СПЕЦИФІКА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Матеріально-майнові та початкові фінансові умови господарської діяльності спільного підприємства (СП) формуються в процесі ство­рення статутного фонду.

Статутний фонд спільного підприємства є основним джерелом його діяльності і показує суму власних основних і оборотних коштів, внесених учасниками. Розмір статутного фонду визначається установ­чими документами і фіксується в статуті підприємства.

Оцінка внесків до статутного фонду здійснюється у грошовій одиниці України за спільним рішенням учасників відповідно до умов, передбачених установчими документами. Внесок українського учас­ника до статутного фонду спільного підприємства оцінюється за до­мовленістю з іноземним учасником в іноземній валюті та у грошовій одиниці України за цінами міжнародних ринків або ринку України. Внесок іноземного учасника оцінюється в такому ж порядку з перера­хуванням сум інвестицій в іноземній валюті в грошовій одиниці Укра­їни за офіційним курсом НБУ на дату підписання установчого догово­ру. За відсутності цін міжнародних ринків вартість майна, що вноситься до статутного фонду, визначається за домовленістю між учасниками.

Матеріальні цінності, що вносяться учасниками до статутного фонду, оцінюються за первинними документами, які підтверджують ціну їхнього придбання (рахунками, товарно-транспортними наклад­ними тощо). ЯКщО до статутного фонду вноситься майно, на яке немає документів, що підтверджують його вартість, її визначають засновни­ки, про що складають протокол зборів засновників. З виникненням розбіжностей в оцінці майна учасниками її здійснюють експерти (аудиторська фірма, оцінювач). В акціонерних товариствах оцінка внесків у натуральній формі затверджується установчими зборами.

Внески учасників до статутного фонду відображаються в обліку і балансі в міру фактичного надходження (для майна і нематеріальних активів - дата складання акта приймання-передачі, для грошових коштів - надходження на рахунок підприємства за випискою банку).

Під час митного оформлення майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду спільного підприєм­ства (крім товарів для реалізації чи власного вживання), митні органи надають відстрочку платежу ввізного мита згідно з виданим підпри­ємством простим векселем на суму мита. Термін відстрочки платежу становить не більше 30 календарних днів з дати оформлення ввізної вантажної митної декларації. Якщо протягом періоду відстрочки пла­тежу зазначене майно зараховане на баланс підприємства і про це по­датковою адміністрацією за місцем реєстрації підприємства зроблена відповідна позначка на примірнику векселя, то виданий вексель пога­шається і мито не сплачується. У випадку, коли зазначене майно (крім вивозу іноземної інвестиції за кордон) протягом трьох років з моменту його зарахування на баланс спільного підприємства як внеску інозем­ного інвестора до статутного фонду цього підприємства вивозиться за кордон, ввізне мито нараховується і сплачується, виходячи з митної вартості цього майна в перерахунку у валюту України за офіційним курсом НБУ на день вивезення.

Товари (майно), що були або є підакцизними на дату ввезення в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підпри­ємства з іноземними інвестиціями, обов’язково обкладаються акциз­ним збором і податком на додану вартість. При цьому не є об’єктами оподаткування операції з передачі основних фондів як внеску до ста­тутних фондів юридичних осіб для формування їх цілісного майново­го комплексу в обмін на корпоративні права; продажу за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Подальший облік сум податку на додану вартість і акцизного збору, фактично сплачених під час мит­них процедур, проводиться за встановленим порядком.

До внутрішніх джерел фінансування спільних підприємств здебі­льшого належать такі:

• чистий прибуток;

• амортизаційні відрахування;

• забезпечення наступних витрат і платежів.

До зовнішніх джерел фінансування спільних підприємств нале­жить отримання кредитів та емісія облігацій.

При обліку фінансових результатів та використанні прибутку спільних підприємств специфіка проявляється так.

По-перше, прибуток (дохід) розподіляється між вітчизняними та іноземними учасниками або пропорційно їх внескам у статутний фонд, або в іншій пропорції, зафіксованій в установчих документах. Однак при ліквідації майно спільного підприємства розподіляється лише пропорційно внескам учасників у статутний фонд. У разі припи­нення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на пове­рнення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності сво­їх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припи­нення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодав­ством або міжнародними договорами України.

По-друге, іноземним інвесторам законодавчо гарантується ком­пенсація і відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і мора­льну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов’язків щодо підприємства з інозем­ними інвестиціями. Усі понесені витрати та збитки повинні бути від­шкодовані на основі поточних ринкових цін або обґрунтованої оцінки, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою. Компенсація, що виплачується іноземному інвестору, повинна бути швидкою, адекват­ною та ефективною. Вона визначається на час фактичного здійснення рішення про відшкодування збитків. Сума компенсації повинна ви­плачуватися у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в будь-якій іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до зако­нодавства України. З моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються відсотки згід­но з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют (ЛІБОР).

По-третє, після фактичної виплати доходу нерезиденту з нього стягується додатковий 15 % - ний податок на репатріацію, що певною мірою стимулює реінвестування.

Склад фондів спільного підприємства, порядок їх створення та використання фіксуються в засновницьких документах. Як правило, створюються фонди: резервний, розвитку науки і техніки, матеріаль­ного стимулювання; соціального розвитку. У засновницьких докумен­тах передбачаються не лише цілі, а й випадки, у яких приймаються рішення про використання коштів фонду, а також умови оновлення витрачених коштів.

Спільні підприємства самостійно складають річні бухгалтерські звіти за такими формами: Баланс спільного підприємства; Звіт про фі­нансові результати; Звіт про рух грошових коштів; Звіт про власний капітал; Додаток до балансу спільного підприємства.

Спільні підприємства додатково можуть застосовувати облік та звітність за правилами країни іноземного інвестора. Особливо це важ­ливо у випадках, коли останніми є транснаціональні корпорації, які ведуть консолідовану звітність.