страница на русском: Кратко о технологии изготовления пенобетона

Коротко про технологію виготовлення пінобетону

Класична технологія виготовлення пінобетону полягає в змішанні заздалегідь підготовленої піни з розчинною сумішшю. Концентрат піноутворювача і воду, для готування піни, дозують в об’ємі. Готовий розчин змішують, одержуючи піноутворювач для пінобетону. Піноутворювача надходить у піногенератор для одержання піни. У бетонозмішувач завантажують воду, цемент і пісок — по масі і підготовляють розчинну суміш. Потім у бетонозмішувач подається піна з піногенератора і перемішується протягом 3-х 5-ти хвилин. Далі пінобетон, виготовлений у бетонозмішувачі, транспортується, за допомогою гнучкого рукава, до місця укладання, у форми чи опалубку.

Орієнтована витрата компонентів при виробництві пінобетону

Компоненти, необхідні для одержання пінобетонної суміші

Цемент

Портландцемент, що рекомендується марка цементу — 400 і вище.

Заповнювачі

Великі заповнювачі

Щебінь, гравій як важкий заповнювач не вимагаються. Можливе додавання легкого заповнювача наприклад, керамзит), тоді міцність пористого бетону при тій же об’ємній щільності може зрости на 100 — 200%.

Дрібні заповнювачі

Як правило, для готування бетонної суміші щільністю до 400-600 кг/м³ (для покрівельних і полових ізоляційних покрить) пісок не використовується. Починаючи з щільності пінобетону 600 кг / м³, як дрібний заповнювач використовуються природні чи дроблені піски. Переважніше застосовувати річковий пісок. Він повинний бути чистим, без яких-небудь включень. Для укладання застосовуються піски дрібної фракції 0-0,2 мм. Глинистих включень не повинно бути більш 2-3%.

Вода

При виготовленні пінобетону рекомендується застосовувати питну воду, без якої-небудь перевірки. Зміст води в пористому бетоні складається з розрахункової кількості, необхідного для заутвору розчину, і води, що міститься в піні. Перед додаванням піни водоцементне відношення розчину повинне складати мінімум 0,38. Занадто низьке значення водоцементного відношення може з'явитися причиною одержання виробу з більш високою, чим задана, об'ємною щільністю. Це обумовлено тим, що бетон буде забирати з піни необхідну для хімічних і фізичних взаємодій воду, викликаючи часткове руйнування піни, тобто зниження її обсягу в пінобетонній суміші. Оптимальне співвідношення — в інтервалі від 0,4 до 0,45. Температура води не допускається вище +25°С.

Піноконцентрат

У якості піноутворювача для одержання пінобетону рекомендується протеїновий піноконцентрат, як найбільш оптимальний по співвідношенню ціна/якість. У пропонованій документації описані способи готування п'яти основних піноутворювачів (концентратів), у т.ч. і протеїнового. Розглянемо, приміром , один з них — клеєканіфольний піноконцентрат:

• коефіцієнт виходу пір ДО = 500 (з 1 кг піноконцентрата — 500 л піни);
• пори піни однорідні, дуже дрібні, закриті структури (диам. пір ≈ 0,1 — 0,4 мм);
• стабільна середня щільність піни — 90 г/л стійкість піни (50% водоотделение) у бетонній суміші — не менш 10-14 годин

Для готування клеєканіфольного піноконцентрату використовуються наступні матеріали:

1. Каніфоль соснова ДСТ-1911-84 ≈150 м;
2. Клей кістковий ДСТ-2067 ≈100 м;
3. Їдкий натр ДСТ-4328-77 ≈20 г.

Піноконцентрат повинний зберігатися в герметично закритих дерев’яних чи пластмасових бочках, укритих від прямих сонячних променів, при температурі не вище +30°С. Піноконцентрат витримує зниження температури до 5°С. Термін його збереження з моменту готування складає 15-30 діб

Готування пінобетонної суміші

Рекомендується наступна послідовність готування суміші: спочатку засипається пісок (щоб зв'язати воду попередньої суміші), потім додається цемент, і усе перемішується до одержання однорідного кольору суміші. Дуже важливо оптимально розподілити цемент у піску. Далі суміш розчиняється водою в кількості, що відповідає обраній рецептурі. Перемішування продовжується до одержання однорідної пластичної маси

Особливе значення необхідно додавати якості перемішування компонентів! Тільки рівномірний розподіл цементу в піску забезпечує оптимальну якість пінобетону!

Потім за допомогою пеногенератора визначена порція піни (відповідно до необхідної щільності пінобетону) подається по шлангу в змішувач, де протягом приблизно 120 — 180 секунд вона перемішується з раніше приготовленою цементно-піщаною сумішшю. Контролюючи щільність, що задається, можна легко одержати необхідну міцність пінобетону на стиск.

Твердіння пінобетону і нагляд за ним

Литому пористому бетону, як і будь-якому іншому, зв’язаномому цементом, необхідно створити температурно-вологий режим. Це служить, з одного боку, для підтримки процесу гідратації цементу, набору міцності, з іншого боку, знижує температуру екзотермії, перешкоджає утворенню тріщин в бетоні.

З цією метою рекомендується відразу ж після укладання суміші накривати бетонну поверхню поліетиленової плівкою.

При природному твердінні в нормальних умовах (t=22°С) пінобетон через 7 діб набирає 55-70% марочної міцності. Відпускна міцність збірних елементів — 70-80% від проектної марки. Монтаж можна починати після закінчення 2-3 тижневої витримки елементів на повітрі з дня їх виготовлення.