Свобода у здійсненні підприємницької діяльності

У внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємці мають ви­сокий ступінь свободи у здійсненні бізнесу. Це відображається у чітко­му визначенні прав, які їм надаються відповідно до чинного законо­давства України.

Суб’єкт підприємницької діяльності має такі права:

• без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємниць­ку діяльність, яку не заборонено законом;

• самостійно обирати вид підприємства (об’єднання), створювати власну справу, будувати організаційну структуру управління;

• визначати обсяги виробництва та збуту продукції, асортимент товарів, порядок та умови їхньої реалізації, встановлювати чи­сельність та склад працюючих, систему оплати праці;

• формувати відносини з різнопрофільними підприємствами, організаціями, виконувати роботи і поставки для державних потреб;

• самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систе­му прямих угод, товарні біржі, посередницькі організації;

• відкривати на своє ім’я або на ім’я фірми банківський рахунок, брати кредит у банку або у будь-якому підприємстві на договір­них засадах;

• розраховувати на економічну, правову, науково-технічну підтримку з боку держави, комерційних структур, спонсорів, створювати спілки, асамблеї та інші громадські об’єднання підприємців;

• продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сирови­ну та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу;

• продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в орен­ду громадянам засоби виробництва;

• використовувати за угодою сторін майно юридичних або фізич­них осіб на умовах лізингу, страхувати ризик за допомогою стра­хових компаній;

• укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприє­мець зобов’язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одер­жання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включа­ючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечен­ня відповідно до законодавства України;

• самостійно встановлювати системи і розміри оплати праці, ви­користовувати державні тарифні ставки, посадові оклади як орієнтири для диференціації роботи працюючих залежно від професії, кваліфікації, складності і умов виконуваних ними робіт;

• розпоряджатися прибутком згідно з законодавством України, установчими документами; випускати, реалізовувати та купу­вати цінні папери;

• користуватись послугами систем державного соціального та ме­дичного забезпечення, надавати пільги працюючим, впровад­жувати ефективні системи заохочування;

• проводити ліквідацію і реорганізацію підприємства за рішен­ням власника, участю трудового колективу або уповноважено­го органу чи за рішенням суду;

• оскаржувати у суді неправові дії громадян, юридичних осіб, органів державного управління.

Деякі права підприємців гарантуються з боку центральних та ви­конавчих органів державної влади.

Держава гарантує:

• рівні права всім підприємцям незалежно від обраних ними організаційних форм підприємництва;

• рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних ресурсів;

• забезпечення підприємців матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється з метою виконання підприємцями поставок, робіт чи послуг для державних потреб;

• недоторканість майна, захист майнових прав підприємців. Ви­лучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємців основних і оборотних фондів, іншого майна допус­кається на підставах і в порядку, передбачених чинним законо­давством.

Держава забезпечує суб’єктам підприємництва рівні правові та економічні умови господарювання, сприяє розвитку ринку, здій­снюючи його регулювання за допомогою економічних законів і сти­мулів, реалізує антимонопольні заходи. За сприянням державних органів забезпечуються пільгові умови підприємцям, які впровад­жують прогресивні технології, створюють нові робочі місця, вико­ристовують працю громадян, що потребують соціального захисту. Особлива увага концентрується на стимулюванні розвитку малого і середнього бізнесу.

Держава гарантує дотримання прав і законних інтересів під­приємницьких структур, які мають право з власної ініціативи прийма­ти будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.

Втручання в господарську та іншу діяльність підприємців з боку державних, громадських і кооперативних органів, політичних партій і рухів не допускається. Державні органи і службові особи можуть втру­чатись у діяльність суб’єктів підприємництва тільки відповідно до своєї компетенції. У разі видання державним чи іншим органом акта, що не відповідає його компетенції або вимогам законодавства, або виникнен­ня у зв’язку з цим спірних питань, підприємець має право звернутися до суду з заявою про визнання такого акта недійсним.

Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Підприємець або громадянин, який працює у підприємця по найму, у передбачених законах випадках може бути залучений до ви­конання в робочий час державних або громадських обов’язків; з відшкодуванням підприємцю відповідних збитків органом, який приймає таке рішення. Спори про відшкодування збитків вирішу­ються судом.