Розвиток вітроенергетики в Україні
На рисунку 4.3.9 показано Атлас енергетичного потенціалу вітру на території України [8] (атлас розроблено Інститутом електродинаміки НАН України за підтримки Державного комітету України з енергозбереження).
Чернігів
Луцьк
|
Ріїне |
|
Харків |
Житомир * 1610 1120І
|
Геркопіі |
|
Полтава |
Хмельки цьки
Дкілропе-
|
Середня швидкість вітру (на висоті 10 м) |
|
□ Природний потенціал вігру, кВі. год./кв. м.рік □ Технічно-досяжний потенціал вітру, к В і. гол/кв. м.рі к |
|
Микола |
|
V < 4,5 м/с V = 4,5 м/с |
|
V = 5,0 м/с |
|
[ферополь |
|
V > 5,5 м/с |
|
г~ Г) Ю О Питомі показники енергетичного потенціалу вітру на ріїній висоті |
Рисунок 4.3.9 - Енергетичний потенціал вітру
Питомий енергетичний потенціал вітрової енергії в Україні залежно від середньорічної швидкості вітру і висоти башти вітроагрегата наведено в таблиці 4.3.9.
Енергія вітру розподілена по території Україні нерівномірно. На півдні країни вітропотенціал значно вищий, ніж на півночі. На суходолі найбільш сприятливі з точки зору використання енергії вітру Крим, Карпати (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Західна частина Чернівецької області), узбережжя Чорного та Азовського морів (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька і Донецька області), а також Луганська область.
Ділянки територій, які підходять для спорудження вітроенергетичних об’єктів, оцінюються на 8-9 тис. км . На цих територіях при використанні 20-30 % площ і при щільності будівництва ВЕС 5-8 МВт/км можна спорудити ВЕС потужністю 8— 24 тис. МВт і генерувати 16-48 млрд кВт-год електроенергії на рік.
|
Таблиця 4.3.9 - Питомий енергетичний потенціал вітрової енергії _____________ в_ Україні ________________________________
|
Набагато більші площі для будівництва вітрових електростанцій є на прибережних і внутрішніх акваторіях України. Так, тільки площі незамерзаючої взимку мілководності (глибини переважно 0,5 м при максимумі 3,2 м) затоки Сиваш, повністю не задіяні в господарському використанні, становлять 2700 км, при цьому значна частина площ затоки тривалий період часу (по 2-3 місяці), особливо влітку, стоїть без води. За даними наукових вимірювань, вітропотенціал Сиваша на висоті 10 м характеризується швидкістю
вітру 5,8-6,3 м/с, а на висоті 25 м - 7,2-7,6 м/с, що є достатньо добрим показником для будівництва ефективних ВЕС. При щільності будівництва 8-14 МВт/км тут можна спорудити ВЕС потужністю 21600-37800 МВт і забезпечити генерацію електроенергії в обсягах 43,2-75,6 млрд кВт-год на рік.
Крім Сиваша ще великі території акваторій із високим вітропотенціалом є на Азовському морі (площа - 60 тис. км2), на Чорному морі (Одеська банка, площа - 10 тис. км ; Каркінітська затока, площа - 25 тис. км ), на приморських лиманах і водосховищах Дніпровського каскаду ГЕС (сумарна площа 8 тис. км ).
В цілому за площами мілководних акваторій, придатних для будівництва ВЕС водного базування, Україна знаходиться на другому місці у світі після Норвегії. Для будівництва ВЕС водного базування в Україні є ряд інших сприятливих моментів, зокрема в Україні освоєна технологія наплавного гідробудівництва об’єктів у відкритому морі, яка може бути легко трансформована для потреб вітроенергетики.
Станом на 2005 р. в Україні експлуатувалися:
Донузлавська ВЕС - Юівітроагрегат;
Миронівська ВЕС - 17 вітроагрегатів;
Воробйовська ВЕС - 6 вітроагрегатів;
Трускавецька ВЕС - 7 вітроагрегатів;
Асканійська ВЕС - 3 вітроагрегати;
Ново-Азовська ВЕС - 12 вітроагрегатів.
На ВЕС використовуються вітроагрегати потужністю 107,5, 200, 220, 420 і 500 кВт, більшість вітроагрегатів потужністю 107,5 кВт. В проектах передбачається збільшення потужності вітроагрегатів до 600 і 1000 кВт.
За даними 2000 p., коефіцієнт використання номінальної потужності вітроагрегатів становив 0,083, що є дуже низьким показником. Більшість сучасних вітроустановок світу працюють із коефіцієнтом використання номінальної потужності від 20 до 35 %, і лише деякі з вітроагрегатів досягають рівня 50 %.
На стадії проектування і/або монтажу обладнання знаходяться Західно-Сиваська, Чудацька, Чорноморська, Східно-Кримська, Лакська, Тарханкутська, Джанкойська, Володимирська і Чонгарська ВЕС загальною потужністю більше 300 МВт.
Динаміку розвитку вітроенергетики в Україні наведено в таблиці 4.3.10 [9].
|
Показник |
Одиниця виміру |
2005 |
2010 |
2020 |
2030 |
|
Встановлена потужність ВЕС |
ГВт |
0,05 |
0,46 |
0,86 |
1,14 |
|
Річне виробництво електроенергії |
млрд кВт-год |
0,05 |
0,60 |
1,51 |
2,00 |
|
Річна економія умовного палива |
млн т у. п. |
0,018 |
0,21 |
0,53 |
0,70 |
До сьогодні держава практично не приділяла належної уваги вітроустановкам малої потужності через їх начебто незначний внесок в економію органічного палива. В Україні сьогодні нараховується близько ЗО тис. населених пунктів у сільській місцевості. Якби в кожному з них побудувати лише по одному вітроагрегату потужністю всього 1 кВт, то отримали б встановлену потужність ЗО МВт.
До того ж, потенціал малої вітроенергетики для умов України значно перевищує потенціал великої енергетики (умовно 100 кВт і вище), про що свідчать показники таблиці 4.3.11 для Українського Причорномор’я [10].
|
Таблиця 4.3.11 - Потенціал великої і малої вітроенергетики в Українському Причорномор’ї (виробництво _______________ електроенергії в млн кВт-год/рік)____________
|
Малі вітроагрегати використовуються як екологічно чисте джерело живлення для різнорідних автономних споживачів, а саме:
310
для освітлення, опалення й гарячого водопостачання житлових будинків та промислових приміщень; для електроприводов різних механізмів і машин; для піднімання води з колодязів, свердловин та різних водоймищ; для аерації водоймищ; для електрохімічного захисту від корозії (катодний захист) сталевих трубопроводів і конструкцій.
Малі вітро агрегати працюють автономно або в складі вітро дизельних чи вітро бензоелектричних (гібридних) систем, які забезпечують гарантоване безперебійне електропостачання споживачів. Агрегати є економічно доцільними в районах, віддалених від енергосистем, із середньорічною швидкістю вітру не менше
4,5 м/с.
Середньостатична українська сім’я споживає в місяць 100— 300 кВт-год електроенергії, тому для окремого сільського будинку достатньою потужністю вітроустановки є 0,5-3 кВт.
Найменшим із вітрогенераторів є тип G-60. При діаметрі п’ятилопатевого ротора 0,75 м і швидкості вітру 3-10 м/с він виробляє потужність 60 Вт напругою 12/24 В, при цьому має масу 9 кг. Такий вітрогенератор легко вміщується для транспортування в будь-яку машину або човен. Він служить для зарядження акумуляторних батарей, роботи засобів зв’язку та освітлення.
Факторами, які стримують розвиток малої вітроенергетики, є:
- відсутність державної підтримки у використанні малої вітроенергетики;
- відсутність у населення елементарних знань принципів використання енергії вітру, можливостей вітроустановок;
- низький технічний рівень основного споживача вітроустановок - сільського населення, яке сьогодні через демографічну кризу та інші причини переважно похилого віку;
- відсутність добре організованої реклами;
- низька купівельна здатність населення.
З точки зору державної підтримки, наприклад, у Данії вже з середини 1990-х років той, хто придбав вітроустановку, отримував від держави дотацію в розмірі 20 % її вартості. До того ж, згідно з чинним законодавством, за електроенергію, яка виробляється приватною вітроу станов кою і подається в мережу, власнику виплачується 85 % ціни електроенергії, яку повинен платити середній тарифний клієнт.
В цьому напрямі Уряд Автономної Республіки Крим своєю Постановою від 25.01.1996 р. № 23 “Про розвиток вітроенергетики в Криму” прийняв рішення не брати протягом 10 років плати за землю з виробників усіх форм власності за електроенергію, яку виробляють від вітроелектричних установок. Проте це лише перші кроки в підтримці приватного виробника електроенергії за рахунок ВЕУ.
В планах пріоритетних напрямів розвитку поновлювальних джерел передбачено розвиток малої вітроенергетики в Україні (прогнозні показники планів наведено в таблиці 4.3.12) [9].
|
Таблиця 4.3.12 - Прогноз показників розвитку малої вітроенергетики в Україні
|
За умови виконання завдань Національної енергетичної програми відносно вітроенергетики загальна потужність ВЕС в Україні до 2010 р. становитиме 1990 МВт, що забезпечить 2,5 % річного споживання електричної енергії в Україні при економії традиційного палива в обсязі 4,2 млн т у. п.
Оцінки спеціалістів показують, що при використанні лише 20- 30 % площ від загальних площ, придатних для будівництва вітроенергетичних станцій (8-9 тис. км2), і щільності будівництва ВЕС 5-8 МВт/км можна побудувати вітроустановки загальною потужністю 8-24 тис. МВт із загальним обсягом виробництва електроенергії 16-24 млрд кВт-год/рік.
Коментарі:
-
Александр
7.08.2016 21:34
Здравствуйте, у меня есть идея для проекта по созданию технологического процесса производства электроэнергии экологически чистым способом. Не нужно ископаемое топливо, не нужна вода , не нужно солнце, идея простая технологии существуют которые понадобятся, надо проработать механику, и провести детализацию масштабы производства любые без ограничения. Цена идеи 1 000 000 евро, .Жду вашего ответа с уважением Дроздов Александр Викторович. моб+380959128479 предлагаю использовать генераторы от ветро станций-это будет сто генераторов на одной улице, улиц будет десять с права и с лева и это только одно крыло их два в один этаж если не хватит можно достроить. Один уровень — это 4000 генераторов, второй — 4000 и.т. После установки первой сотни генераторов можно давать электроэнергию потребителю и продолжать строительство. Остальная информация после договора, если-это интересно vorld@i.ua
Майстерня своєї справи