Розвиток ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ У СВІТІ

Ресурси енергії вітру по різних регіонах світу залежно від класу вітроенергетичних ресурсів (таблиця 4.3.2) наведено в таблиці 4.3.6 [2].

Таблиця 4.3.6 - Ресурси енергії вітру класу 3 і вище, млрд ТДж/рік Регіон Клас Разом 5-7 4 3 Північна Америка 63,4 24,8 28,2 116,4 Європа 7Д 6,1 3,9 17,1 Японія, Корея 0,2 0,3 0,9 1,4 Австралія, Нова Зеландія 10,4 5,7 9,4 25,5 Колишній СРСР 21,6 32,0 37,2 90,8 Латинська Америка 18,0 12,1 15,5 45,6 Ближній Схід 0,7 8,2 7,3 16,2 Африка 3,2 39,4 34,4 77,0 Китай 1,7 2,9 7,9 12,5 Південна Азія 1,8 3,0 8,0 12,8 Разом 128,1 134,5 152,7 415,3

На частку вітрових електростанцій у світі припадає лише 0,7 % енергії, хоча в деяких країнах вона досягає 1,5-10 %. З 1990 по 1998 р. щорічний приріст вітрових електростанцій у світі становить

22,2 %, перетворення сонячної енергії в теплову та електричну - 15,9 %, освоєння геотермальної та гідроенергії - відповідно 1,9 і

4,3 %.

Показники встановленої потужності вітроенергетичних установок по континентах на початок 2005 р. наведено в таблиці 4.3.7 [6].

Таблиця 4.3.7 - Показники встановленої потужності вітроенергетичних установок по континентах на ______________ початок 2005 р._______________________________ Континенти Сумарна потужність, МВт Частка сумарної потужності, % Африка 391,7 0,8 Америка 7335,5 15,4 Азія 4726,0 9,9 Австралія, Океанія 546,9 1,2 Європа 34616,4 72,7 Світ у цілому 47616,6 100

Європа є лідируючим континентом за встановленою потужністю ВЕУ - 34,6 ГВт, що становить 72,7 % від світової встановленої потужності вітрових установок.

Показники встановленої потужності вітроенергетичних установок по країнах світу станом на початок 2005 р. наведено в таблиці 4.3.8 [6].

Таблиця 4.3.8 - Показники встановленої потужності вітроенергетичних установок по країнах світу на початок 2005 р. Країна Сумарна потужність, МВт Країна Сумарна потужність, МВт Німеччина 16628,8 Ірландія 338,9 Іспанія 8263 Єгипет 300 США 6740 Норвегія 276 Данія 3117 Нова Зеландія 167,9 Індія 2985 Бельгія 95 Італія 1125 Фінляндія 80,5 Нідерланди 1078 Коста-Ріка 79

Японія	896,2	Україна	68,6
Великобританія	888	Корея	68,4
Китай	764	Польща	63
Австралія	606	Марокко	53,9
Португалія	522	Люксембург	35
Г реція	489	Аргентина	26,6
Канада	444	Латвія	26
Швеція	442	Бразилія	23,8
Франція	386	Турція	20,6
Австралія	379	Колумбія	19,5
		Туніс	19

За 2004 р. у світі було введено в експлуатацію 8321 МВт нових потужностей ВЕУ (в 2003 р. було введено 8129 МВт). Лідером із введення нових потужностей в 2004 р. стала Іспанія - 2062 МВт, вперше витіснивши з передових позицій Німеччину (в 2004 р. введено 2020 МВт). Лідерство Іспанії пояснюється змінами в законодавстві, які проведені в 2004 р. і направлені на підтримку розвитку вітроенергетики. Третє місце з потужності введених в експлуатацію ВЕУ в 2004 р. зайняла Індія (875 МВт), яка за загальною потужністю всіх установлених ВЕУ займає п’яте місце у світі.

До 2010 р. СІЛА планують побудувати ВЕС загальною потужністю 50 ГВт. В країнах Європи частка електроенергії, що виробляється ВЕС, буде становити 10-15 %. Лідером у Європі є Німеччина, яка вже досягла вироблення електроенергії на ВЕС до 10 % загальної кількості. В Данії потужність ВЕС досягла більше ніж 8 % виробленої в країні електроенергії.

Чинниками того, чому в Німеччині, де є власні великі запаси бурого вугілля (лігніту) і можливості імпорту нафти та природного газу, з’явилися ініціативи масштабного впровадження поновлюваних ресурсів, особливо ВЕС, і впровадження заходів з енергозбереження, є такі:

-висока вартість теплової та електричної енергії при застосуванні традиційних технологій;

-бажання усунути енергетичну залежність від експортерів енергоресурсів і великих виробників енергії та підвищити свою енергетичну безпеку за рахунок меншої концентрації виробництва енергії за допомогою поновлювальних ресурсів;

-прогнозоване зростання вартості енергії, яка виробляється за рахунок існуючих екологічно небезпечних технологій при зростанні вартості вуглеводневого і ядерного палива;

-небажання брати участь у розповсюдженні ядерних технологій і матеріалів;

-усвідомлення відповідальності за стан глобального клімату і довкілля;

-необхідність створення нових робочих місць у секторі розвитку технологій, виробництва техніки та розповсюдження досвіду поновлювальної енергетики.

За даними Інституту світових досліджень, темпи зростання потужностей вітроенергетики за останні десять років у середньому становлять 20-25 %, у той час як темпи зростання потужностей у традиційній енергетиці - 1,5 %, в атомній - 0,6 %. Світові лідери вітроенергетики планують довести до 2030 р. вироблення електроенергії в національному енергобалансі: Данія, Іспанія - до 50 %, Німеччина - до ЗО %, СІЛА - до 24 % [7].

Для розвитку вітроенергетики урядами різних держав прийнято відповідні законодавчі акти для зниження податку для тих, хто використовує вітроустановки. Наприклад, у Данії 75 % вітроустановок є приватною або кооперативною власністю, власники установок звільняються від податку. В СІЛА власники вітроустановок отримують державний кредит від 0,5 до 1,5 цента за 1 кВт-год електроенергії, що продається. Цей кредит входить до податку, страхування або платні за землю. Для популяризації вітроустановок в Англії розроблено маршрути їх огляду для школярів під час літніх канікул.

Наприкінці 1998 р. в Буенос-Айресі відбулася зустріч з проблем зміни клімату під егідою ООН. На ній представниками Європейської асоціації з вітроенергетики (EWEA), Датського форуму з енергетики та розвитку і Гринпісу був запропонований сценарій, який передбачає збільшення виробництва вітроенергії до 2017 р. досягненням цифри 844000 МВт, що становитиме 10 % світового виробництва електроенергії. Фахівці вважають, що цієї кількості вітроенергії вистачило б, щоб забезпечити енергією 500 млн європейських сімей. Впровадження такого сценарію в життя дозволило б скоротити річний обсяг викидів двооксиду вуглецю на 232 млн т до 2010 р. і на 1889 млн т до 2020 р. Однак для досягнення цієї мети необхідна
урядова підтримка розвитку світової енергетики і не стільки фінансова, скільки ідеологічна.