ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Н. В. Мельник, аспірантка

Одеський національний економічний університет, м. Одеса

Активізація інвестиційної діяльності є вирішальною ланкою економічної політики держави, оскільки на її основі можна реально здійснити структурну перебудову вітчизняної економіки. Інвести­ційні процеси в країні, як і у будь-якій іншій трансформаційній економіці, відбуваються за участю багатьох складових, взаємо­пов’язаних державних і недержавних, фінансових та не фінансових інституцій, методів, засобів та інструментів.

Для економіки України протягом тривалого часу був харак­терним період зниження обсягу інвестицій, що стало причиною посилення тенденцій для фізичного старіння основних засобів та уповільнення темпів відтворювальних процесів у промисловості, в тому числі і в харчовій. Це стало причиною втрати конкурентосп­роможності підприємствами галузі та наповнення ринку харчових продуктів товарами іноземних товаровиробників. Така тенденція зберігалась протягом 1990-х рр. і лише починаючи з 1997 р. стали відбуватись позитивні зміни: поступове нарощування інвестицій, зміна їх структури. Але темпи нарощування інвестицій і зараз за­лишаються недостатніми.

Останнім часом в Україні дещо зменшилися обсяги інвести­цій в різні галузі харчової промисловості, що проявилось у зни­женні введення в дію їх потужностей [1, с.112] (табл.1). Згідно да­ним табл., це стосується, в першу чергу, потужностей м'ясної і мо­лочної галузей. Інвестиції переважно спрямовуються на пускові та важливіші об'єкти, будівельна готовність яких перевищує 70 %.

Враховуючи умови, що сталися в країні з фінансування капітального будівництва та з метою забезпечення розвитку вітчизняної економіки Уряд України постійно проводить ро­боту по заохоченню іноземних інвесторів. За даними Держа­вної служби статистики України загальний обсяг прямих іно­земних інвестицій на 01.01.2012 р. становив 49362,3 млн. дол., в тому числі в промисловість 15238,6 млн. дол. або 30,9 %, [1, а146]. Найбільші обсяги іноземних інвестицій надійш­ли з Кіпру (12645,5 млн. дол.), Німеччини (7386,4 млн. дол.),

Нідерландів (4822,8 млн. дол.), Росії (3594,5 млн. дол.), Авст­рії (3423,1 млн. дол.) [1, с.145].

Таблиця 1

Введення в дію окремих потужностей харчової промисловості України 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Річні потужності з виробництва: Хлібобулочних виробів, тис. т 40,9 12,2 12,0 41,2 6,3 14,0 32,4 32,7 М’яса, тис. т 31,1 20,4 36,0 13,7 84,4 33,9 17,0 43,0 Продукції з незбираного молока, тис. т 37,1 7,1 16,4 13,4 5,6 54,6 14,7 7,7 Сиру, тис. т 5,0 1,2 20,3 5,3 25,9 14,3 20,8 7,7 Олії, тис. т 1072,7 503,4 21,9 75,1 1152,2 271,3 1096,9 539,5 Плодоовочевих консервів, млн. умовних банок 11,5 11,0 - 6,1 10,1 - 11,0 20,8

Сучасний стан інвестиційного клімату в Україні характери­зується низькою ефективністю традиційних ринкових джерел фі­нансових коштів, зростанням комерційних ризиків при здійсненні капіталовкладень у реальне виробництво, відсутністю державної мотиваційної складової інноваційно-інвестиційної політики, спря­мованої на підвищення активності учасників інвестиційного проце­су, слабкістю державної регуляторної політики інвестиційної дія­льності промислових підприємств, що проявляється у високому ступені корумпованості, нестабільності законодавчої влади, недо­статності державних фінансових та юридичних гарантій. Саме не- вирішеність цих проблем стала причиною пошуку підприємствами самостійних шляхів щодо забезпечення потреб здійснення відтво - рювальних процесів у виробництві, вкладанням коштів у проекти з незначним терміном повернення інвестицій, які забезпечують ко­роткострокову прибутковість.

Визначаючи шляхи підвищення ефективності інвестиційної політики в харчовій промисловості, слід ураховувати той факт, що дана галузь тісно взаємодіє з іншими галузями і регіонами, розта­шованими на всій території України. Тому розглядаючи вказану

Проблему комплексно, треба, перш за все, виходити із загальноде­ржавних інтересів і підходів.

На нашу думку, органами виконавчої влади країни із залу­ченням учених і експертів необхідно розробити пакет законопроек­тів, метою яких є підвищення інвестиційної активності в реальному секторі економіки, в тому числі і в харчовій промисловості. Голов­ною метою даного пакету стимулюючих заходів є прискорення процесів модернізації, реструктуризації та перепрофілювання підп­риємств, будівництво нових виробництв на основі сучасних, у тому числі і енергозберігаючих екологічно чистих і наукоємних техно­логій. Окрім того, слід більше уваги приділити подальшому розви­тку транспортної та загальної ринкової інфраструктури України.

Найважливішим результатом реалізації вказаних заходів є створення не просто нових робочих місць, а, в першу чергу, висо - котехнологічних і високооплачуваних робочих місць. Пакетом за­конопроектів повинен бути передбачений у найближчі роки вве­дення на всій території України спеціальний режим інвестиційної діяльності, який покликаний стимулювати розвиток пріоритетних для нашої країни галузей економіки і, в першу чергу, харчової про­мисловості. У рамках даного режиму слід увести звільнення в най­ближчі роки від оподаткування прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів на новостворених підприємствах, а також на діючих підприємствах, на яких відбулася реструктуризація або модернізація, тільки в частині, отриманої від освоєння цих інвести­цій. А в подальші роки пропонується з таких інвестиційних проек­тів вже стягувати податок на прибуток у розмірі до 8 %. В той же час прибуток, отриманий в результаті інших господарських опера­цій і не пов'язаний з зареєстрованими інвестиційними проектами, оподатковувати на загальних засадах. Кошти, звільнені від сплати податку на прибуток, зможуть направлятися на розширення вироб­ництва, переоснащення матеріально-технічної бази підприємств, впровадження нових технологій або на погашення кредитів. Про­понується також надати можливість таким підприємствам при вве­зенні на територію країни обладнання та комплектуючих (при від­сутності вітчизняних аналогів), призначених для створення нового або реконструкції існуючого виробництва, розраховуватися з пода­тку на додану вартість податковими векселями. Додатково пропо­нується звільнити операції з імпорту цього обладнання від ввізного мита. У випадку, якщо інвестор не буде дотримуватися умови інве-

147

Стиційного проекту і допустить, наприклад, нецільове використан­ня цього обладнання, то державну реєстрацію проекту слід скасу­вати і всі нараховані податки в межах наданих йому пільг стягнути. Пакет документів, який необхідно розробити, повинен містити обов'язкові умови для отримання преференцій з оподаткування та митного регулювання - встановлений мінімальний рівень сум вкладення капіталу в реалізацію інвестиційних проектів і кількості створених при цьому робочих місць з диференціацією по категорі­ях підприємств. Це надасть можливість користуватися пільгами не тільки великим, але також середнім і малим підприємствам. Як за­значив А. П. Клюєв, незважаючи на труднощі в світовій економіці, приплив прямих іноземних інвестицій в Україну в порівнянні з 2011 р. збільшується: за перший квартал 2012 р. надійшло понад 30 % усього річного обсягу 2011 р. Однак, це ще явно недостатньо для прискореного розвитку країни. Незважаючи на те, що економічна ситуація України виглядає сьогодні непогано на тлі низки інших держав, темпи розвитку і модернізації промисловості і сільського господарства повинні бути значно вищі. Капітальні інвестиції в першому кварталі поточного року зросли на 23 % порівняно з від­повідним періодом минулого року і перевищили 48 млрд. грн. До того ж в першому кварталі 2012 р. капітальні інвестиції на 67 % становили кошти самих підприємств, а кошти бюджетів всіх рівнів

- менше 4 % [2].

Слід мати на увазі, що за останні роки значно скоротилась питома вага в обсязі інвестицій у виробництво позикових коштів. Саме тому необхідно терміново вдосконалити механізми держав­ного стимулювання інвестиційної діяльності. Як приклад можна розглядати Китай, який, сполучаючи комплекс інвестиційних сти­мулів, ефективну промислову і науково-технологічну політику, до - сяг високих темпів зростання власної економіки протягом багатьох років.