Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Складні форми підприємницьких утворень

У зарубіжних країнах існували і створюються різноманітні складні форми підприємницьких утворень, зокрема: асоціація, концерн, кон­сорціум, картель, синдикат, пул, трест, холдинг, фінансова група та ін.

Асоціація — це договірне об’єднання підприємств, яке створюється для здійснення спільної координаційної діяльності підприємств на ос­нові госпрозрахунку, самофінансування та самоуправління.

Концерн — це об’єднання підприємств, які знаходяться у фінансовій залежності від одного або групи учасників.

Найчастіше усього концерн є об’єднанням виробничого характе­ру-

Концерну притаманні такі характерні риси:

• високий ступінь централізації функцій;

• склад підприємств різних галузей (промислові підприємства, банки та ін.);

• жорсткі зв’язки між учасниками, технологічна та коопераційна єдність;

• створення окремого відокремленого апарату управління кон­церном;

• зрощування промислового та банківського капіталу;

• можливість заборони підприємству-учаснику бути одночасно у кількох концернах.

Консорціум — це тимчасове договірне об’єднання підприємств для реалізації великих цільових програм і проектів.

Особливості консорціуму:

• рівноправність учасників, спільність економічних інтересів, організація відносин на договірній основі;

• здійснення цільових програм та проектів, що потребують знач­них фінансових ресурсів;

• вузькоцільова спрямованість;

• обмеженість строку функціонування;

• координаційність, а не субординаційність відносин юридично самостійних підприємств — членів консорціуму;

• спільне розміщення позики або проведення комерційних опе­рацій великого масштабу на підставі угоди між кількома банка­ми, що створили консорціум.

Картель — це об’єднання підприємств, учасники якого домов­ляються про розміри виробництва, асортимент товарів, ринки збуту, умови продажу, ціни.

Основні ознаки картелю:

• договірний характер об’єднання;

• до складу картелю, як правило, входять промислові підпри­ємства однієї галузі, які виробляють переважно однорідну про­дукцію;

• спільне здійснення комерційної діяльності — регулювання збу­ту виробленої продукції;

• збереження господарської, фінансової, юридичної самостій­ності членів картелю;

• свобода дій учасників обмежується тільки у сфері, що стосується картельних домовленостей.

Синдикат — це договірне об’єднання однорідних підприємств, у якому передбачається централізація збуту продукції або централізація постачання сировини для його членів.

Як об’єднання картельного типу синдикат має такі особливості:

• збереження юридичної самостійності підприємств—членів син­дикату;

• збут продукції учасників через спільний збутовий орган або збу­тову мережу одного з учасників об’єднання;

• учасники можуть зберігати свою власну збутову мережу;

• через один збутовий орган може реалізовуватись не вся, а тільки певна частина продукції учасників;

• збутовий орган при необхідності може здійснювати центра­лізовану закупівлю сировини, матеріалів для всіх членів син­дикату.

Така форма об’єднання підприємств найчастіше застосовується у галузях з масовим виробництвом однорідної продукції.

Пул — це об’єднання підприємств, що. передбачає особливий поря­док розподілу прибутків його учасників. Відноситься до об’єднання картельного типу. Прибутки учасників пула надходять до загального фонду, а потім розподіляються між ними у заздалегідь встановленій пропорції.

Трест — це об’єднання ряду підприємств, у якому вони втрачають юридичну, виробничу, комерційну самостійність та підпорядковуються єдиному управлінню.

Особливості тресту:

• об’єднання ряду виробничих підприємств, які раніше належали різним підприємствам, у єдиний виробничо-господарський комплекс;

• до складу тресту входять підприємства різних галузей про­мисловості, які охоплюють технологічні процеси оброблення сировини або послідовні ступені її обробки, чи стадії виготов­лення кінцевого продукту;

• спеціалізація на одному або декількох аналогічних (однорідних) видах виробленої продукції;

• підпорядкування членів тресту єдиному органу управління для здійснення загального керівництва усім виробничим комплексом;

• інтеграція усіх напрямків діяльності.

Холдинг — це акціонерна компанія, яка володіє контрольними па­кетами акцій інших фірм з метою контролю і управління їх діяльністю.

Для холдингу характерні такі ознаки:

• забезпечення централізованого управління, вплив на підкон­трольні (дочірні) підприємства;

• розширення сфери та масштабів господарської діяльності;

• забезпечення технологічної та коопераційної єдності під­приємств — членів холдингу;

• здійснення централізованої інвестиційної політики.

Фінансова група — це об’єднання юридично- та господарсько са­мостійних підприємств різних галузей (промислових, торговельних, транспортних, фінансово-кредитних та ін.).

Для фінансової групи характерні такі ознаки:

• на чолі стоїть головна компанія — один або декілька банків;

• головна компанія, що створює ядро фінансової групи, коор­динує усі сфери та напрямки діяльності членів об’єднання, приймає найбільш важливі управлінські рішення;

• промислові підприємства — члени фінансової групи, як прави­ло, розподіляють між собою ринки, домовляються про ціни..

У зарубіжних країнах відбуваються процеси об’єднання капіталів, яке здійснюється з метою концентрації фінансових ресурсів, знижен­ня ступеня господарського ризику з боку учасників, ведення широко­масштабного бізнесу.

Існують такі засоби об’єднання підприємств та капіталу: злиття, по­глинання, придбання контрольного пакету акцій (рис. 5.1).

Злиття — це об’єднання двох (або більше) компаній, при якому створюється нова фірма, а колишні припиняють своє існування.

Розрізняють такі типи злиття: горизонтальне, вертикальне, конг­ломератне.

Горизонтальне злиття — це об’єднання фірм, які є конкурентами в одній і тій самій галузі. Наприклад, об’єднання двох англійських банків “Нешнл провіншл” і “Вестмістер” в один під назвою “Нешнл Вестмі - стер”.

Мета горизонтального злиття — захист від суворої конкуренції та спроби поглинання з боку сильної фірми, економія, зумовлена масш­табами діяльності.

Вертикальне злиття — це об’єднання фірм, котрі діють в одній і тій самій галузі, але в різних ланках її технологічного ланцюга.

Наприклад, підприємство текстильної промисловості купує мага­зин з продажу тканин.

Складні форми підприємницьких утворень

Рис. 5. /. Види засобів об єднання підприємств та капіталу

Розділ 5. Організаційні форми підприємства

подпись: розділ 5. організаційні форми підприємстваІч>

Оо

И>

Мета вертикального злиття — отримання надійного доступу до по­стачальників або ринків збуту.

Конгломератне злиття - це об’єднання технологічно не взаємо­пов’язаних фірм, яке здійснюється для збільшення масштабів підпри­ємства, зменшення ризику завдяки диверсифікації діяльності, (наприк­лад, створення конгломерату, до складу якого входять ряд магазинів, готель, страхова фірма та інші підприємства).

Поглинання — це злиття двох підприємств, при якому одне підприє­мство купує інше та зберігає пануюче положення.

Існує купівля підприємства в цілому з його майновим комплексом або окремої частини (структурного підрозділу) з подальшим здійснен­ням контролю.

“Помірними” засобами поглинання є:

• викуп контрольного пакету;

• реалізація активів підприємства.

Викуп контрольного пакету — це ситуація, при якій індивідуальний інвестор або група інвесторів купує підприємство разом з його заборго­ваністю по кредиту, забезпеченням для якого є активи підприємства.

Реалізація активів — це ситуація, коли підприємство продає части­ну своєї власності іншій фірмі.

Деякі компанії можуть використовувати й такі помірні засоби по­єднання своїх зусиль для досягнення певних цілей шляхом організації спільних підприємств, консорціумів, кооперативів та інших видів об’єд­нань.

Як свідчать результати досліджень зарубіжних економістів, у США переважно злиття і поглинання фірм проводяться за взаємною згодою та без будь-якого ажіотажу. Проте може відбуватись й “вороже” погли­нання.

“Вороже ’’поглинання — це ситуація, коли одна стороння група ску­повує акції підприємства у кількості, якої достатньо для придбання кон­тролю над ним проти волі існуючого керівництва цього підприємства.

Якщо “агресору” вдається захопити намічену фірму, її колишні керівники, як правило, звільняються зі своїх посад.

Існують два основних засоби “ворожого” поглинання:

• пряма пропозиція щодо купівлі акцій;

• боротьба за голоси акціонерів.

Пряма пропозиція щодо купівлі акцій — це пропозиція сторонній фірмі придбати акції іншого підприємства за ціною вищою, ніж поточ­на ринкова.

З цією пропозицією фірма-“агресор” звертається безпосередньо до власників акцій того підприємства, яке планується поглинати.

Пропозиція придбання акцій за вищою ціною, порівняно з поточ­ною, потрібна для того, щоб зацікавити власників акцій у проведенні такої операції з продажу.

Компанія-“агресор” розраховує купити достатню кількість акцій іншого підприємства з метою отримання контролю і управління.

Боротьба за голоси акціонерів - це спроба сторонньої фірми пере­конати акціонерів іншоїфірми, яку вонахоче поглинути, проголосувати за раду директорів, що задовольняє першу.

Насправді битву за голоси акціонерів дуже тяжко виграти. Так, при вивченні 60 великих випадків боротьби за голоси акціонерів амери­канські дослідники виявили, що діюче керівництво виграло у 70% ви­падків, тобто акціонери підтримали стиль управління, що вже сформу­вався.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru