Стратегічний аналіз доцільності інвестицій у розвиток СГП

Стратегічний аналіз інвестиційних проектів тісно пов’язаний не тільки з визначенням чистої приведеної вартості, дисконтуванням грошових потоків та калькулюванням EVA, але і з розрахунком імовірності отримання очікуваного результату від інвестування коштів. Визнання як оптимального того проекту, який має найбільше значення чистої приведеної вартості або найменший термін окупності - це більшою мірою підхід фінансового аналізу, а не стратегічного.

З погляду менеджера чи аналітика, який проводить стратегічний аналіз інвестиційних проектів, головним критерієм є ринковий, а не фінансовий результат. Для того, щоб пояснити це твердження, наведемо приклад.

Нехай деяка компанія “Міраж” інвестувала в один зі своїх стратегічних і осподарських підрозділів (далі - СГП “X”) 100 млн. грн. для того, шоб цей Підрозділ перетворився з “важкої дитини” на “зірку”. У підсумку СГП “X” не тільки “з’їв” всі 100 млн. грн., але й завершив звітний рік зі збитками у 20 млн. грн., хоча в моделі BCG перемістився у “зіркову” зону - став лідером у привабливій зростаючій галузі.

З фінансового погляду наслідки стратегії' “пересування” СГП “X” у “зіркову” зону є негативними, оскільки прямої віддачі від проекту немає - грошовий потік негативний. Зі стратегічного погляду ситуація протилежна - процес реалізації стратегії оцінюється позитивно, оскільки мета досягнута.

Це протиріччя пояснюється просто - горизонт фінансового і стратегічного планування суттєво відрізняється. Якщо для фінансового планування основний часовий період - один рік, то стратегічне планування може визначати цілі на декілька років вперед. Тому навіть якщо СГП “X” у звітному році отримав збитки і, можливо, буде збитковим ще два-три роки, зі стратегічного погляду це цілком прийнятно, звичайно, за умови, що підрозділ за цей час д9бре зміцнив свої позиції і став домінуючим лідером.

Отже, для стратегічного аналізу найважливіших інвестиційних проектів необхідно застосовувати підходи, відмінні від методу чистої приведеної вартості чи терміну окупності.

Одним з альтернативних методів стратегічного аналізу є оцінка ринкового (або іншого) результату інвестиційного проекту з допомогою імовірнісних підходів, зокрема, ланцюгів Маркова і матриць переходу системи.

Розглянемо запропоновану методику на прикладі вже згаданої компанії “Міраж”, яка розробила інвестиційний проект для свого СГП “X” з метою перетворення його на “зірку” - ринкового лідера відповідно до моделі BCG.

Нехай перспективна (очікувана) позиція підприємства оцінюється за трьома рівнями:

1- й рівень (висока оцінка): «зірка - домінуючий лідер»;

2- й рівень (середня оцінка): «зірка — один з лідерів»;

3- й рівень (низька оцінка): «важка дитина».

З метою формалізації введемо такі умовні позначення:

А - висока оцінка;

А2 - середня оцінка;

А3 - низька оцінка.

Користуючись термінологією теорії імовірностей, можна стверджувати, що становища системи (у нашому випадку ринкові позиції СГП «X») А, А„ А, утворюють повну групу несумісних між собою подій, кожна з яких має свою імовірність. Відомо, що сума імовірностей подій Ар А,..., А, що утворюю 11> повну групу, дорівнює одиниці. Оскільки ми розглядаємо лише три 1ІОДІІ (ринкові позиції), то п = 3, а наведене вище правило може мати такий вигляд:

Р (А, + А2 + A3) = Р (А,) + Р (А2) + Р (А3) = 1, (12.8)

Де PfA^Aj+Aj) - імовірність появи однієї з несумісних подій (досягнення ОДНІМ І альтернативних позицій в моделі BCG) А,. А2 або А3;

PfA,), P(A2), P(Aj) - імовірності виникнення подій (досягнення позицій) Аг А2, А, відповідно.

Оцінки А1, А2, А3 в принципі можуть виникати в різній послідовності протягом періоду, який піддягає дослідженню, тобто СГП «X» може здійснити довгу подорож «полями» матриці BCG або іншої матриці, обраної для аналізу.

Найкраща ситуація для СГП “X” - це послідовність А3 - А тобто перетворення з “важкої дитини” на домінуючу “зірку”, але на практиці можуть бути й інші послідовності: А3 - А? - Av А3 - А2 - А,, А3 - А, - А2 і т. д.

Для того, щоб визначити імовірність успішної релізації стратегії, розробленої для СГП “X” (формальний запис послідовності зміни позицій А3 - А,), можна використати ланцюги Маркова, які досить ґрунтовно описані в науковій літературі з теорії імовірностей і математичної статистики.

Ланцюги Маркова дозволяють розглядати зміну структури сукупності як імовірнісний процес: імовірність знаходженння одиниці у тому чи іншому становищі на даний час визначається характером розподілу імовірностей знаходження її в окремих становищах протягом минулих періодів та імовірності зміни цих становищ до теперішнього моменту часу або етапу розвитку.

Ланцюгом Маркова називають послідовність випробувань, в кожному з яких система приймає тільки одне з k становищ повної групи, причому умовна імовірність p^s) того, що в s-му випробуванні система буде знаходитися в становищі] за умови, що після (s-l)-ro випробування вона знаходилася в становищі

І, не залежить від результатів інших, раніше проведених випробувань.

Для того, щоб спростити приклад, ситуацію, коли s > 1, розглядати не будемо. Це означає, що перехід від однієї ринкової позиції до іншої відбувається за один крок, тобто протягом певного періоду оцінка об’єкта дослідження (ринкової позиції СГП «X») може змінюватися лише один раз. Тому умовні імовірності р (s) можна записувати як р^ і визначати як перехідні імовірності того, що позиція СГП «X» і (яка може бути визначена для будь - якого періоду) в наступному періоді зміниться на оцінку j.

Умовні імовірності р виникнення незалежних подій Ар А2, А,, що належать до повної групи, можуть бути визначені емпіричними або експертними методами.

В позначенні р^ перший індекс вказує номер попередньої, а другий - наступної ринкової позиції СГП «X». Наприклад, р,, - імовірність переходу з позиції А3 в позицію А. за визначений час. Сукупність перехідних імовірностей утворює і ак звану матрицю переходу. Для нашого випадку, коли ми розглядаємо лише і ри ринкові позиції (А, А2, А3), це буде квадратна матриця розміром 3x3[18]:

	Ри	Pt2	Різ
Р =	Р21	Р22	Р23
	Рзі	Р32	Рзз

Припустимо, що для СГП «X» компанії «Міраж» побудовано певну матрицю переходу системи:

	0,5	0,3	0,2
Рх =	0,2	0,3	0,5
	0,6	0,3	0,1

Нас найбільше цікавить третій рядок матриці, в якому вказуються імовірності переходу з позиції А, в позиції А, (рм = 0,6), А2 (р32= 0,3) і А3 (р33 = 0,1). Отже, імовірність успішної реалізації наміченої щодо СГП «X» стратегії (перетворення «важкої дитини» на «домінуючу зірку») становить 60%, імовірність часткового успіху (перетворення на «зірку - одного з лідерів») - 30%, імовірність поразки («важка дитина» не зможе поліпшити позицію) - 10%. В цілому розподіл імовірностей досить сприятливий для того, шоб спробувати реалізувати стратегію зростання.

Наведена вище матриця переходу системи аналогічно могла би застосовуватися тоді, коли б початкова позиція СГП «X» була іншою. Можуть змінюватися також кількість і зміст позицій, включених в процес аналізу (наприклад, можна побудувати матрицю переходу для всіх чотирьох позицій моделі BCG розміром 4 х 4).

Процедуру стратегічного аналізу, побудовану на використанні ланцюгів Маркова і матриць переходів, найкраще виконувати з допомогою комп’ютера (наприклад, в середовищі електронних таблиць - MS Excel, Lotus 1-2-3 та ін.). Найбільший недолік запропонованої методики - це не складність обчислень, а невизначеність щодо перехідних імовірностей, яку потрібно якось долати. Найкраще це можна зробити з допомогою експертних методів дослідження, поєднаних з грунтовним аналізом ретроспективної інформації за минулі роки.