Розвиток механізму франчайзингу на Україні
Розвиток механізму франчайзингу на Україні відбувається повільно. Причинами є недосконалість законодавства та "особливості" українського бізнесу, відсутність знань про франчайзинг підприємців, розуміння правової й організаційної основи.
Франчайзинг припускає партнерські, договірні відносини. В Україні відбувається невиконання зобов'язань. Компанії змінюють реальні показники свого бізнесу з метою зменшення сплати податків. Приховуються подібні дані від партнерів, а плата за франшизу франчайзору ґрунтується на цих даних.
В декількох містах з‘явилась мережа по спеціалізованому продажу та сервісному обслуговуванню комп‘ютерів, телевізорів, відео та множильної техніки відомих світових фірм, підприємств по реалізації та обробці фотоматеріалів “Кодак”, “Фиджифилм”, сервісному обслуговуванню автомобілів іноземних марок.
До типових підприємств, які працюють на основі механізму франчайзингу відносяться підприємства по виготовленню та реалізації безалкогольних напіїв “Кока-кола”, “Фанта”, косметичний центр “Пани Анеле” в Києві.
Компанія “Кока-кола” інвестувала в економіку України більш 300 млн. доларів, працють заводи в м. Львові, Броварському районі Київської області по виготовленню напою.
Заходи по сприянню розвитку франчайзингової діяльності в Україні:
- підготовка та прийняття Закону України “Про франчайзинг”;
-організація франчайзингової асоціації (УФА), яка є членом Міжнародної франчайзингової асоціації.
- поширення інформації про механізм франчайзингової діяльності.
Фірма, що вирішила створювати франчайзингову мережу на Україні повинна задовільняти вимогам: розвинуту внутрішню інфраструктуру, стратегію поводження на ринку, зареєстрований товарний знак в сфері, у якій буде розвиватися мережа. Товарних знаків у франчайзора може бути декілька - окремий для кожної сфери діяльності (для одягу, для черевиків і т. д.), але фірмовий стиль повинний бути єдиний.
Система франчайзингу - це товар, і потрібно визначити коло його покупців. Далі франчайзору необхідно сформувати пакет договорів з обліком українського законодавства. Обов'язковим етапом є запуск пілотного об'єкту, на основі якого налагоджуються інформаційні потоки, виявляються проблеми, аналізується прибутковість. Пілотний проект реалізується разом з дочірньою організацією, організацією, що згідна на "експерименти".
Немаловажно визначити схеми контролю діяльності франчайзинга. У першу чергу вирішується, що буде контролюватися - продукція, процес, організація або все разом.
У ході розвитку франчайзингової мережі, коли число ліцензіарів велике, можлива поява субфранчайзерів, що представляють франчайзора у визначеному регіоні. Субфранчайзер одержує право на передачу інтелектуальної власності франчайзора, висновок договорів франчайзингу на визначеній території.
Ліцензіат розірвавши договір, не може використовувати ім'я і технології, роботи, взяті у франчайзора,- і, в залежності від причин розірвання договору, платить штрафи. Щомісячні платежі ліцензіару складають близько 12% з обороту (або 60% від прибутку).
Сума платежів повинна бути предметом торгу. Цікавою схемою роботи є покупка підприємцем декількох франшиз по різних сферах діяльності. Наприклад, володіючи АЗС, він може входити в франчайзингову мережу магазинів, точок швидкого харчування, мережа відеопрокату, мережа автосервісів.
По Цивільному Кодексі назва фірми - невідчужуване - його не можна передати. Також не можна передати і комерційне позначення. Тому, під ім'ям варто розуміти, насамперед, товарний знак.
Право на використання товарного знаку надається ліцензійним договором. Обмовляється місце і порядок застосування ім'я ліцензіара (франчайзора).
Важливий поділ відповідальності перед третіми особами у випадку роботи з франчайзингу. Якщо треті особи мають претензії в силу порушення ліцензіари технології, переданої франчайзором, то відповідальність несе ліцензіар. Якщо ж претензії виникли в силу неправильності самої технології, то відповідальність солідарна.
Франчайзингова мережа стикається з антимонопольним законодавством. Перед складанням договорів необхідно простежити наявність "чорних пунктів", що обмежують конкуренцію. Не можна контролювати ціни на ринку. Ціни повинні носити рекомендаційний характер.
При формуванні франчайзингової мережі головна не кількість магазинів, а ефективність дотримання стандартів.