Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

СУТНІСТЬ КОНКУРЕНЦІЇ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ

Конкуренція визначається як ринкова ситуація, для якої ха­рактерними є такі ознаки:

— наявність визначеної кількості покупців і продавців;

— існування ринків з альтернативними можливостями вибору для покупців (продавців);

— тип продукту (послуги) — диференційований або стандар­тизований;

— можливість здійснювати контроль над ціною продукту (по­слуги) з метою власної вигоди;

— можливість використовувати інструменти нецінової кон­куренції;

— наявність бар’єрів «входу - виходу».

Конкуренція в банківській сфері є динамічним процесом, у ході якого комерційні банки, шляхом використання інструмен­тів маркетингу, намагаються розширити ринкову частку, збіль­шити обсяги продажів банківських продуктів і послуг, досягти високого прибутку. Сферою банківської конкуренції є ринок бан­ківських продуктів і послуг.

Сучасні комерційні банки є суб’єктами майже усіх ринкових секторів, а саме:

— ринок засобів виробництва: комерційні банки виконують роль продавців банківських продуктів і послуг для підприємств (розрахункове обслуговування, ведення рахунків, управління фі­нансами корпорацій), фінансових посередників (кредитування виробничих об’єктів), покупців виробничих ресурсів (придбання офісного обладнання);

— ринок предметів споживання: комерційні банки викону­ють роль фінансових посередників (видача позичок на споживчі цілі), покупців (організація прийомів у рамках роботи з громад­ськістю);

— ринок праці: комерційні банки використовують цей ри­нок як цільову галузь кадрової політики, виступаючи у ролі покупців;

— ринок інтелектуально-інформаційного продукту: комер­ційні банки виконують роль продавців (фінансове консультуван­ня), покупців (ІТ-технології);

— фінансові ринки: комерційні банки виконують роль покуп­ця (купівля тимчасових прав на грошові ресурси вкладників, купі­вля цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів), продавця (ви­дача позичок, продаж цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів).

Таким чином, сфера банківської конкуренції вкрай специфічна, різноманітна і багатопланова. Слід зазначити, що поняття банків­ської конкуренції досить умовне, оскільки конкурують на ринку банківських продуктів і послуг не тільки банки.

Вітчизняні комерційні банки поступово розширюють асорти­мент банківських продуктів і послуг. Деякі нові продукти і послу­ги є різновидом депозитної і позичкової діяльності: позики з регульованою, а не фіксованою ставкою, чекові рахунки, які приносять відсотки, а не звичайні безпроцентні депозити до запи­тання. Нова комбінація звичайних банківських продуктів і послуг в деяких випадках більш повно задовольняє потреби клієнтів. Од­нак нововведення обумовлюють ризики, пов’язані з їх подальшим розвитком (наприклад, послуги страхування життя і майна від не­щасних випадків, взаємні фонди, брокерські послуги за операція­ми з цінними паперами і гарантоване розміщення цінних паперів компаній — андеррайтинг), тому для збереження конкурентосп­роможності і задоволення суспільних потреб комерційні банки змушені освоювати нові ролі, а саме:

— роль посередника — трансформація заощаджень у кредити (позики) підприємствам для подальшого інвестування у засоби виробництва;

— роль у здійсненні платежів — здійснення платежів за това­ри і послуги за дорученням клієнтів банку (наприклад, шляхом виписки і клірингу чеків за допомогою електронної системи пла­тежів);

— роль гаранта — підтримка клієнтів, яка виражається у сплаті їх боргів (наприклад, шляхом видачі акредитиву);

— роль організації, що надає агентські послуги — управління власністю і її захист, випуск і погашення цінних паперів клієнта за дорученням останнього (здійснюється через трастовий відділ банку);

— політична роль — реалізація державної політики регулю­вання економічного та соціального розвитку України.

Існує три типи конкуренції в банківській сфері:

1) конкуренція між комерційними банками, що традиційно поділяються на універсальні і спеціалізовані;

2) конкуренція між великими союзами банківського капіталу;

3) конкуренція між комерційними банками, небанківськими фі­нансово-кредитними інститутами і нефінансовими організаціями.

У банківській сфері вільна конкуренція неминуче викликає концентрацію. Деякі банки поглинаються більш сильними кон­курентами, інші, формально зберігаючи самостійність, фактично підпадають під вплив більш сильних конкурентів: відбувається злиття банків. Кількість банків скорочується, але збільшуються їхні розміри, зростає обсяг реалізації банківських продуктів і по­слуг.

Великі союзи банківського капіталу прагнуть до монополістич­ної угоди, до об’єднання банків. Масштабні фінансові операції суб’єктів господарської діяльності все частіше потребують зусиль не окремого банку, а декількох провідних банків.

Централізація банківського капіталу має прояв у злитті вели­ких банків у банківські об’єднання, у розширенні філійної мережі великих банків.

Банківські об’єднання — банки-гіганти, які відіграють па­нуючу роль у банківському секторі. Існує кілька видів банківсь­ких об’єднань.

Банківські картелі — угоди, що обмежують самостійність окремих банків і вільну конкуренцію між ними шляхом узгоджен­ня і встановлення однакових процентних ставок, проведення одна­кової дивідендної політики тощо.

Банківські синдикати, або консорціуми — угоди між де­кількома банками щодо спільного проведення великих фінансо­вих операцій.

Банківські трести — об’єднання, що виникають шляхом повного злиття декількох банків, причому відбувається об’єд­нання капіталів цих банків і здійснюється єдине управління ними.

Банківські концерни — об’єднання багатьох банків, які фор­мально зберігають самостійність, але знаходяться під фінансовим контролем одного великого банку, що скупив контрольні пакети їхніх акцій.

Розмір і масштабність діяльності банків впливають на мож­ливості залучення внесків, зниження витрат, зниження ціни банківських продуктів і послуг. Переваги великих банків під­силюються за рахунок широкого використання ІТ-технологій і ІТ-архітектур.

У сучасних умовах комерційним банкам складають конкурен­цію небанківські фінансово-кредитні інститути (страхові ком­панії, фінансові брокери, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, компанії з випуску кредитних карток тощо) і нефінансові органі­зації (пошта, торгові дома, підприємства автомобільної промис­ловості тощо).

Діяльність комерційних банків відрізняється високою мірою динамізму. Дерегулювання світового фінансового ринку сприяло впровадженню нових інформаційних технологій у банківську ді­яльність. Однак технології обробки і передавання інформації стрімко змінюються і навіть відносно нові методи швидко заста­рівають.

Сьогодні комерційні банки України можуть виконують безліч операцій за допомогою швидкодіючих комп’ютерів за допомогою супутникового, телефонного і факсимільного зв’язку. У практиці банківської діяльності спостерігається тенденція заміни трудомі­стких операційних технологій капіталомісткими технологіями автоматизації надання фінансових послуг. Використання автома­тизованого обладнання передбачає значні капітальні витрати, по­криття яких банки можуть здійснювати за рахунок росту обсягів наданих послуг. Це, своєю чергою, позначається на розмірах ба­нків: для того, щоб зберегти свою ефективність і конкурентосп­роможність, банки змушені укрупнюватися. Завдяки технологіч­ним досягненням географічний фактор відіграє все меншу роль у здійсненні банківських операцій, що сприяє розширенню ринку банківських продуктів і послуг. Отже, наявність конкурентів не припускає географічної близькості, що значно збільшує міру конкуренції.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru