Саморегулювання і передача до підприємницьких об’єднань окремих державних функцій

За умов обтяжливого державного регулювання, яке ча­сто є надмірним і призводить до зайвих витрат підприємців, в Україні вже близько 15 років проголошено політику дерегу - лювання підприємницької діяльності. Однак задекларована політика втілюється у життя вкрай повільно і непослідовно. Тому підприємницька спільнота все частіше розглядає світовий досвід із саморегулювання господарської та професійної діяльності як аль­тернативу державному регулюванню.

Чи можлива передача деяких регуляторних функцій саморегулівним організаціям? Чи призведе це до зменшення вартості ведення бізнесу?

Проблема саморегулювання і можливої передачі до саморегулівних організацій низки державних функцій має дві складові: 1) розвиток безпосередньо принципів саморегулювання у підприємницькій діяльності та 2) можливість передачі до окремих саморегулівних організацій низки державних функцій.

Саморегулювання як демократичний механізм самообмежен­ня притаманний суспільствам із розвиненими демократичними традиціями, а тому рух у цьому напрямі в Україні має бути всіляко підтриманий. Проте політика розвитку і сприяння застосуванню саморегулювання має враховувати слабкі риси останнього: ризик авторитаризму та корупції, небезпека росту вартості регулювання, притаманність саморегулювання окремим професійним ринкам.

Ключовим індикатором у державній політиці має стати вартість регулювання. Якщо саморегулювання призводить до збільшення вартості регулювання для суб’єктів бізнесу, то на сучасному етапі це слід вважати хибним напрямом. Перспективним вбачається напрям поєднання державного регулювання із саморегулюванням на окре­мих ринках з відповідним скороченням і здешевленням державного регулювання.

Шляхи вирішення проблеми можливої передачі низки дер­жавних функцій саморегулівним організаціям:

1) Передача саморегулівним організаціям таких державних ре­гуляторних функцій, як ліцензування чи видача дозволів - у цілому не можлива і заборонена Конституцією.

2) Можлива передача саморегулівним організаціям певних етапів реалізації регуляторних функцій, пов’язаних з експертизою та підготовкою рекомендацій, а також моніторингу.

3) За високого рівня державного регулювання і значних мож­ливостей для дерегулювання підприємницької діяльності державі доцільно сконцентрувати зусилля на скороченні регуляцій, карди­нальному скороченні кількості ліцензій, дозволів і перевірок.

4) Введення саморегулювання доцільно лише на добровільних засадах з метою підвищення конкурентних переваг для суб’єктів го­сподарювання в певних галузях бізнесу.*