ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ НА ІНТЕГРОВАНОМУ ЗЕРНОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

О. В. Нікішина, к. е.н.

ІПРЕЕД НАН України, м. Одеса

В умовах відкритої економіки забезпечення сталого розвитку зернового ринку України як системоутворюючої ланки її АПК обумовлює необхідність підвищення ефективності державної полі­тики щодо його регулювання та управління. Проведені автором дослідження довели, що головними пріоритетами сучасної націо­нальної зернової політики є такі:

1) стимулювання виробництва доданої вартості товару на зе­рновому та суміжних продовольчих ринках;

2) стимулювання експорту готових продуктів зерноперероб - ки, зменшення обсягів імпорту зернових культур і хлібопродуктів;

3) урівноваженість міжсекторних товарних і фінансових ба­лансів інтегрованого зернового ринку держави.

Реалізація першого пріоритету обумовлює необхідність ви­рішення двоєдиного завдання: (1) відновлення внутрішнього кор­мового споживання зерна за рахунок максимально повного забез­печення населення продукцією тваринництва власного виробницт­ва; (2) відновлення продовольчого зернового споживання за раху­нок зростання борошномельного виробництва для задоволення внутрішніх і зовнішніх потреб. Регуляторні заходи, спрямовані на реалізацію даного пріоритету, передбачають запровадження дієвих механізмів стимулювання експорту готових продуктів зернопере - робки, передусім борошна, а також системних реформ щодо розви­тку тваринництва, зокрема його індустріалізацію (таблиця 1).

Реалізація другого пріоритету орієнтована на подолання си­ровинної орієнтації українського агроекспорту, зменшення обсягів імпорту зерна шляхом запровадження премій аграріям за додаткові посіви культур, що імпортуються. Реалізація третього пріоритету може здійснюватися у двох площинах: (1)збільшення обсягів това - ропотоків між аграрним і переробним секторами зернового ринку за рахунок функціонування незалежних лабораторій контролю яко­сті продукції та посилення державного контролю за тарифною по­літикою елеваторів; (2)урізноманітнення каналів реалізації продук­ції зерновиробників за рахунок ефективного функціонування дер­жавного збутового каналу, проведення низки реформ у системі

89

Державних закупівель зернових культур (див. табл.1).

Таблиця 1 Головні напрями удосконалення державної політики на інте­грованому зерновому ринку України Пріори­ Тети Регуляторні заходи І. Стимулювання ви­робництва доданої вартості товару 1. Системні реформи щодо розвитку тваринниц­тва 2. Запровадження механізмів стимулювання ек­спорту українських продуктів зернопереробки: ■ допомога борошномельним підприємствам в освоєнні зовнішніх ринків збуту продукції; ■ переорієнтація діяльності ДПЗКУ з експор­ту зерна на експорт продуктів його переробки 2. Стимулюван­ня експорту го­тових продуктів 1. Премія аграріям за додаткові посіви культур, що імпортуються (зокрема, продовольчої пше­ниці твердих сортів, гречки, жита) 2. Запровадження внутрішніх квот на переробку зернових культур для зерноекспортерів 3. Підтримання рівно­ваги міжсекторних ба­лансів ринку 1. Створення незалежних лабораторій якості 2. Посилення державного контролю за тариф­ною політикою елеваторів 3. Підвищення рівня мінімальних інтервенцій­них цін зерна до ринкових, висока платіжна ди­сципліна Державних агентів, розмежування їх функцій 4. Державний контроль за обсягами та ціновими співвідношеннями експорту/імпорту культур * 1 ДПЗКУ - Державна продовольчо-зернова корпорація України

Впровадження запропонованих регуляторних заходів орієн­товано на активізацію відтворювальної функції інтегрованого рин­ку зерна, збалансування економічних інтересів держави та суб’єктів підприємництва, сталий розвиток ринку.