Створення фермерського господарства

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив

Бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерсь­кого господарства.

Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати постійне місце проживання в тій частині наданої для ве­дення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпе­чується зручний доступ до всіх виробничих об’єктів господарства. Якщо постійне місце проживання членів фермерського господарства знахо­диться за межами населених пунктів, то вони мають право на створен­ня відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса.

Для облаштування відокремленої садиби фермерському господар­ству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво під’їзних шляхів до фермерського господарства, електро - і радіотелефонних ме­реж, газової водопостачальних систем.

Професійний відбір громадян, які виявили бажання створити фер­мерське господарство, проводить районна (міська) професійна комісія

З питань створення фермерських господарств, склад якої формується і затверджується районною (міською) радою.

До складу професійної комісії з питань створення фермерських господарств включаються представники органів державної влади, органів місцевого самоврядувння, представники Асоціації фермерів та приватних землевласників і громадських організацій.

Висновок професійної комісії з питань створення фермерських господарств про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфі­кації є умовою для державної реєстрації фермерського господарства і надання (передачі) громадянину у власність або оренду земельних діля­нок для ведення фермерського господарства із земель державної і ко­мунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господар­ства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміні­страції. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господар­ства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділян­ки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них пра­ва на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обгрунту­вання розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцево­го самоврядування розглядають у місячний строк в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відве­дення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства переда­ються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого само­врядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського гос­подарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місце­вості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім земле­користувачем.

Після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його дер­жавної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєст­рації.

Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки.

Для державної реєстрації фермерського господарства голова фер­мерського господарства або уповноважена ним особа особисто або по­штою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації:

А) засновницікі документи (установчий договір про створення фер­мерського господарства та статут);

Б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про дер­жавну реєстрацію фермерського господарства;

В) копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призна­чення;

Г) документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства.

Підписи громадян на установчих документах про створення фер­мерського господарства посвідчуються нотаріусом.

Державна реєстрація фермерського господарства проводиться за наявності всіх необхідних документів протягом не більше 5 робочих днів. Органи державної реєстрації зобов’язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до реєстру суб’єктів підприємниць­кої діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію фермерсь­кого господарства.

Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб’єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків.

Після державної реєстрації фермерське господарство одержує пе­чатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприє­мствами, установами та організаціями, визнається органами держав­ної влади та органами місцевого самоврядування як самостійний това­ровиробник.