Система матеріально-технічного забезпечення в Україні та формування ринку засобів виробництва

Необхідною умовою успішної діяльності всіх підприємницьких структур АПК є ефективне функціонування системи їх матеріаль­но-технічного забезпечення.

Система матеріально-технічного забезпечення — це су­купність підприємств-виробників матеріально-технічних ресурсів, торговельно-посередницьких організацій, сервісних підрозділів, формувань з машиновикористання та державних органів, що ре­гулюють відносини у сфері техніко-технологічного забезпечення.

Діяльність цієї системи має спрямовуватися на відтворення і розвиток матеріально-технічної бази, комплексну механізацію і автоматизацію технологічних процесів, відновлення і збереження родючості ґрунту в сільському господарстві на основі вітчизняного машинобудування та виробництва матеріальних ресурсів.

Розділ 12

Закон України «Про матеріально-технічне забезпечення агро­промислового комплексу» передбачає такі принципи створення і функціонування цієї системи:

♦ спрямування цінової, фінансово-кредитної і податкової полі - тики держави на відновлення і підтримання платоспроможності підприємств агропромислового комплексу для досягнення розши - реного відтворення основних засобів виробництва;

♦ забезпечення однакових економічних умов у взаємовідноси­нах споживачів матеріально-технічних ресурсів із структурами їх виробництва, постачання, технічного обслуговування та надання виробничих послуг;

♦ рівноправність розвитку всіх форм власності й господарюван­ня;

♦ вільний вибір структурами системи сфери діяльності;

♦ вільний вибір товаровиробниками постачальників техніки, обладнання, матеріальних ресурсів і технологій, а також сервіс­них структур;

♦ створення умов для розвитку конкуренції в усіх ланках сис­теми;

♦ обмеження економічними методами монопольних формувань у сфері матеріально-технічного забезпечення;

♦ дотримання гарантій і відповідальності партнерів агропро­мислового комплексу за високу якість технічних засобів та нада­них послуг, термінів і умов їх поставок, своєчасність взаеморозра - хунків;

♦ створення умов для забезпечення мінімальної кількості посе­редників у ланцюгу виробник — споживач;

♦ забезпечення через амортизаційну політику своєчасного від­творення матеріально-технічних засобів.

Виробничими структурами у системі матеріально-технічного забезпечення є заводи сільськогосподарського, продовольчого і торговельного машинобудування, хімічні підприємства, торговель­но-посередницькі організації, підприємства з ремонту і технічного обслуговування машин і обладнання, машинно-технологічні фор­мування для надання виробничих послуг, центри з випробування техніки, конструкторські та науково-дослідні установи. У межах свого регіону і сфери діяльності вони вивчають попит, купівельну спроможність споживачів, умови реалізації товарів, терміни по­ставок і на основі зібраної інформації налагоджують виробництво та реалізацію продукції.

Виробництво та реалізація матеріально-технічних засобів, тех­нічне обслуговування і надання виробничих послуг набувають характеру цілісного технологічного процесу. Управління та коор­динацію цим процесом здійснюють органи, діяльність яких ґрун­тується на особливостях функціонування агропромислового ком­плексу, загальнодержавних і регіональних програмах соціально - економічного розвитку, які визначає Кабінет Міністрів України. На них покладені такі функції:

♦ формування і проведення єдиної технічної політики виробни­цтва та постачання матеріальних ресурсів, сервісного забезпечен - ня підприємств; закупівля критичних видів ресурсів;

♦координація діяльності державних і приватних структур для

Поліпшення матеріально-технічного забезпечення; !

♦ державна підтримка пріоритетних напрямів технічного і тех­нологічного переоснащення сільськогосподарського, продоволь­чого та торговельного машинобудування і виробництва продукції, придбання ліцензій та освоєння наукомістких технологій;

♦ реалізація державних і регіональних програм розвитку сіль­ськогосподарського, продовольчого і торговельного машинобуду­вання, технічного сервісу і виробничого обслуговування;

♦ координація замовлень на виконання та освоєння науково - дослідних, дослідно-конструкторських і проектно-технологічних розробок для підвищення ефективності матеріально-технічного та сервісного забезпечення;

♦ формування єдиного інформаційного простору та координація маркетингу в системі матеріально-технічного забезпечення;

♦ проведення протекціоністської політики щодо вітчизняного товаровиробника матеріально-технічних ресурсів.

Регіональні структури координаційного органу входять до сис­теми державних установ управління. їхні функції і діяльність спрямовуються на підвищення ефективності розвитку підпри­ємств, організацій та інших виробничих структур у системі мате­ріально-технічного забезпечення.

За сучасних умов ця система ґрунтується на створенні ринку матеріально-технічних засобів. Основними її складовими є рефор­мовані концерни «Украгротехсервіс», «Украгрохім», «Украгропром - буд», «Украгроенергопостач», «Укрзооветпостач» та ін. У країні діє багато комерційних фірм оптової торгівлі технікою з пунктами прокату, комерційних магазинів, фірм з матеріально-технічного забезпечення. Значного поширення набувають товарні біржі, дист - риб’юторські контори, аукціони, лізинг та інші види матеріально - технічного забезпечення.

Організаційно-господарський механізм матеріально-технічного забезпечення агропромислового комплексу країни сформувався в умовах централізовано-розподільної системи. Такий механізм не відповідає принципам ринкових відносин, недостатньо оперативно реагує на зміни попиту і пропозиції, не повного мірою відображує дієвість економічних важелів, стимулів, спрямованих на збільшен­ня виробництва матеріальних ресурсів, яких не вистачає, недостат­ньо враховує вимоги споживачів, у ньому не відображено весь рі­вень матеріальної відповідальності за ефективність та якість забез­печення споживачів продукцією виробничо-технічного призначення.

Розділ 12

Відповідно до проекту Закону України «Про матеріально-тех­нічне забезпечення агропромислового комплексу», матеріально- технічне забезпечення — це система принципів, форм, методів, важелів і структур, які спрямовані на виробництво і постачання технічних засобів, запасних частин, пально-мастильних матеріа - лів, інших енергоносіїв, пестицидів, а також на техніко-техно - логічне обслуговування та надання виробничих послуг.

Матеріально-технічні ресурси — де сукупність матеріаль­но-речових засобів і предметів праці, що постачаються промисло­вістю, за допомогою яких виробляють продукцію або надають від­повідні послуги.

Функціонування агропромислового комплексу потребує забез­печення широким асортиментом матеріально-технічних засобів, які класифікують за такими основними товарними групами: авто­мобілі та причепи до них; трактори і причепи до них, будівельно- дорожні машини, сільськогосподарські машини і тваринницьке обладнання, електрообладнання та електроматеріали, інструмент, будівельні вироби, лісоматеріали, гумотехнічні вироби, нафтопро­дукти та інші види палива, господарські товари виробничого при­значення, запасні частини, автотракторне електрообладнання тощо.

Важливим народногосподарським завданням за сучасних умов є постійне формування ринку засобів виробництва для АПК, який є сукупністю фінансово-економічних та організаційно-правових відносин у процесі купівлі-продажу матеріально-технічних засо­бів.

В основу створення ринку засобів виробництва доцільно покла­сти поступовий перехід від централізованого забезпечення мате­ріальними ресурсами і закріплення споживачів за постачальни­ками до вільної їх купівлі-продажу на комерційних засадах з ура­хуванням попиту і пропозиції, фінансових можливостей спожи­вачів.

На стадії переходу до ринку слід виходити з того, що до системи матеріально-технічного забезпечення АПК належать дві групи продукції виробничо-технічного призначення: перша — продук­ція, що вільно реалізується (понад 8 % загального обсягу), друга — продукція, що розподіляється централізовано (близько 20 % за­гального обсягу).

Надалі у міру стабілізації товарного ринку, збалансування по­питу і пропозиції матеріально-технічне забезпечення споживачів АПК відбуватиметься тільки вільною купівлею-продажем засобів виробництва, а це створить необхідні умови для посилення комер­ційно-ділових зв’язків у процесі виробництва, обігу та споживання товарів виробничого призначення.

Діюча система матеріально-технічного забезпечення АПК може трансформуватися в ринкову інфраструктуру за дотримання та­ких основних принципів:

♦ економічна рівність постачальницько-посередницьких фор­мувань з постачальниками і споживачами;

♦демонополізація сфери обігу, створення умов для конкуренції;

♦використання різних форм власності, організаційних струк­

Тур і видів господарської діяльності постачальницько-посеред - ницьких формувань та надання їм самостійності; !

♦ підвищення економічної зацікавленості працівників поста­чальницько-посередницьких формувань у збільшенні видів і під­вищенні якості наданих послуг.

В умовах ринкової економіки важливим завданням системи матеріально-технічного забезпечення е створення на різних регіо­нальних рівнях служби менеджменту та маркетингу.

На районному рівні залежно від характеру виробничо-еконо­мічних відносин і форм власності можуть функціонувати різні ви­ди постачальницьких служб, об’єднаних у різні міжгосподарські асоціації. Ними можуть бути державні підприємства з матеріаль­но-технічного забезпечення, міжгосподарські асоціації, орендні підприємства на умовах колективної власності і підприємства з приватною формою власності. Районний рівень є основною ланкою в системі постачання АПК, яка має виконувати функції посеред­ника між виробником і споживачем матеріально-технічних ресур­сів.

Районна служба постачання складається з постачальницьких підрозділів, ремонтно-технічних підприємств з обмінними пунк­тами, станцій технічного обслуговування, створених на основі «Райсільгосптехніки», районного об’єднання «Сільгоспхімія», ап­теки «Зооветпостач». Ця служба створює підрозділи з надання ви­робничих послуг, ремонту складної сільськогосподарської техніки, пункти прокату сільськогосподарської техніки, а також надає інші послуги для всіх підприємницьких структур АПК незалежно від форм власності. Значного поширення набувають приватні фірми з матеріально-технічного постачання АПК.

На обласному рівні функціонують госпрозрахункові постачаль­ницькі виробничі асоціації, до яких належать постачальницькі й комплектуючі підприємства, обласні товарні біржі, ремонтно - технічні та обслуговуючі підприємства, сервісні центри і станції технічного обслуговування, реформовані обласні виробничі об’єднання «Сільгоспхімія», «Зооветпостач» та інші об’єднання і кооперації області. Ці структури займаються переважно оптовим забезпеченням регіону засобами виробництва.

В умовах ринку під оптовою торгівлею розуміють оптові заку­півлі і продаж продукції на товарних біржах, ярмарках тощо, які проводяться виробниками цієї продукції і різними оптовими посе­редниками матеріально-технічного забезпечення.

Розділ 12

За сучасних умов для оптової торгівлі значного поширення на­були біржі. Вони є невід’ємною частиною інфраструктури ринку засобів виробництва для АПК. їх організовують з метою створення необхідних умов для купівлі-продажу та обліку продукції вироб­ничо-технічного призначення і сільського господарства.

Товарна біржа АПК — це самостійна госпрозрахункова орга - нізація добровільних засновників (заводів-виробників, постачаль­ні, ницьких організацій, великих споживачів, інших юридичних осіб),

У •'"У4 •"ЗГ'* •'"У* •’'У* *"У'* •"‘У* •"У4* •"У* •'■у* •'■у** •"У* •'•у4* •'■у** «►-у*» •'"У* *"У** •"'У* •'У*
що об’єдналися з метою підвищення надійності матеріально - технічного забезпечення, виявлення резервів виробництва про­дукції для його потреб, залучення в господарський обіг невико­ристаних і вторинних ресурсів, установлення паритету цін на продукцію та їх регулювання з урахуванням вимог ринку (попиту і пропозиції, платоспроможності споживачів тощо).

Агропромисловий комплекс через свою специфіку (залежність виробництва під природно-кліматичних умов, сезонність, терито­ріальне розташування споживачів тощо) більшою мірою, ніж інші галузі, потребус створення надійної резервної системи постачан­ня, до якої мають належати:

♦ облік і прогнозування змін потреби АПК в основних видах матеріальних ресурсів по країні загалом та по окремих регіонах упродовж року;

♦ формування потрібних матеріальних резервів та їх розмі­щення по території країни;

♦ оперативний облік і маневрування запасами матеріальних ресурсів для потреб АПК залежно від ситуації, що складається під час виконання основних виробничих процесів у сільському госпо­дарстві (сівба, збирання та реалізація урожаю тощо).

У зв’язку з дією нового механізму господарювання, багатоуклад­ністю економіки в АПК, розвитком селянських (фермерських) гос­подарств, сільськогосподарських орендних колективів і коопера­тивів, а також з підвищенням вимог до своєчасності, асортименту задоволення потреб у засобах виробництва особливого значення набувають питання розвитку та зміцнення виробничої інфраструк­тури ринку засобів виробництва.

Усі елементи цієї інфраструктури мають набути такого розвит­ку, який дасть змогу в перспективі механізувати й автоматизувати вантажно-розвантажувальні та транспортні роботи, повністю ви­вільнити споживачів усіх категорії! від невластивих їм постачаль­ницьких функцій і взяти на себе всю відповідальність за пошук і доставку потрібних споживачеві матеріальних ресурсів, надання їм комплексу інших сервісних послуг з матеріально-технічного забезпечення.

Коментарі:

1. Аноним 19.07.2016 16:52

   Система матеріально-технічного забезпечення в Україні та формування ринку засобів виробництва

   Необхідною умовою успішної діяльності всіх підприємницьких структур АПК є ефективне функціонування системи їх матеріаль­но-технічного забезпечення.

   Система матеріально-технічного забезпечення — це су­купність підприємств-виробників матеріально-технічних ресурсів, торговельно-посередницьких організацій, сервісних підрозділів, формувань з машиновикористання та державних органів, що ре­гулюють відносини у сфері техніко-технологічного забезпечення.

   Діяльність цієї системи має спрямовуватися на відтворення і розвиток матеріально-технічної бази, комплексну механізацію і автоматизацію технологічних процесів, відновлення і збереження родючості ґрунту в сільському господарстві на основі вітчизняного машинобудування та виробництва матеріальних ресурсів.

   Розділ 12

   подпись: розділ 12Закон України «Про матеріально-технічне забезпечення агро­промислового комплексу» передбачає такі принципи створення і функціонування цієї системи:

   ♦ спрямування цінової, фінансово-кредитної і податкової полі — тики держави на відновлення і підтримання платоспроможності підприємств агропромислового комплексу для досягнення розши — реного відтворення основних засобів виробництва;

   ♦ забезпечення однакових економічних умов у взаємовідноси­нах споживачів матеріально-технічних ресурсів із структурами їх виробництва, постачання, технічного обслуговування та надання виробничих послуг;