Технологія складання фінансового плану

Розділ 9

Фінансовий план є одним із основних розділів бізнес-плану. Саме на основі даних фінансового плану підприємець, а також його інвестори і кредитори, отримують відомості про дохідність запропонованих інвестицій, потребу у матеріальних і фінансових

* ресурсах, джерела їх надходження і витрат.

* Під час складання фінансового плану потрібно вирішити дві

* основні проблеми:

1. Визначити, яка бажана динаміка (крива) показників норми прибутку — співвідношення прибутку і вкладеного капіталу.

2. Оптимізувати кожний із показників, які впливають на норму прибутку.

Складаючи фінансовий план вашої майбутньої діяльності, тре­ба підготувати ті самі документи, що і під час аналізу поточного фінансового стану вашої фірми. Проте послідовність підготовки може бути різною.

Планування фінансового стану фірми в бізнес-плані розпочи­нають зі складання прогнозних фінансових звітів. На основі про­гнозу продажу складають такі фінансові документи: баланси ко­мерційної діяльності, звіт про доходи і звіт про зміни фінансового стану. Прогнозні звіти складають методом відсоткового співвідно­шення до продажу. Він ґрунтується на тому, що на рух активів фірми впливають зміни в обсязі реалізації.

За прогнозом сума продажу в 2006 р. становитиме 750 млн грн. Виходячи з цих даних, складаємо прогнозний баланс (табл. 9.12).

Статті у балансі, що прогнозується на 31 грудня 2006 р., розра­ховують таким чином. У першій частині обчислені відсоткові спів­відношення статей балансу, які автоматично змінюються зі збіль­шенням або скороченням продажу.

Певну складність становить обчислення пасивів. Тільки дві статті — «Рахунок до оплати (кредитори)» і «Нараховані податки і заробітна плата» можна визначити відсотковим методом. Обліга­ції до оплати, іпотечну заборгованість і звичайні акції переносять у тих самих сумах на 31 грудня 2006 р.

Приклад 1. Розглянемо розрахунок прогнозування балансу, зві­тів про прибуток і зміни фінансового стану фірми (табл. 9.13). З дією метою проаналізуємо баланс за попередній, рік.

Статтю «Нерозподілений прибуток» обчислюють так. Насамперед знаходимо суму приросту цієї статті в 2006 р. Коефіцієнт прибутку до продажу у 2006 р. становить 4 % (20 : 500). Припускаємо, що коефіцієнт прибутку до продажу не змінюється, тоді сума прибутку становитиме ЗО млн грн (750 - 4 % : 100). Передбачимо також, що коефіцієнт ви­плати дивідендів залишається незмінним — 40 % (8 : 20). У цьому разі сума оплачених у минулому році дивідендів становитиме 12 млн грн (ЗО -40% : 100). Звідси випливає, що сума приросту нерозподіленого прибутку дорівнюватиме 18 млн грн (ЗО - 12).

У визначенні джерел фінансування менеджери фірми керуються структурною політикою в галузі працюючого капіталу.

Припустимо, що фірма уклала договір з власниками облігацій про підтримання відсоткового співвідношення заборгованості та активів на рівні 50 %, тобто майже половина активів фірми може покриватися заборгованістю. Крім того, фірма зобов’язується підтримувати поточний коефіцієнт ліквідності на рівні 2,5 і вище. Отже, існують два обмежни­ки під час визначення додаткових джерел фінансування.

Таблиця 9.12. Баланс фірми на 31 грудня 2006 р. Актив Пасиви і оплачений капітал Стаття балансу Млн Грн Стаття балансу Млн Грн Грошові кошти 10 Рахунки до сплати 40 Дебітори 85 Облігації до сплати 10 Товарно-матеріальні 100 Нарахована заробітна 25 Запаси Плата і податки Поточні активи, всього 195 Поточні пасиви, всього 75 Основний капітал за 150 Іпотечні цінні папери 72 Остаточною вартістю (під забезпечення неру­ Хомим майном) Звичайні акції 150 Нерозподілений прибуток 48 Усього активів 345 Усього пасивів 345 Продаж 500 Чистий дохід 20 Виплачені дивіденди 8

Розрахунок додаткових джерел з урахуванням обмежників. ГІо-перше, обмежник зростання заборгованості фірми дає змогу позичи­ти у кредиторів додаткові суми розміром до 79 млн грн. Цю суму визна­чають так: максимально допустима сума боргу 259 млн грн (50 % х х 518 : 100); борг фірми на 31, грудня 2007 р. — 180 млн грн (108 + 72).

Отже, фірма може вдатися до нових позичок лише на суму, що не перевищує 79 млн грн (259 - 180).

По-друге, обмежник зростання поточних пасивів встановлює їх гра­ничне збільшення — 9 млн грн. Цю суму визначають так: максимальна сума поточних пасивів — 117 млн грн (293 : 2,5); сума поточних паси­вів, що прогнозується на 31 грудня 2007 р. — 108 млн грн. Отже, фірма може збільшити свої поточні пасиви лише на 9 млн грн (117 - 108).

По-третє, збільшення боргу фірми дало змогу вишукати 79 млн грн, однак потрібно покрити ще 43 млн грн (122 - 79) активів. Фірма може на цю суму збільшити оплачений капітал. Припускаємо, що фірма ви­користовує своє право збільшити поточні пасиви на 9 млн грн. Отже, вона знизить довготерміновий борг до 70 млн грн. Тоді додаткові 122 млн грн покривають: короткотерміновим боргом на 9 млн грн, дов­готерміновим на 70 млн. грн. і випуском нових звичайних акцій на 43 млн грн.

Крім прогнозованого балансу бізнес-план містить прогнозовані зві­ти про прибуток і про зміни фінансового стану, а також розрахунок пе­редбачуваних ключових коефіцієнтів: ліквідності, боргу до активів, прибутковості оплачуваного капіталу (табл. 9.14).

О' На основі прогнозованих фінансових звітів визначають основні ко-

Розді.

«; ефіцієнти: поточний коефіцієнт ліквідності — 2,5; коефіцієнт «швидкого

Реагування»— 1,2; коефіцієнт боргу, поділений на активи, не змінив­ся — 50 %; коефіцієнт прибутку до оплаченого капіталу — 11,6 %.

Таблиця 9.13. Прогнозний баланс на 31 грудня 2007 р. Стаття балансу Стаття балан­су, %, до обсягу продажу у 2006 р. (500 млн грн) Прогнозний баланс на І 31 грудня 2007 р. (про - І гнозований обсяг прода - | жу 2007 р. х гр. 2), млн грн (750 млн грн х гр. 2) 1 2 3 Грошові кошти (10 : 500) 2 15 Дебітори 17 128 Товарно-матеріальні запаси 20 150 Поточні активи, всього 39 293 Основні кошти ЗО 225 Усього активів 69 518 Рахунки до сплати 8 60 Облігації до сплати — 10 Нарахована заробітна плата плюс податки 5 38 Усього поточних пасивів — 108 Іпотечна заборгованість — 72 Звичайні акції — 150 Нерозподілений прибуток — 66 Усього фондів у розпорядженні фірми _ 396 Потреба у додаткових коштах -- 122 | Усього пасиви і оплачений | капітал 518

Показник	Млн грн 1
1 Продаж	750
Витрати	700
Нетто-прибуток до сплати податків	50
Податки (40 %)	20
Н єтто-при буток	ЗО
Дивіденди (40 %)	12
Нерозподілений прибуток	18
Прогнозований звіт про зміни фінансового стану	—
Кошти, отримані внаслідок поточної діяльності, та їх викорис­
Тання
Джерела грошових коштів	43
Приріст нетто-прибутку (50 - 20)	ЗО
Збільшення кредиторської заборгованості (рахунків до сплати:	20
60-40)
Збільшення нарахованої заробітної плати і податків (38 - 25)	13
Усього	63
Використання грошових коштів	—
Приріст дебіторської заборгованості (128 - 85)	43
Приріст товарно-матеріальних запасів (150 - 100)	50
Приріст основного капіталу (225 - 150)	75
Усього	168

Таблиця 9.14. Прогнозований звіт про підсумок діяльності фірми за 2006 р.

Бізнес-планування в підприємництві

Показник	Млн грн |
Чиста сума фондів за поточними операціями	105
Фінансові операції	—
Приріст короткотермінової заборгованості	9
Продаж облігацій	70
Продаж звичайних акцій	43
Чиста сума фондів, отримана внаслідок фінансової діяльності	122
Виплачені дивіденди	12
Усього	110
Приріст грошових коштів (15 - 10)	5

Важливим завданням фінансового планування є прогнозуван­ня грошових потоків, що дає змогу визначити майбутні грошові надходження фірми та її витрати.

Бюджет грошових коштів розробляють на рік, місяць тощо. За­звичай складають місячні бюджети, які мають можливість враху­вати сезонні коливання у грошових надходженнях. Грошові над­ходження забезпечують ліквідність підприємства, тобто його здат­ність сплачувати за придбані товарно-матеріальні ресурси, відсот­ки та дивіденди, гасити позики.

Побудову «бюджету грошових потоків» починають з надходжень на реалізовану продукцію. Основна частина продажу здійс­нюється в кредит, тому надходження грошей на рахунок фірми відкладається на певний термін. Цей термін визначається умова­ми угоди між фірмою і споживачами її продукції.

Приклад 2. Фірма надає своїм споживачам відстрочку платежів на ЗО днів після виставлення рахунку; 90 % продажу здійснюється в кредит, 10 % — з негайною оплатою (табл. 9.15).

Рахунки на відвантажену продукцію виставляють покупцю через банк, який, коли є зазначений термін, знімає гроші з рахунку покупця і перераховує їх на рахунок фірми. Термін між пред’явленням рахунку і його оплатою називають терміном інкасації (інкасо — пред’явлення будь-якого грошового документа до оплати; операція здійснюється бан­ками). За умови угоди до 90 % продажу в кредит оплачується через мі­сяць і до 10 % — через два місяці після виставлення рахунку. У нашому випадку у листопаді було продано товарів на 300 тис. гри, з них ЗО тис. грн — з негайною оплатою. Із 270 тис. грн за кредитною угодою 90 %, або 243,0 тис. гри, що мають надійти в грудні, і 10 %, або 27 тис. грн — у січні. Так само обчислюють грошові надходження в інші місяці.

Грошові кошти, що надходять від продажу продукції та послуг, ви­трачаються фірмою на фінансування капітальних вкладень, виплату дивідендів, податків і решти платежів.

Таблиця 9.15. Динаміка грошових надходжень і витрат фірми «Кристал» за 2005 р., тис. гри Показник Місяць року § Є О Н О § Грудень Січень ЛЮТИЙ Березень Й О § Й 3 Й Я О. Н Червень Надходження Усього продажу 300 350 250 200 250 300 350 350 Продаж у кредит 270 315 225 180 225 270 315 342 Термін сплати 1 Місяць — 243 283,5 202,5 162,5 202,5 243,5 283,5 Термін сплати 2 місяці — — 27,0 32,5 22,5 18,0 22,5 27,0 Усього з пода­ Льшою платою —- — 310,5 234,0 185,0 220,5 266,0 310 5 І Продаж за готів­ І Ку (10 % обсягу Продажу) ЗО 35 25 20 25 ЗО 35 38 Усього надхо­ Джень від про­ Дажу — — 335,5 254,0 210,0 250,5 301,0 348,5 Витрати Купівля (при­ Дбання) — 100 80 100 120 140 150 150 Платежі за ку­ Півлю товару — — 100 80 100 120 140 150 Виплата заробіт­ Ної плати — 70 80 80 90 90 95 100 Решта витрат — — 50 50 50 50 50 50 Усього грошових Витрат — 70 230 210 240 260 285 300 Капітальні ви­ Трати — — — 150 50 — — — Виплата дивіден­ Дів — — — — 20 — — — Сплата податків — — Зо — — ЗО — — Усього грошових Витрат — 70 260 360 310 290 285 320 Чистий грошовий Потік — — +75,5 — -100,0 -39,5 +15,5 +28,5 Грошовий потік На початок Місяця — — 100,0 -175,5 109,5 75,0 75,0 75,0 Зовнішнє надхо­ Дження (кредит) — — — — 66,0 39,5 -15,5 -28,5 Грошовий потік На кінець 1 місяця — — 175,5 109,5 75,0 75,0 75,0 75,0 ІРух заборговаиос- I ті — — — — 66,0 105,5 90,0 61,5

Сальдо чистих грошових потоків на початку місяця (100 тис. грн на кінець січня) збільшується на суму чистого грошового потоку, отриману в цьому місяці (75 тис. грн). Таким чином виводиться залишок чистих грошових потоків на початок наступного місяця (100 + 75,5 = 175,5 тис. грн). Із табл. 9.15 видно, що фірма матиме дефіцит чистих грошових потоків у лютому, березні та квітні через перевищення витрат над надходжен­ням. У сумі витрат плануються капітальні витрати у лютому і березні (200 тис. грн), крім того, 20 тис. грн мають бути витрачені на виплату дивідендів. Напружена ситуація з грошовими потоками очікується у квітні: сальдо на початок квітня становитиме 9 тис. грн (109,5 - 100,5). Залишок грошових коштів (9 тис. грн) не забезпечує погашення дефіци­ту в чистих потоках грошових коштів. На початок березня може бути негативна грошова позиція у 30,5 тис. грн [9 + (-39,5)]. Для того щоб підтримати ліквідність, тобто неперервність в оплаті платежів, потрібно вишукати зовнішні джерела фінансування. В нашому прикладі фірма визначила мінімальну суму грошового потоку в 75 тис. грн. З цією ме­тою фірма планує отримати короткотерміновий кредит у банку. У березні сума кредиту становитиме 66 тис. грн (75 - 9), у квітні передбачається до­датково отримати 39,5 тис. грн, сума короткотермінової заборгованості банку зросте до 105,5 тис. грн. З травня починається погашення боргу на 15,5 тис. грн. Заборгованість скорочується до 90 тис. грн; у червні погашається 28,5 тис. грн, заборгованість на початок липня становити­ме 61,5 тис. грн, за умови, що сума грошових коштів підтримуватиметь­ся на рівні 75 тис. грн.

Помилки в бізнес-плануванні. Для бізнес-планів і проектів типові такі помилки і вади:

1. «Виробничий тип» — пропонується виробництво одного або кількох видів продукції через наявність вільних робочих потужно­стей і робочої сили, без оцінювання перспектив потенційного рин­ку збуту.

2. Брак інформації про можливих споживачів бізнес-плану, а також результатів проекту.

3. Чіткий поділ змісту проектів залежно від того, яке підприєм­ство їх висуває — державне (у тому числі приватизоване, колишнє державне) або незалежне приватне.

4. Недоопрацювання питання збуту продукції.

5. Некоректність фінансових розрахунків:

♦ надмірна деталізація (ще раз нагадаємо, що тільки дані за перший рік розписують докладно, а дані наступних періодів наво­дять у агрегатованому вигляді, крім того, цифри грамотно округ­люють);

♦

Розділ 9

Необґрунтованість використаних пропозицій (наприклад, рів­номірність витрат по запланованому періоду, незмінність витрат тощо);

♦ упущення важливих статей витрат (особливо часто забувають про місцеві податки, які враховують у собівартості продукції, не зважають на витрати на рекламу, транспорт тощо);

♦ під час визначення чистого доходу занижується ставка подат­ку на прибуток без зазначення обґрунтувань для податкових пільг, крім того, враховують можливі платежі з прибутку;

♦ під час розрахунків забувають про ПДВ, спеціальний податок та можливі акцизні збори.

6. Відсутність схеми повернення залучених засобів (одноразово, однаковими частинами тощо).

7. Особливо слід виділити такий документ, як прогнозований баланс. Нагадаємо, що подають його в укрупненому вигляді. Ти­пові помилки такі: розрахунки здійснюють у доларах, проте кошти в балансі подано на розрахунковому, а не на валютному рахунку; немає розрахунків з бюджетом, з оплати праці, залишаються не - заповненими інші важливі для певного підприємства статті балан­су. Тому коректніше подавати агрегатований баланс.

8. Надзвичайно важливим є розділ бізнес-плану з менеджмен­ту. Рідко кому вдається подати управлінську команду, яка реалі­зовуватиме проект, її досвід, зрілість і кваліфікацію, а також опи­сати механізм реалізації проекту.

9. Часто з міркувань конфіденційності автори плану не бажа­ють зазначати власників фірми, засоби, якими вони володіють, та інші комерційні дані. Ці дані можуть виноситися у додатки і на­даватися лише під час проведення конкретних переговорів з кре­диторами.

10. Досить часто в плані не розглядають ризики, проблеми і ускладнення, що можуть виникнути під час його реалізації.