Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Україна і довкілля

Згідно з низкою причин, насамперед соціально-економічних, в Україні склалося досить важке становище з довкіллям. Практично на всій території в атмосфері фіксуються 10-кратні і більші перевищення гранично-допустимих концентрацій окремих речовин.

Згідно з оцінкою Міжнародного інституту менеджменту навколишнього середовища, щорічні втрати України від погіршення середовища проживання до 1989 р. становили 15-20% валового національного доходу, а потім, через зниження останнього, досягли понад 35 % і стали найбільшими у світі. Промислове навантаження на одиницю площі в Україні в 20 разів вище, ніж в середньому в країнах колишнього СРСР.

Навіть без врахування наслідків Чорнобильської катастрофи, питоме забруднення на одиницю території України є найбільшим у Європі. "Зони стихійного лиха" займають більше 15 % всієї території: це зона Чорнобильської катастрофи, Донбас, Кривбас, Придніпров'я, Придністров'я, Північний Крим, узбережжя Чорного й Азовського морів.

На території України можна визначити три економічні райони - Донецько-Придніпровський, Південний і Південно-Західний - які значною мірою відрізняються за антропогенним навантаженням на повітряний басейн. Максимальна кількість викидів на одиницю площі

2 • т-г

- 36 т/км на рік - характерна для Донецько-Придніпровського басейну, при цьому в самій Донецькій області вони сягають 108 т/км ; Південно-Західний і Південний економічні райони мають відповідно

7,8 і 7,1 т/км2 на рік.

Нині ТЕС на території України викидають в атмосферу 76 % оксидів сірки, 53 % оксидів азоту та 26 % твердих частинок від загальних обсягів викидів стаціонарних пристроїв. На 1 млн кВт електричної потужності АЕС викидається в довкілля не менше ніж 2 млн кВт теплової потужності, що в 1,5 - 1,8 разу більше, ніж на ТЕС. Для будівництва кожного блока-мільйонника на АЕС потреба в земельних ресурсах становить 600 га, безповоротні витрати води при експлуатації блока становлять ЗО млн м3/рік.

Щороку до процесу виробництва в Україні залучається 1,3 -

1,4 млрд т природних речовин та матеріалів, а повертається в природне середовище у вигляді відходів 800 млн т. За рік у країні накопичується близько 40 млн м3 сміття, яке вивозиться на більш ніж 650 міських звалищ чи знищується на чотирьох сміттєспалювальних заводах.

На території України (на поверхні) загальна маса накопичених відходів станом на 1997 р. перевищила 25 млрдт, при цьому темпи зростання відходів вражаючі. Так, якщо в 1980 р. на одного жителя України припадало 240 т накопичених відходів, то в 1990 р. - 318 т, в 1996 р. - більше 400 т.

Використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування, в результаті чого порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість ландшафту. Розораність земель України є найвищою в світі і досягла 56 % території і 80 % сільськогосподарських угідь. Рівень ефективності використання земель в Україні значно нижчий, ніж у середньому по Європі.

Нераціональне використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів, втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками. З ґрунтом щороку виноситься 11 млн т гумусу, 0,5 млн т азоту, 0,7 млнт калію. Щорічні еколого-економічні збитки від ерозії ґрунтів становлять 9,1 млрд грн.

Після аварії на Чорнобильській АЕС радіонуклідами забруднено понад 4,6 млн гектарів земель у 74 районах 11 областей, у тому числі 3,1млн га ріллі. З використання вилучено 119 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 65 тис. га ріллі.

Екологічний стан водних об’єктів України в більшості випадків є незадовільним. У Дніпро, водні ресурси якого становлять близько 80 % водних ресурсів України і забезпечують водою 32 млн населення та 2/3 господарського потенціалу країни, щорічно потрапляє більше 40 тис. т органічних речовин, 750 т нафтопродуктів, по 400 тис. т хлоридів і сульфатів, 65-70 т солей важких металів тощо, а також відбувається забруднення біогенними речовинами внаслідок використання відсталих технологій сільськогосподарського виробництва, низької ефективності комунальних очисних споруд.

Якість води в більшості випадків за станом хімічного і бактеріального забруднення класифікується як забруднена і брудна (IV-V класи якості). Критичний екологічний стан спостерігається в басейнах річок Дніпра, Сіверського Дінця, в річках Приазов’я, Західного Бугу, де якість води класифікується як дуже брудна (VI клас). Для екосистем більшості водних об’єктів України властиві елементи екологічного та метаболічного регресу.

Якісний стан підземних вод внаслідок господарської діяльності постійно погіршується. Це пов’язано з наявністю на території України близько 3 тис. фільтрувальних накопичувачів стічних вод, а також із широким використанням мінеральних добрив та пестицидів. Найбільш незадовільний якісний стан підземних вод спостерігається у Донбасі та Кривбасі. Значну небезпеку в експлуатаційних свердловинах Західної України становить наявність фенолів, які в 5— 10 разів перевищують допустимі значення, а також підвищення мінералізації та зростання вмісту важких металів у підземних водах Криму.

З другого боку, витрати свіжої води в Україні на одиницю виробленої потужності значно перевищують такі показники у розвинених країнах Європи: Франції - в 2,5 разу, Німеччині - в 4,3 разу, Великобританії та Швеції - в 4,2 разу.

В повітряному просторі великих міст України постійно наявно більше 20 канцерогенних забруднювачів (з 300 відомих), до яких належать поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), нітросполуки, важкі метали. При цьому, наприклад, вміст бензапирену - компонента викидів автотранспорту - в загальному забрудненні повітряного середовища канцерогенними речовинами становить 75- 80 % (в сільській місцевості - 40-60 %); нітрозамінів - 20-30 %, важких металів (в основному свинець, нікель, хром, берилій) - 6 %.

Масштаби забруднення навколишнього середовища в ряді регіонів України досягли критичних рівнів.

На сьогодні показники якості атмосферного повітря в Україні включають нормативи ГДК для більш ніж 600 речовин, деякі з них наведено в таблиці 2.1.3. Для усіх цих речовин в Україні розроблені нормативи, що стосуються двох періодів усереднення: середньодобового (24 год) і 20-хвилинного (у більшості країн ЄС термінами усереднення прийнято середньодобовий і середньорічний). У таблиці під позначенням ГДКмр розуміються максимальні разові значення, під ГДКсд - середньодобові.

Таблиця 2.1.3 - Гранично-допустимі концентрації забруднення

повітря д

[ЄЯКИХ речовин

Речовина

гдк*Ф

гдксо

Речовина

ГДКмр

ГДКС0

Ванадій

0,001

0,002

Тверді

частинки

(пил)

0,5

0,15

Кадмій і його сполуки

0,001

0,001

Сажа

0,15

0,005

Кобальт і його сполуки

0,001

0,0004

Аміак

0,2

0,004

Марганець і його сполуки

0,01

0,001

Оксид азоту

0,4

0,06

Мідь (оксиди

а), (п))

0,002

0,002

Діоксид азоту

0,085

0,04

Мідь (сульфат

(II))

0,5

0,001

Сірководень

0,008

Миш’як

0,01

0,002

Діоксид сірки

0,5

0,5

Нікель

0,001

Чадний газ

5,0

3,0

Ртуть

металічна

0,01

0,0003

Вуглеводні

0,03

0,005

Ртутні сполуки

0,02

0,0003

Бензапірен

0,0001

0,00001

Свинець і його сполуки

0,01

0,0003

Метанол

1,0

0,5

Хром (оксид

(III))

0,0015

0,0015

Хлороводень

0,2

0,2

Цинк (оксид)

0,05

Сірчана

кислота

0,3

0,1

У разі наявності в повітрі кількох шкідливих речовин рівень

забрудненості визначається виразом

де Ch С2, С3 Сп — фактичні концентрації шкідливих речовин;

ГДКЬ ГДК2, ГДК3, ........ ГДКп - гранично-допустимі концентрації

відповідних речовин.

Якщо отримана сума перевищує 1, то в цілому середовище не відповідає вимогам безпечності.

В повітря таких міст, як Кривий Ріг, Маріуполь, Запоріжжя, Дніпропетровськ і Київ, щорічно потрапляє відповідно 1,5; 0,95; 0,43; 0,43 і 0,24 млн т шкідливих забруднювачів.

У 21 місті України, де концентрація шкідливих речовин в атмосфері перевищує ГДК у 15 разів, понад ЗО % загального об'єму шкідливих викидів припадає на автотранспорт. Над містом повітряне забруднення може розповсюджуватися на висоту до 1,5-2 км, затримуючи влітку до 20 %, а взимку (коли короткий світловий день) до 50 % ультрафіолетових променів.

Підвищений вміст в атмосферному повітрі завислих речовин може призвести до деякого збільшення смертності населення (переважно від хвороб органів дихання), а забруднення атмосферного повітря канцерогенними сполуками значно збільшує смертність, особливо серед міського населення. Оцінку економічного збитку від забруднення довкілля підприємствами паливно-енергетичного комплеку України наведено в таблиці 2.1.4 [5].

Таблиця 2.1.4 - Оцінка економічного збитку від забруднення ____________ довкілля підприємствами ТЕК України_____________

Фактори

економічного

збитку

Величина збитку, млн дол. США/рік

Усереднений збиток у результаті втрати життя і здоров’я населення, млн дол. США/рік

Безпосередній вплив ТЕС

690-720

310,0

Безпосередній вплив ГЕС

70-75

32,0

Видобування природного газу

14-16

6,7

Видобування нафти

7-9

3,5

Видобування вугілля

170-185

78,0

Залізничне перевезення вугілля

1,5-2

0,8

Транспортування

електроенергії

1-5

0,5

Разом

953,5-1008,5

431,5

За формальними ознаками Україна виконує на сьогодні вимогу Директиви 88/609/ЕЕС щодо скорочення викидів від наявних установок. Однак це скорочення в Україні викликане не впровадженням природоохоронних заходів, а спадом виробництва. Тому з виходом з економічної кризи відбудеться зростання викидів, якщо не буде вжито природоохоронні заходи, впроваджено нові технології, не буде зроблено крок до енергозбереження і впровадження нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru