бізнесом.